Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О правовом статусе и почтении памяти борцов за независимость Украины в XX веке

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 07.04.2015 № 2538-1
Дата рассмотрения: 07.04.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Статтями 11, 21 та 24 Конституції України від 28 червня 1996 року встановлено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, громадяни України мають рівні конституційні права та свободи, є рівними перед законом. Конституційні норми встановлюють, що не може бути обмежень за ознаками політичних переконань, етнічного та соціального походження, за мовними чи іншими ознаками.

Проте, на теперішній час, у порівнянні із іншими категоріями учасників бойових дій різних періодів, особи, які відіграли головну роль у боротьбі за незалежність України у XX столітті, на державному рівні не визнані борцями за українську державність, не встановлено їх правове становище у суспільстві, не визначено права надання державних та муніципальних соціальних гарантій цим борцям, не визначено статус нагород та відзнак, які були надані учасникам даної боротьби органами влади, організаціями, структурами та формуваннями, метою діяльності яких було здобуття (відновлення) або захист незалежності України.

Недостатня нормативно-правова урегульованість напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам'яті про дану боротьбу й встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті створює правовий вакуум у державній політиці щодо патріотичних рухів у XX столітті, боротьба яких призвела до відновлення української державності 24 серпня 1991 року.

З іншої сторони, неправомірні дії різних суспільно-політичних течій, державних посадовців та окремих громадян щодо публічного заперечення правомірності боротьби, яка проводилась борцями за незалежність України у XX столітті, призвели до необ'єктивного ставлення населення України до цієї боротьби загалом та її борців зокрема, що охопило цілі регіони України. Це явище створює політичну напругу в українському суспільстві та породжує трактування цієї боротьби як неправомірної, чим фактично заперечується правомірність відновлення української державності. Наслідками такого правового вакууму у даній сфері суспільних відносин стають правовий нігілізм, публічне приниження гідності борців за незалежність України як у XX столітті, так і у сучасний період протистояння зовнішній збройній агресії, відверті сепаратистські заклики у суспільстві та заперечення об'єктивних історичних процесів, що перешкоджає встановленню історичної справедливості щодо патріотичних рухів у суспільстві.

Така правова неурегульованість статусу борців за незалежність України у XX столітті призводить до дискримінаційних наслідків щодо державної політики і суспільного ставлення до зазначених борців і порушує положення статей 11, 21 та 24 Конституції України від 28 червня 1996 року.

Зважаючи на гостру політичну, суспільну та конституційно-правову зумовленість необхідності прийняття такого Закону і було розроблено цей законопроект.

2. Цілі й завдання прийняття Закону

Метою даного законопроекту є встановлення правового статусу борців за незалежність України у XX столітті, визначення права надання державних та муніципальних соціальних гарантій даним борцям, визнання державою нагород та військових ступенів борців за незалежність України у XX столітті, визначення основних напрямів державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам'яті про дану боротьбу й встановлення відповідальності за порушення законодавства про статус борців за незалежність України у XX столітті.

Головна мета цього законопроекту - це виконання заповіту борців за волю України у XX столітті про офіційне визнання та вшанування державою Україною усіх борців за незалежність України у XX столітті.

Про те, чого домагаються борці за волю України у питанні їх офіційного визнання та вшанування, дуже влучно сказано у таких словах зауважень до президентського законопроекту "Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України 20 - 90-х років XX століття" N 1319 від 10 січня 2008 року, які висловили колишні багатолітні політв'язні радянських концтаборів, зокрема, пан Мирослав Симчич, пані Ганна Іваницька та пан Іван Губка (публікація "Не соціальний захист, а офіційне визнання та вшанування!", часопис "Воля і Батьківщина" N 3-4 2008 р., - С. 49):

"Звертаємо увагу, що головною метою цього законопроекту мало би бути не так визначення правового статусу (прав, гарантій, соціального захисту тощо) учасників боротьби за незалежність України та видачі їм відповідних посвідчень, а, насамперед, лейтмотивом цього законопроекту мало би бути офіційне визнання та вшанування державою Україною усіх учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Тим Героям, котрі віддали своє життя за незалежність України, не треба вже ні пільг, ні посвідчень, ні талонів на проїзд тощо. Герої, які боролися за незалежність України, помирали з надією, що колись, у вибореній ними незалежній Україні, про них згадають, відправлять молебні і зроблять все для вшанування пам'яті про їхню святу боротьбу за свободу рідного краю".

