Идет загрузка документа (28 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Кодекс Украины о недрах (относительно обеспечения проведения государственной геолого-экономической оценки запасов полезных ископаемых)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 14.07.2015 № 2341а
Дата рассмотрения: 14.07.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо забезпечення проведення державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта.

1. Статтею 45 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) в редакції, що діяла до листопада 2012 року (до набуття чинності Закону України від 16.10.2012 N 5456-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні" державна експертиза кондицій на мінеральну сировину та оцінка запасів корисних копалин проводились Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ), що діє при Державній службі геології та надр України, забезпечуючи оцінку мінерально-сировинної бази України, достовірність оцінених запасів корисних копалин та економічну ефективність їхньої розробки.

Із набуттям чинності Закону України від 16.10.2012 N 5456-VI до статті 45 Кодексу України про надра були внесені зміни, згідно з якими здійснення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин було покладено на Державну службу геології та надр України (далі - Держгеонадра України).

Прийняте рішення не може бути виконаним через цілу низку непереборних обставин і тому є помилковим і шкідливим для ефективного користування надрами, адже на практиці зазначені зміни до Кодексу не призвели до удосконалення державного управління у цій сфері, але:

а) унеможливили належну діяльність ДКЗ;

б) розбалансували процедуру експертизи та оцінки запасів корисних копалин, викривили її незалежну сутність, подовжили її терміни;

в) утворили перепони для надрокористувачів у частині отримання спеціальних дозволів на користування надрами, їх своєчасного переоформлення (внесення змін) до них після повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, що передбачена законодавством;

г) унеможливили перехід надрокористувачів як суб'єктів бізнесу до пільгових умов обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами, як передбачено Податковим кодексом України, що сприяє відтоку інвестицій у галузь надрокористування.

Державний орган (Держгеонадра України) не може виконувати геологорозвідувальні науково-дослідні роботи з незалежної професійної експертизи і оцінки запасів корисних копалин через відсутність фахівців, науково-методичної бази, досвіду та організаційно-правових форм для здійснення такої діяльності, а також через порушення принципу незалежності державної експертизи, що є головним і високо цінується на міждержавному рівні в галузі відносин надрокористування та оцінки запасів (ресурсів) енергетичної та мінеральної сировини.

Унаслідок цих обставин на практиці була застосована і продовжує працювати організаційно-технологічна схема, згідно з якою ДКЗ (як колегіальний орган, що складається з висококваліфікованих експертів-практиків, науковців, представників вищих навчальних закладів, головних геологів та головних інженерів підприємств) продовжує здійснювати експертизу і оцінку запасів корисних копалин, а створеною Держгеонадра України робочою групою проводиться повторно розгляд протоколів ДКЗ та введення їх (після розгляду) в дію.

Уведення зазначеної схеми здійснення державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин із введенням у дію протоколів ДКЗ Держгеонадрами України істотно ускладнило і подовжило терміни її проведення, що викликає справедливі нарікання користувачів надр, перешкоджає надходженню інвестицій у гірничу галузь та не сприяє її розгляду як напряму для інвестування в цілому.

2. ДКЗ було утворено в 1992 році Указом Президента України N 287 та покладено на неї такі функції:

- визначення достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання;

- встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів родовищ з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин і наявних у них корисних компонентів;

- визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння;

- оцінка промислового значення запасів корисних копалин і компонентів за умови їх найповнішого, економічно раціонального й комплексного вилучення та використання на основі сучасних промислових технологій.

Визначені Урядом України мета та завдання державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин державного фонду надр вказують на те, що вони можуть бути здійснені тільки спеціалізовано уповноваженою науково-технічною організацією із висококваліфікованими штатними працівниками та експертами, а також широкою науково-методичною та нормативно-правовою базою, що оперативно розробляється та оновлюється згідно із розвитком національного законодавства про надра та міжнародних стандартів.

