Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Таможенный кодекс Украины относительно развития отечественного производства путем стимулирования привлечения инвестиций в реальный сектор экономики через индустриальные парки

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 31.08.2015 № 2555а
Дата рассмотрения: 31.08.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки через індустріальні парки"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Даний законопроект підготовлений на виконання Розділу VIII "Забезпечення прискореного економічного розвитку" Коаліційної Угоди депутатських фракцій у Верховній Раді України VIII скликання "Європейська Україна" і спрямований на формування через залучення приватних інвестицій сучасної індустріальної та інноваційної інфраструктури в Україні, яка відповідатиме вимогам закордонних та українських інвесторів для розміщення виробничих підприємств і науково-дослідницьких центрів. Крім того, законопроект повністю відповідає меті зазначеного розділу Коаліційної Угоди - "законодавче встановлення більш сприятливих порівняно з іншими країнами умов для високотехнологічного інтелектуально-місткого бізнесу та нових виробництв в Україні, шляхом запровадження конкурентних переваг інституційної, регуляторної, фіскальної, інфраструктурної, освітньої політики для створення високопродуктивних робочих місць, підвищення оплати праці, виробництва конкурентоспроможної продукції та нарощення експорту". Також законопроект включений до Плану законодавчого забезпечення реформ, розробленого за дорученням Голови Верховної Ради України та затвердженого Постановою Верховної Ради України N 2896 від 04.06.2015 року.

Верховною Радою України прийнято рамковий Закон України "Про індустріальні парки" (далі - Закон), який визначив правові та організаційні засади створення і функціонування індустріальних парків на території України. Законом, зокрема, передбачено звільнення суб'єктів індустріального парку від пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів та сплати ввізного мита за ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що не виробляються в Україні.

Кабінетом Міністрів України постановою від 19 червня 2013 року N 558 був затверджений відповідний Порядок, що фактично не відповідав логіці законодавця, закріпленій в положеннях Митного кодексу України.

Розроблений Урядом механізм передбачає погодження резидентом індустріального парку переліку необхідного обладнання спочатку з Міністерством економічного розвитку України, потім з Міністерством фінансів України та Державною фіскальною службою. На останньому етапі передбачається затвердження такого списку Кабінетом Міністрів України.

Фактично підприємству для безмитного імпорту устаткування чи обладнання потрібно пройти бюрократичні процедури щонайменше у 4 органах. Як наслідок, за інформацією Державної фіскальної служби України з часу прийняття Закону та внесення відповідних змін до Митного кодексу України резидентами індустріальних парків не було ввезено жодної одиниці обладнання чи устаткування з використанням відповідної пільги.

Таким чином, апробація та практична реалізація положень Закону виявила недосконалість та неефективність норм чинного законодавства передусім в частині відсутності дієвих інвестиційних стимулів за зразком інших країн - Польщі, Китаю, Туреччини, Словаччини та інших.

Як наслідок, з дати прийняття Закону в Україні зареєстровано 12 індустріальних парків, і лише декілька з них знаходиться на стадії облаштування та деякі навіть отримали фінансування від ЄС по лінії програм транскордонного співробітництва, а переважна більшість взагалі не функціонує. Водночас світовий досвід доводить, що розвиток мережі індустріальних парків є ефективним інструментом впливу як на соціально-економічний розвиток країни, так і на підвищення конкурентоспроможності конкретного регіону, в якому розміщено індустріальний парк.

З метою залучення інвестицій в індустріальні парки держави застосовують широкий перелік інструментів підтримки та стимулів для учасників інвестиційних проектів. Світовий досвід доводить, що тимчасове стимулююче оподаткування індустріальних парків є одним з найбільш важливих і дієвих інструментів державної підтримки.

Серед податкових інвестиційних стимулів, що застосовуються іншими країнами для розвитку індустріальних парків:

• пільгові ставки з податку на прибуток - Нідерланди, Чехія, Туреччина Китай (підприємства зі 100 % іноземними інвестиціями або спільні підприємства користуються 2-річними податковими канікулами, починаючи з першого року отримання прибутку, а протягом наступних трьох років - сплачують податок в розмірі 50 %. Деякі індустріальні зони застосовують ставку податку 10 %, якщо іноземне підприємство експортує понад 70 % своєї продукції), Литва (інвестиції понад 1 млн. євро звільняються від податку на прибуток на 5 років), Росія (розмір пільгової ставки залежить від обсягу інвестицій, чисельності створюваних робочих місць), Узбекистан, Білорусь (повне звільнення протягом перших 10 років з дати реєстрації як резидент індустріального парку, а протягом наступних 10 років податок сплачується в розмірі 50 % від діючої ставки; звільнення від податку на дивіденди, нарахованих акціонерам резидента (протягом перших 5 років з моменту отримання валового прибутку резидентом парку);

