Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования законодательства по вопросам деятельности заведений здравоохранения

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 17.07.2015 № 2309а-1
Дата рассмотрения: 17.07.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Національна система охорони здоров'я в Україні не задовольняє потреби населення у сфері охорони здоров'я та ігнорує міжнародні тенденції зміцнення систем охорони здоров'я, що в свою чергу, обмежує доступ усіх громадян до надання медичної допомоги належної якості. Домогосподарства витрачають частину коштів оплачуючи придбання ліків та медичні послуги. Все це створює фінансові бар'єри доступу населення до медичних послуг, особливо для малозабезпечених верств населення та часто призводить до фінансових катастроф та зубожіння. Основне навантаження за оплату медичних товарів/ліків та супутні товари також несуть домогосподарства.

Крім того, останні роки сфера охорони здоров'я несе тягар кризи української економіки, а також як і інші галузі відчула додатковий тягар військових витрат. При цьому, національна система охорони здоров'я потребує нагальних та швидких змін, особливо щодо створення стійкої і стабільної системи фінансування, пошуків додаткових стабільних джерел фінансування, раціонального використання наявних ресурсів.

Невідповідність системи охорони здоров'я потребам населення в значній мірі зумовлена структурною неефективністю та критичним станом її основного інституційного компонента - закладів охорони здоров'я.

На сьогодні більшість закладів охорони здоров'я, які існують у формі бюджетних установ, не мають достатнього рівня самостійності при прийнятті рішень з питань поточного управління та діяльності закладу. Заклади охорони здоров'я обмежені в можливості самостійного визначення цілей та пріоритетів для використання бюджетних ресурсів. Напрямки використання бюджетних коштів є жорстко регламентованими згідно з кошторисом. Навіть у разі екстреної необхідності, заклади охорони здоров'я не можуть перерозподіляти кошти з однієї статті бюджету до іншої (наприклад, придбати додаткові ліки за рахунок економії на комунальних послугах). Це не стимулює керівників закладів охорони здоров'я до економії та оптимізації процесу надання медичної допомоги населенню.

При цьому наявні наукові докази свідчать, що в системах охорони здоров'я, і в першу чергу Європейського регіону, спостерігається тенденція використання стратегічних ("активних") закупівель як механізму фінансування надавачів медичних послуг для забезпечення найкращих результатів з точки зору покращення здоров'я населення. Механізми заключення контрактів (договорів) і оплати на основі обсягів та якості наданих послуг - центральні елементи ефективної системи закупівель медичних послуг. Більш активні закупівлі (коли розмежовані функції покупця і надавача) можуть покращити якість та ефективність систем охорони здоров'я за рахунок врахування потреб населення в медичній допомозі, регіональних відмінностей, втручань і послуг, які найбільше відповідають потребам і очікуванням населення, обсягів наявних ресурсів, механізмів їх закупівлі, включаючи контрактні механізми і системи оплати надавачів. Запровадження стратегічних закупівель тісно пов'язане і з питанням зміни господарського статусу закладами охорони здоров'я.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони передбачає посилення співпраці у сфері охорони здоров'я між Україною та ЄС з метою підвищення рівня його безпеки та захисту здоров'я людини як передумови сталого розвитку та економічного зростання (глава 22 "Громадське здоров'я").

Таке співробітництво, зокрема, має охоплювати зміцнення системи охорони здоров'я України та її потенціалу, зокрема шляхом впровадження реформ.

Стратегія сталого розвитку "Україна-2020", затверджена Указом Президента України від 12 січня 2015 року N 5/2015, також передбачає здійснення реформи системи охорони здоров'я. Так, пункт 7 розділу 3 передбачає, що метою державної політики у цій сфері є кардинальне, системне реформування, спрямоване на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Орієнтиром реформи є програма Європейського Союзу "Європейська стратегія здоров'я - 2020";

Крім того, необхідність реформування сфери охорони здоров'я передбачена проектом Світового Банку "Поліпшення охорони здоров'я на службі людей", Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику, укладеним у зв'язку з підписанням чотирьохрічної розширеної угоди в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) Міжнародного валютного фонду (лютий - березень 2015 року), Угодою про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" від 27 листопада 2014 року (Розділ 16 "Реформа системи охорони здоров'я"), Національною стратегією побудови нової системи охорони здоров'я в Україні на період 2015 - 2020 років, іншими нормативно-правовими актами та програмними документами щодо реформування охорони здоров'я в Україні.

