ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони природних територій)"
1. Необхідність прийняття даного законопроекту.
Шкідливий вплив санітарних і інших рубок на рідкісні види тварин і рослин давно вже доведений українськими й закордонними екологами. При проведенні санітарних (самих небезпечних для біорізноманіття) і інших рубок знищуються місця існування й виведення потомства (дупла) багатьох видів тварин (насамперед кажанів, дятлів, синиць, сов, сонь, багатьох видів комах). Після рубок догляду густота населення птахів і їх видовий склад зменшується приблизно в 2 рази, а від санітарних рубок гинуть взагалі практично всі гнізда птахів. Під час рубок знищуються місця проживання таких рідкісних видів як сірий журавель, пугач, глушець, орябок, тетерук. Санітарні й інші рубки знищують місця залягання ведмедя в зимову сплячку, рубки взимку турбують ведмедів у барлогах, що сприяє високій смертності молодняку. Знищення рубками дуплястих дерев позбавляє місць проживання соні садової, лісового кота, а також білок і куниць. За даними Червоної книги України від рубок лісу страждає 122 червонокнижних види (89 видів фауни й 33 види флори), а також 119 видів тварин, занесених у Список 2 Бернської конвенції, 1 вид - орлан-білохвіст, охоронюваний Конвенцією про охорону мігруючих видів тварин, 17 видів кажанів, охоронюваних Угодою про охорону кажанів у Європі.
Бернська конвенція (ст. 6), забороняє усі форми навмисного вилову й утримування й навмисного вбивства, а також знищення місць проживання тварин. Це стосується всіх 119 видів тварин, внесених у Список 2 даної Конвенції, які страждають у тому разі і від рубок лісу. Така ж норма, яка забороняє вбивство кажанів без дозволу, записана в п. 1 ст. 3 Угоди про охорону кажанів. Обидва документа вимагають від країн-учасниць прийняти відповідні й необхідні законодавчі й адміністративні заходи для забезпечення спеціальної охорони видів, охоронюваних Бернською конвенцією (ст. 6) і Угодою про охорону кажанів (ст. 4). У першу чергу це стосується заборони різних рубок лісу, у результаті яких гинуть найрідкісніші тварини, а також їх місця проживання, відпочинку й розмноження. Особливо неприпустимі рубки лісу в природних заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також в інших об'єктах ПЗФ (заказники, пам'ятники природи, заповідні урочища), одним з головних завдань яких є охорона біорізноманіття, і, у тому разі, рідкісних видів. Разом з тим, по наших приблизних підрахунках, щорічно тільки в лісових заповідниках і національних парках України рубками проходиться біля 13 тис. га, що дорівнює площі такого середнього за розміром національного парку як Вижницький. Ліміти на рубки часто перевищуються - тому площа рубок може бути набагато більше. Скільки рубається в заказниках, регіональних ландшафтних парках і пам'ятниках природи - не відомо.
У результаті заповідники, національні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники й інші об'єкти природно-заповідного фонду не виконують покладеного на них завдання по охороні біорізноманіття. Так, з 138 IBA-територій (територій, важливих для охорони диких птахів) в Україні, 38 територій (28 %) втрачають свою екологічну цінність через різні рубки лісу.
Існують міжнародні природоохоронні конвенції й угоди, прийняті в Європі, і які вже ратифікувала Україна (Конвенція про охорону мігруючих видів тварин, Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Бернська конвенція, Угода про охорону кажанів у Європі), або ті, які будуть діяти в Україні вже найближчим часом (Директива ЄС від 02.04.1979 р. N 74/409/ЄЕС "Про збереження диких птахів" і Директива ЄС від 21.05.1992 р. N 92/43/ЄЕС "Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни і флори").
Усі ці шість міжнародних документа вимагають від країн-учасниць узяти під строгу охорону місця проживання, відпочинку, виведення потомства видів тварин, занесених у дані документи. Детально ці вимоги записані в Директиві ЄС "Про охорону диких птахів" (ст. 2, 4, 5), Директиві ЄС "Про охорону природних місць проживання і дикої фауни й флори" (ст. 6, 12, 13), Конвенції про охорону біологічного різноманіття (ст. 8), Бернської конвенції (ст. 6), у Конвенції про охорону мігруючих видів тварин (ст. 3), Угоді про охорону кажанів в Європі (ст. 3). Тому рубки повинні бути строго заборонені перш за все в природних заповідниках і заповідних зонах, і обмежені в інших об'єктах ПЗФ, для чого у відповідні закони України повинні бути внесені відповідні зміни.
