Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О запрещении предоставления коллекторских услуг по выполнению денежных обязательств физическими лицами

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.03.2015 № 2275
Дата рассмотрения: 02.03.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про заборону надання колекторських послуг з виконання грошових зобов'язань фізичними особами"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Сьогоднішні як ніколи перед банками постала проблема неповернення боргів. Тому ситуацію з неповернутими кредитами банки вирішують наступним чином: вони перекладають на плечі колекторських компаній безнадійні борги своїх клієнтів.

Колекторські компанії нещодавно вийшли на ринок, однак в Україні їх уже близько 300 і з кожним днем їх кількість зростає, бо на них є попит у банківському секторі. Діючим законодавством їхня діяльність не регламентована, але і прямо не заборонена. Хоча Міністерство юстиції ще у 2009 році "відрапортували" про підготовлений законопроект про колекторську діяльність в Україні.

Тому актуальним буде вирішення питання чи має законні підстави діяльність даних компаній. Отже, колекторські фірми - компанії, які за певну винагороду займаються поверненням боргів. Банки, які не бажають самостійно вирішувати проблеми неплатежів, звертаються за допомогою до таких компаній. В інших випадках банки можуть створювати спеціальні підрозділи в структурі самого банку або перекладати функції "вибивання боргів" з неплатників на служби внутрішньої безпеки. Колекторські фірми в часи кризи застосовують не лише юридичні, а й психологічні форми примусу, які нерідко стають причиною порушення прав боржників, а в деяких випадках й доводять їх до самогубства.

У зв'язку з цим виникає необхідність правового регулювання діяльності таких фірм. Але така діяльність не є забороненою, отже, вона є можливою. Правовою базою для роботи "чистих" колекторських компаній є Цивільний кодекс України.

Цивільним кодексом встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва, виконання обов'язку боржника поручителем чи заставодавцем (майновим поручителем) або виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно статті 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

Стаття 62 цього ж Закону містить порядок розкриття банківської таємниці, відповідно до якого інформація, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; на письмову вимогу суду або за рішенням суду; органам прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ та деяким іншим державним органам.

На практиці колектори діють шляхом впливу не тільки на боржника, а й на членів його родини, близьких, співробітників, використовуючи різні методи.

На відміну від багатьох країн світу, інститут "колекторів" в Україні хоча й активно розвивається, проте не є врегульованим. З метою спонукання до виконання обов'язку перед кредиторами, колектори доволі часто вдаються до психологічного тиску на боржника та членів їх родин, застосовуючи при цьому протиправні методи "вибивання боргів". До таких методів відносяться дзвінки з самого ранку або вже пізньої ночі з закликами сплатити борг, короткі електронні текстові повідомлення, листи та інша кореспонденція, дзвінки близьким, родичам, на роботу тощо. Дуже часто колектори погрожують боржникам притягненням до кримінальної відповідальності, не маючи не те ні повноважень, ні законних підстав. Також, дуже часто колектори звертаються до родичів споживача з вимогою порадити споживачу сплатити необхідні кошти, або навіть вимагають сплатити борг за нього. Все це є нехтуванням людською гідністю, вторгненням в приватне життя особи та порушенням прав і свобод, які захищаються Конституцією та законами України.

Згідно статті 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про інформацію" забороняється збирання відомостей про особу без її згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Цю норму права і порушують колекторські компанії. Тим більше заборонено ганьбити честь і гідність людини. Тому дзвінки колектора на роботу боржника і поширення про нього такої інформації до рішення суду некоректні. Це може зашкодити діловій репутації, за що позичальник має право подати в суд.

Згідно з позицією Міністерства юстиції України, залучення банками "колекторських" організацій для вимагання виконання зобов'язань боржниками за кредитними договорами можливо лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці. За інших умов така діяльність порушує права та охоронювані законом інтереси громадян і може кваліфікуватися як злочин, передбачений, зокрема, статтею 182 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, статтею 189 - за вимагання, статтею 355 - за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.

