Идет загрузка документа (24 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "Об обеспечении реализации жилищных прав жильцов общежитий" (относительно упрощения хозяйственных отношений в жилищной сфере)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 23.07.2015 № 2434а
Дата рассмотрения: 23.07.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (щодо спрощення господарських відносин у житловій сфері)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Пункт 9 частини першої статті 3, частина третя статті 6 Закону України від 04.09.2008 N 500-VI "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (далі - Закон N 500) визначають, що утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Утім, вказані норми Закону N 500 фактично дублюють законодавство, яке врегульовує відносини щодо утримання майна та, крім того, покладає на Кабінет Міністрів України обов'язок врегулювати відносини які на сьогодні належно врегульовані іншими законодавчими актами.

Так, Цивільний кодекс України містить загальний припис відповідно до якого власність зобов'язує (стаття 319).

Згідно частин першої та другої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Таким чином, наведені законодавчі положення чітко визначають, що утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитку здійснюється за рахунок коштів їх власників.

В частині ж порядку утримання, то на сьогодні є чинними Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 N 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", що визначають порядок користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, на які поширюється дія Закону N 500, та, зокрема містять норми щодо утримання відповідних приміщень у гуртожитку (пункти 7, 8).

Також, актуальними є положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який є спеціальним законом у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Так, у розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Стаття 13 цього ж Закону до житлово-комунальних послуг відносить послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (далі - Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), із власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Ураховуючи викладене, проектом Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" (далі - проект Закону) пропонується виключити пункти 9 частини першої статті 3 та частину третю статті 6 Закону N 500.

Також, пункт 111 частини першої статті 3 Закону N 500 визначає, що громадяни, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому, мають право, за наявності згоди власника гуртожитку, здійснювати за власні кошти ремонт житлових та допоміжних приміщень у гуртожитку з наступним відшкодуванням здійснених ними витрат у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 111 частини першої статті 3).

Разом з тим, зазначена норма Закону N 500 створює протиріччя та неузгодженість між його положеннями, а також із нормами інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, з огляду на таке.

Перш за все громадянами, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому можуть бути у тому числі і власниками житлових приміщень у гуртожитку. В той самий час, останні, відповідно до згаданих вище законодавчих норм, несуть зобов'язання по утримання житлових та допоміжних приміщень гуртожитку.

Крім того, згідно законодавства, зокрема, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, поточний ремонт є складовою послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, споживачем яких є не тільки власники житлових приміщень у гуртожитку, а й їх наймачі.

В частині ж ремонту, обов'язки щодо якого лежать на власнику гуртожитку, то, станом на сьогодні, такий власник та громадянин, який на законних підставах зареєстрований за місцем проживання у гуртожитку і фактично проживає у ньому, на підставі статей 3, 6, 627 Цивільного кодексу України мають право, шляхом укладення відповідного договору, визначити особливості проведення такого ремонту і, відповідно, порядок відшкодування понесених на нього витрат. У свою чергу, будь-яких підстав для встановлення Урядом порядку відшкодування відповідних витрат немає.

Ураховуючи викладене, законопроектом пропонується виключити пункт 111 частини першої статті 3 Закону N 500.

Також в контексті запропонованих законопроектом змін слід зазначити, що за підсумками проведених консультацій з представниками центральних органів виконавчої влади та громадських організацій під час засідань Робочої групи з розв'язання проблем мешканців гуртожитків, яка діє при Мінрегіоні, питання відшкодування витрат власниками гуртожитків за проведений ремонт житлових та допоміжних приміщень у гуртожитку громадянам, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому, не отримає підтримки власників гуртожитків та не буде реалізовано на практиці.

Аналогічну позицію щодо внесення запропонованих проектом Закону змін підтримують Всеукраїнська профспілка "Захист прав" та Комітет захисту мешканців гуртожитків України ВГО "СГОУ "Народна Рада".

Більш того, про законність та обґрунтованість відповідних змін до Закону N 500 свідчить також наданий до законопроекту висновок Міністерства юстиції України від 27.02.2015 N 6895-0-26-15/8.1.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проектом Закону, з метою спрощення господарських відносин у житловій сфері, пропонується внести зміни до Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", а саме: виключити пункти 9, 111 частини першої статті 3 та частину третю статті 6 Закону щодо утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій, а також відшкодування витрат власниками гуртожитків за проведений ремонт житлових та допоміжних приміщень у гуртожитку громадянам, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому.

3. Правові аспекти

Зазначені у проекті Закону питання регулюються:

Цивільним кодексом України;

законами України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків", "Про приватизацію державного житлового фонду", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про житлово-комунальні послуги", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 N 208 "Про затвердження Примірного положенням про гуртожитки";

постановами Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 N 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", від 20.05.2009 N 529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", від 30.05.2007 N 783 "Про затвердження Типового положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту" та від 08.10.92 N 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту не потребує матеріальних чи інших витрат.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону погоджено без зауважень Міністерством фінансів, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством соціальної політики, Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством освіти і науки, Державною регуляторною службою України.

За результатами правової експертизи проект Закону одержав висновок Міністерства юстиції України від 27 лютого 2015 року N 6895-0-26-15/8.1 без зауважень.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Громадська антидискримінаційна експертиза не проводилася.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Громадська антикорупційна експертиза не проводилася.

8. Громадське обговорення

Редакцію проекту Закону розміщено для громадського обговорення на офіційному веб-сайті Мінрегіону (www.minregion.gov.ua).

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону погоджено без зауважень Спільним представницьким органом зі сторони роботодавців на національному рівні, Спільним представницьким органом всеукраїнських профспілок та профспілкових об'єднань, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України" та Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування "Українська асоціація районних та обласних рад".

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом, оскільки він спрямований на вилучення норм права, що стосуються господарських відносин у житловій сфері, а саме утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій, а також відшкодування витрат власниками гуртожитків за проведений ремонт житлових та допоміжних приміщень у гуртожитку громадянам, які на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитку та фактично проживають у ньому.

Обґрунтування відповідності проекту регуляторного акта принципам державної регуляторної політики

N
з/п

Принцип державної регуляторної політики

Обґрунтування відповідності проекту принципу державної регуляторної політики

1.

Доцільність

Проект є доцільним, оскільки положення наведені у пункті 9 частини першої статті 3 та частини третьої статті 6 Закону врегульовано нормами чинного законодавства України

2.

Адекватність

Форма та рівень державного регулювання відповідає потребі вирішення проблеми недопущення повторів норм права, зокрема щодо утримання приватизованих та неприватизованих житлових, нежитлових і допоміжних приміщень у гуртожитках та прибудинкових територій, які містяться в інших нормативно-правових актах

3.

Ефективність

Ефективність впливу цього регуляторного акта на відповідні суспільні відносини підтверджується перевищенням вигід над витратами

4.

Збалансованість

Баланс інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави забезпечуються завдяки запровадженню організаційно-правових умов у житловій сфері

5.

Передбачуваність

Послідовність державної політики зумовлена необхідністю спрощення норм чинного законодавства

6.

Прозорість врахування громадської думки

Під час підготовки проекту Закону України було забезпечено відкритість дій Мінрегіону України для фізичних, юридичних осіб та їх об'єднань шляхом розміщення проекту на офіційному веб-сайті Міністерства

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація проекту Закону не вплине на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню законодавства у сфері державної житлової політики.

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України

Г. Г. Зубко

Опрос