Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об основах государственной стратегии деолигархизации Украины на 2015 - 2020 годы (Стратегия деолигархизации Украины)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 07.04.2015 № 2573
Дата рассмотрения: 07.04.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про засади державної стратегії деолігархізації України на 2015 - 2020 роки (Стратегія деолігархізації України)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Україна отримала у спадок від СРСР вкрай забюрократизовану, неефективну економіку та колосальні матеріальні ресурси. З переходом від планової соціалістичної економіки до ринкової постало питання приватизації державного майна, з метою ефективного управління ним та залучення інвестицій у всі галузі економіки.

Та відсутність швидких та ефективних реформ, корупція в вищих органах влади, непрозоре підняття тарифів для населення, різкі скачки валютного курсу та знецінення української валюти, повільний економічний розвиток України - все це є наслідком олігархізації влади та економіки Української держави. Нинішня олігархізована система управління державою прирекла українців на бідність та загрожує потужним соціальним вибухом.

Бюрократизація та концентрація ресурсів у руках невеликої групи є рушійною силою для "залізного закону олігархії Міхельса", згідно з яким будь-яка форма соціальної організації, незалежно від її початкової демократичності чи автократичності, неминуче вироджується у владу небагатьох обраних - олігархію. Демократичні суспільства створюють противаги цьому "виродженню" шляхом обмеження монополій, розвитку громадянського суспільства, розширення прав органів місцевого самоврядування, відкритості та публічності використання державних ресурсів тощо.

Таким чином, в процесі олігархізації економіки України через корупційні зв'язки у владі використовувалися такі методи:

- приватизація державних підприємств за "конкурсом для одного учасника";

- приватизація за зниженою ціною високоліквідних підприємств;

- необґрунтоване отримання преференцій для власних компаній з державного бюджету та податкових пільг;

- задіяння вексельних схем у розрахунках із державними підприємствами;

- одержання доступу до ресурсів, підконтрольних державі: оренда цілісних майнових комплексів державних підприємств та використання їхньої інфраструктури для власного збагачення;

- активне використання судової системи та державних реєстраторів у взятті під контроль високорентабельних підприємств, зокрема з недосконалою структурою власності;

- установлення контролю над держпідприємствами через призначення свого контрольованого менеджменту на ці підприємства з одночасним блокуванням скликання зборів акціонерів та невиплата дивідендів державі;

- використання статусу "міноритарія" для примусу бізнес-партнерів до продажу своїх часток (судові позови, зриву зборів акціонерів тощо);

- сприяння призначенню "своїх" людей в органах влади для знищення конкурентів на ринках, отримання доступу до державних замовлень та вплив на державне регулювання галузей;

- отримання в управління пакетів високорентабельних компаній (насамперед, обленерго та облгазів);

- навмисне доведення до фіктивного банкрутства державних підприємств та через суди отримання у власність їхнього майна та землі тощо.

Олігархізація спотворила структуру економіки в цілому та знизила розвиток середнього класу, який формувався насамперед завдяки малому та середньому бізнесу, що у країнах з розвинутою економікою створює до 60 % ВВП, а головне - забезпечує нові робочі місця та впровадження інновацій для економічного зростання держави.

До сьогодні умови ведення бізнесу в Україні залишаються одними з найгірших у Європі (за визначенням багатьох міжнародних інституцій).

Олігархізація влади та економіки зробила конкуренцію заздалегідь невигідною, так як олігархічні фінансово-промислові групи не зможуть отримувати надприбутки та виживати у конкурентному середовищі. Тому конкуренція як один із принципів підприємництва у більшості галузей економіки України сьогодні відсутній.

Сьогодні відбувається:

1) тотальне зубожіння українського народу та практично ліквідація середнього класу через відсутність конкуренції у провідних галузях економіки та суцільну корумпованість усіх систем та органів влади;

2) знищення народовладдя через узурпацію влади підконтрольними олігархату політичними партіями та їх лідерами;

3) залежність української економіки та політики від зовнішнього впливу через вразливість вітчизняних олігархів зі сторони більш потужних бізнес-середовищ та фінансово-промислових;

4) залежність самих олігархів, як від своїх конкурентів, корумпованих чиновників, правоохоронних органів, так і від українських та закордонних спецслужб, через наявний (зібраний) на них компромат щодо вчинених ними правопорушень під час набуття у власність державного та/або комунального майна, бюджетних коштів. Наслідком залежності олігархів та впливу олігархів на владу та економіку нашої держави може стати фактична втрата Україною суверенітету та незалежності, а також її неспроможність проводити самостійну ефективну зовнішню політику;

5) зростання соціального протесту серед широких верств населення, особливо на фоні зовнішньої агресії, падіння економіки, вкрай неефективного функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, тотальної корупції та породженої фінансової нестабільності;

6) втрата всіма гілками влади в очах народу своєї легітимності, а як наслідок - схильність та прагнення громадян до насильницької зміни влади.

