Идет загрузка документа (11 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О мерах по стабилизации платежного баланса Украины в соответствии со статьей XII Генерального соглашения по тарифам и торговле 1994 года" (относительно обеспечения конкурентоспособности отечественной продукции)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 31.08.2015 № 2553а
Дата рассмотрения: 31.08.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року" (щодо забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Верховною Радою України 28 грудня 2014 року прийнято Закон України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року" (далі - Закон) щодо тимчасового, строком на 12 місяців, запровадження додаткового імпортного збору на переважну більшість імпортованих товарів за ставками 10 та 5 відсотків залежно від класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. При цьому додатковий імпортний збір не стягується з життєво необхідних товарів, у тому числі медичних препаратів, енергетичних ресурсів тощо.

Введення додаткового імпортного збору без визначення найбільш уразливих груп товарів, зокрема тих, що є сировиною для вітчизняної переробної промисловості, призвело до зниження конкурентоздатності українських підприємств. Адже у багатьох випадках розмір (ставка) додаткового імпортного збору (5 % та 10 %) перевищує стандартні ставки ввізного мита, що суперечить економічній логіці.

Серед основних негативних наслідків введення додаткового імпортного збору - збільшення вартості імпортованої сировини, напівфабрикатів, комплектуючих до обладнання, запасних частин, технологій, і, як наслідок, скорочення внутрішнього виробництва, збільшення внутрішніх цін та стримування модернізації підприємств.

В той же час, додатковий імпортний збір призвів до збільшення потоку контрабандної продукції в країну, що нанесло шкоду добросовісним виробникам.

Як наслідок 25 провідних українських бізнес-об'єднань, серед яких Європейська Бізнес Асоціація, Американська торгівельна палата в Україні, Рада підприємців при КМУ, Український союз промисловців і підприємців та інші відкрито звернулись до Президента України, Прем'єр-міністра України та Голови Верховної Ради України з вимогою термінової відміни додаткового імпортного збору. До звернення долучилися комітети підприємців Торгово-промислової палати України.

Ще одним аргументом на користь скасування додаткового імпортного збору на певні види сировини є розрахунки проведені Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на основі даних Державної фіскальної служби та Державної служби статистики України щодо частки імпортної сировини та комплектуючих в розрізі вітчизняних галузей виробництва. Вона становить, зокрема, для сільського господарства - 21,4 %, виробництва харчових продуктів - 20,1 %, виробництва металу та металевих виробів - 47,4 %, виробництва хімічних речовин і хімічної продукції - 55,4 %. Отже підвищення вартості імпортної складової автоматично підвищує і вартість готової продукції вітчизняного виробництва.

Згідно інформації викладеної у зверненні вищевказаних бізнес асоціацій, враховуючи питому вагу імпортної складової у собівартості вітчизняної продукції, додатковий імпортний збір та додаткові суми ПДВ збільшують собівартість виробництва, орієнтовно, на 3 - 5 %, в деяких галузях - до 7 %.

Поряд з цим на ринках готової продукції з високою технологічною складовою спостерігається жорстка цінова конкуренція, що призводить до втрати українськими підприємствами конкурентоздатності на зовнішніх ринках. Результатом є істотне скорочення виробництва вітчизняної продукції та відповідно зменшення податкових та митних надходжень до бюджету.

Крім того вітчизняні переробні підприємства будуть вимушені звільнити близько 20 тис. працівників до кінця року, що посилить навантаження на державні соціальні фонди та ще більше загострить проблему безробіття в Україні.

Нарощування з кожним місяцем негативної динаміки впливу додаткового імпортного збору на економіку України підтверджується моделюванням у системі Global Trade Analysis Project (GTAP), здійсненим Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки.

За результатами моделювання у системі GTAP, на фоні дії додаткового імпортного збору до кінця 2015 року, визначено наступні негативні тенденції для економіки України:

- скорочення реального ВВП України орієнтовно на 6,4 %;

- скорочення валової доданої вартості у вітчизняних галузях економіки в середньому на 18,5 %;

- збільшення внутрішніх цін на продукцію в середньому на 9 %;

- збільшення експортних цін на вітчизняну продукцію в середньому на 7,4 %;

- негативний податковий ефект внаслідок недоотримання податкових надходжень від вітчизняних суб'єктів господарювання на суму 36,3 млрд. грн.

