Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно предоставления органам Военной службы правопорядка в Вооруженных Силах Украины полномочий на осуществление досудебного расследования уголовных правонарушений и осуществление оперативно-розыскной деятельности

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 12.05.2015 № 2804
Дата рассмотрения: 12.05.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України повноважень на здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень та здійснення оперативно-розшукової діяльності"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проведення досудового розслідування відносно військовослужбовців, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів, потребує спеціальних знань законодавства з питань організації та проходження військової служби, практики його застосування у військових частинах (установах) Збройних Сил України, володіння спеціальними методиками розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (розділ XIX Кримінального кодексу України), тощо.

Аналіз кримінальних правопорушень, скоєних у Збройних Силах України, свідчить, що їх більшість вчиняються переважно на об'єктах з обмеженим доступом (зона проведення антитерористичної операції, території військових частин, баз, складів, арсеналів, режимних об'єктів тощо), мають внутрішній характер і не передбачають зв'язків поза межами Міністерства оборони України та Збройних Сил України. Встановлений порядок доступу на такі військові (режимні) об'єкти ускладнить, а у ряді випадків - унеможливить ефективне запобігання, виявлення, припинення та розслідування на них кримінальних правопорушень слідчими органів внутрішніх справ, прокуратури.

Під час розслідування згаданих правопорушень в переважній більшості випадків виникає необхідність ознайомлення або отримання відомостей з обмеженим доступом, що ускладнюється процедурою отримання зазначеної інформації та допуском до ознайомлення з нею.

Разом з тим, у складі Збройних Сил України утворено спеціальне правоохоронне формування - Військова служба правопорядку у Збройних Силах України - на підставі Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", має необхідні можливості для створення та ефективного функціонування у своїй системі органів досудового розслідування.

Органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України здійснюють свою діяльність за зонально-територіальним принципом, виходячи з умов дислокації військ (сил), що надає можливість оперативно та масштабно здійснювати заходи щодо виявлення і запобігання кримінальним правопорушенням. Значна частина військовослужбовців Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відряджена до підрозділів та військових частин Збройних Сил України, що виконують завдання у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Під час прийняття 13.04.2012 нового Кримінального процесуального кодексу України, рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.02.2008, пропозиції профільного комітету Верховної Ради України та МО України щодо включення слідчих підрозділів Служби правопорядку до переліку органів досудового розслідування враховано не було.

Як наслідок, на цей час в державі склалась ситуація, коли фактично в бойових умовах, під час виконання завдань в зоні проведення антитерористичної операції діюча система органів досудового розслідування не забезпечує ефективне та оперативне розслідування масових військових злочинів, що негативно впливає на стан боєготовності військових частин і підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України можуть забезпечити досудове розслідування кримінальних правопорушень, в умовах особливого періоду та воєнного стану, знаходження військ поза межами населених пунктів, у складі миротворчих контингентів тощо.

Вирішення на законодавчому рівні цього питання створить об'єктивне підґрунтя для більш ефективного функціонування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, основними завданнями якої є запобігання вчиненню і припинення кримінальних та інших правопорушень, захист майна Збройних Сил України від розкрадання і інших посягань.

Також, надання Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України повноважень щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності надасть можливість ефективно проводити заходи щодо:

розшуку та затримання військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з'явилися в строк без поважних причин на військову службу, а також тих, які переховуються від органів досудового розслідування або суду, чи засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;

запобігання диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах;

розшуку вогнепальної зброї, бойових припасів до неї або вибухових речовин, викрадених або втрачених у військових частинах.

Крім цього, міжнародний досвід по забезпеченню правопорядку в арміях найбільш розвинутих країн Європи та світу, а також пострадянських країн, свідчить про існування органів досудового розслідування з військовим статусом (військова поліція, карабінери, жандармерія), які функціонують в структурі їх збройних сил, підпорядковані міністру оборони та наділені широкими повноваженнями щодо виявлення, припинення та розслідування кримінальних правопорушень, скоєних військовослужбовцями, а також виконують поліцейські та адміністративні функції в інтересах всієї країни.

За таким принципом організовані та функціонують спеціальні правоохоронні формування в Сполучених Штатах Америки, Китайській Народній Республіці, Японії, Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, Французькій Республіці, Італійській Республіці, Республіці Польща, Державі Ізраїль, Румунії, Турецькій Республіці та багатьох інших, що входять до військових блоків або мають позаблоковий статус.

Аналогічні служби (органи) також створені та ефективно виконують правоохоронні завдання та функції в структурі Збройних Сил Республіки Казахстан, Грузії, Республіках Азербайджан, Вірменія, прибалтійських країнах та інших.

Розподіл правоохоронних завдань та функцій між правоохоронними органами з цивільним та військовим статусом, з підпорядкуванням останніх міністру оборони, унеможливлює зайняття одним з них монопольної позиції, усуває корупційні ризики.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту є створення ефективної системи органів досудового розслідування, законодавче урегулювання питань підслідності злочинів та удосконалення правової бази для їх досудового розслідування у Збройних Силах України шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України".

3. Правові аспекти

У відповідній сфері правового регулювання діють: Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України".

Прийняття цього Закону не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України не потребує додаткових фінансових і матеріальних витрат.

5. Прогноз результатів

Прийняття Закону удосконалить організацію забезпечення правопорядку і законності у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, забезпечить можливість ефективно та оперативно здійснювати розслідування найбільш поширених військових злочинів, що позитивно вплине на рівень національної безпеки держави.

 

Народні депутати України:

Пашинський С. В.

Вінник І. Ю.

Опрос