У базовому Законі "Про природно-заповідний фонд України" прямі заборони всіх видів рубок не прописані (крім заборони рубок головного користування в зонах регульованої рекреації національних парків). Навпаки, існують різні правові лазівки (ст. 16) для проведення різних видів рубок, насамперед самих небезпечних - санітарних під видом "санітарних заходів" або "виконання відновлювальних робіт" навіть на території природних заповідників. У результаті санітарні рубки або рубки догляду проводяться практично у всіх лісових природних заповідниках (крім Канівського й Станично-Луганської філії Луганського заповідника), а також проводилися, проводяться або заплановані в заповідних зонах ряду національних парків - Шацький, Мезинський, Карпатський, Дермансько-Острозький, Хотинський, Вижницький, Галицький, Сколивські Бескиди, Яворівський.
Цікаво, що зараз рубки лісу в обьектах природно-заповідного фонду - заказниках, пам'ятниках природи, заповідних урочищах, біосферних заповідниках, природних заповідниках, національних природних і регіональних ландшафтних парках (за винятком зон регульованої рекреації) регламентуються не базовим Законом "Про природно-заповідний фонд України", як це повинно бути, а постановами Кабміну України про ведення лісового господарства.
В інших природоохоронних законах - "Про Червону книгу України", "Про рослинний світ" конкретних чітких заборон або обмежень, що стосуються рубок лісу, також немає.
У ст. 85 Лісового кодексу України записано про необхідність "забезпечення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного й рослинного світу". Однак це побажання носить декларативний характер, тому що діючі Санітарні правила в лісах України, затверджені Кабміном України в 1995 р., вимагають під час проведення санітарних рубок, у тому числі на територіях ПЗФ, рубати сухостійні й дуплясті дерева, які є критично важливими для більшості видів тварин, занесених у Червону книгу України й Бернську конвенцію.
З метою приведення законів України - "Про Червону книгу України", "Про рослинний світ", Лісовий кодекс України, "Про природно-заповідний фонд України", Водний кодекс України до європейського екологічного законодавства, яке зобов'язує українське законодавство узяти під охорону місця існування рідкісних видів тварин і рослин, вносяться доповнення, які обмежують деякі види рубок лісу, а також добування піску, гравію та гальки у водоймах, інші види знищення місць існування рідкісних видів у об'єктах природно-заповідного фонду.
Закон "Про Червону книгу України" протирічить Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому що Кодекс має ст. 90, згідно якої накладаються штрафи за погіршення місць існування тварин і рослин із Червоної книги, знищення видів або незаконне вилучення із природного середовища, і у Законі "Про Червону книгу України" такої прямої заборони немає. У зв'язку з цим у даний Закон пропонується додати нову частину у статтю 11.
2. Цілі та завдання законопроекту.
Метою прийняття Закону є приведення у відповідність до норм європейського екологічного законодавства законів України.
Завданнями є захист рідкісних видів тварин і рослин, які охороняються Директивами ЄС і міжнародними конвенціями і угодами.
3. Загальна характеристика та основні положення акта.
Законопроект вносить зміни і приводить у відповідність з вимогами європейського екологічного законодавства наступні закони України: "Про Червону книгу України", "Про природно-заповідний фонд України", Водний кодекс України.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.
Нормативно-правові відносини у сфері охорони тваринного світу регламентуються законами України "Про Червону книгу України", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про мисливське господарство та полювання".
Даний законопроект змін до інших законів не потребує.
5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття даного Закону не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат з державного та місцевих бюджетів.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття нормативно-правового акта.
Прийняття даного Закону буде сприяти приведенню українського законодавства у відповідність до європейського екологічного законодавства, посиленню захисту територій і об'єктів природно-заповідного фонду, посиленню боротьби з браконьєрством.
Народний депутат України | О. В. Єднак |