3. Як науково-методичний центр ДКЗ здійснює єдину науково-технічну політику щодо геолого-економічної оцінки, державного обліку і повноти використання запасів родовищ корисних копалин: розробляє, затверджує методичні керівництва, що регламентують проведення геологорозвідувальних робіт з вивчення якісних і кількісних показників мінеральної сировини у надрах, гідрогеологічних, інженерно-геологічних умов залягання, технологічних властивостей, умов екологічно безпечного видобутку корисних копалин, а також визначає порядок розробки кондицій для підрахування запасів корисних копалин, розробку методики моніторингу мінерально-сировинної бази України.

За період діяльності ДКЗ з 1992 р. досліджено більш як 3500 геолого-економічних оцінок родовищ корисних копалин, опрацьовано і введено в дію понад 30 нормативно-правових документів, що складають основу галузевої науково-методичної бази. Опубліковано понад 100 наукових праць, більш як 40 монографій, 15 підручників для вузів та методичних розробок.

ДКЗ періодично, згідно із заявками користувачів надр, проводить цільові науково-методичні семінари спрямовані на підготовку спеціалістів геологічної галузі з метою підвищення фахової кваліфікації з питань класифікації ресурсів (запасів) корисних копалин, геолого-економічної оцінки мінеральної сировини та звітності по ресурсах (запасах) корисних копалин.

4. З метою гармонізації методичних основ геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів родовищ корисних копалин до міжнародних стандартів ДКЗ України тісно співпрацює з міжнародними та національними організаціями, що працюють у сфері розвитку єдиної міжнародної нормативно-методичної бази з геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, та безпосередньо виконують роботи з ГЕО родовищ корисних копалин.

Найбільш плідним є науково-методичне співробітництво ДКЗ із Спеціальною групою експертів Європейської Економічної Комісії ООН з класифікації енергетичних та мінеральних ресурсів і запасів корисних копалин, а також Цільової групи експертів ООН з шахтного метану Комітету з усталеної енергетики Європейської Економічної Комісії ООН.

Загальновизнаним здобутком є те, що завдяки роботі ДКЗ, Україна першою з країн колишнього СРСР адаптувала національну класифікацію запасів та ресурсів корисних копалин до Міжнародної Рамкової класифікації ООН для викопних енергетичних та мінеральних ресурсів (далі - РКООН). Розроблена ДКЗ Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (далі - Класифікація України) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 N 432.

В опублікованій ООН офіційній доповіді Спеціальної групи експертів Європейської економічної комісії ООН за 2005 рік відзначено, що "Україна є першою країною з членів Європейської Економічної Комісії ООН, яка на державному рівні адаптувала Рамкову Класифікацію ООН для викопних енергетичних та мінеральних ресурсів завдяки (!) роботі Державної комісії України по запасах корисних копалин".

Для вивчення досвіду ДКЗ із застосування РКООН для підрахування та звітності про запаси і ресурси всіх видів корисних копалин у липні 2009 р. Україну відвідала делегація Цільової Групи Експертів Європейської Економічної Комісії (далі - ЦГЕ ЄЕК ООН) у складі її голови та провідних членів бюро. Відбулося Спільне засідання експертно-технічної ради ДКЗ та ЦГЕ ЄЕК ООН з розгляду досвіду застосування Класифікації Україні, адаптованої до РКООН.

У грудні 2009 р. на регіональному Семінарі ЦГЕ ЄЕК ООН для країн Центральної Азії, Кавказу і Монголії, що відбувся в м. Алмати Республіки Казахстан презентовано досвід ДКЗ у практичному застосування РКООН для підрахунку і обліку запасів усіх видів корисних копалин, який був визнаний фахівцями країн регіону як значне досягнення, що заслуговує на вивчення і впровадження в умовах регіону.