Тому прийняття на даний час Стратегії деолігархізації України є одним із кроків на шляху порятунку держави.

2. Цілі і завдання законопроекту, шляхи їх досягнення

Метою цього законопроекту є створення в Україні інституційної основи та системи прийняття рішень щодо політики деолігархізації і ефективної системи оцінки та моніторингу виконання Стратегії деолігархізації України.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Проектом пропонується визначити такі заходи із деолігархізації влади та економіки України:

1) визначити на законодавчому рівні принципи організації та діяльності органів влади, уповноважених на формування та реалізації Стратегії деолігархізації України:

- Міністерству юстиції України розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України необхідні проекти змін до нормативно-правових актів, необхідних для надання необхідних повноважень органам влади для реалізації Стратегії деолігархізації України;

- Кабінету Міністрів України визначити уповноважений орган з питань координації реалізації Стратегії деолігархізації України;

2) налагодити систему взаємодії органів (посадових осіб), уповноважених на формування та реалізації Стратегії деолігархізації України, через надання доручення Президенту України, Кабінету Міністрів України, Антимонопольному комітету України, Національному антикорупційному бюро України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Фонду державного майна України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерству юстиції України, Центральній виборчій комісії, Міністерству внутрішніх справ України, Генеральній прокуратурі України, Службі безпеки України розробити та затвердити детальний план-графік реалізації в межах своїх повноважень Стратегії деолігархізації України, методики діяльності, показники досягнення результатів в межах реалізації цих планів та відповідальних за їхню реалізацію осіб;

3) провадити системну роботу щодо аналізу, моніторингу та звітування щодо реалізації Стратегії деолігархізації України:

- забезпечення звітування відповідальних за реалізацію Стратегії деолігархізації України органів влади під час кожного пленарного тижня Верховної Ради України під час "години запитань до Уряду;"

- систематизація та висвітлення на створеному веб-порталі в постійному режимі всіх дій та їх результатів щодо реалізації Стратегії деолігархізації України;

- підготовка щорічного звіту про стан виконання Стратегії деолігархізації України;

- постійний моніторинг реалізації Стратегії деолігархізації України, підготовка пропозицій щодо заходів нормативно-правового, організаційного, кадрового характеру для ефективного реалізації Стратегії;

- контроль за дотриманням законодавства про конфлікт інтересів та декларування майна, доходів, видатків та зобов'язань фінансового характеру держслужбовцями та прирівняними до них особами, членами їх сімей;

- забезпечити залучення громадськості до формування, реалізації та моніторингу реалізації Стратегії деолігархізації України.

4) внести зміни до законодавства з метою:

вдосконалення механізму вільного доступу до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців через Інтернет, зокрема до даних про кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб, фінансових звітів та статутних документів, посилення відповідальності за невідкриття інформації про кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб;

розкриття всіх даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру через вільний доступ в Інтернеті, у тому числі доступ до даних про об'єкти і суб'єкти прав, про їх обтяження, нормативно-грошову оцінку, про ставку оренди, якщо об'єкт знаходиться в оренді;

5) здійснити заходи із перевірки законності приватизації об'єктів приватизації в галузях вугільної, металургійної, машинобудівної, легкої промисловості, енергетики, телекомунікацій, агропромислового, транспортного комплексу та в інших галузях, сума приватизаційної угоди яких становила від 20 тисяч мінімальних заробітних плат, починаючи з 1999 року, а також їх дотримання.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Проект Закону відповідає Конституції України, узгоджується з іншими актами такої самої юридичної сили, зокрема, Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація проекту Закону потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, які будуть відображені у державній програмі щодо виконання заходів, передбачених Стратегією деолігархізації України, схваленою Кабінетом Міністрів України.

6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття

Прийняття законопроекту дозволить вирватися з замкнутого кола зубожіння українського народу, ефективно впровадити реформи та забезпечить здійснити економічний прорив України.

 

Народні депутати України

Ю. Б. Дерев'янко

І. М. Суслова

Опрос