Идет загрузка документа (18 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О системе гарантирования вкладов физических лиц" (относительно защиты средств вкладчиков и других кредиторов неплатежеспособных банков и восстановления доверия к банковской системе)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 03.03.2015 № 2188-1
Дата рассмотрения: 03.03.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (щодо захисту коштів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків та відновлення довіри до банківської системи)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На сьогодні глибока внутрішня економічна криза, панічні настрої населення та інвесторів через політичну нестабільність в країні зумовили поглиблення кризових явищ у банківській системі України та негативно позначилися на фінансовій стійкості банків. Так, за 2014 рік - початок 2015 року Національним банком України визнано неплатоспроможними 44 банки.

У 2015 році за наслідками багаторічного накопичення проблем у банківському секторі, загострення негативних тенденцій, обумовлених стрімкою девальвацією гривні, падінням економіки, зростанням недовіри населення до банківської системи, зростає кількість банків, які підпадають під ознаки проблемних та неплатоспроможних, що стає додатковим тягарем для Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) та Державного бюджету України.

В таких умовах є вкрай необхідним якнайшвидше створення на законодавчому рівні нових більш дієвих механізмів виведення неплатоспроможних банків з ринку з метою захисту коштів вкладників та інших кредиторів, зменшення навантаження на кошти Фонду, Національного банку України та Державного бюджету України.

У 2014 році Верховна Рада України прийняла низку законів, спрямованих на вдосконалення законодавства, яким регулюється виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Проте, ці законодавчі зміни комплексно не вирішили проблему недостатності коштів Фонду для своєчасної та повної виплати вкладникам неплатоспроможних банків. Фонд до сих пір не може знайти інвесторів для виведення неплатоспроможних банків з ринку, а держава не може постійно збільшувати обсяги фінансування Фонду за рахунок державного бюджету, тобто податків тих самих вкладників та інших кредиторів. При цьому, власникам і керівникам неплатоспроможних банків й надалі вдається уникати відповідальності.

Враховуючи викладене, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" потребує змін, які будуть направлені на впровадження нових та вдосконалення діючих механізмів виведення банків з ринку, зменшення навантаження на кошти Фонду, Національного банку України та Державного бюджету України за рахунок залучення приватного капіталу до процесу виведення неплатоспроможних банків з ринку з метою задоволення якомога більшого обсягу вимог кредиторів (не тільки вкладів до 200 тис. грн.). Також необхідно посилити відповідальність власників та керівників неплатоспроможного банку, й працівників Фонду - за зловживання в роботі з активами такого банку.

Законопроект є вкрай важливим та актуальним саме зараз і тому потребує розгляду в найкоротші терміни.

Запропонований системний підхід дозволить підвищити захист коштів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків та, як наслідок, відновити довіру до банківської системи України.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Законопроект розроблено з метою підвищення захисту коштів вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків і відновлення довіри до банківської системи України за рахунок:

- впровадження нових та вдосконалення діючих механізмів виведення неплатоспроможних банків з ринку;

- забезпечення можливості задоволення максимального обсягу вимог вкладників та інших кредиторів (не тільки вкладів до 200 тис. грн.);

- заощадження коштів Фонду, Національного банку України та державного бюджету за рахунок створення дієвих механізмів та сприятливих умов для розширення кола потенційних інвесторів та залучення приватного капіталу до участі у процедурах виведення неплатоспроможних банків з ринку;

- встановлення таких умов діяльності Спеціалізованої установи, які нададуть можливість найбільш ефективно працювати з активами неплатоспроможних банків для задоволення максимального обсягу вимог вкладників та інших кредиторів;

- посилення матеріальної відповідальності власників та керівників неплатоспроможних банків;

- посилення відповідальності працівників Фонду з метою недопущення зловживань в роботі з активами неплатоспроможних банків.

3. Загальна характеристика і основні положення акта

Основні норми, які пропонуються законопроектом:

1) Вводиться поняття реструктуризації зобов'язань неплатоспроможного банку.

Фонду надається можливість здійснювати реструктуризацію зобов'язань на основі базових умов, які вводяться статтею 40-1, при:

передачі всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку до приймаючого банку;

продажу неплатоспроможного банку інвестору;

виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави;

створенні перехідного банку з метою продажу інвестору.

