Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Земельный кодекс Украины (относительно децентрализации полномочий по распоряжению землями)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.03.2015 № 2267
Дата рассмотрения: 02.03.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо децентралізації повноважень із розпорядження землями)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Головною метою даного законопроекту є відновлення природного та конституційного права Українського народу на землю та розпорядження нею, порушеного антинародною владою. Земля є об'єктом права власності народу і розпоряджатися нею мають органи влади, обрані народом, а не службовці-чиновники, які не несуть перед народом жодної відповідальності.

Першочерговим завданням законопроекту є скасування злочинних механізмів розкрадання землі, які діють в даний час, припинення численних зловживань у сфері розпорядження землями.

Метою законопроекту також є впровадження державної політики децентралізації повноважень органів влади, наближення адміністративних послуг до їх кінцевих споживачів, усунення корупційних можливостей в процесі передачі земельних ділянок у власність або користування шляхом передачі вирішення таких питань від державного чиновника до органів місцевого самоврядування.

Необхідність прийняття законопроекту також зумовлена потребою удосконалення системи влади в Україні в рамках проведення реформи місцевого самоврядування і територіальної організації влади, в основу якої покладено децентралізацію влади, суттєве розширення повноважень та підвищення ролі територіальних громад у вирішенні питань місцевого значення. Це, в свою чергу, передбачає перерозподіл завдань, повноважень та ресурсів на національному, регіональному та місцевому рівнях.

На сьогодні повноваженнями щодо розпорядження землями, які перебувають в запасі та резервному фонді, наділений центральний орган виконавчої влади - Державне агентство земельних ресурсів України. Народ в особі виборних органів влади практично повністю позбавлений прав на землі, від яких залежить його існування.

Зазначені повноваження передані Держземагентству Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок", ухваленим Верховною Радою України 2 липня 2013 року.

Такі зміни були внесені в рамках реалізації політики жорсткої централізації повноважень органів державної влади, з метою створення корупційних механізмів розпорядження державним майном, концентрації владних повноважень на центральному рівні, перерозподілу національного багатства на користь окремих фінансово-олігархічних груп, що активно впроваджувалося протягом 2010-2013 років

Такі підходи явно суперечать основам демократії, соціальній спрямованості країни, принципам ринкової економіки, йдуть в розріз з державною політикою децентралізації системи державного управління, не відповідають вимогам щодо усунення причин, передумов та механізмів, що створюють корупційні можливості для чиновників, а також порушують принцип максимального наближення адміністративних послуг до їх споживачів (принцип доступності).

Як засвідчує практичне застосування зазначених положень Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження землями державної власності, зокрема, землями сільськогосподарського призначення, Держземагентством покладено на відповідні обласні управління.

Слід наголосити, що в Україні до складу областей входить від 11 до 27 районів, проте рішення щодо розпорядження землями державної власності ухвалюється на "рівні області". Це значно ускладнює та уповільнює процес розгляду відповідних документів, істотно збільшує видатки заінтересованих в одержанні землі осіб, призводить до порушення строків розгляду документів, а отже - й до порушення законних прав та інтересів громадян та юридичних осіб.

Також слід наголосити, що надання адміністративних послуг із передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або користування на рівень обласними управліннями Держземагентства не узгоджуються із принципами, що містяться в Законі України "Про адміністративні послуги" в частині доступності адміністративних послуг.

З 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в силу Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" вважаються розмежованими, а відтак, надходження доходів місцевих бюджетів від продажу земельних ділянок або прав на них припинено відповідно до Бюджетного кодексу України. Оскільки на даний момент не передбачені компенсаційні механізми, то дохідна частина місцевих бюджетів суттєво зменшується. Це, в свою чергу, не відповідає статті 95 Конституції України щодо справедливого розподілу суспільного багатства та порушує інтереси територіальних громад.

Понад два роки реалізації повноважень із розпорядження землями органами Держземагентства показали велику кількість недоліків та вад цього механізму.

Саме тому пропонується позбавити Держземагентство зазначених повноважень.

Водночас пропонується передати повноваження щодо розпорядження землями державної власності відповідним органам місцевого самоврядування.

Реалізація органами місцевого самоврядування від імені народу та держави прав власника на землі запасу та резервного фонду, розташовані на території відповідних органів місцевого самоврядування, є одним із природних аспектів їх повноважень, характер яких дозволяє комплексно підходити до питання розпорядження землями із врахуванням потреб та інтересів місцевого населення, територіальних громад, а також перспектив розвитку як населених пунктів, так і навколишніх територій.

Слід наголосити, що передача повноважень щодо розпорядження землями запасу та резервного фонду на відповідних територіях сільським, селищним, міським радам як представницьким колегіальним органам, дозволить істотно зменшити корупційні ризики в процесі розпорядження такими землями. Передусім, це забезпечуватиметься колегіальністю розгляду та вирішення таких питань сільськими, селищними та міськими радами.

Також слід наголосити, що запропонований підхід виправдав себе протягом багатьох років, оскільки органи місцевого самоврядування в Україні ефективно здійснювали повноваження щодо розпорядження землями поза межами населених пунктів протягом тривалого періоду аж до набрання чинності новою редакцією Земельного кодексу України у 2002 році.

З метою надання достатнього часу для підготовки органів місцевого самоврядування до реалізації повноважень з розпорядження землями запасу та резервного фонду, пропонується наділити сільські, селищні, міські ради такими повноваженнями з 1 січня 2016 року.

Відповідно до 1 січня 2016 року пропонується, щоб повноваження з розпорядження земельними ділянками із земель запасу та резервного фонду поза межами населених пунктів здійснювали районні державні адміністрації.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Даний законопроект розроблено з метою впровадження державної політики децентралізації повноважень органів державної влади в сфері розпорядження землями, спрощення процедур надання адміністративних послуг та підвищення їх доступності для кінцевих споживачів.

Завданнями цього проекту Закону є: надати належні права на участь органів місцевого самоврядування у вирішенні питань розпорядження землями, що розташовані поза межами населених пунктів, зменшити корупційні ризики процесу передачі земельних ділянок із земель державної власності у власність або користування.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом Закону пропонується надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо розпорядження землями державної власності, розташованими поза межами населених пунктів, скасувавши відповідні повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів, а також місцевих державних адміністрацій.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, що пропонується врегулювати у законопроекті, регулюються такими нормативно-правовими актами:

· Конституція України;

· Земельний кодекс України;

· Закон України "Про оренду землі";

· Закон України "Про землеустрій";

· Закон України "Про Державний земельний кадастр";

· Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації";

· Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень";

· Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності";

· Закон України "Про місцеві державні адміністрації",

· Закон України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим",

· Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Реалізація запропонованого проекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат із Державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття даного законопроекту сприятиме законному, ефективному та раціональному вирішенню органами місцевого самоврядування питань економічного і соціального розвитку, яке включає ефективне і раціональне використання, серед іншого, природних ресурсів. Реалізація останніми прав власника на землі державної власності шляхом їх передачі у власність або користування є одним із аспектів їх повноважень, характер яких дозволяє комплексно підходити до питань відчуження земель із врахуванням потреб та інтересів місцевого населення.

 

Народний депутат України 

А. О. Корнацький 

Опрос