5. Поточна науково-технічна діяльність ДКЗ спрямовується на гармонізацію Класифікації України з класифікаційними схемами провідних світових організацій, таких як CRIRSCO (Об'єднаний комітет по міжнародних стандартах звітності про тверді корисні копалини) та SPE (Спілка нафтових інженерів), з метою створення умов для співставлення запасів корисних копалин, підрахованих за різними системами.

Розробка схем співставлення таксонів класифікацій і узгодження їх з CRIRSCO та SPE має відкрити можливість для підприємств гірничо- та вуглеводне-добувного комплексів України здійснювати оцінки промислового значення своїх мінерально-сировинних баз за Класифікацією України і переводити їх до класифікацій, що використовуються провідними міжнародними інституціями.

На початку червня 2015 року в Пекіні проведено тижневий Китайсько-Український Семінар з Класифікації Ресурсів (Стан, Зіставлення, Застосування). Делегація ДКЗ, згідно із запрошенням Центру оцінки запасів і ресурсів корисних копалин Міністерства земель і ресурсів КНР та Науково-дослідного інституту нафтогазової розвідки і розробки Китайської Національної Нафтової Організації, провела науково-практичний Семінар на підставі практичного досвіду ДКЗ у застосуванні Класифікації України, адаптованої до РКООН-2009.

Основною темою для обговорення на Семінарі була опрацьована фахівцями ДКЗ монографія: "Національні та міжнародні системи класифікації запасів і ресурсів корисних копалин: стан та перспективи гармонізації". Монографія та Національна класифікація запасів і ресурсів корисних копалин України викликали високу зацікавленість міжнародного геологічного товариства. Зусиллями та коштами компанії Shell (Royal Dutch Shell plc), а також Міністерства земель і ресурсів Китаю Монографія та Класифікація були перекладені на англійську та китайську мови для майбутнього застосування та використання в роботі.

Розроблена ДКЗ Класифікація України застосовується також Міжнародною Агенцією по Атомній Енергії (МАГАТЕ) для спрощення переходу від Власної класифікації запасів і ресурсів родовищ урану до РКООН-2009.

6. Науково-технічне співробітництво ДКЗ із міжнародними організаціями сприяє підвищенню іміджу нашої держави на Міжнародній арені, сприяє закріпленню авторитету ДКЗ, як організації, яка зробила свій внесок до створення Міжнародної Рамкової класифікації ООН і продовжує брати активну участь у розробці Глобального коду звітності щодо запасів і ресурсів корисних копалин.

7. На сьогодні ДКЗ є організацією, відомою і визнаною на міжнародному рівні. Комісія співпрацює з відповідними організаціями провідних країн світу та ООН в галузі імплементації РКООН-2009 до загальносвітового застосування.

Цей напрям робіт вимагає постійного контролю та уваги з боку нашої країни, так як введена в дію РКООН-2009 постійно удосконалюється і до неї адаптуються всі найбільш поширені класифікаційні системи світу, у тому числі: класифікації сімейства CRIRSCO (у т. ч. JORC) для твердих корисних копалин, SPE (PRMS) - для вуглеводнів, класифікація Китаю та інші.

ДКЗ є діючою науково-технічною організацією, що забезпечує незалежну експертизу геолого-економічних оцінок всіх видів корисних копалин за Класифікацією України (єдиною для всіх видів корисних копалин), затвердженою Урядом України і адаптованою до РКООН.

Втілення праці ДКЗ в Класифікацію України, що виявилась найбільш вдалою і затребуваною, привернуло увагу багатьох країн світу. Класифікація України перекладена на англійську та китайську мови, що засвідчує значний міжнародний інтерес та актуальність результатів роботи ДКЗ.

8. Згідно з чинним законодавством матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій (ТЕО) для підрахунку запасів корисних копалин розробляються за дорученням користувачів надр спеціалізованими проектними і науково-дослідними інститутами, геолого-економічними підрозділами видобувних підприємств, іншими суб'єктами господарювання, які можуть забезпечити кваліфіковане виконання таких робіт.

