Идет загрузка документа (43 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно дерегуляции в агропромышленном комплексе

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 31.08.2015 № 2558а
Дата рассмотрения: 31.08.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Багато досліджень показали, що високий рівень економічної свободи позитивно впливає на інвестиційну привабливість, інноваційний потенціал, соціальний прогрес та розмір ВВП на душу населення1. Надмірна зарегульованість підприємницької діяльності призводить до значних економічних втрат та є одним з основних джерел корупції.

____________
1 http://www. heritage. org/index/book/chapter-2.

Агропромисловість є галуззю, в якій природно присутнє значне регулювання. Це пов'язано із необхідністю попередженням захворювань та негативного впливу на довкілля. Проте, значна частина регуляторних механізмів в українському АПК застаріла, дублює одна-одну або не відповідає міжнародним зобов'язанням України.

У процесі написання даного законопроекту автори провели комплексний аналіз дозвільних та інших обов'язкових процедур в агропромислоовості. Так, у рамках розробки Єдиної комплексної стратегії розвитку АПК до 2020 року на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України був розміщений перелік усіх дозвільних процедур в АПК для громадського обговорення.

У результаті обговорень, які тривали протягом першої половини 2015 року, було проаналізовано 110 дозвільних та інших обов'язкових процедури в АПК. Були отримані позиції громадських організацій, представників бізнесу, експертів та державних органів. Також авторами було проаналізовано статистику видачі дозвільних документів та офіційні позиції та аргументації центральних органів державного управління щодо необхідності скасування чи залишення в дії окремих обов'язкових процедур.

На підсумок 72 процедур було визначено такими, що не варто скасовувати чи обмежувати їх дію, 16 - такими, що врегульовуються іншими законами та законопроектами. Таким чином, авторами у законопроекті запропоновано скасувати та/або обмежити дію 22 дозвільних процедур та вимог щодо здійснення господарської діяльності, а також обмежити повноваження окремих державних органів щодо здійснення функцій державного контролю:

У РОСЛИННИЦТВІ:

Назва документа / процедури

Видано в 2014 році, штук

Відповідальний державний орган

Пропозиція

1) Ветеринарні документи: міжнародні ветеринарні сертифікати (для країн СНД - ветеринарні свідоцтва форми N 1, N 2 та N 3) - при переміщенні за межі України

111797

Держпродспоживслужба

Зробити добровільним для кормів та кормової сировини рослинного походження

1) Обґрунтування: Міжнародний ветеринарний сертифікат повинен обов'язково супроводжувати тваринницьку продукцію. Проте, в Україні даний сертифікат застосовується значно ширше. Так сертифікат обов'язково видається також на фуражне зерно, оскільки воно потенційно може бути використано як харчовий продукт для споживання людиною. Проте, більшість іноземних покупців українського зерна не вимагає наявність такого сертифіката при купівлі зернових та технічних культур з України, що призначені для споживання людиною. Необхідність отримання даного сертифіката приводить до зайвого простою транспортних засобів та непотрібного навантаження на транспортну інфраструктуру України.

Будь-яке зерно чи технічні культури обов'язково супроводжуються фітосанітарним сертифікатом, що гарантує безпеку зерна відповідно до міжнародних зобов'язань України. Дубляж ветеринарним сертифікатом є в абсолютній більшості випадків зайвим. Тому законопроектом пропонується його видача здійснюється лише:

• за запитом особи, яка здійснює переміщення такого об'єкта державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;

• якщо вимога про наявність відповідного ветеринарного документа передбачена у зовнішньоекономічному договорі (контракті);

• якщо вимога про наявність відповідного ветеринарного документа передбачена законодавством держави-імпортера або надання такого документа вимагають компетентні органи держави-імпортера.

2) Ветеринарні документи: ветеринарні свідоцтва (для України - форми N 1, N 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною)

3448616

Держпродспоживслужба

Зробити добровільним для кормів та кормової сировини рослинного походження

2) Обґрунтування: Дане свідоцтво видається на усю тваринницьку продукцію, що переміщується за межі області. В цілому, обов'язковість такого свідоцтва передбачена лише для експорту тваринницької продукції в країни СНД.

