Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об управлении имуществом ребенка

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 10.03.2015 № 2354
Дата рассмотрения: 10.03.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про управління майном дитини"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

З метою забезпечення правового захисту прав дитини на майно, визначення правових і організаційних засад управління ним та посилення державного контролю, що здійснюється органами опіки та піклування, за дотриманням прав дитини на майно під час управління ним, розроблено цей законопроект.

З урахуванням міжнародних стандартів в Україні прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема: Цивільний та Сімейний кодекси України, закони України: "Про охорону дитинства", "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та ін. Проте жодним із них не визначено сутності поняття управління майном дитини. Досі на законодавчому рівні не визначено розуміння таких термінів, як: "майно дитини як предмет управління", "суб'єкт управління майном дитини", "управління майном дитини", не розкрито правовий статус суб'єктів управління майном дитини, органів опіки та піклування та служб у справах дітей за цим напрямком.

Практика діяльності судів і органів опіки та піклування показує про те, що порушення прав дитини на майно є в більшості випадків наслідком управління та неспроможності органів опіки та піклування відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити правові гарантії цих прав.

В Україні відсутня єдина практика надання дозволів органами опіки та піклування на вчинення правочинів з майном дитини. Ці органи, за власним розсудом, напрацьовують у своїх локальних нормативно-правових актах механізми можливого управління майном дитини з урахуванням правових норм, розрізнених у низці чинних нормативно-правових актів. Така практика потребує вдосконалення та уніфікації.

Актуальність прийняття цього законопроекту зумовлена посиленням правового захисту права дитини на майно в Україні.

2. Мета і завдання прийняття проекту Закону

Метою законопроекту є встановлення правового механізму управління майном дитини в Україні, спрямованого на забезпечення ефективної реалізації здійснення права дитини на майно та посилення заходів державного контролю щодо гарантування права дитини на її майно.

Завданням законопроекту є:

• встановлення правового механізму управління майном дитини в Україні для його суб'єктів, зокрема:

- батьків (усиновлювачів), опікунів щодо майна дитини у віці до чотирнадцяти років;

- дитини у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років щодо управління своїм майном;

- батьків (усиновлювачів), піклувальника щодо майна дитини у віці від чотирнадцяти років, у разі позбавлення її права управляти своїм майном;

- управителя щодо майна дитини, переданого в управління на умовах договору;

• визначення дефініцій термінів: "управління майном дитини", "суб'єкт управління майном дитини", "позбавлення дитини права на управління своїм майном" та ін.

• уніфікація діяльності органів опіки та піклування в Україні щодо надання дозволів на вчинення правочинів з майном дитини.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Проектом пропонується:

• встановити правовий механізм управління майном дитини в Україні, спрямований на забезпечення ефективної реалізації здійснення права дитини на майно та посилення заходів державного контролю щодо гарантування дитині цього права;

• визначити дефініцію таких термінів, як: "управління майном дитини", "суб'єкт управління майном дитини" та ін.;

• уніфікувати діяльність органів опіки та піклування в Україні щодо надання дозволів на вчинення правочинів з майном дитини.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Посилання на право дитини на майно та управління майном дитини в законодавстві передбачено:

Цивільним кодексом України, відповідно до:

- статті 54 "якщо фізична особа - підприємець визнана безвісно відсутньою, недієздатною чи її цивільна дієздатність обмежена або якщо власником майна, яке використовується у підприємницькій діяльності, стала малолітня чи неповнолітня особа, орган опіки та піклування призначає управителя цього майна";

- статті 72 "якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен врахувати її бажання";

- статті 1032 "якщо власником майна є малолітня особа або фізична особа, яка визнана недієздатною, установником управління може бути опікун або орган опіки та піклування"; "якщо власником майна є неповнолітня особа, установником управління є ця особа за дозволом батьків (усиновлювачів) або піклувальника";

Сімейним кодексом України, згідно зі:

- статтею 177 "1. Батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язанні дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси. 2. Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини. 3. Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною 2 цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування. 4. Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло. 5. Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладання заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що: 1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу; 2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу; 3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу; 4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні; 5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини; 6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них); 7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини. 6. При вчинені одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового. На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріальна засвідчена згода другого з батьків. Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчиненні без його згоди. 7. Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом. 8. Після припинення управління батьки зобов'язанні повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього. Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Законом України "Про охорону дитинства", відповідно до статті 17 "Кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна. У разі визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісно відсутніми дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Суд, у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла. Інші майнові права дитини та порядок їх захисту встановлюються законами України."

Законом України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", відповідно до статті 12 "Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотримання батьками та особами, які їх замінюють житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомості майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дитині";

Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування", згідно зі статтею 11 "надання (органом опіки та піклування) письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина";

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N 866 "Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", зокрема розділом "Захист майнових та житлових прав дітей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав";

• та іншими нормативно-правовими актами.

Прийняття цього законопроекту потребує внесення змін до:

Цивільного кодексу України: ст. 54, 72, 1032;

Сімейного кодексу України: ст. 177;

Закону України "Про охорону дитинства": ст. 17, 18;

Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей": ст. 12;

Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування": ст. 11.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього законопроекту не потребуватиме внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України у 2015 році", а його реалізація не потребуватиме збільшення видатків державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття цього законопроекту та його подальша реалізація забезпечить ефективну реалізацію здійснення управління майном дитини, стане стрижнем механізму управління, позаяк базуватиметься на обґрунтованій концепції та стратегії.

 

Народний депутат України

Н. В. Веселова

Опрос