Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 559 Гражданского кодекса Украины относительно прекращения поручительства

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 11.03.2015 № 2356
Дата рассмотрения: 11.03.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Зазначений законопроект було розроблено за результатами аналізу застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання, який був проведений у Верховному Суді України, обговорено та схвалено на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Згідно з частиною четвертою ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Неоднозначність у розумінні цієї норми полягає перш за все у понятті терміна "вимога", що у наслідку має на меті правильне застосування цього положення закону. Термін "вимога" може бути застосовано у вигляді будь-якої письмової вимоги кредитора (претензія, лист, передача заяви через нотаріуса тощо), або у формі позову. У зв'язку з чим, при застосування судами зазначеної норми виникає різна судова практика, пов'язана з визначенням строку позовної давності для кредитора.

В узагальненні Верховного Суду України зазначено, що наразі, судова практика йде таким шляхом, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК, а зазначена норма передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення ч. 4 ст. 559 ЦК); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч. 4 ст. 559 ЦК); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення ч. 4 ст. 559 ЦК), не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Відповідно, "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки розуміється, як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Разом з цим, редакція зазначеної норми не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України за результатами розгляду справи N 6-53цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором (постанова від 17 вересня 2014 р.) закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Проте норми чинного законодавства дають підстави для існування інших альтернативних позицій. Цивільний кодекс України вживає терміни "вимога" і "позов" у багатьох нормах і в різних значеннях залежно від контексту. Причому у ч. 1 ст. 555 ЦК чітко розмежовано права та обов'язки поручителя, якщо до нього пред'явлено вимоги і в разі пред'явлення до нього позову, що не допускає їх ототожнення або тлумачення як синонімів.

Аналіз частини четвертої ст. 559 ЦК із врахуванням положень частини першої ст. 555 цього Кодексу дає підстави стверджувати, що положенням частини четвертої ст. 559 ЦК, зокрема другого речення, кредитору надається право вибору, оскільки термін "вимога" включає в себе і поняття "позову", і допускається можливість попереднього звернення до поручителя саме з "вимогою", зробленою у будь-якій доступній і зрозумілій формі повідомлення. Така "вимога", яка передує "позову", може розцінюватися як надання поручителю можливості добровільно виконати взяті на себе зобов'язання. При зверненні кредитора до поручителя з "вимогою" продовж шести місяців від дня настання строку виконати основне зобов'язання, порука не припиняється і кредитор вправі поза межами цього (шестимісячного) строку, але до спливу позовної давності за основною вимогою, пред'явити поручителю "позов" до суду про стягнення суми боргу боржника. Строк позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК слід обчислювати від дня, коли про порушення свого права довідався або мав довідатися кредитор. Саме з цього часу в нього і виникає право вимагати виконання обов'язку чи то від боржника, чи то від поручителя, чи від них обох солідарно. Спливає позовна давність одночасно і для боржника, і для поручителя на підставі ст. 266 ЦК (зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги).

З огляду на вищевикладене, пропонується внести зміни до статті 559 Цивільного кодексу України та вирішити питання неоднозначного тлумачення цієї норми.

2. Цілі й завдання прийняття Закону

Основною метою зазначеного законопроекту є удосконалення положень Цивільного кодексу України, що регламентують припинення поруки задля забезпечення єдності судової практики та врахування положень аналізу проведеного у Верховному Суді України.

3. Загальна характеристика і основні положення Закону

Законопроектом пропонується викласти частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України в такій редакції: "4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. У разі невиконання поручителем вимоги, пред'явленої кредитором протягом встановлених шести місяців, кредитор має право звернутися до поручителя з позовом в межах строків позовної давності, встановлених законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки".

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діє Цивільний кодекс України.

Прийняття запропонованого законопроекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не призведе до зміни видаткової чи дохідної частини Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття Закону

Наслідком прийняття цього проекту стане досягнення єдності судової практики в питаннях щодо застосування положень Цивільного кодексу України про припинення поруки як виду забезпечення виконання зобов'язання.

 

Народний депутат України

Г. В. Логвинський

Опрос