Матеріали ТЕО мають бути перевірені кваліфікованою профільною установою, яка володіє необхідною базою даних та інформацією, оскільки на підставі експертних висновків затверджуються кондиції, що визначають кількість і якість запасів корисних копалин, технологічну схему та економічну ефективність їхньої розробки, а також показники з рентних платежів.

У разі необхідності має проводитись перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.

На сьогодні такі науково-дослідні роботи може здійснити тільки Державна комісія України по запасах корисних копали. ДКЗ має у своєму складі 335 незалежних експертів (18 докторів наук, 45 кандидатів наук, 272 спеціалістів з досвідом робіт понад 5 років).

9. Здійснення державної експертизи і оцінки корисних копалин ДКЗ:

- забезпечує високий науково-методичний рівень експертних досліджень;

- дає можливість професійно та незалежно обґрунтувати їхні висновки відповідно до вимог світових стандартів з класифікації запасів та ресурсів корисних копалин;

- створює умови для найбільш повного, економічно раціонального і комплексного використання корисних копалин родовищ (ділянок), що надаються у користування;

- забезпечує дотримання вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

- сприяє збереженню та більш раціональному використанню національної мінерально-сировинної бази не відтворюваних корисних копалин.

10. У світовій практиці в державних структурах близько 60 країн є незалежні організації, які займаються геолого-економічною оцінкою родовищ корисних копалин, результатом якої є формування балансу запасів родовищ корисних копалин - одного з важливих і пріоритетних напрямів розвитку держави.

Україна має потужний гірничодобувний потенціал і займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам'яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам'яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також нафту і газ, індустріальні мінерали - доломіт, каолін, графіт, кварц та інші корисні копалини.

Для повноцінного розвиток гірничо-видобувної галузі та створення мінерально-сировинної бази необхідним є:

- об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі єдиних науково-методичних критеріїв;

- забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання;

- створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

- проведення порівняльної оцінки кількісних та якісних показників запасів корисних копалин, їх географо-економічних, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання для визначення реальної промислової цінності;

- убезпечення інвестицій, що здійснюються у видобування корисних копалин;

- забезпечення належної плати за користування надрами відповідно до якості, кількості і умов залягання покладів корисних копалин;

- розробка уніфікованої класифікації корисних копалин для звітності на різних стадіях використання ділянки надр.

В Україні зазначені функції у повному обсязі виконує ДКЗ, в інших країнах - в повному обсязі чи частково виконують державні підприємства (комісії, комітети, інститути ті інші) та транснаціональні компанії, основним завданням яких є оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання.

Нижче наведений перелік зарубіжних організацій і установ що займаються геолого-економічною оцінкою запасів і ресурсів родовищ корисних копалин.

1. Республіка Казахстан (РК) - Державна комісія по запасах корисних копалин Республіки Казахстан (у структурі Комітету геології та надрокористування РК Міністерства індустрії і нових технологій РК).

2. Киргизька Республіка (КР) - Державна комісія по запасах корисних копалин (у структурі Державного агентства з геології і мінеральних ресурсів при Уряді КР).

3. Республіка Таджикистан - Державна комісія Республіки Таджикистан по запасах корисних копалин (у структурі Головного управління геології при Уряді Республіки Таджикистан).

4. Республіка Білорусь (РБ) - Республіканська комісія по запасах корисних копалин (у структурі Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища РБ).

5. Республіка Узбекистан (РУ) - Державна комісія по запасах корисних копалин (у структурі Державного комітету РУ по геології і мінеральних ресурсів).

6. CRIRSCO (Committee for Mineral Reserves International Reporting Standards) - Комітет з міжнародних стандартів звітності про запаси твердих корисних копалин (об'єднує регіональні спільноти геологічних об'єднань: JORC (Australasia), CIM (Canada), IMEC (Chile), PERC (Europe), NAEN (Russia), SAMCODES (South Africa), SME (United States of America).

