Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины (относительно повышения эффективности применения мер пресечения относительно лиц, подозреваемых или обвиняемых в совершении тяжких или особо тяжких коррупционных преступлений)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 28.07.2015 № 2324а-7
Дата рассмотрения: 28.07.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Корупція в Україні набула загрозливих масштабів. Тотальна недовіра мільйонів громадян до влади, правоохоронних органів і судів в Україні пов'язана з тим, що матеріальний інтерес сьогодні значить більше, ніж закон, коли винні у скоєнні злочину - звільняються від відповідальності, а невинні - можуть бути покарані.

Безкарність злочинців в середовищі вищих посадових осіб є поживним ґрунтом корупції, що пронизала усі гілки влади, згори донизу. На сьогодні корупція в державі, що понад рік веде оборонну війну, стала однією з головних загроз національній безпеці України.

Очевидно, що корупція як системне явище потребує відповідно і системних засобів протидії, на що спрямовані зусилля і законодавчі ініціативи прогресивної частини суспільства.

Важливою складовою системних дій щодо протидії корупції є вдосконалення правового регулювання досудового розслідування як частини кримінального процесу.

Чинне антикорупційне законодавство передбачає, загалом, адекватні заходи протидії злочинності, але при цьому не забезпечено головного - невідворотності покарання для корупціонерів, починаючи з верхівки "піраміди".

З дня набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України (надалі - КПК України) минуло майже три роки.

Застосування КПК України виявило ряд проблемних питань у виконанні окремих його положень і процедур. Деякі з них сприяють ухиленню від кримінальної відповідальності особами, які вчинили корупційні злочини, зумовлюють затягування ними досудового розслідування та судового розгляду, а також породжують зловживання на етапі досудового розслідування.

Гуманність норм КПК України про застосування запобіжних заходів замість гарантії забезпечення прав людини та презумпції невинуватості, засудження винуватців та виправдання невинуватих осіб, в окремих випадках, відкриває ймовірним корупціонерам можливість уникнути правосуддя, наприклад, призначення особам, яких застали за вчиненням злочину:

1) застави в розмірі, еквівалентному сумі хабара;

2) запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, навіть після попередньої втечі;

3) запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, без забезпечення контролю місцеперебування корупціонера тощо.

Ці та інші епізоди зумовлюють тривожно низькі результати роботи судів та правоохоронних органів.

З метою припинення такого необґрунтованого ставлення суддів до осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів, вдосконалення механізму застосування застави та інших запобіжних заходів, відмінних від тримання під вартою, у Верховній Раді України VIII скликання було зареєстровано низку законодавчих ініціатив:

1) Законопроект N 1838 "Про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо порядку визначення розміру застави)" - н. д. Єфремова І. О.;

2) Законопроект N 1871 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо неможливості звільнення під заставу за корупційні злочини)" - н. д. Міщенко С. Г.;

3) Законопроект N 2086 "Про внесення змін до ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо підтвердження легальності походження коштів)" - н. д. Каплін С. М.;

4) Законопроект N 2266 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" - н. д. Левченко Ю. В.;

5) Законопроект N 2284 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо окремих аспектів застосування запобіжних заходів у вигляді застави, тримання під вартою та оскарження окремих рішень у кримінальному провадженні)" - н. д. Вінник І. Ю., Пашинський С. В.;

6) Законопроект N 2324а "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо застосування запобіжних заходів до осіб, які підозрюються у вчиненні окремих злочинів)" - н. д. Артеменко А. В.;

7) Законопроект N 2324а-1 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо незастосування запобіжного заходу у вигляді застави до осіб які скоїли корупційні злочини)" - н. д. Заставний Р. Й.

8) Законопроект N 2324а-2 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо аспектів застосування застави в випадках застосування тримання під вартою)" - н. д. Геращенко А. Ю.

9) Законопроект N 2324а-3 "Про внесення змін до статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (щодо визначення розміру застави до осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні злочину)" - н. д. Дроздик О. В.;

10) Законопроект N 2330 "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо аспектів застосування застави та злочинів до яких застосовується тримання під вартою)" - н. д. Геращенко А. Ю.

11) Законопроект N 2654 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення застосування запобіжних заходів за вчинення корупційних злочинів" - Кабінет Міністрів України";

12) Законопроект N 2870 "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення конституційних прав учасників кримінального провадження при визначені та застосуванні запобіжних заходів)" - н. д. Луценко І. С.

