Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно восстановления существовавших ранее прав и свобод

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.04.2015 № 2523
Дата рассмотрения: 02.04.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення існуючих раніше прав і свобод"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII від 28 грудня 2014 року (далі Закон N 76-VIII) в Україні відбулося скасування низки соціальних прав, свобод, гарантій, пільг та компенсацій, встановлених законами України, чим порушено приписи статті 22 Конституції України в частині недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Так, окремими положеннями Закону N 76-VIII порушено права і свободи:

1) осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, що визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) дошкільнят, учнів, студентів та педагогічних працівників, що передбачені Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні";

3) учасників війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, визначені у Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

4) ветеранів праці, та осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, що містяться у Законі України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні";

5) шахтарів та гірників, передбачених Гірничим законом України;

6) колишніх неповнолітніх, малолітніх в'язнів та в'язнів концентраційних таборів і гетто, дружин (чоловіків) померлих жертв нацистських переслідувань, що передбачені Законом України "Про жертви нацистських переслідувань";

7) інвалідів та дітей-інвалідів, що визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

8) дітей війни, визначені у Законі України "Про соціальний захист дітей війни".

Порушення прав та свобод осіб внаслідок прийняття Закону N 76-VIII можна охарактеризувати як:

- відміна конкретних прав і свобод, що існували раніше;

- зменшення кількісних та вартісних характеристик конкретних прав і свобод;

- звуження кола суб'єктів, що отримуватимуть конкретні права і свободи, тобто зменшення кількості осіб, на які поширюватимуться певні права і свободи.

Аналізуючи категорію "звуження змісту прав і свобод" Конституційний Суд України в мотивувальній частині свого Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) констатував: "Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики".

Крім того, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) роз'яснив своє розуміння словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України. Так, Конституційний Суд України вважає, що "конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". При цьому Конституційний Суд України зазначив, що "загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена".

У зв'язку із цим Конституційний Суд України вважає, що визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина є скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Також у своєму Рішенні від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 Конституційний Суд України висловлює позицію про те, що "невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави (стаття 1 Конституції України). Конституційний Суд України, зокрема, вважає, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави".

Таким чином, Верховна Рада України, приймаючи Закон N 76-VIII, відійшла від приписів Конституції України і допустила звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тому розроблення законопроекту зумовлене необхідністю відновлення належного соціального захисту певних категорій громадян.

Окремо слід зазначити, що відновлення прав і свобод чорнобильців передбачене в окремому законопроекті, внесеному авторами.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Основною метою прийняття законопроекту є відновлення рівня соціального захисту окремих категорій громадян, який був встановлений законами України до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII від 28 грудня 2014 року.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом акта пропонується внести зміни до таких законів України: "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про соціальний захист дітей війни", "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", Гірничого закону України.

Законопроектом повністю відновлюються норми, які були скасовані чи змінені Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, яких торкається законопроект, регулюються Конституцією України та законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про охорону дитинства", "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про соціальний захист дітей війни", "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", Гірничим законом України.

Реалізація законопроекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту потребуватиме додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України.

Проте, здійснити фінансово-економічні розрахунки для цілей цього проекту не вбачається за можливе у зв'язку з широким колом осіб, на яких поширюватиметься дія закону. Зазначені питання знаходяться у площині діяльності Уряду, відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

У зв'язку з цим Прикінцевими положеннями проекту Кабінету Міністрів доручається протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", необхідних для реалізації цього Закону.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття законопроекту та його реалізація сприятиме відновленню конституційних прав окремих категорій громадян на належний соціальний захист, покращенню їх умов життя, а також зніме соціальну напругу серед населення, яка виникла після прийняття Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" N 76-VIII.

 

Народний депутат України

Н. Ю. Королевська

Опрос