Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно урегулирования рассмотрения дел с иностранным элементом

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 26.08.2015 № 2527а
Дата рассмотрения: 26.08.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання розгляду справ з іноземним елементом"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання розгляду справ з іноземним елементом" розроблено Міністерством юстиції на виконання підпункту 1 пункту 84 Плану заходів на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" у 2015 році, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року N 213, та пункту 6 орієнтовного плану законопроектних робіт на 2015 рік.

Практика застосування положень чинного законодавства щодо розгляду справ про повернення дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, звернення судів України до іноземних судів з дорученнями про правову допомогу, а також виконання доручень іноземних судів на території України, засвідчила необхідність удосконалення деяких норм українського законодавства (Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, положень Закону України "Про міжнародне приватне право" та деяких інших актів законодавства).

Запропоновані зміни спрямовані на приведення у відповідність положень українського законодавства з положеннями міжнародних договорів України з питань співробітництва у цивільних справах, а саме Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, Конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року, Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року, Конвенцією про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей 1996 року.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є створення законодавчих умов для ефективного виконання Україною міжнародних зобов'язань, взятих відповідно до Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року, а також приведення у відповідність з положеннями інших міжнародних договорів України у сфері цивільного судочинства та міжнародного приватного права.

Проект акта складається з двох розділів.

1. У Розділі I проекту Закону пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які мають на меті забезпечити дотримання вимог статей 11, 12, 13, 14, 15 і 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, у тому числі тих, її положень, які стосуються особливостей та строків розгляду судами справ про повернення протиправно вивезеної (переміщеної) та/або утримуваної дитини, яка не досягла шістнадцяти років, до постійного місця проживання в іноземній державі.

Зокрема, пропонується визначити, що такі справи розглядаються судом в порядку окремого провадження. У зв'язку цим, запропоновано доповнити розділ IV ЦПК новою главою 13, якою встановлюються особливості розгляду судом справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Глава 13 (статтями 2901 - 2905) ЦПК встановлюються правила підсудності, визначаються зміст заяви та особливості розгляду справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, перелік питань, які вирішує суд, підстави для відмови у поверненні дитини, а також строки розгляду справ судами першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, пропонується внести зміни до статей 201 і 203 ЦПК, передбачивши обов'язок суду зупиняти провадження у справах за позовами, які стосуються правовідносин між батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками і дитиною, у разі надходження до суду відомостей про початок розгляду справи стосовно повернення дитини на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Змінами до статей 234 і 235 ЦПК пропонується включити справи про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей до переліку справ, що розглядаються в окремому провадженні та окремі особливості порядку розгляду цієї нової категорії справ, з урахуванням їхньої специфіки.

Запропоновано положення щодо примусового проникнення до житла особи, у якої знаходиться дитина, щодо якої існує виконавчий документ про її повернення.

Запропоновані зміни до ЦПК дозволяють удосконалити порядок розгляду відповідної категорії справ про повернення дитини, яка не досягла шістнадцяти років, та відповідають вимогам Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Враховуючи запропоновані зміни до Цивільного процесуального кодексу України пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України в частині врегулювання правовідносин щодо повернення дитини та розмежування понять "відібрання дитини" та "повернення дитини".

З метою узгодження зі змінами, запропонованими до Сімейного кодексу в частині врегулювання правовідносин пов'язаних з відібранням та поверненням дитини, аналогічні зміни пропонується внести у Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Змінами до статті 11 Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" передбачається закріпити серед повноважень притулків для дітей їх обов'язок стосовно поміщення дитини, щодо якої відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, прийнято рішення про повернення до держави постійного проживання.

Законопроектом пропонується доповнити Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України та Кодекс адміністративного судочинства України положеннями, які стосуються:

- порядку направлення судового рішення особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, і які мають місце проживання за кордоном, передбачивши, що їм рішення надсилаються шляхом направлення судового доручення;

- можливості вручення документів, викладених іноземною мовою, лише у разі, якщо особа погоджується їх отримати.

У законопроекті передбачається внести зміни до статті 398 Цивільного процесуального кодексу, якою виключається із сфери регулювання цієї норми випадки, коли визнання і виконання судових рішень відбувається за принципом взаємності, та рішення іноземних та міжнародних арбітражів. Запропонована зміна дозволить судам України впорядковано вирішувати питання визнання та виконання рішень судів, у випадках, передбачених багатосторонніми і двосторонніми міжнародними договорами, що передбачають зобов'язання про визнання та виконання рішень іноземних судів і на міжнародно-правому рівні закріплюють механізм, який передбачає можливість подання таких клопотань з-за кордону заінтересованою особою через Центральні органи з виконання цих договорів (в Україні це - Міністерство юстиції). У таких випадках суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання і відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження. У всіх інших випадках заінтересована особа самостійно звертається до суду із заявою про видачу виконавчого документа у порядку, встановленому законом.

Вказаним законопроектом також пропонується внести зміни до Закону України "Про надання безоплатної правової допомоги", якими пропонується до кола суб'єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу додати осіб, які подають заяви на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Вказані особи отримуватимуть безоплатну вторинну правову допомогу через Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги починаючи з 01 січня 2016 року.

Розділом II проекту визначається, що датою набрання чинності цим Законом є наступний день після його опублікування, крім пункту 13 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", який набирає чинності з 01 січня 2016 року.

3. Правові аспекти

Відносини у даній сфері врегульовані нормами Господарського процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законами України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про міжнародне приватне право", "Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" та "Про безоплатну правову допомогу", Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей та постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року N 952 "Про виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2010 р. N 795).

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону не потребує витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством соціальної політики України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. Громадська антидискримінаційна експертиза законопроекту не проводилася.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Громадська антикорупційна експертиза законопроекту не проводилася.

8. Громадське обговорення

Законопроект не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом та, відповідно, не потребує аналізу регуляторного впливу.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не впливатиме на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону, враховуючи запропоновані зміни щодо розгляду справ відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей не лише дозволить покращити порядок розгляду судами України справ про забезпечення повернення незаконно переміщених і утримуваних дітей з дотриманням всіх вимог та встановлених цією Конвенцією строків, але й позитивно вплине на виконання Україною міжнародних зобов'язань і сприятиме ефективному захисту прав та інтересів дітей від наслідків їх незаконного переміщення, а передбачена Конвенцією процедура забезпечить їх швидке повернення в державу постійного проживання.

Також прийняття Закону дозволить удосконалити закони України у сфері міжнародного приватного права.

 

Міністр 

П. Петренко

Опрос