На підтвердження висновку про те, на що сподівалися після смерті борці за волю України, зацитуємо слова, які сказав під час поховання одного з невідомих борців за волю України інший невідомий борець. У ці слова, сказані на могилі побратима, цей невідомий борець за волю України вклав те, на що й він сподівався після своєї смерті, і ці слова невідомого борця за волю України передав нащадкам Юрій Горліс-Горський у своїй книжці "Холодний Яр" (Горліс-Горський Юрій. Холодний Яр. - Львів: Червона Калина, 1992. - С.172):

"Наші мрії, друже, сповнилися. Я щасливий, що стою на цій святій землі, политій лицарською кров'ю прадідів. А ти... ти зостанешся в ній назавжди. Будеш лежати у вимріяному в дитячих мріях товаристві чубатих запорожців як рівний з рівними, як лицар, що поліг у бою за гетьманську столицю, за волю України. Спи, друже, спокійно. Не сумуй, що далеко від рідної хати. Степовий вітер співатиме тобі пісню про здобуту волю, козачки приноситимуть тобі квіти, а недовго вже чекати - привезуть на твою могилу вінки юнаки та дівчата з Карпатських верхів, з ланів Поділля..."

Подібні слова написав у листі до коханої дівчини воїн Червоної Армії і радянський партизан, який пізніше перейшов у лави вояків УПА, Федір Карпенко (повстанський псевдонім Дмитро Яструб), який був нагороджений орденом Червоного Прапора та орденом Леніна, медаллю "Партизан Вітчизняної війни" 1-го ступеня та посмертно "Золотим Хрестом Бойової Заслуги УПА", і цей лист, який був написаний на випадок смерті, було знайдено у польовій торбині вбитого у бою командира "Яструба", і лише нещодавно цей лист було опубліковано. Закінчується цей лист до коханої дівчини такими словами (Губка Іван. Дорогою боротьби. ("Сіроманці" - курінь окремого призначення"). Частина VIII. - Львів: ТзОВ "ВФ "Афіша", 2011. - С.12): "Коли доживеш до тих часів, коли в нашій державі господарем стане український народ, згадай мене і всіх тих, що полягли в нерівній борні з ворогом. Хай гідним пам'ятником для нас буде дорога нам усім самостійна соборна вільна Україна".

Виконання цього заповіту - останньої волі борців за волю України є священним обов'язком для нащадків, якщо вони хочуть бути нащадками справжніх Героїв України!

3. Загальна характеристика і основні положення Закону

Законопроектом пропонується визнати борцями за незалежність України у XX столітті осіб, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної та індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі органів влади, організацій, структур та формувань, які вказані у статті 1 даного проекту Закону.

Законопроектом пропонується встановити державне визнання того факту, що борці за незалежність України у XX столітті, які визначені у статті 1 даного проекту Закону, відіграли головну роль у відновленні української державності, яка проголошена Актом 24 серпня 1991 року, що є основною політичною передумовою надання правового статусу та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті, який надається на основі положень міжнародних актів та національного законодавства України, відповідно до яких держава вважає правомірною дану боротьбу.

Законопроектом пропонується наділення держави та органів місцевого самоврядування правом надавати соціальні гарантії, пільги або інші виплати борцям за незалежність України у XX столітті та членам їх сімей.

Законопроектом пропонується зобов'язати державу визнати державні та військові нагороди (відзнаки) та військові ступені борців за незалежність України у XX столітті, які були надані учасникам даної боротьби органами влади, організаціями, структурами або формуваннями, що зазначені у статті 1 цього проекту Закону.