З іншого боку надання колекторських послуг в Україні законом не заборонено і не регламентовано, оскільки стаття 42 Конституції України гарантує кожному право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Тому на даний час поки обговорюються два варіанти регламентації діяльності колекторських фірм - це закон про колекторську діяльність або про ліцензування колекторської діяльності. Проте колекторські компанії "розширюють", пропонується заборонити колекторську діяльність щодо боржників - фізичних осіб, до регламентування колекторської діяльності на рівні закону.

2. Мета та завдання прийняття Закону

Метою законопроекту є заборона надання колекторських послуг щодо боржників - фізичних осіб до прийняття Верховною Радою України спеціального закону, який регулює колекторську діяльність.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується заборонити надання колекторських послуг щодо боржників - фізичних осіб до прийняття Верховною Радою України спеціального закону, який регулює колекторську діяльність.

Крім того законопроектом пропонується визначити боржника як фізичну особу, в тому числі фізичну особу - підприємця, від якої кредитор має право вимагати сплати простроченої заборгованості за грошовим зобов'язанням, в тому числі і та, до якої обов'язок сплати перейшов внаслідок заміни боржника у відповідному зобов'язанні. Боржниками визнаються також фізичні особи - поручителі, заставодавець (іпотекодавець), інші фізичні особи, які зобов'язані разом з боржником виконати його обов'язок перед кредитором.

Кредитором відповідно до цього проекту є юридична або фізична особа, що має право вимагати виплати боржником простроченої заборгованості за грошовим зобов'язанням, в тому числі і та, до якої відповідне право надійшло внаслідок відступлення права вимоги та з інших підстав заміни кредитора у зобов'язанні.

Згідно із проектом колекторські послуги - це послуги, які здійснюються від свого імені або від імені кредитора, які юридична чи фізична особа, надає кредитору у сприянні щодо вчинення боржником дій із сплати простроченої заборгованості за грошовими зобов'язаннями шляхом усного, письмового спілкування з ним, членами його сім'ї та іншими родичами (близькими особами), його роботодавцем та іншими особами, які спілкуються з боржником (в тому числі з використанням електронного чи іншого технічного засобу зв'язку: проведення телефонних переговорів з боржником; надсилання письмових повідомлень боржнику, у тому числі в рамках обов'язкового досудового порядку врегулювання спору; надсилання повідомлень боржнику електронною поштою; надсилання SMS, MMS - повідомлень боржнику; повідомлення боржника про наявність заборгованості за допомогою автоінформатора тощо).

Допоміжними видами колекторських послуг є: 1) отримання грошових коштів боржника з метою їх подальшого перерахування кредитору; 2) представництво інтересів кредитора при здійсненні операцій з предметом застави (іпотеки), при зверненні стягнення на предмет застави (іпотеки); 3) розшук боржника та майна боржника; здійснення функцій зберігача арештованого майна боржника та майна виселеного боржника; 4) діяльність з придбання грошових вимог до боржників колекторським агентством з метою їх самостійного пред'явлення.

До колекторських послуг не відносяться: 1) адвокатська діяльність; 2) представництво в суді; 3) самостійна діяльність кредитора щодо стягнення заборгованості без звернення до колекторське агентство; 4) дії органів і посадових осіб, визначених у Законі України "Про виконавче провадження", що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Законопроектом пропонується встановити відповідальність за порушення заборони, а саме: до юридичних та фізичних осіб, які надають колекторські послуги щодо боржників - фізичних осіб, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 тисяч мінімальних заробітних плат, а прибуток (дохід) від надання цих послуг підлягає перерахуванню боржнику, щодо якого надавались послуги.

Застосування санкцій здійснюється за рішенням суду.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативними актами у даній сфері є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України "Про банки і банківську діяльність".

Прийняття цього проекту Закону не потребує внесення змін до інших законів України, проте передбачає прийняття Закону, який врегулює колекторську діяльність.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація цього Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття законопроекту встановить заборону надання колекторських послуг щодо боржників - фізичних осіб до прийняття Верховною Радою України спеціального закону, який регулює колекторську діяльність.

 

Народні депутати України:

І. М. Суслова

Ю. Б. Дерев'янко

Опрос