• звільнення від ввізного мита на обладнання та устаткування, що ввозиться учасникам індустріальних парків - Туреччина, Нідерланди Азербайджан, Республіка Білорусь, Узбекистан;

• звільнення від сплати податку на нерухомість - Польща, Нідерланди, Туреччина (протягом 5 років з дня будівництва промислового підприємства), Тайвань, Казахстан (знижена ставка), Узбекистан, Азербайджан, Республіка Білорусь;

• звільнення від податку на землю - Туреччина, Тайвань, Китай (розмір пільги різний в залежності від індустріального парку);

• звільнення від податку на оренду землі або нерухомого майна - Литва (протягом перших 5 років - 100 % пільга за умови, що обсяг інвестицій склав не менше 724 євро/га, протягом наступних 5 років - пільга в розмірі 50 % від суми податку);

• звільнення від екологічних податків - Туреччина (звільнення від муніципального податку на тверді відходи; зниження вартості води, природного газу і зв'язку);

• звільнення від сплати місцевих податків і зборів - Угорщина (місцеві органи влади мають право прийняти рішення про звільнення резидентів від оподаткування місцевими податками строком до 5 років);

• застосування пільгових суттєво знижених тарифів на комунальні послуги - Туреччина (знижені тарифи на воду, природний газ і послуги зв'язку), Угорщина (знижені тарифи на комунальні послуги або надання резидентам права розстрочення платежів).

• державні гарантії для інвесторів індустріального парку від несприятливої зміни законодавства про податки і збори - діють в багатьох країнах та передбачають збереження умов діяльності в разі прийняття законів, які погіршують умови в частині митного, податкового та інших режимів.

Також корисним є досвід Македонії, де аналогом індустріальних парків є зони технологічного промислового розвитку, в яких резидентів звільнено від сплати податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб упродовж 10 років. Крім того, торгівля проміжними товарами та послугами, як й імпорт товарів у зоні технологічного промислового розвитку, звільнені від податку на додану вартість. Водночас резидентам зон технологічного промислового розвитку надається низка преференцій, пов'язана із початком діяльності - звільнення від сплати податків на землю, звільнення від обов'язку будувати укриття та фінансова допомога на будівництво промислових приміщень. Як наслідок, в Македонії, що за площею в 25 разів менша за Україну, вже зараз повністю функціонують 4 зони технологічного промислового розвитку.

Таким чином, світовий досвід свідчить про те, що вітчизняна законодавча база, орієнтована на підтримку індустріальних парків в Україні, знаходиться на початковій стадії формування та потребує суттєвого доопрацювання в частині встановлення дієвих інвестиційних стимулів для резидентів індустріальних парків за найкращими міжнародними зразками.

2. Мета і завдання законопроекту

Метою законопроекту є знищення старої корупційної системи погоджень шляхом визначення в Митному кодексі України виключного списку устаткування, обладнання та матеріалів, що звільняються від сплати митних платежів при ввезені на територію України резидентами індустріальних парків.

Завданням законопроекту є залучення іноземних та вітчизняних інвестицій, необхідних для створення в Україні розгалуженої мережі індустріальних парків.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести наступні зміни до Митного кодексу України, зокрема:

- визначити виключний перелік устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, які не є підакцизними товарами та ввозяться ініціаторами створення та керуючими компаніями індустріальних парків без сплати митних платежів для облаштування таких індустріальних парків;

- визначити виключний перелік устаткування, обладнання та комплектуючих до них, які не є підакцизними товарами та ввозяться учасниками індустріальних парків без сплати митних платежів для здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків.

Перелік кодів згідно з УКТЗЕД наведено у Додатку 1.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Дану сферу суспільних відносин регулюють Митний кодекс України, Податковий кодекс України та Закон України "Про індустріальні парки".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект Закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Натомість розвиток розгалуженої мережі індустріальних парків забезпечить створення сотень тисяч нових високопродуктивних робочих місць для громадян України та відповідно наповнення місцевих бюджетів через гарантовану законом сплату податку з доходів фізичних осіб.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття Закону сприятиме активізації інвестиційної діяльності, зростанню обсягів прямих інвестицій в країну, стимулюванню промислового виробництва, створенню нових високотехнологічних виробництв та сотень тисяч високопродуктивних робочих місць, збільшенню обсягів та асортименту випуску експортно-орієнтованої продукції та, як наслідок, підвищенню конкурентоспроможності економіки та добробуту громадян України.

 

Народні депутати України:

Галасюк В. В.

Южаніна Н. П.

Кірш О. В.

Острікова Т. Г.

Кіраль С. І.

Опрос