Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Гражданский процессуальный кодекс Украины (относительно признания лиц ограниченно дееспособными и недееспособными в судебном порядке)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 07.05.2015 № 2789
Дата рассмотрения: 07.05.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
 до проекту Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо визнання осіб обмежено дієздатними та недієздатними у судовому порядку)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Конституція встановлює, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст. 55). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64).

Необхідність прийняття запропонованих змін викликана тим, що внаслідок недосконалості норм, які стосуються порядку обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною і закріплені в статті 240 та 241 Цивільного процесуального кодексу, порушуються права громадян, щодо яких розглядаються справи про визнання їх недієздатними.

Правозастосовна практика склалася таким чином, що суди часто розглядають заяви про обмеження цивільної дієздатності або визнання фізичних осіб недієздатними за відсутності самих осіб, щодо яких подано такі заяви.

Згідно з частиною 1 статті 240 ЦПК питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається питання про обмеження цивільної дієздатності взагалі законодавчо не вирішено. А питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я. Таким чином, виходячи з буквального змісту даної статті, якщо за станом здоров'я фізична особа, щодо якої розглядається справа, не може брати участь у судовому засіданні, то суд не зобов'язаний сповіщати її і викликати для участі в судовому засіданні, що порушує принцип рівності перед законом.

Розгляд заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною без повідомлення і виклику цієї особи в судове засідання не дає їй можливості виступити в суді і надати докази, які заперечують фактам, викладеним заявником. Крім того, особа, визнана недієздатною, довгий час може не знати про винесення щодо неї судового рішення.

Суд, приймаючи рішення про позбавлення фізичної особи дієздатності, не зобов'язаний викликати цю особу, щоб засвідчитись в її стані і приймає рішення лише на підставі судово-психіатричної експертизи і пояснень заявника, що не дозволяє в повній мірі з'ясувати всі обставини справи та перевірку їх доказами. Це підвищує ризик використання даної норми з корисною метою і створює підґрунтя для зловживань з боку заявника.

Більш того, якщо відносно фізичної особи було прийнято рішення про позбавлення її дієздатності і вона навіть не мала змоги викласти свою позицію, оскільки не була присутня на судовому засіданні, частина 4 статті 241 позбавляє її будь-яких шансів на поновлення дієздатності, оскільки не надає особі, позбавленій дієздатності, права на оскарження рішення. Звернутись до суду можуть тільки її опікун або орган опіки та піклування.

Ця норма прямо суперечить Конституції України, в якій право на звернення до суду та судовий захист є одним із основних прав людини.

30 травня 2013 року Європейський Суд з прав людини, по справі Михайленко Наталії, виніс рішення про порушення Україною доступу до правосуддя особи, позбавленої дієздатності. Суд визнав, що право на звернення до суду особи, позбавленої дієздатності повинно існувати, оскільки необхідно для захисту її самої, інтересів інших осіб та належного здійснення правосуддя.

Суд зазначив, що доступ, забезпечується національним законодавством, в результаті якого особа, позбавлена дієздатності, не має права на прямий доступ з метою відновлення своєї дієздатності, суперечить загальним напрямам на європейському рівні. При цьому Суд послався на порівняльний аналіз, проведений у справі Станева, який показав, що сімнадцять з двадцяти досліджених національних систем на той період забезпечували прямий доступ до суду людям, які були визнані повністю недієздатними.

Також, слід навести приклад Росії, де Конституційний суд Російської Федерації своєю постановою від 27 лютого 2009 року визнав неконституційним ряд норм ЦПК РФ в частині, що стосуються розгляду заяв про визнання громадян недієздатними, а також здійснення процесуальних прав громадянами, визнаними судом недієздатними (без їх участі). До ЦПК були внесені зміни, якими особам, позбавленим дієздатності, було надане право на оскарження рішення суду, щодо визнання їх недієздатними, а також, в кодексі з'явилася норма, якою встановлювалась обов'язкова присутність особи, при розгляді питання про позбавлення її дієздатності.

У зв'язку з вищевикладеним законопроект пропонує внести зміни до частини першої статті 240 ЦПК з метою забезпечення участі фізичних осіб у судовому засіданні. Проект прямо передбачає, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю самої фізичної особи, а також заявника, представника органу опіки та піклування.

2. Цілі і завдання прийняття проекту Закону

Завданням Закону є створення дієвих та ефективних механізмів реалізації громадянами, щодо яких розглядаються справи про обмеження цивільної дієздатності чи визнання їх недієздатними права на судовий захист шляхом закріплення відповідних норм в діючому законодавстві України.

3. Загальна характеристика і основні положення акта

Проектом пропонується внести зміни у частину 1 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України, встановивши обов'язковість виклику особи, цивільна дієздатність якої обмежується у судовому порядку.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють зазначене питання, є Конституція України, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України.

Прийняття Закону не потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування проекту Закону

Проект Закону не потребує додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття законопроекту надасть змогу усунути ряд прогалин у чинному законодавстві, існування яких наразі унеможливлює захист прав людей, щодо яких розглядається питання про обмеження цивільної дієздатності чи визнання їх недієздатними.

 

Народний депутат України 

О. В. Купрієнко 

Опрос