Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно обеспечения гарантий прав граждан на общее использование лесных ресурсов

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 20.08.2015 № 2515а
Дата рассмотрения: 20.08.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

У чинній редакції Лісового кодексу України (ст. 66) проголошується право громадян на загальне використання лісових ресурсів, яке включає право громадян вільно та безоплатно перебувати у лісах державної і комунальної власності, а також безоплатно, без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо.

Однак реальних механізмів забезпечення цього права діюче законодавство не містить, внаслідок чого наведені норми зараз мають декларативний характер. Зокрема, законом не передбачена відповідальність за порушення наведених норм, не існує правових підстав припинення права користування лісовими ресурсами при порушеннях доступу громадян до лісів, збирання ними дикорослих ягід, квитів, грибів тощо. На рівні закону навіть відсутній чіткий перелік законних обмежень відвідування населенням лісів.

Крім того, має місце правова неврегульованість питання встановлення огорож навколо законно збудованих об'єктів нерухомості на лісових землях (приміром: бази відпочинку, дитячі табори), власники яких до цього часу не змінили цільове призначення відповідних ділянок.

При чому посадовці державних лісогосподарських підприємств, будучи постійними лісокористувачами та постійними землекористувачами, не мають законних механізмів впливу на осіб, які незаконно встановлюють паркани, або іншим чином обмежують доступ громадян до лісів.

На цьому фоні громадяни позбавлені доступу до джерел інформації про лісові ділянки, які використовуються на умовах довгострокового тимчасового користування, а також про законність встановлених огорож у державних та комунальних лісах.

Іншою проблемою лісових правовідносин є необґрунтовано великий максимальний термін виділення лісів у довгострокове тимчасове користування, який зараз складає 50 років. Зазначений у законі строк позбавлений економічного та екологічного обґрунтування, оскільки правовий режим тимчасового рекреаційного лісокористування на лісових ділянках об'єктивно не може створювати умов для значних інвестицій. Також, використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування, як правило, передбачає виділення лісової ділянки із пристигаючими деревостанами. Ці насадження через декілька років можуть бути віднесені до суцільних рубок, що тягне за собою втрату рекреаційного потенціалу відповідної ділянки. До того ж, одностороннє розірвання договорів довгострокового тимчасового користування лісами можливе лише у судовому порядку. На фоні цього створюються підстави для недобросовісних лісокористувачів допускати порушення прав інших громадян на вільний доступ до лісів, відокремлювати лісову ділянку від інших, вчинювати самовільне будівництво тощо.

Наслідком такої ситуації в лісовому господарстві стали численні конфлікти, які виникають між громадянами та особами, котрі самовільно встановлюють паркани, наймають фізичну охорону, проводять самовільне будівництв або розміщують інші перешкоди для громадян, що унеможливлює відвідування лісів. При чому кількість таких конфліктів та скарг громадян збільшується. Особливо це стосується в першу чергу лісів приміських зон, або пов'язано із діяльністю користувачів мисливських угідь.

З огляду на наведені причини виникає необхідність у суттєвому зменшенні строку виділення лісів у довгострокове тимчасове користування. Очікується, що надасть законну можливість повертати лісові ділянки у недобросовісних лісокористувачів у найближчій перспективі, зменшить вчинення відповідних порушень та сприятиме суворому виконанню ними вимог закону та умов укладених договорів.

Разом з цим особливі нарікання із сторони місцевого населення та правоохоронних органів викликає пагубна практика передачі лісів до приватної власності, в результаті чого місцеве населення у багатьох регіонах України (Київська, Черкаська області, АР Крим, Карпати та інші) позбавлене можливості збирати у сусідніх з їх селами лісах, які стали приватними, навіть гриби та ягоди. Все це має не тільки серйозні негативні наслідки, але й сприяє нагнітанню соціальної напруги, постійних конфліктів та росту корупції.

