Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменения в подраздел 4 раздела XX "Переходные положения" Налогового кодекса Украины относительно усовершенствования законодательства по вопросам здравоохранения

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 07.07.2015 № 2310а
Дата рассмотрения: 07.07.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Система охорони здоров'я в Україні є вкрай застарілою та майже не зазнала змін з часів Радянського Союзу. Така система, побудована на так званій моделі Семашко, нівелює реальні потреби населення у сфері охорони здоров'я та ігнорує міжнародні тенденції модернізації та удосконалення у цій сфері. В результаті система охорони здоров'я України є вкрай неефективною; населення отримує часто неякісну та несвоєчасну допомогу (особливо незахищені верстви населення, які не можуть самостійно оплачувати своє лікування), незважаючи на те, що на охорону здоров'я виділяється значна частина державного бюджету.

Неефективність системи охорони здоров'я України в значній мірі зумовлена критичним станом її основного інституційного компонента - закладів охорони здоров'я.

На сьогодні більшість закладів охорони здоров'я існують у формі бюджетних установ. Ця організаційно-правова форма в сфері, що розглядається, є одним із пережитків планової економіки Радянського Союзу. Заклади охорони здоров'я, що існують у формі бюджетних установ, є дуже обмеженими у своїй діяльності та не мають достатнього рівня самостійності при прийнятті рішень навіть з питань поточного управління та діяльності закладу. В кінцевому результаті це призводить до неналежного рівня медичного обслуговування населення.

Крім того, сучасний стан фінансування закладів охорони здоров'я - бюджетних установ за рахунок бюджету є неефективним та не створює передумов для надання якісної медичної допомоги в необхідних обсягах.

Фінансування закладів охорони здоров'я здійснюється за принципами "утримання закладу" (навіть якщо він є неефективним), а не здійснення оплати за фактично надану населенню безкоштовну медичну допомогу, гарантовану Конституцією України.

Крім того, заклади охорони здоров'я обмежені в можливості самостійного визначення цілей та пріоритетів для використання бюджетного фінансування. Напрямки використання бюджетних коштів є чітко визначеними згідно з кошторисом. Навіть у разі екстреної необхідності, заклади охорони здоров'я не можуть перерозподіляти кошти з однієї статті бюджету до іншої (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює керівників закладів охорони здоров'я до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню.

В силу свою організаційно-правового статусу заклади охорони здоров'я не мають законної можливості для легального залучення додаткових коштів, наприклад від зацікавлених юридичних осіб, міжнародних установ або благодійних фондів. Для цього їм доводиться працювати через напівлегальні схеми, які на практиці дуже складно офіційно проконтролювати.

Все це в комплексі призводить до тінізацїї коштів у медичній сфері, створює передумови для корупційних схем.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачає посилення співпраці у сфері охорони здоров'я між Україною та ЄС з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров'я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання (глава 22 "Громадське здоров'я").

Таке співробітництво, зокрема, має охоплювати зміцнення системи охорони здоров'я України та її потенціалу шляхом впровадження реформ.

Стратегія сталого розвитку "Україна-2020", затверджена Указом Президента України від 12 січня 2015 року N 5/2015, також передбачає здійснення реформи системи охорони здоров'я. Так, пункт 7) розділу 3 передбачає, що метою державної політики у цій сфері є кардинальне, системне реформування, спрямоване на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Орієнтиром реформи є програма Європейського Союзу "Європейська стратегія здоров'я - 2020";

Крім того, необхідність реформування сфери охорони здоров'я передбачена проектом Світового Банку "Поліпшення охорони здоров'я на службі людей", Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику, укладеним у зв'язку з підписанням чотирьохрічної розширеної угоди в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) Міжнародного валютного фонду (лютий - березень 2015 року), Угодою про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" від 27 листопада 2014 року (Розділ 16 "Реформа системи охорони здоров'я"), Національною стратегією побудови нової системи охорони здоров'я в Україні на період 2015 - 2020 років, іншими нормативно-правовими актами та програмними документами щодо реформування охорони здоров'я в Україні.

Однак, незважаючи на задекларовану державою важливість здійснення системного та комплексного реформування галузі охорони здоров'я, законодавче забезпечення таких реформ на сьогодні залишається недостатнім.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою та завданням цього законопроекту є створення стимулів у сфері оподаткування для реорганізації закладів охорони здоров'я - бюджетних установ у державні та комунальні підприємства в рамках комплексної реформи системи охорони здоров'я України.

Проект Закону України "Про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" розроблено для реалізації положень проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я".

3. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері оподаткування закладів охорони здоров'я, є Конституція України та Податковий кодекс України.

Реалізація реформи системи закладів охорони здоров'я та положень цього законопроекту потребуватиме внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Господарського кодексу України, Законів України "Про управління об'єктами державної власності", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про здійснення державних закупівель", "Про екстрену медичну допомогу", Бюджетного кодексу України (окремі законопроекти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" та "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" також подано до Верховної Ради України).

Законопроектом передбачається внесення змін до Податкового кодексу України з метою встановлення, що заклади охорони здоров'я, що реорганізуються з бюджетних установ у державні та комунальні підприємства, збережуть за собою статус неплатників податку на прибуток на перехідний період до 2020 року в рамках комплексної реформи закладів охорони здоров'я.

Запропонована норма не призведе до втрат бюджету з податку на прибуток, адже заклади охорони здоров'я - бюджетні установи (що будуть в подальшому перетворені на державні та комунальні підприємства) на даний момент не є платниками податку на прибуток згідно зі статтею 133 Податкового кодексу України.

Відповідно, тимчасове звільнення від оподаткування, яке пропонується у законопроекті, фактично є лише збереженням існуючого податкового статусу закладів охорони здоров'я, а не наданням додаткових пільг.

Окрім того дане положення має на меті створити перехідний період для бюджетних установ, що перетворюються на державні та комунальні підприємства, оскільки відповідні бюджетні установи не мають належного досвіду адміністрування податку на прибуток. Необхідність адміністрування податку на прибуток може призвести до збільшення бюджетного фінансування відповідних закладів охорони здоров'я. Планується, що за вказаний період заклади охорони здоров'я, що були перетворені в державні та комунальні підприємства, належним чином підготуються до адміністрування податку на прибуток, а також, ймовірно, вийдуть на певний рівень прибутковості.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з бюджету.

5. Позиція заінтересованих органів

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України проект акта погоджено без зауважень; Міністерством юстиції України надано пропозиції, які враховано частково,

Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано пропозиції, які не враховано.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Проект Закону не потребує проведення громадської антидискримінаційної експертизи.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Проект Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Законопроект оприлюднений на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я України.

Проведено широке громадське обговорення проекту акта, у тому числі консультації у режимі відеоконференцій з усіма регіонами, медичною громадськістю, на засіданні Колегії Міністерства охорони здоров'я України. Отримані зауваження та пропозиції опрацьовано, враховано частково.

9. Позиція соціальних партнерів

Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні висновку до проекту акта не надано.

Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні висновку до проекту акта не надано.

Професійною спілкою працівників охорони здоров'я України законопроект не погоджено та надано зауваження, які частково враховано.

10. Оцінка регуляторного впливу

Державною регуляторною службою України проект акта погоджено.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект акта не має впливу на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Реалізація законопроекту повинна створити умови для розвитку якісної та ефективної системи державних та комунальних закладів охорони здоров'я в Україні.

Своєю чергою, це має привести до підвищення рівня охорони здоров'я, тривалості життя населення та зниження рівня захворюваності.

 

Міністр охорони здоров'я України 

О. Квіташвілі

Опрос