Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в законы Украины, регулирующие оперативно-розыскную и контрразведывательную деятельность

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 06.04.2015 № 2555
Дата рассмотрения: 06.04.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до законів України, що регулюють оперативно-розшукову та контррозвідувальну діяльність"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

1. На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України у сфері державної безпеки є, серед інших, загроза посягань з боку окремих груп та осіб на економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян, а в інформаційній сфері - комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм (стаття 7 Закону України "Про основи національної безпеки України").

До основних завдань Служби безпеки України віднесено, зокрема, захист економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб (стаття 2 Закону України "Про Службу безпеки України").

Для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (далі - Закон про КРД), в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники СБУ мають право вживати заходи, що спрямовані на попередження, своєчасне виявлення і припинення розвідувально-підривної та іншої протиправної діяльності на шкоду державній безпеці України (пункт 3 частини другої статті 7 Закону про КРД).

Згідно зі статтею 1 та частиною першою статті 2 Закону про КРД, де визначаються поняття, мета і завдання контррозвідувальної діяльності, така діяльність є спеціальним видом діяльності у сфері забезпечення державної безпеки, що спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України.

Однак, стаття 6 Закону про КРД не містить такої підстави для проведення контррозвідувальної діяльності з метою забезпечення державної безпеки як наявність достатньої інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про посягання на економічний, інформаційний, науково-технічний та оборонний потенціал України, захист яких покладається на Службу безпеки України.

З огляду на викладене, пропонується доповнити статтю 6 Закону про КРД новою підставою для проведення контррозвідувальної діяльності.

2. Сьогодні Закон про КРД містить положення (пункт 6 частини другої статті 7), за яким необхідно погоджувати всі без виключення клопотання на проведення оперативно-розшукових заходів (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність"; далі - Закон про ОРД), що здійснюються в межах контррозвідувальної діяльності з прокурором (Генеральний прокурор України, виконувач його обов'язків, уповноважені наказом Генерального прокурора України заступники Генерального прокурора України).

Таку новацію впроваджено Законом України від 13.04.2012 N 4652-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України".

Разом із тим, зазначена норма Закону:

- не узгоджується з приписами статті 121 та пункту 9 Перехідних положень Конституції України, де визначено виключний перелік функцій прокуратури;

- не враховує сутності контррозвідувальної діяльності, яка є спеціальним видом діяльності у сфері забезпечення державної безпеки і спрямована на протидію розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на шкоду державній безпеці України; розроблення і реалізацію заходів щодо запобігання, усунення та нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян.

Як показала практика, після внесення таких змін до Закону про КРД суттєво знизилась оперативність прийняття відповідних рішень при організації контррозвідувальних заходів з огляду на територіальне розміщення регіональних органів та органів військової контррозвідки Служби безпеки України, а у термінових випадках забезпечити своєчасне вирішення завдань контррозвідувальної діяльності стало фактично неможливо. Так, практичний досвід свідчить, що на сьогодні, передусім на території Донецької та Луганської областей, в ході здійснення контррозвідувальної діяльності витрачається забагато часу (подекуди - більше тижня) на погодження клопотань з Генеральним прокурором України або його уповноваженими заступниками, що призводить до значної затримки початку проведення заходу і, як наслідок, до зниження або навіть втрати можливості отримати очікувані результати.

Одним з основоположних принципів контррозвідувальної діяльності є принцип конспірації. Зазначена новація Закону сприяє виникненню передумов до витоку інформації щодо протидії СБУ розвідувальній діяльності іноземних спеціальних служб, що в умовах сьогодення є неприпустимим.

Невід'ємною складовою контррозвідувальної діяльності є контррозвідувальний пошук. У ході його проведення виявляються ознаки зовнішніх та внутрішніх загроз безпеці України тоді, коли ще не встановлено причетність до них конкретних осіб. Оскільки при цьому права і свободи особи не обмежуються, то відсутня й необхідність законодавчого закріплення гарантій дотримання їх державою у формі прокурорського нагляду за здійсненням контррозвідувальної діяльності.

Слід констатувати, що контррозвідувальна діяльність не має кримінально-правової основи, оскільки не пов'язана з виявленням, припиненням і розкриттям злочинів, що є предметами оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування відповідно. Тому не передбачений Конституцією України прокурорський нагляд за контррозвідувальною діяльністю, що здійснюється так само, як і за оперативно-розшуковою, є необґрунтованим.

3. На сьогодні відповідно до Закону про ОРД на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором, проводяться негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.

Виключенням із цього правила є здійснення таких заходів з метою отримання розвідувальної інформації для забезпечення зовнішньої безпеки України. В таких випадках ці заходи проводяться за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходи, що не потребують дозволу слідчого судді, - без повідомлення прокурора.

Разом з цим, на сьогодні виникла гостра потреба здійснювати ці заходи лише за ухвалою слідчого судді й в інших випадках, а саме для запобігання і припинення терористичних актів, розвідувально-підривних посягань спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб на державну безпеку України.

Необхідність здійснення відповідних заходів лише за ухвалою слідчого судді без погодження з прокурором обумовлюється значними витратами часу на таке погодження, які призводять до суттєвого зниження (нівелювання) оперативності та ефективності здійснення таких заходів, що є неприпустимим в умовах посилення диверсійно-розвідувальними групами терористичної діяльності.

2. Мета і завдання прийняття законопроекту

Проект акта розроблено з метою забезпечення оперативного вирішення Службою безпеки України завдань контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності в ході попередження, своєчасного виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, розвідувальним, терористичним та іншим протиправним посяганням спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на інтереси України.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Проектом пропонується внести зміни до статей 6 і 7 Закону про КРД та статті 8 Закону про ОРД, передбачивши можливість здійснення виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходів, визначених частиною третьою статті 8 Закону про ОРД за ухвалою слідчого судді без розголошення третій стороні, а заходів, що не потребують дозволу слідчого судді, - з дозволу начальників відповідних підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, які здійснюють контррозвідувальну діяльність, начальників регіональних органів, органів військової контррозвідки Служби безпеки України або їх заступників.

Крім того, пропонується доповнити статтю 6 Закону про КРД новими підставами для проведення контррозвідувальної діяльності - наявність достатньої інформації, що потребує перевірки за допомогою спеціальних форм, методів і засобів, про посягання на економічний, інформаційний, науково-технічний та оборонний потенціал України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація даного законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Стан нормативно-правової бази

Відносини у даній сфері регулюються наступними нормативно-правовими актами:

Конституція України;

Закон України "Про Службу безпеки України";

Закон України "Про основи національної безпеки України";

Закон України "Про контррозвідувальну діяльність";

Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність".

6. Прогноз результатів

Прийняття відповідного Закону дозволить підвищити оперативність проведення контррозвідувальних та оперативно-розшукових заходів, що є вкрай необхідним та важливим, передусім в умовах проведення АТО та посилення диверсійно-розвідувальними групами терористичної діяльності.

 

Народні депутати України:

А. М. Левус

І. Ю. Вінник

С. В. Пашинський

Опрос