Идет загрузка документа (7 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 202 Гражданского процессуального кодекса Украины (относительно обеспечения права на защиту и участие в судебном процессе для лиц, принимающих участие в антитеррористической операции и боевых действиях)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 29.04.2015 № 2758
Дата рассмотрения: 29.04.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 202 Цивільного процесуального кодексу" (щодо забезпечення права на захист та участь в судовому процесі для осіб, які беруть участь в антитерористичні й операції та бойових діях)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

У зв'язку з оголошенням Президентом України часткової мобілізації в умовах прихованої збройної агресії РФ, що загрожує суверенітету України, постає ряд запитань до готовності застарілого українського законодавства приймати виклики теперішнього часу, зокрема, в розрізі захисту прав мобілізованих осіб на гідному рівні.

Сьогодні, якщо до мобілізованої особи подали позов до суду, або вона вже перебувала в судовому процесі на момент її мобілізації, закон фактично позбавляє таку особу права брати безпосередню участь у розгляді справи. Таким чином, поки мобілізовані беруть участь в антитерористичній операції (далі АТО), проти них тривають судові процеси та виносяться рішення.

Достатньо великий обсяг таких спорів виникає у зв'язку з непогашеними кредитами в банках. Верховною Радою України було внесено зміни до п. 15 ст. 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", які передбачають, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Але, ніщо не заважає банкам вимагати стягнення тіла кредиту в судовому порядку, навіть протягом "особливого періоду". Крім того, можуть бути спори, пов'язані з будь-якими іншими правовідносинами, окрім фінансових.

В українському законодавстві є визначення, яке, в принципі, мало б зупиняти будь-які судові процеси за участю мобілізованих на період АТО. Так, в п. 1 ч. 1 ст. 202 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) зазначено: Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Іншими словами, зупинення провадження у справі можливе лише за умови воєнного стану, який вводиться Указом Президента України, що підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. В даний момент воєнний стан так і не введено.

Таким чином, у зв'язку з недосконалістю закону, що не дає юридичних підстав зупинити судові провадження до моменту повернення мобілізованої особи зі служби у ЗСУ без введеного режиму воєнного стану, суди поставлені в достатньо незручне становище. Судді зобов'язані приймати рішення відповідно до закону, а тому клопотання мобілізованих осіб про зупинення провадження залишаються без задоволення. Тобто, мобілізовані особи фактично позбавляються права на захист та участь в судовому процесі. В такій колізійній ситуації залишається сподіватися на лояльність банків і людяність суддів, які під власну відповідальність виносять ухвали про зупинення провадження невірно застосовуючи норму п. 1 ч. 1 ст. 202 ЦПК України. Проте такі ухвали, здебільшого, підлягають скасуванню в апеляційній інстанції.

Враховуючи вищевикладене, варто зауважити, що врегулювання даного питання є можливим та цілком виконуваним. Воно полягає у наданні реальної соціальної гарантії військовослужбовцям, що несуть службу в зоні АТО, а головне, не потребує витрат державних коштів з бюджету України.

2. Цілі та завдання законопроекту

Законопроект має за мету запровадити реальні гарантії забезпечення права на захист та участь в судовому процесі для осіб, які беруть участь в антитерористичні й операції та бойових діях.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Проектом запропоновано викласти п. 1 ч. 1 ст. 202 ЦПК у новій редакції.

У попередній редакції суд міг зупинити провадження у справі тільки, якщо сторона у справі проходила строкову військову службу. У запропонованій редакції таке обмеження знято.

Також добавлено положення, що право зупинити провадження у суду виникає не тільки, якщо військовослужбовець проходить службу "за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання", а й також у випадку, якщо служба проходить "поза пунктом постійної дислокації військової частини (підрозділу)". Дане положення додано у зв'язку з тим, що підсудність судів у зоні АТО змінено, що могло б стати перепоною для зупинення провадження, в якому беруть участь військовослужбовці, зареєстровані у зоні АТО.

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання

Основним нормативно-правовим актом у даній сфері є Цивільний процесуальний кодекс України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Прийняття цього Закону не потребуватиме збільшення бюджетних видатків.

6. Очікувані правові та соціальні наслідки прийняття законопроекту

Прийняття зазначеного законопроекту сприятиме забезпеченню належного захисту осіб учасників бойових дій та АТО, гарантуватиме реалізацію їх права на справедливе судочинства та участь у судовому процесі.

 

Народний депутат України 

С. І. Семенченко 

Опрос