Однак, незважаючи на задекларовану державою важливість здійснення системного та комплексного реформування галузі охорони здоров'я, законодавче забезпечення таких реформ на сьогодні залишається недостатнім.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою цього законопроекту є комплексне реформування системи охорони здоров'я України задля створення в Україні мережі державних так комунальних закладів охорони здоров'я з достатнім рівнем самостійності для надання ефективного та своєчасного медичного забезпечення населення.

Для цього законопроектом ставиться два основні завдання: реформування організаційно-правового статусу закладів охорони здоров'я та їх фінансування. При цьому у відповідності до статті 49 Конституції України існуюча мережа державних та комунальних закладів охорони здоров'я не може бути скорочена. Відповідно, згідно із законопроектом державні та комунальні заклади охорони здоров'я будуть залишатись у державній та комунальній власності та не будуть підлягати приватизації.

При підготовці законопроекту були враховані напрацювання пілотного проекту, проведеного згідно з Законом України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" щодо провадження нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів, спрямованих на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення згідно з законом України.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Серед основних положень законопроекту варто виділити наступні:

• Уточнено особливості організаційно-правового статусу закладів охорони здоров'я, їх класифікацію, вимоги до установчих документів та управління.

• Встановлено спрощений порядок реорганізації закладів охорони здоров'я - бюджетних установ у державні та комунальні некомерційні підприємства чи державні та комунальні некомерційні установи, зокрема порядок переоформлення ліцензій.

• Встановлено ряд стимулів, в тому числі фінансових, для реорганізації закладів охорони здоров'я - бюджетних установ у державні та комунальні некомерційні підприємства, державні та комунальні некомерційні установи.

• Урегульовано особливості укладення трудових контрактів з керівниками закладів охорони здоров'я.

• Уточнено можливі джерела фінансування закладів охорони здоров'я.

• Уточнено існуючу гарантію, що кошти не використані закладом охорони здоров'я (крім бюджетних установ) у поточному році, не будуть вилучатись, та можуть використовуватись таким закладом на фінансування його діяльності (зокрема, на оновлення матеріально-технічної бази). Таке невикористання коштів не може бути підставою для зменшення фінансування у наступному бюджетному періоді.

• Урегульовані окремі питання, пов'язані з договорами про медичне обслуговування населення. Договори про медичне обслуговування населення будуть укладатись відповідно до спеціального порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, який протягом перехідного періоду замінить процедури державних закупівель, які внаслідок своєї складності та тривалості можуть призвести до перебоїв в наданні медичних послуг населенню.

• Уточнено правовий статус центрів екстреної медичної допомоги.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері охорони здоров'я, є Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров'я, Господарський кодекс України, інші профільні закони у сфері охорони здоров'я та інші законодавчі акти.

Реалізація положень цього законопроекту також потребуватиме внесення змін до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України (окремий законопроект "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" та також подано до Верховної Ради України).

Законопроект передбачає внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я, Господарського кодексу України, Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про здійснення державних закупівель", "Про екстрену медичну допомогу" з метою реформування організаційно-правового статусу закладів охорони здоров'я та їх фінансування.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону не потребує додаткових витрат з бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проектів Закону

Реалізація законопроекту повинна створити умови для розвитку якісної та ефективної системи державних та комунальних закладів охорони здоров'я в Україні.

В свою чергу, це має призвести до підвищення рівня здоров'я, тривалості життя населення та зниження рівня захворюваності.

 

Народний депутат України

О. С. Мусій

Опрос