Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О запрещении политической рекламы

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 04.08.2015 № 2474а
Дата рассмотрения: 04.08.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про заборону політичної реклами"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Необхідність прийняття законопроекту обумовлюється недосконалістю чинного виборчого та рекламного законодавства України, зокрема, в частині регулювання передвиборчої агітації (політичної реклами), що призводить до порушень основних конституційних принципів виборчого права. У зв'язку з цим існує нагальна потреба реформувати відповідну сферу правового регулювання з урахуванням європейських стандартів та найкращих міжнародних практик.

Метою законопроекту є запровадження заборони на рекламу політичних партій, а також встановлення обмеження передвиборчої агітації (політичної реклами) політичних партій та кандидатів на пост Президента України, кандидатів в народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів в засобах масової інформації та на носіях зовнішньої реклами.

Україна на сьогодні має одні з найбільш ліберальних законів щодо права кандидатів та партій на виборах розміщувати платну передвиборчу агітацію в ЗМІ та практично не містить норм щодо обмеження політичних партій в рекламуванні їхньої діяльності в аудіовізуальних засобах масової інформації поза виборчим процесом. Закон містить лише загальну норму, яка встановлює заборону будь-якого прямого або опосередкованого фінансування телерадіоорганізацій політичними партіями (ст. 19 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"), однак відсутність спеціальних норм у законах про вибори призводить до того, що фінансові ресурси політичних партій через оплату передвиборчої агітації стають одним з основних джерел фінансування телерадіокомпаній. Для прикладу, за офіційними даними фінансових звітів партій, оприлюднених на офіційному сайті ЦВК, на останніх парламентських виборах близько 90 % (600 млн. грн.) усіх витрат виборчих фондів партій були використані саме на оплату політичної реклами на телебаченні та радіо. На президентських виборах 2014 року аналогічні витрати складали близько 70 % загалом по всіх кандидатах, а в окремих кандидатів - до 85 - 95 % витрат виборчого фонду.

Водночас, у більшості країн Західної Європи (зокрема, у Франції, Данії, Великобританії, Ірландії, Норвегії, Швейцарії, Бельгії, Мальті, Нідерландах, Німеччині та ін.) платна передвиборча агітація на телебаченні та радіо повністю заборонена. Крім того, в багатьох країнах реклама політичних партій та окремих політиків заборонена і в міжвиборчий період. Таке суворе обмеження покликане, в першу чергу, унеможливити надмірний вплив на ЗМІ та результати виборів в цілому з боку тих, хто має більші фінансові ресурси, та по-суті формування залежності політиків від їх "спонсорів".

Саме відсутність у національному законодавстві ефективних обмежень фінансових витрат кандидатів на передвиборчу агітацію в ЗМІ та зовнішню політичну рекламу призводить до порушення одного з ключових принципів виборчого процесу - рівності кандидатів, адже більш забезпечені кандидати можуть дозволити собі придбати пропорційно більше ефірного часу для агітації в ефірі, розмістити більше білбордів, і як результат - отримати ширшу підтримку суспільства, не докладаючи зусиль до змістовного роз'яснення своєї передвиборчої програми.

На проблему нерівності умов для кандидатів та партій, як і нерівномірності фінансування їхніх кампаній, неодноразово звертали увагу міжнародні організації. Так, Місія спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ, яка оцінювала відповідність міжнародним стандартам виборів Президента в травні 2014 року, рекомендувала змінити законодавство про вибори в частині фінансування виборчих кампаній, щоб забезпечити рівні можливості для кандидатів-самовисуванців та кандидатів від партій. Міжнародні спостережні місії традиційно визнають одними з основних порушень виборчого процесу вплив фінансування олігархів та відсутність рівного доступу кандидатів до засобів масової інформації, а також використання адміністративного ресурсу.

Іншою проблемою, пов'язаною з відсутністю ефективних обмежень обсягів політичної реклами, є зниження інформаційного навантаження агітаційних матеріалів. Політична реклама в аудіовізуальних ЗМІ найчастіше зводиться до коротких інформаційних повідомлень, де вирішальна роль відводиться не змісту програми чи оцінці діяльності кандидатів, а влучності рекламних засобів, яскравості політичних гасел та харизми кандидатів.

Таким чином, заборона політичної реклами за рахунок партійних фондів на радіо, телебаченні та засобах зовнішньої реклами необхідна, в першу чергу, для зменшення розмірів виборчих фондів кандидатів. Це сприятиме вирівнюванню умов у проведенні передвиборчої агітації незалежно від обсягів фінансування, допоможе послабити залежність кандидатів від олігархічних груп, а також забезпечить підвищення якості агітації як такої.