Разом з тим, таке свідоцтво не повинно видаватись на зерно та технічні культури. Проте, по факту, дане свідоцтво обов'язкове для фуражного зерна, оскільки воно вважається кормом. Для абсолютної більшості закордонних покупців не обов'язкова наявність такого свідоцтва. Тим більше, що зерно, за заявою перевізника, супроводжується всередині країни карантинним сертифікатом. Вимога щодо наявності карантинного сертифікату є в деяких країнах, зокрема в Китаї, і повністю забезпечує експортера усіма потрібними документами для експорту.

3) Ветеринарні документи: ветеринарні довідки - при переміщенні в межах району (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною)

1867792

Держпродспоживслужба

Зробити добровільним для кормів та кормової сировини рослинного походження

3) Обґрунтування: Дані довідки ідентичні до ветеринарного свідоцтва і відрізняються лише географією видачі у випадку перевезення. Обґрунтування виключення зерна технічних культур для обов'язкової видачі таких довідок ідентичне описаному вище у пункті про ветеринарне свідоцтво.

4) Карантинний дозвіл (на імпорт або транзит)

9785

Держпродспоживслужба

Скасувати, передбачити обмін інформацією про карантинні зони між митницею та компетентним органом

4) Обґрунтування: Карантинний дозвіл на імпорт (КДІ) дуже слабо впливає на захист України від шкідливих організмів, так як видається без будь-якого аналізу продукції. Так, КДІ видається на підставі попередньо поданого контракту на імпорт продукції. Державний контролюючий орган немає жодних способів без огляду встановити чи є продукція безпечною чи ні.

Незалежно від наявності чи відсутності КДІ, на кордоні, у разі якщо "візуально виявлене зараження вантажу регульованими шкідливими організмами або наявні ознаки зараження ними" все одно проводиться фітосанітарний контроль.

Окрім цього, кожна партія рослин та продуктів рослинного походження, що надходить в Україну, супроводжується фітосанітарним сертифікатом країни-експортера, який гарантує належну безпеку продукції. Україна взяла на себе зобов'язання перед СОТ визнавати дані сертифікати та не вводити додаткових обмежень на імпорт. Аналогічно, інші країни визнають фітосанітарні сертифікати України, які, в обов'язковому порядку, видаються при експорті.

Єдина теоретична необхідність наявності карантинного дозволу обґрунтовується потребою попередньої заборони на кордону ввезення в Україну продукції із заражених карантинних зон інших країн. Проте, для попередження та заборони ввезення на територію України продукції із карантинних зон цілком достатньо обміну інформацією між Держпродспоживслужбою та ДФС. Так, подібний механізм уже налагоджений у сфері тваринницької продукції. Зокрема, на сайті компетентного органу розміщений перелік діючих заборон на імпорт в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у сфері тваринництва. Окрім цього, між Держпродспоживслужбою та ДФС налагоджено захищений канал обміну інформацією щодо виникнення епідеміологічної загрози в різних країнах світу. Держпродспоживслужба, в свою чергу, отримує цю інформацію завдяки участі України у Міжнародній конвенції із захисту рослин. У рамках даної конвенції Україна отримує стандартні повідомлення про реєстрацію захворювань рослин та встановленні карантинні зони. Законопроектом пропонується запровадити механізм обміну інформацією між Держпродспоживслужбою та ДФС щодо заборон на ввезення з карантинних зон. Окрім цього, чинне законодавство передбачає публікацію таких заходів на сайті Держпродспоживслужби, що буде достатнім механізмом інформування імпортерів.

КДІ, в основному, видається на імпортні фрукти та горіхи. В результаті цього додаткового непотрібного контролю та пов'язаних з ним офіційних та неофіційних витрат, вартість імпортних продуктів для населення підвищується. Скасування КДІ буде мати позитивний соціально-економічний ефект.

У СФЕРІ ПЕСТИЦИДІВ ТА АГРОХІМІКАТІВ (ДОБРИВ):

Назва документа / процедури

Видано в 2014 році, штук

Відповідальний державний орган

Пропозиція

5) Ліцензія на поводження з особливо небезпечними речовинами та відходами

н/д

Мінекології

Звузити дію

5) Обґрунтування: Нова редакція Закону про ліцензування (у порівнянні з редакцією Закону України від 01.06.2000 р. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності") не лише не звузила обсяг ліцензійних видів діяльності в сфері обігу особливо небезпечних речовин, але й розширила його на більш широке коло осіб та на більше коло дій. Так, під ново запровадженим терміном "поводження" можна розуміти будь-яку діяльність, яка пов'язана з особливо небезпечними речовинами за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Це і дослідження таких речовин в наукових цілях, і застосування на сільськогосподарських полях, і зберігання, і т. д. В результаті, понад 30 тис. суб'єктів агарного ринку потенційно змушені отримати ліцензію на застосування засобів захисту рослин. У зв'язку з цим, виникла потреба уточнити, що ліцензія видається для виробництва та утилізації особливо небезпечних речовин.