Законопроектом пропонується визначити основні напрями державної політики щодо відновлення, збереження та вшанування національної пам'яті про боротьбу за незалежність України у XX столітті та її борців, а саме:

- всебічне вивчення історії про боротьбу за незалежність України у XX століття та її борців;

- підвищення поінформованості та уваги громадськості та суспільства до історії боротьби за незалежність України у XX столітті та її борців, розроблення та удосконалення навчальних посібників, програм та заходів щодо історії боротьби за незалежність України у XX століття та її борців, поширення об'єктивної інформації в Україні та світі про боротьбу за незалежність України у XX столітті та її борців;

- заохочення та підтримка діяльність неурядових установ та організацій, які здійснюють дослідницьку та просвітницьку роботу стосовно боротьби за незалежність України у XX століття та її борців;

- сприяння увічненню пам'яті про борців за незалежність України шляхом, зокрема, пошуку, обліку, упорядкування та збереження місць їх поховання як на території України, так і за її межами, утворення нових меморіальних комплексів та поховань, спорудження та відновлення пам'ятників, пам'ятних знаків, увічнення імен або псевдонімів борців та формувань, вказаних у статті 1 даного Закону, у назвах об'єктів топоніміки населених пунктів або адміністративно-територіальних одиниць, назвах географічних об'єктів, виготовлення друкованої, кіно- та відеопродукції, діяльності щодо сценічного та іншого художнього втілення образів борців за незалежність України у XX столітті.

У законопроекті передбачено встановити відповідальність відповідно до чинного законодавства України для громадян України, іноземців, а також осіб без громадянства, які публічно проявляють зневажливе ставлення до осіб, зазначених у статті 1 даного проекту Закону та перешкоджають реалізації прав борців за незалежність України у XX столітті.

У законопроекті також встановлено, що публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті визнається наругою над пам'яттю борців за незалежність України у XX столітті, приниженням гідності Українського народу і є протиправним.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють:

а) міжнародні правові акти:

- артикль 8 Прав і обов'язків іноземних держав щодо визнання повсталих урядів Невшательської конвенції 1900 року;

- стаття 1 Розділу І Гаазької конвенції "Про закони і звичаї суходільної війни" від 18 жовтня 1907 року;

- принцип ad hoc визнання, стосовно Української Головної Визвольної Ради урядом Угорщини у відносинах 1943 року;

- принцип самовизначення націй характеру jus cogens, закріплений у статті 1(2), статті 51, статті 55 статуту Організації Об'єднаних Націй від 24 жовтня 1945 року;

- стаття 2 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року;

- стаття 3, стаття 27, стаття 33, стаття 34 Женевської конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни, 12 серпня 1949 року;

- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН N 567 (VI) "Порядок подальшого розгляду факторів, котрі повинні бути прийняті до уваги при з'ясуванні для кожної даної території питання про те, чи досягли її народи повної міри самоуправління" від 18 січня 1952 року;

- Резолюція Генеральної Асамблеї ООН "Фактори, котрі повинні бути прийняті до уваги при з'ясуванні для кожної даної території питання про те, чи досягли її народи повної міри самоуправління" N 742 (VIII) від 27 листопада 1953 року;

б) національне законодавство:

- статті 11, 21 та 24 Конституції України від 28 червня 1996 року;

- Указ Президента України "Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті" від 28 січня 2010 року N 75/2010.

Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття Закону

Наслідком прийняття даного проекту стане встановлення прав борців за незалежність України у XX столітті, які забезпечать належне правове положення таких борців у суспільстві. Окрім цього, важливим наслідком прийняття даного проекту Закону передбачається державне визнання історичної справедливості щодо осіб, які проводили боротьбу за незалежність України у XX столітті, що підвищить суспільну повагу та шанобливе ставлення і вшанування пам'яті про таких борців. Найбільш позитивним наслідком прийняття цього проекту прогнозується значне зменшення суспільно-політичної напруги щодо суспільної та історичної оцінки значення боротьби за незалежність України у XX столітті, зменшення спекуляцій та продукування необ'єктивної публічної інформації щодо такої боротьби та борців, які її проводили, що і є причиною діаметрального розколу суспільних поглядів, правового нігілізму, зневажливого ставлення до гідності Українського народу; підвищить рівень патріотизму у суспільстві та сприятиме формуванню об'єктивного суспільного бачення щодо українського державотворення загалом.

 

Народний депутат України 

Ю. Шухевич

Опрос