Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Регламент Верховной Рады Украины (относительно приведения в соответствие отдельных положений Регламента Верховной Рады Украины с Венской конвенцией о праве международных договоров и Законом Украины "О международных договорах Украины")

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 06.03.2015 № 2340
Дата рассмотрения: 06.03.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо приведення у відповідність окремих положень Регламенту Верховної Ради України із Віденською конвенцією про право міжнародних договорів та Законом України "Про міжнародні договори України")"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Главою 32 Регламенту Верховної Ради України регулюється надання Верховною Радою законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України.

Однак, чинна редакція Регламенту Верховної Ради України в окремих положеннях містить певні невідповідності з Віденською конвенцією про право міжнародних договорів та Законом України "Про міжнародні договори України" (далі - Закон), що створює певні колізії при застосуванні процесуальних норм Регламенту Верховної Ради України з матеріальними нормами Віденської конвенції про право міжнародних договорів (далі - Конвенція) та Закону України "Про міжнародні договори України", і потребують відповідного врегулювання.

Так, зокрема, частиною першою статті 192 Регламенту Верховної Ради України визначено, що Верховна Рада надає законом згоду на обов'язковість міжнародних договорів України (ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання) та здійснює денонсацію міжнародних договорів України відповідно до Конституції України, Закону України "Про міжнародні договори України", Віденської конвенції про право міжнародних договорів.

Закон України "Про міжнародні договори України" (стаття 12) визначає, що затвердження міжнародних договорів України здійснюється Президентом або в деяких випадках Прем'єр-міністром України. В той же час Закон не містить жодної згадки про участь парламенту у виконанні цієї процедури, аналогічної згадки немає і в Конвенції.

Також законопроектом пропонується пункт п'ятий частини першої статті 194 Регламенту викласти в такій редакції: " […] проекти нових законів та/або проекти законів про внесення змін до чинних законів, необхідність прийняття яких випливає з міжнародного договору";

Така зміна до цього пункту Регламенту приводить його у відповідність до змісту частини сьомої статті 9 Закону, якою передбачено що, якщо на ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів України, проекти таких законів подаються на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону про ратифікацію і приймаються одночасно".

Законопроектом також пропонується розширити перелік документів, які повинні надаватись до законопроекту, що вноситься на розгляд Верховної Ради для надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України виходячи з того, що такий перелік вже затверджений у Законі.

Це в свою чергу дасть можливість народним депутатам більш глибоко проаналізувати законопроект, ознайомитись з думкою відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які надавали своє погодження даного законопроекту, порівнявши міжнародний договір українською мовою в офіційному перекладі на відповідність автентичності та інше.

Законопроектом усувається ряд колізій, зокрема:

1. Діюча редакція частини 4 статті 198 Регламенту певною мірою не корелюється з нормою пункту сьомого частини четвертої статті 20 Регламенту, в якій зазначено наступне: "4. До порядку денного сесії Верховної Ради включаються позачергово без голосування: […] 7) проекти законів про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсацію міжнародних договорів України […]". Як бачимо, у статті 198 мова йде лише про законопроекти на надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів. В той же час у статті 20 згадуються також проекти законів стосовно денонсації міжнародних договорів. Тому, такі недоладності мають бути виправлені.

2. На сьогодні стаття 201 має такий вигляд: "Пропозиції щодо застережень до міжнародних договорів України (крім двосторонніх договорів) вносяться народними депутатами у порядку, передбаченому цим Регламентом для внесення пропозицій до законопроектів".

Зі змісту статті можна зробити наступні висновки: Народні депутати не можуть вносити застереження до двосторонніх договорів, хоча ні Віденська конвенція про право міжнародних договорів, ні Закон України "Про міжнародні договори України" не забороняють вносити застереження до двосторонніх договорів. Норма цієї статті Регламенту звужує коло суб'єктів, що можуть вносити застереження при прийнятті законопроектів про ратифікацію чи прийняття міжнародних договорів або проектів законів про приєднання до міжнародних договорів, зокрема Президента та Кабінету Міністрів.

Враховуючи зазначене, законопроектом пропонується усунути вищезазначені недоліки.

2. Цілі та завдання проекту Закону

Проект Закону підготовлено з метою усунення колізій та приведення окремих положення Регламенту у відповідність до вимог Віденської конвенції про право міжнародних договорів та Закону України "Про міжнародні договори України".

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради України, щодо надання Верховною Радою законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України в статті 192, 193, 194, 196, 198, 199, 201, 202 Регламенту Верховної Ради з метою усунення колізій та приведення вказаних положень Регламенту у відповідність до вимог Віденської конвенції про право міжнародних договорів та Закону України "Про міжнародні договори України".

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання складають: Віденська конвенція про право міжнародних договорів, Регламент Верховної Ради України та Закон України "Про міжнародні договори України".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього закону не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття та реалізація даного законопроекту передбачає врегулювання питань щодо надання Верховною Радою законом згоди на обов'язковість міжнародних договорів України та денонсації міжнародних договорів України.

 

Народний депутат України

С. В. Кудлаєнко

Народний депутат України

П. В. Пинзенник

Опрос