Переважною більшістю вказаних законопроектів пропонується значно розширити перелік злочинів, підозра (обвинувачення) у вчиненні яких виключає можливість застосування до підозрюваних (обвинувачених) будь-яких інших видів запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, за рахунок доповнення його окремими корупційними злочинами.

Такий правовий підхід неодноразово засуджувався провідними науковцями, експертами та авторами чинного КПК як такий, що порушує демократичні стандарти та конституційний принцип презумпції невинуватості особи, підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні злочину.

Опоненти безальтернативного взяття ймовірних корупціонерів під варту справедливо зазначають, що до набрання обвинувальним вироком суду законної сили особа вважається невинуватою у вчиненні злочину. Сама по собі підозра (обвинувачення) у вчиненні навіть тяжкого чи особливо тяжкого злочину без урахування особи підозрюваного (обвинуваченого), способу вчинення злочину, доказів, які підтверджують її винуватість та інших обставин, які мають відношення до справи, не може бути підставою для "автоматичного" взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого.

Крім того, такий підхід ставить осіб, які вчинили корупційні злочини, у нерівні умови з учасниками процесу, які підозрюються у вчиненні інших, подекуди більш серйозних злочинів, наприклад, умисне вбивство (ст. 115 КК України), планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни (ст. 437 КК України), застосування зброї масового знищення (ст. 439 КК України), геноцид (ст. 442 КК України) тощо.

Цим законопроектом законодавцю пропонуються додаткові механізми забезпечення контролю за належним виконанням підозрюваними, обвинуваченими своїх процесуальних обов'язків, мінімально достатні запобіжники ухиленню корупціонерами від правосуддя. При цьому забезпечується відповідність стандартам захисту прав людини у кримінальному провадженні.

Цей законопроект розроблений експертами громадської коаліції "Реанімаційний пакет реформ".

2. Цілі й завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу України (статей 182 - 183, 194).

Законопроект передбачає:

1) збільшення розміру застави для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину до п'яти - десяти розмірів предмету злочину або шкоди, у завданні якої така особа підозрюється, обвинувачується, за умови, що розмір застави для таких осіб не може буде меншим від верхньої межі розміру застави для злочинів відповідної тяжкості згідно загального порядку;

2) заборону слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

3) встановлення для слідчого судді, суду в разі застосування запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, а також запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, за будь-яких обставин зобов'язувати підозрюваного, обвинуваченого здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також носити електронний засіб контролю.

В контексті пункту 3 запропонованих змін законопроектом також обумовлено, що у випадку, коли на момент винесення ухвали про зобов'язання особи здати "виїзні документи" вона не здала їх на зберігання до відповідних органів державної влади, а також не може виконати цей обов'язок за допомогою захисника, їй надається супроводження.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Відносини в сфері, охопленій законопроектом, регулюються Конституцією України, Кримінальним кодексом України та Кримінальним процесуальним кодексом України, Європейською конвенцією про права людини та практикою Європейського суду з прав людини.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону не потребує збільшення видатків Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

Законопроект не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Навпаки, законопроект впроваджує додаткові механізми забезпечення невідворотності кримінального покарання за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, а також мінімізації можливостей переховування корупціонерів від органів досудового розслідування та/або суду - без надмірного обмеження свободи підозрюваних, обвинувачених.

Разом з тим, встановлення законопроектом верхньої та нижньої межі розміру застави для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину відповідає законодавчому підходу, запропонованому при конструюванні частини п'ятої ст. 182 КПК України, та є необхідним для забезпечення пропорційності та справедливості запобіжного заходу.

7. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття запропонованого проекту Закону сприятиме утвердженню в Україні демократії та верховенства права, посиленню правоохоронного контролю за діяльністю суб'єктів владних повноважень, запобіганню недоброчесної судової практики в сприянні ухиленню підозрюваних у вчиненні корупційних діянь від правосуддя, розширенню можливостей запобігання і протидії корупції, підвищенню ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів, послабленню напруження в суспільному середовищі, забезпеченню прогресу в реалізації антикорупційної політики держави, підвищенню рівня довіри суспільства до влади.

 

Народні депутати України:

Соболєв Є. В.

Костенко П. П.

Опрос