Варто зауважити, що, крім заборони платної передвиборчої агітації (політичної реклами) на телебаченні, радіо та зовнішньої політичної реклами, вдосконалення потребує регулювання передвиборчої агітації у друкованих засобах масової інформації. Оскільки друковані медіа не такі впливові, як аудіовізуальні, через що вартість реклами в них суттєво нижча, а також зважаючи на те, що преса володіє суттєво більшою редакційною свободою, у тому числі правом підтримувати певних кандидатів, і маніпулятивні можливості друкованих медіа суттєво менші, заборона платної політичної реклами кандидатів в таких ЗМІ не була би виправданою. Натомість, важливо встановити запобіжники проти прихованої передвиборчої агітації шляхом доповнення закону вимогою вказувати замовника кожного матеріалу передвиборної агітації (політичної реклами), що розміщується у пресі, та встановлення чіткої заборони розміщувати такі матеріали в інших розділах, змішуючи їх із комерційною, соціальною рекламою чи редакційними матеріалами.

2. Цілі та завдання законопроекту

Основними цілями законопроекту є:

врівноваження умов для агітації усіма кандидатами, незалежно від розмірів виборчих фондів;

зменшення впливу найбільш матеріально забезпечених політиків, бізнесменів та ін. на результати виборів та формування органів публічної влади в Україні;

захист плюралізму у засобах масової інформації;

підвищення якості інформування виборців про кандидатів на виборах;

забезпечення належного маркування передвиборчої агітації (політичної реклами) у друкованих засобах масової інформації;

вдосконалення повноважень Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення в частині притягнення до відповідальності за порушення вимог закону в частині передвиборчої агітації.

Відповідно, основним завданням законопроекту є вдосконалення законів у сфері реклами та виборів в частині заборони реклами політичних партій та передвиборчої агітації (політичної реклами) в аудіовізуальних ЗМІ та на носіях зовнішньої реклами, а також запровадження додаткових гарантій запобігання порушенням виборчого законодавства.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується заборонити рекламу політичних партій в аудіовізуальних засобах масової інформації та на носіях зовнішньої реклами, використання назви чи символіки партії (їх визначальної частини) у комерційній та соціальній рекламі. Крім цього, встановлено, що політичні партії не можуть бути спонсорами передач (програм) в аудіовізуальних засобах масової інформації чи в будь який інший спосіб прямо чи опосередковано фінансувати телерадіоорганізації.

Окремо встановлено заборону передвиборчої агітації (політичної реклами) політичних партій, кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати, депутати місцевих рад, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів в аудіовізуальних засобах масової інформації (за винятком агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів) та на носіях зовнішньої реклами.

Законопроект також містить вимогу щодо обов'язкового зазначення інформації про замовників матеріалів передвиборчої агітації (політичної реклами), яка поширюється у друкованому засобі масової інформації, та чіткого відокремлення такої агітації від інших матеріалів, у тому числі рекламних, що розміщуються в пресі.

З метою вдосконалення законодавства відповідно до європейських стандартів, пропонується скасувати обмеження розміру друкованої площі, яку можуть виділяти ЗМІ для розміщення матеріалів передвиборчої агітації.

З метою узгодження законодавства в частині регулювання повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо контролю за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства, пропонується доповнити Закон України "Про телебачення і радіомовлення" нормами щодо можливості застосування регулятором санкцій за порушення вимог виборчого та рекламного законодавства.

Для усунення колізій положення про здійснення платної передвиборчої агітації (політичної реклами) в аудіовізуальних ЗМІ пропонується вилучити із законів "Про вибори народних депутатів України" та "Про вибори Президента України".

4. Місце законопроекту в системі законодавства, стан нормативно-правової бази у відповідній сфері правового регулювання

Основні засади здійснення передвиборчої агітації в Україні визначені законами "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", а також актами Центральної виборчої комісії. Загальні правові засади щодо реклами визначено Законом України "Про рекламу". Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення України щодо контролю за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства встановлені Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

Законопроектом пропонується внести зміни до законів "Про рекламу", "Про телебачення і радіомовлення", "Про вибори народних депутатів України" та "Про вибори Президента України". Загальні положення законопроекту у разі його прийняття матимуть нормативне значення також для процесу місцевих виборів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не впливає на показники бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту суттєво сприятиме тому, щоб національна і місцеві політики позбулися залежності від великих фінансово-промислових груп і перестали обслуговувати їхні інтереси. Це, у свою чергу, є необхідною і ключовою умовою успішного реформування держави та розвитку суспільства.

 

Народні депутати України:

Соболєв Є. В.

Березюк О. Р.

Ляшко О. В..

Опрос