Відповідно до чинної редакції Закону під час отримання активів і зобов'язань неплатоспроможного банку або купівлі неплатоспроможного банку інвестор де-юре і де-факто зобов'язаний розрахуватися з кредиторами негайно, а процес реалізації активів може тривати не один рік. За таких умов на сьогодні жоден платоспроможний банк та інші інвестори не приймуть на себе додаткові зобов'язання без чіткого розуміння щодо джерел та строків надходження коштів для їх виплати.

Запровадження механізму реструктуризації зобов'язань в умовах системної кризи в країні спрямоване на:

- забезпечення можливості задоволення максимального обсягу вимог вкладників та інших кредиторів (не тільки вкладів до 200 тис. грн.);

- заощадження коштів Фонду, Національного банку України та державного бюджету за рахунок створення дієвих механізмів та сприятливих умов для розширення кола потенційних інвесторів та залучення приватного капіталу до участі у процедурах виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Такий механізм дозволяє створити справді привабливі умови для залучення потенційних інвесторів та приватного капіталу й запропонувати продукт, який під час системної фінансової кризи може їх зацікавити.

Інвестор отримає час для ефективної реалізації активів цього банку, і відповідно зможе повернути вкладникам та іншим кредиторам їхні кошти в повному обсязі.

Запровадження такого механізму створює передумови для відновлення довіри вкладників та інших кредиторів до банківської системи України.

2) Впроваджується можливість передачі всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на будь-якому етапі виведення банку з ринку (як на стадії тимчасової адміністрації, так і на стадії ліквідації). Чинна редакція Закону на практиці унеможливлює здійснити передачу активів і зобов'язань банку на стадії ліквідації.

Така норма створить умови для більш гнучкого підходу Фонду до процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку.

3) Вдосконалюється робота Фонду з активами банків, що ліквідуються, через Спеціалізовану установу.

Згідно чинної редакції Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон) ліквідація банків повинна бути завершена протягом 1 року з дня прийняття відповідного рішення, Фонд має право продовжити ліквідацію банків на строк до 1 року, для системно важливих банків - до двох років, з можливістю повторного продовження до 1 року. По закінченні зазначеного строку активи та непогашені зобов'язання неплатоспроможного банку можуть передаватися Фондом до створеної ним спеціалізованої установи, яка після трирічної діяльності має право списати або віддавати на благодійність активи банку, навіть якщо такі активи можуть в подальшому бути реалізовані.

Законопроектом пропонується змінити підхід до завершення ліквідаційної процедури банків та діяльності Спеціалізованої установи, який підвищить ефективність роботи з активами неплатоспроможних банків для задоволення максимального обсягу вимог вкладників та інших кредиторів.

Зокрема пропонується:

- встановити строки ліквідації для банків 1 рік, а системно важливих банків - 2 роки, та обмежити можливість продовження ліквідації строком 1 рік;

- натомість, зняти обмеження на строки діяльності Спеціалізованої установи з активами ліквідованих банків та задоволення вимог кредиторів;

- виключити із Закону норму, яка обмежує у часі роботу з активами Спеціалізованої установи та дозволяє списати активи банку або передати їх на благодійність без дотримання встановленої законодавством процедури визнання активів безнадійними.

Необхідність зняття обмежень у часі роботи Спеціалізованої установи з активами ліквідованих банків обумовлена наступним:

по-перше, практика свідчить, що в умовах існуючої судової системи процедура стягнення боргу з позичальників банку може тривати більше трьох років. І діюче обмеження у часі щодо роботи з активами неплатоспроможних банків тільки сприяє затягуванню недобросовісними боржниками судових процесів, щоб в подальшому уникнути повернення боргу, та створює умови для корупції;

по-друге, сьогоднішня кон'юнктура ринку не дає можливості реалізувати активи за максимальною вартістю у стислі терміни, в результаті чого активи продаються за заниженими цінами за принципом "продати хоч за 1 гривню, аби встигнути в строк" або списуються у зв'язку із закінченням відведених Законом строків, внаслідок чого кредитори банку недоотримають свої кошти.