Окрім того, інформацію щодо негативного податкового ефекту внаслідок запровадження додаткового імпортного збору було озвучено 3 липня 2015 року на засіданні Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України. Зокрема зазначено, що загальна сума митних платежів, яка надійшла до держбюджету від імпорту продуктів харчування (1 - 24 групи УКТЗЕД) у квітні 2015 року зменшилась на 5 % порівняно з квітнем 2014 року, у тому числі, сума мита зменшилася на 13 %, сума акцизного податку - на 68 %, сума ПДВ - на 3 %.

Отже наведена інформація свідчить, що додатковий імпортний збір не тільки не покращує фіскальні показники бюджету, а й повністю руйнує вектор економічного зростання України.

Окрім того, запровадивши додаткові обмежувальні заходи в сфері міжнародної торгівлі, Україна створила сприятливі умови до значної кількості міжнародних торгових спорів та викликала хвилю незадоволення з боку торгівельних партнерів.

Так, Урядом Узбекистану 20 червня 2015 року прийнято постанову N165 "Про введення зустрічних заходів по відношенню до імпорту товарів, походженням з України", якою передбачено введення з 1 липня 2015 року додаткових імпортних мит при ввезенні товарів з України. При цьому за інформацією Держкомстату України експорт товарів з України до Узбекистану в 2014 році склав майже 309 млн. дол. США, а позитивне сальдо товарного експорту майже 236 млн. дол. США.

Вищевказана ситуація потребує негайних дій з боку законодавчої гілки влади, адже подальший розвиток такої ситуації може завдати непоправної шкоди для вітчизняної економіки.

2. Мета і завдання законопроекту

Метою законопроекту є скасування додаткового імпортного збору на імпортні сировинні товари (сировину, матеріали та напівфабрикати), що використовуються українськими підприємствами для виробництва продукції.

Завданням законопроекту є збереження конкурентоспроможності вітчизняної продукції та уникнення негативних наслідків для української економіки.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується скасувати додатковий імпортний збір на критично важливу сировину, матеріали та напівфабрикати, що використовуються українськими підприємствами для виробництва продукції згідно з переліком, наведеного у Додатку 1.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Дану сферу суспільних відносин регулюють Митний кодекс України та Закон України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року".

Реалізація положень законопроекту не потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект Закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Натомість збереження та відновлення виробничих потужностей вітчизняних підприємств гарантовано забезпечить додаткові надходження до бюджетів всіх рівнів та соціальних фондів у вигляді сплаченого податку на прибуток, податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та інших зборів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття Закону забезпечить підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників на міжнародній арені, особливо експортоорієнтованих, а отже збереження робочих місць в реальному секторі економіки та гарантовані надходження валютної виручки у країну.

Практична реалізація положень законопроекту частково усуне негативні наслідки від введення додаткового імпортного збору. Зокрема за результатами моделюванням у системі Global Trade Analysis Project (GTAP), здійсненим Державним НДІ інформатизації та моделювання економіки, відміна додаткового імпортного збору на товарні позиції, зазначені у додатку 1, порівняно із теперішньою ситуацією, в річному вимірі призведе до наступних наслідків:

- скорочення обсягів падіння експорту майже на 3 % (з 26 % до 23,3 %);

- скорочення обсягів падіння імпорту на 6 % (з 19,8 % до 13,8 %);

- зменшення тиску на внутрішні ціни майже на 2,2 % (з 9 % до 6,8 %);

- скорочення падіння обсягів виробництва на 0,9 % (з 19,1 % до 18,2 %).

Окрім того, в результаті часткової відміни імпортних мит обсяги зменшення податкових надходжень, які більшою мірою формуються за рахунок виробництва і меншою - за рахунок торгівлі, скорочується майже на 9 %, що фактично забезпечує бюджети всіх рівнів додатковим ресурсом в сумі близько 3,294 млрд. грн.

 

Народні депутати України

Опрос