6) Реєстрація добрив

н/д

Мінекології

Зробити не обов'язковим для типових поширених добрив

6) Обґрунтування: Наразі, в Україні присутня жорстка процедура дозволів на обіг добрив. Так, кожному окремому виробнику слід отримувати дозвіл на застосування та завезення добрив в Україну для кожного конкретного виду добрив. Це складна та дорого процедура, що займає в середньому 500 днів. У зв'язку з цією процедурою значна частина постачальників добрив відмовляється співпрацювати з Україною, що призводить до монополізації ринку добрив та високою ціною на них. При цьому, в розвинених країнах аналогічна українській реєстрація поширюється тільки на окремі види складних добрив, тоді, як типові добрива перебувають у вільному обігу без обов'язкової реєстрації.

Законопроектом пропонується запровадити цивілізований принцип обігу добрив, що передбачає відсутність реєстрації найбільш поширених видів добрив. Так, законодавства ЄС та Канади передбачають окремі списки добрив, що не підлягають реєстрації. Як правило, це добрива, що не містять потенційно шкідливих домішок, які потребують попередньої апробації та випробувань для аналізу їх впливу на довкілля. В законопроекті запропоновано включити в українське законодавства дозвіл імпорту без реєстрації добрив, що відповідають списку добрив, допущених до вільного обігу без реєстрації в ЄС відповідно до Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) N 2003/2003 від 13 жовтня 2003 року щодо добрив.

У ТВАРИННИЦТВІ:

Назва документа / процедури

Видано в 2014 році, штук

Відповідальний державний орган

Пропозиція

7) Державна атестація плідників

23

Мінагрополітики

Скасувати

7) Обґрунтування: В країнах ЄС така процедура, як атестація плідників (тобто бугаїв, жеребців, кнурів, баранів, цапів) відсутня. Основою для визнання тварини племінною є її родословна, для чого достатня запроваджена в Україні обов'язкова ідентифікація усіх тварин. Тому атестація тварин чоловічого роду з метою надання їм та їх потомкам племінного статусу є абсурдною процедурою.

В цілому, протягом останніх років, статус племінної тварини практично повністю втратив свою цінність, так як ціна на неплемінні тварини уже практично не відрізняється від племінних. Це доводить, що діюча в Україні процедура атестації на контролю лише додає зайвих адміністративних клопотів виробникам тварин без достатньої вигоди.

8) Допуск (свідоцтво про допуск) до відтворення плідників для племінного використання

н/д

Мінагрополітики

Скасувати

8) Обґрунтування: Видача допуску, що оформлюється свідоцтвом, здійснюється на підставі атестації плідників, яку у законопроекті пропонується скасувати. Обґрунтування скасування атестації плідників наведено в попередньому пункті.

9) Атестація працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами

н/д

Мінагрополітики

Скасувати

9) назвати більш небезпечною, ніж роботу із тваринами на звичайній фермі. Разом з тим, для розмноження тварин на звичайних фермах працівникам не потрібно проходити атестацію. Атестація працівника, що займається розмноженням тварин, ніяк не впливає на родословну тварин та їх племінний статус.

10) Сертифікація племінних (генетичних) ресурсів

н/д

Мінагрополітики

Зробити добровільною

10) Обґрунтування: Сертифікація є єдиним дозвільним документом, присутнім в ЄС, що супроводжує племінні ресурси. Разом з тим, основна Директива (2009/157/ЄС), що регулює племінні ресурси, вказує, що обов'язковість такої сертифікації вводиться за рішенням окремих країн-членів Союзу. Зважаючи на низьку вартість, що додає наявність такого сертифіката до ціни тварин в Україні, його видача повинна бути добровільною. В цілому, в ЄС визнання тварин племінними в значній мірі покладено на саморегулівні організації в АПК, яких поки немає в Україні. Відсутність обов'язковості видачі даного сертифіката створить поле для конкуренції об'єднань із контролю за племінними ресурсами на наданні послуг в їх ідентифікації.