7. PERC (Pan - European Reserves and Resources Reporting Committee) - Всеєвропейський Комітет по звітності про запаси/ресурси.

8. США - Комісія США з цінних паперів і бірж (SEC) (інстанція, що визначає вимоги до представленої компаніями звітності у сфері надрокористування).

9. Австралія - Об'єднаний комітет по запасах твердих корисних копалин (об'єднує декілька професійних організацій: The Australasian Institute of Mining and Metallurgy (The AusIMM), Australian Institute of Geoscientists (AIG), Minerals Council of Australia, The Australian Securities Exchange (ASX), Financial Services Institute of Australasia, The New Zealand Stock Exchange).

10. Грузія - Державна комісія по запасах Грузії (у структурі Національного агентства навколишнього середовища Грузії).

11. Норвегія - Норвезький нафтовий директорат (Norwegian Petroleum Directorate) (займається оцінкою запасів і ресурсів нафти в Норвегії).

12. Товариство інженерів - нафтовиків (Society of Petroleum Engineers, SPE) - Міжнародна некомерційна професійна організація технічних фахівців нафтової промисловості.

13. Індія - Державна геологічна служба Індії (The Geological Survey of India).

14. Словенія - Інститут гірничої справи. геотехнології та навколишнього середовища (Institute for Mining, Geotechnology and Environment, Ljubljana, Slovenia).

15. Китай - Центр оцінки мінеральних ресурсів і запасів Міністерства земель і ресурсів (Mineral Resources and Reserves Evaluation Center Ministry of Land and Resources).

16. Канада - Канадський інститут гірничої справи, металургії та нафти (Canadian Institute of Mining, Metallurgy and Petroleum).

17. Польща - Академія наук Польщі (The Mineral and Energy Economy Research Institute of Polish Academy of Sciences).

18. Німеччина - Bundesanstalt fьr Geowissenschaften und Rohstoffe (BGR).

19. Словенія - Геологічна служба Словенії (Department of Mineral Resources Geological Survey of Slovenia).

20. Південно-Африканська республіка - Південноафриканський інститут гірничої справи і металургії (The Southern African Institute of Mining and Metallurgy (SAIMM)).

21. Вірменія - Агенція ресурсів корисних копалин.

22. Монголія - Міністерство енергетики та природних ресурсів (Ministry of Mineral Resources and Energy).

2. Цілі і завдання прийняття акта.

З метою попередження проявів корупції, установа, що проводить державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин, повинна виступати самостійним інститутом та бути незалежною від впливу органів виконавчої влади, що забезпечить прозорість, відкритість, об'єктивність результатів експертизи та створить умови для запобігання одностороннього впливу на її висновки.

Законопроект спрямований на сприяння у проведенні державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин компетентною установою, що є чинником і запорукою ефективного управління мінерально-сировинною базою, раціонального та комплексного використання надр, а також дотримання балансу інтересів держави і надрокористувача, об'єктивної та неупередженої економічної оцінки запасів корисних копалин та їх достовірного обліку, що є важливим завданням державної влади.

Передбачені зміни дозволять запобігти ускладненням і затягуванням термінів проведення державної експертизи, що викликає справедливі нарікання користувачів надр, перешкоджає надходженню інвестицій у гірничу галузь та не сприяє її розгляду як напряму для інвестування в цілому.

3. Загальна характеристика та основні положення акта.

Законопроект вносить зміни до статті 45 Кодексу України по надра.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

У даній сфері правового регулювання діє Кодекс України про надра. Основні підзаконні нормативно-правові акти: постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 N 865 "Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин"; постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 N 432 "Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр".

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Прийняття проекту Закону України не потребує залучення додаткових коштів з державного бюджету.

6. Очікувані соціально-економічні наслідки.

Прийняття Закону сприятиме відповідності інтересів держави та користувачів надр.

 

Народні депутати України:

Д. Ю. Шпенов

Д. В. Колєсніков

Опрос