Крім того, запровадження відповідних статей до Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлюють адміністративну відповідальність за незаконне спорудження будівель та споруд на землях лісогосподарського призначення, а також за незаконне обмеження прав громадян на загальне використання лісових ресурсів обумовлює необхідність виключення чинної на сьогодні статті 63 згаданого Кодексу. В існуючій редакції згадана стаття, крім використання застарілої термінології ("землі лісового фонду"), має також досить невдалу конструкцію, що окреслена обмеженим переліком незаконних дій, не пов'язаних між собою: розкорчовування, спорудження будівель, переробка деревини, влаштування складів. При чому на перелічені дії вимагається "належний дозвіл", якого не може бути виданий, оскільки за діючим лісовим та суміжним законодавством на вказані дії взагалі заборонені на землях лісогосподарського призначення. Таке формулювання диспозиції статті робить її непридатною для застосування.

Загалом, описаний стан вимагає від держави чіткого врегулювання правовідносин, пов'язаних із доступом громадян до лісів, а також запровадження чіткої юридичної відповідальності за перелічені порушення.

На вирішення перелічених проблем спрямований проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій прав громадян на загальне використання лісових ресурсів".

2. Цілі та завдання прийняття акта

Основною метою законопроекту є усунення декларативності норм лісового законодавства щодо забезпечення прав громадян на вільний та безоплатний доступу лісових ресурсів шляхом запровадження комплексного і системного правового врегулювання вказаних правовідносин, а також удосконалення правовідносин використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування, уточнення положень чинних законодавчих актів.

Іншим завданням законопроекту є зменшення порушень та передумов для соціальних конфліктів, що на сьогодні виникають між громадянами та тимчасовими лісокористувачами, користувачами мисливських угідь, а також іншими особами, котрі шляхом встановлення парканів та інших перешкод обмежують право громадян на загальне використання лісових ресурсів.

3. Загальна характеристика і основні положення акта

Проектом передбачається внесення змін до Лісового кодексу України, Закону України "Про мисливське господарство та полювання", Кодексу України Про адміністративні правопорушення, якими:

- встановлюються чіткі підстави обмеження громадян для реалізації ними права на загальне використання лісових ресурсів;

- з метою протидії порушенням у цій сфері запроваджується адміністративна відповідальність за незаконне встановлення будівель, споруд, в тому числі - огорож та незаконне обмеження доступу громадян до лісів;

- на постійних лісокористувачів покладається обов'язки із забезпечення права громадян на загальне використання лісових ресурсів;

- зменшується максимальний строк виділення лісів для рекреаційних потреб у довгострокове тимчасове користування із п'ятдесяти до трьох років;

- встановлюються додаткові підстави припинення права використання лісових ресурсів у зв'язку із порушенням прав громадян на загальне лісокористування;

- забезпечується публічний доступ громадян до інформації про використання лісів на умовах довгострокового тимчасового користування, встановлення парканів навколо законно споруджених об'єктів нерухомості у межах лісового фонду;

- для тимчасового врегулювання розташування огорожі навколо об'єктів нерухомого майна, що збудовані в межах лісового фонду, пропонується запровадити погодження від постійних лісокористувачів.

4. Правові аспекти

Відносини у цій сфері регулюються Конституцією України, Лісовий кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про мисливське господарство та полювання", Законом України "Про фермерське господарство", Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Реалізація положень поданого законопроекту не потребує внесення змін до інших законів після його прийняття.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребує додаткових витрат з держбюджету, матеріальних та інших витрат.

6. Прогноз результатів

Внаслідок реалізації положень акта будуть досягнуті наступні результати:

- комплексне запровадження дієвих механізмів контролю за дотриманням лісового законодавства в частині забезпечення прав громадян на вільний на безоплатний доступ до лісів, використання їх корисних властивостей;

- врегулювання проблеми встановлення огорож у лісовому фонді власниками законно споруджених об'єктів нерухомості (будівель та споруд), до вирішення питання про зміну цільового призначення відповідних земельних ділянок;

- встановлення публічного доступу громадян до інформації про використання лісових ділянок на умовах довгострокового тимчасового користування;

- встановлення публічного доступу громадян до інформації та умови погодження розміщення тимчасових огорож навколо законно споруджених об'єктів нерухомості в лісах державної і комунальної власності;

- суттєвого зменшення порушень, пов'язаних із незаконним розміщенням огорож на території лісового фонду, обмеженням та заборон доступу громадян до лісів, збирання ними ягід, грибів;

- збільшення надходження до державного бюджету від штрафів у зв'язку зі запровадженням нових складів адміністративних правопорушень.

 

Народний депутат України

О. В. Єднак (посвідчення N 144)

Опрос