11) Державна атестація (переатестація) суб'єктів племінної справи у тваринництві

н/д

Мінагрополітики

Скасувати

11) Обґрунтування: Атестація суб'єктів племінної справи в тваринництві є нонсенсом, так як в цивілізованих країнах племінний статус присвоюється виключно тваринам, а не юридичним особам. В Україні ж присутня як атестація, так і присвоєння певного статусу юридичним особам. Присвоєння певного статусу суб'єктам племінної справи можна виправдати існування програм державної підтримки таких суб'єктів. Проте, для присвоєння такого статусу достатньо лише відповідність певним критеріям, атестація є зайвою дозвільною процедурою.

12) Присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві та внесення запису до Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві

1207

Мінагрополітики

Зробити обов'язковим лише за умови отримання бюджетних коштів

12) Обґрунтування: В країнах ЄС племінний статус присвоюється виключно тваринам, а не юридичним особам. Тому існування статусу та реєстру статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві аргументується виключно існуванням дотацій в державному бюджеті на підтримку такої діяльності. В 2008 році на державну підтримку тваринництва було передбачено 2,9 млрд. грн., в 2015 році - 0,3 млрд. грн. Де-факто, коштів в державному бюджеті немає навіть, аби розрахуватися за старими боргами щодо державної підтримки. Наразі, присвоєння відповідного статусу перетворилось на обов'язкову процедуру, попри відсутність бюджетного фінансування. У зв'язку з цим, існує необхідність уточнення, що присвоєння відповідного статусу та реєстрація суб'єктів племінної справи у тваринництві в обов'язковому порядку відбувається лише для одержання державної підтримки, в інших випадках - за заявницьким принципом.

13) Нагляд тварини протягом профілактичного карантину

н/д

Держпродспоживслужба

Делегувати також приватному ліцензованому ветлікарю

13) Обґрунтування: Тварини, що надходять до стада з інших потужностей або придбані на внутрішньому ринку, підлягають обов'язковому профілактичному карантину протягом визначеного періоду. Протягом профілактичного карантину тварини утримуються окремо у спеціально відведених ізольованих місцях та/або карантинних пунктах під наглядом державного інспектора ветеринарної медицини. В цілому, існування такої карантинної процедури цілком відповідає міжнародній практиці. Проте, не існує потреби в тому щоб наглядом займався саме виключно державний ветлікар, оскільки після проходження карантину, тварина допускається у стадо тільки після спеціального дозволу державного інспектора ветеринарної медицини. Таким чином, доцільно права передбачити можливість здійснення нагляду над твариною протягом карантинного періоду також ліцензованим ветеринарним лікарям, водночас, зберігши контроль за його діями через дозвіл на допуск тварини у стадо, що видає державний інспектор ветеринарної медицини.

У СФЕРІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ:

Назва документа / процедури

Видано в 2014 році, штук

Відповідальний державний орган

Пропозиція

14) Експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва дитячого харчування

н/д

Держпродспоживслужба

Об'єднати з експлуатаційним дозволом на продукти харчування

14) Обґрунтування: "Експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва дитячого харчування" відсутній як інструмент державного регулювання у законодавстві ЄС (тобто, має місце невідповідність українського законодавства законодавству ЄС). Зокрема, відповідно до ст. 4 Регламенту ЄС N 853/2004 експлуатаційний дозвіл зобов'язані отримувати оператори ринку, що є переробниками продукції тваринного походження, а не ті, що виробляють дитяче харчування. "Експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва дитячого харчування" дублює експлуатаційний дозвіл на виробництво продуктів харчування. Пропонується об'єднати дайни дозвіл із експлуатаційним дозволом на продукти харчування.

У РИБНОМУ ГОСПОДАРСТВІ:

Назва документа / процедури

Видано в 2014 році, штук

Відповідальний державний орган

Пропозиція

15) Реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно рибогосподарської продукції групи 3, підгруп 1603, 1604, 1605 УКТЗЕД

н/д

Держрибагентство

Скасувати

15) Обґрунтування: Обов'язкова реєстрація зовнішньоекономічних контрактів є зайвим джерелом збору статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі, якою і так володіє Державна фіскальна служба.

