Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменения в некоторые законы Украины относительно отмены взыскания автостанционного сбора с участников боевых действий, в соответствии с законодательством имеющих право на льготный проезд

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 26.02.2015 № 2246
Дата рассмотрения: 26.02.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону "Про внесення зміни до деяких законів України щодо скасування стягнення автостанційного збору з учасників бойових дій, які відповідно до законодавства мають право на пільговий проїзд"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Видаючи у квиткових касах автостанцій, учасникам бойових дій, які мають право на пільговий проїзд, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", квиток на пільговий проїзд, з них стягується автостанційний збір, тому що пільги, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", не поширюються на стягнення автостанційного збору, оскільки відповідно до статті 36 Закону N 2344-III вказаний збір є платою за надання автостанціями обов'язкових послуг, пов'язаних із проїздом автобусними маршрутами загального користування, що стягується з осіб, які придбавають проїзні квитки. Згідно з пунктами 5, 6 статті 2 Правил до вартості квитка входить сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду - це сума, за якою автомобільний перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та податок на додану вартість (далі - ПДВ).

Учасники бойових дій, які мають право на безплатний проїзд автобусами приміських і міжміських маршрутів, вважають, що послуги, які надаються пільговикам у зв'язку з їх перевезенням, входять до вартості квитка і мають бути предметом обумовленості між власником автостанції та автомобільним перевізником.

Це питання неодноразово було предметом спору у судах різних інстанцій між особами які відповідно до чинного законодавства мають право на безоплатний проїзд та автотранспортними підприємствами.

Тому, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, КоЛегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України постановила, що пільг щодо сплати автостанційного збору чинним законодавством не встановлено (Постанова Верховного Суду України від 05.02.2013).

Колегія суддів виходила із такого.

Законами України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", 20 грудня 1991 року N 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", 26 квітня 2001 року N 2402-III "Про охорону дитинства" та деякими іншими певним категоріям громадян надано право безплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також автобусами приміських і міжміських маршрутів.

Згідно зі статтею 37 Закону N 2344-III пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Відповідно до вимог частини другої статті 42 зазначеного Закону договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду - з моменту посадки в автобус.

Документами для пасажира, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, згідно з частиною другою статті 39 Закону N 2344-III є квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначається Правилами, які затверджені Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 35 Закону N 2344-III і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування відповідно до вимог частини четвертої статті 32 Закону N 2344-III здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності - із зупинок, передбачених розкладом руху.

Відповідно до вимог частини першої статті 36 зазначеного Закону автостанції надають пасажирам послуги, пов'язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов'язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.

Згідно з частиною третьою статті 36 Закону N 2344-III та пунктом 116 Правил за надання обов'язкових послуг автостанцій, перелік яких наведено у частині другій зазначеної статті, з осіб, які придбавають проїзні квитки, стягується автостанційний збір, що входить до вартості квитка.

У підпунктах 1, 5, 6 пункту 2 Правил наведено визначення термінів "автостанційний збір", "вартість квитка" та "вартість проїзду".

Автостанційний збір - це плата за надання обов'язкових послуг автостанціями, що справляється з осіб, які придбавають квитки на проїзд автобусами приміських, міжміських та міжнародних маршрутів, і включається до вартості квитка.

Вартість квитка - сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої).

Вартість проїзду - сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та ПДВ.

Згідно з пунктом 130 Правил особи, що користуються пільгами з оплати проїзду автобусами міжміського та/або приміського сполучення, звертаються у квиткову касу автостанції для внесення відповідної позначки до касової відомості та отримання квитка на пільговий проїзд.

Пасажир автобуса відповідно до пункту 158 Правил зобов'язаний, крім іншого, мати при собі квиток на проїзд, квитанцію на перевезення багажу, а за наявності права пільги щодо оплати проїзду - посвідчення встановленого зразка або безоплатний квиток (для міжміських перевезень) та займати місце, яке зазначене у квитку.

Аналіз наведених норм Закону N 2344-III та Правил дає підстави вважати, що договір перевезення пасажирів, які мають право на безплатний проїзд автобусами приміських і міжміських маршрутів і виявили бажання скористатися таким правом, може бути укладений лише усно при придбанні квитка на пільговий проїзд і вважається укладеним з цього моменту.

Саме такий квиток є документом пасажира, що користується пільгою, на підставі якого виконується перевезення цієї особи автобусом приміського чи міжміського маршруту.

Водночас при користуванні автобусами міських маршрутів такі пасажири квиток на пільговий проїзд не придбавають, а договір перевезення укладається шляхом здійснення конклюдентних дій. У цьому випадку зазначений договір вважається укладеним з моменту посадки осіб, які користуються правом пільгового проїзду, в автобус, а документом, на підставі якого виконується перевезення, є посвідчення особи встановленого зразка.

При цьому вартість проїзду, тобто суму, за якою автомобільний перевізник здійснює перевезення, що включає вартість тарифу, страховий платіж та ПДВ, особи, які мають право на безплатний проїзд автобусами міських, приміських та міжміських маршрутів, не сплачують відповідно до законів, якими їм ці пільги встановлено.

У разі ж отримання у квитковій касі автостанції квитка на пільговий проїзд автобусом приміського або міжміського сполучення особа має сплатити автостанційний збір, який не входить до вартості проїзду, а є платою за надання автостанціями обов'язкових послуг, пов'язаних з проїздом пасажирів автобусними маршрутами загального користування. Пільг щодо сплати цього збору чинним законодавством не встановлено.

2. Цілі та завдання законопроекту

Скасування стягнення автостанційного збору тільки з учасників бойових дій, які мають право на пільговий проїзд, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист", враховуючи, що пільг щодо сплати автостанційного збору чинним законодавством не встановлено, а суперечки, які виникають при видачі квитків у квиткових касах автостанцій, виникають постійно.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується скасувати стягнення автостанційного збору з учасників бойових дій, які мають право на пільговий проїзд, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист" шляхом внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про автомобільний транспорт".

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють дану сферу правовідносин, є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про автомобільний транспорт".

Прийняття законопроекту не потребуватиме внесення змін чи доповнень до інших законодавчих актів України, не передбачених самим законопроектом.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту

Реалізація положень цього законопроекту не потребує збільшення видатків державного бюджету.

6. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту дозволить в повній мірі реалізувати та врегулювати гарантовані Конституцією України соціальні права та гарантії учасникам бойових дій, які мають право на пільговий проїзд, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і захищали суверенітет та територіальну цілісність України. Соціальним наслідком прийняття законопроекту має стати відновлення справедливості та усунення суперечок при видачі у квиткових касах автостанцій пільгових квитків.

 

Народний депутат України

А. І. Кузьменко

Опрос