16) Облік та присвоєння номерів суб'єктам господарювання, які здійснюють консервне та пресервне виробництво

8

Держрибагентство

Скасувати

16) Обґрунтування: Дана реєстрація фактично дублює експлуатаційний дозвіл на виробництво продуктів харчування. Історія даного дозволу починається з радянських часів, коли пресервне виробництво здійснювалось безпосередньо на кораблях. Тоді для контролю походження цієї рибної продукції здійснювалась відповідна реєстрація. У зв'язку з відсутністю такого виробництва на кораблях та запровадженням, відповідно, європейських стандартів, єдиного експлуатаційного дозволу на виробництво харчових продуктів, потреба в такій обов'язковій реєстрації відпала.

17) Реєстрація, видача виписки з реєстру гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів щодо їх технічної експлуатації та використання

н/д

Держрибагентство

Скасувати

17) Обґрунтування: В Україні діє реєстр водогосподарських об'єктів. Гідротехнічні споруди є частиною рибогосподарських об'єктів. Таким чином, відбувається подвійна реєстрація одного і того ж об'єкту. У зв'язку з цим є необхідність скасувати реєстрацію.

18) Свідоцтво про стабільність і надводний борт судна

36

Держрибагентство

Скасувати

18) Обґрунтування: Риболовецькі човни щороку проходять технічний огляд, а цей документ лише дублює відомості, які вносяться до суднового білету плавзасобу. Окрім цього, кількість виданих свідоцтв явно в багато разів менша за загальну кількість риболовецьких суден, що є свідченням того, що документ фактично не працює як належить. Формальна обов'язковість його наявності при низькому рівні фактичного використання створює зайві ризики перепон для здійснення господарської діяльності.

19) Атестація педагогічних працівників навчальних закладів I рівня акредитації у сфері рибного господарства

н/д

Держрибагентство

Скасувати

19) Обґрунтування: Існування даної атестації є непотрібним. Освітня діяльність є одним із ліцензованих видів діяльності. Тому додаткова атестація працівників освіти з боку неосвітніх контролюючих органів є зайвою.

20) Ліцензія на промисловий вилов риби, крім внутрішніх водойм та річок;

124

Держрибагентство

Залишити в дії лише для вилову за межами юрисдикції України

20) Обґрунтування: Для здійснення промислового вилову риби потрібно одночасно отримувати і дозвіл, і ліцензію. Окрім цього, отримуються квоти на вилов певної кількості риби. В дозволі зазначають назву водойми, знаряддя лову і види риб добутку згідно квот. Дозвіл також потрібен на морі, де промислове судно може перевіряти інспекція. В ліцензії немає подібної інформації і жодного практичного навантаження з собою не несе.

В 2015 році дія ліцензії уже була обмежена. Так, в 2015 році вступив в дію Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Даним Законом з-під ліцензування був виключений промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах та річках. Проте, діюче законодавство немає чіткого визначення внутрішніх водойм. Для прикладу, під питанням залишається статус внутрішньої водойми Азовського моря. У зв'язку з цим пропонується чітко визначити, що ліцензуванню підлягає лише діяльність з промислового вилову риби виключно за межами юрисдикції України (для прикладу, вилов риби в Антарктиці).

21) Вилов осетрових видів риб, інших водних біоресурсів Азово-Чорноморського на основі міждержавних угод між Україною та Російською Федерацією

н/д

Держрибагенство

Замінити на: "з урахуванням положень міжнародних договорів України"

21) Обґрунтування: Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" містить доволі нетипову для українського законодавства жорстку прив'язку до конкретної міждержавної угоди між Україною та іншою країною, а саме з Російською Федерацією. Так, Законом передбачено, що: "Охорона, відтворення, регулювання вилову осетрових видів риб, інших водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюються на основі міждержавних угод між Україною та Російською Федерацією". Азово-Чорноморський басейн використовується також Туреччиною, Румунією, Болгарією та Грузією. Проте, відповідні міжнародні угоди з цими країнами в Законі не згадуються.

На практиці, дана норма призводить до того, що Держрибагенство не може надати дозвіл на вилов риби Азово-Чорноморському басейні до його погодження з відповідною спільною комісією з Російською Федерацією. Робота даної комісії суттєво ускладнилась у зв'язку з воєнним конфліктом. Окрім цього, між Україною та Росією існує спір щодо територіальних меж акваторій Азовського та Чорного морів. Продуктивна робота даної комісії в майбутньому є сумнівною, та створює невиправдані перепони для захисту економічних інтересів України. Для розблокування видачі дозволів на вилов риби існує необхідність скасування жорсткої прив'язки до міждержавної угоди між Україною та Російською Федерацією щодо регулювання вилову осетрових видів риб, інших водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну. Відповідну норму пропонується замінити на "з урахуванням положень міжнародних договорів України".

У СФЕРІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ:

Назва документа / процедури

Видано в 2014 році, штук

Відповідальний державний орган

Пропозиція

22) Дозвіл на використання підземних вод із водозаборів

н/д

-

Без дозволу на один водозабір у разі використання до 300 куб. м, окрім для виробництва фасованої питної води

22) Обґрунтування: Чинним законодавством землевласникам і землекористувачам надано право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Однак, реалізація даних положень на практиці проблемна через незрозумілість терміну "продуктивність водозаборів підземних вод" та "власних господарсько-побутових потреб". Так, продуктивність часто трактується як потужність самого обладнання, а не обсяг фактично добутої води. Незрозумілим є також чи підпадають під побутові потреби такі види використання води, як поїння худоби чи полив рослин. Окрім цього, підприємству один дозвіл на всі водозабори, що знаходяться у користуванні, в тому числі, які розміщено на різних об'єктах, а іноді і в різних населених пунктах.

Ці неточності створюють суттєві проблеми при правозастосуванні, зокрема, для сільськогосподарських підприємств. Необхідно врегулювати можливість здійснювати видобуток води без спеціального дозволу для забезпечення як роботи підприємства, так і можливості забезпечення мешканців сільських населених пунктів та об'єктів соціально-культурного призначення, в тому числі дитячі садки, школи, сільради. Виключенням пропонується зробити для видобування води для виробництва фасованої питної води.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Основною метою законопроекту є скорочення адміністративних витрат для суб'єктів господарювання в АПК шляхом скасування чи обмеження дії окремих обов'язкових погоджень та процедур, що також знизить ризики корупції в державних органах.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Основними положеннями законопроекту пропонується переглянути окремі обов'язкові процедури та дозволи в АПК згідно переліку, зазначеного в пункті 1 цієї пояснювальної записки.

4. Стан нормативно-правової бази

У даній сфері правового регулювання діють наступні правові акти:

Земельний кодекс України;

Закон України "Про землеустрій";

Закон України "Про оцінку земель";

Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації";

Закон України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим";

Закон України "Про карантин рослин";

Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності";

Закон України "Про ветеринарну медицину";

Закон України "Про племінну справу у тваринництві";

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Закон України "Про дитяче харчування";

Закон України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них";

Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів";

Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності";

Кодекс України про надра;

Закон України "Про пестициди і агрохімікати".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного та місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Завдяки прийняттю законопроекту відбудеться суттєве скорочення адміністративних витрат для аграріїв. Спрощення процедур реєстрації добрив дозволить суттєво знизити їх ціну в Україні, що підвищить рентабельність рослинництва. Окрім цього, скасування дозвільних процедур значно спростить вихід нових суб'єктів господарювання на ринок, збільшить рентабельність виробництва та знизить на кінцеві ціни на продукти харчування. Також значно знизяться ризики корупції, пов'язані із видачею дозвільних документів. Внаслідок більш сприятливого регуляторного середовища покращиться інвестиційна привабливість АПК та позиція України в міжнародних рейтингах економічної свободи.

 

Народні депутати України:

Мушак О. П. (реєстр. N 124)

Бакуменко О. Б. (реєстр. N 121)

Кривенко В. В. (реєстр. N 058)

Кучер М. І. (реєстр. N 232)

Опанасенко О. В. (реєстр. N 147)

Кулініч О. І. (реєстр. N 345)

Козаченко Л. П. (реєстр. N 105)

Лабазюк О. П. (реєстр. N 188)

Мірошниченко І. В. (реєстр. N 142)

Івченко В. Є. (реєстр. N 214)

Хлань С. В.

Опрос