Запропоновані зміни забезпечать зменшення витрат Фонду на проведення ліквідаційної процедури по кожному банку окремо (витрати на утримання штату працівників, приміщень, комунальні послуги та інші), створять умови для ефективної реалізації активів усіх збанкрутілих банків без обмежень у часі та з дотриманням процедури згідно чинного законодавства, а також сприятимуть більш повному погашенню вимог вкладників та інших кредиторів.

4) Підвищується відповідальність власників та керівників неплатоспроможних банків, а саме:

- пропонується розширити перелік осіб, вклади яких не підпадають під гарантії Фонду (в розмірі 200 тис. грн.), включивши до них усіх пов'язаних осіб банку, а також акціонерів з часткою в капіталі понад 5 %.

Чинна редакція Закону не поширюється на заступників голови правління, які не є членами правління, головного бухгалтера та його заступників, керівників відокремлених підрозділів, підрозділу внутрішнього аудиту та членів комітетів правління банку, які здійснюють безпосередній вплив на діяльність банку. Крім того, на практиці посадові особи банку можуть оформлювати вклади на своїх близьких родичів та уникнути відповідальності. Щодо акціонерів з часткою в капіталі понад 5 %, то необхідність включення їх до такого переліку обумовлена практикою дроблення часток в статутному капіталі на долі до 10 % на "підставних" осіб, щоб уникнути процедури погодження з НБУ набуття істотної участі в банку та розкриття інформації про кінцевих власників банку.

- вимоги за зобов'язаннями неплатоспроможного банку усіх пов'язаних осіб та акціонерів з часткою в капіталі понад 5 % задовольняти в останню чергу;

- при передачі активів і зобов'язань неплатоспроможного банку до іншого банку (у тому числі державного) забороняється передавати вклади та інші зобов'язання пов'язаних осіб та акціонерів із часткою в капіталі понад 5 %;

- здійснюється переведення зобов'язань пов'язаних осіб та акціонерів з часткою в капіталі понад 5 % в статутний капітал банку (з метою зменшення статутного капіталу на суму збитків) під час продажу неплатоспроможного банку інвестору. Чинною редакцією Закону такий механізм передбачений лише у разі продажу неплатоспроможного банку державі. Пропонується розповсюдити таку процедуру на випадки продажу неплатоспроможного банку іншому, ніж держава, інвестору (виключення складає докапіталізація неплатоспроможного банку його нинішніми власниками).

5) Посилюються вимоги до інвесторів неплатоспроможних банків та перехідних банків.

Зокрема, забороняється бути інвесторами неплатоспроможного банку та перехідного банку особам, які були акціонерами (учасниками) з часткою в статутному капіталі понад 5 % або пов'язаними особами банків протягом одного року до запровадження в них тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (зазначена вимога діє протягом наступних трьох років з дня настання події), за виключенням випадку, коли докапіталізація неплатоспроможного банку здійснюється за рахунок додаткових внесків його акціонерів (учасників) в статутний капітал, які приймають на себе зобов'язання перед Фондом щодо приведення діяльності банку у відповідність чинному законодавству.

6) Підвищується відповідальність працівників Фонду.

Чинною редакцією Закону працівники Фонду перебувають під повним захистом закону і будь-які результати їх дій чи бездіяльності можу бути списані на професійну помилку. Проте, цим Законом не передбачено відповідальності даних осіб. Це може призвести до недобросовісного виконання працівниками Фонду своїх функцій та повноважень, наданих Законом, у тому числі зловживань.

Законопроектом пропонується запровадити норму, яка передбачає, що працівники Фонду не звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства, якщо судом буде встановлена їх вина.

Крім того, вводиться заборона бути працівниками Фонду особам, які займали керівні посади в неплатоспроможних банках протягом року до введення в них тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку (зазначена вимога діє протягом наступних трьох років з дня настання події).

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правові відносини у даній сфері регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Законопроект направлений на заощадження коштів Державного бюджету України, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Прийняття даного законопроекту не потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

За рахунок прийняття даного законопроекту прогнозується досягти наступного соціально-економічного ефекту:

1) задоволення максимального обсягу вимог вкладників та інших кредиторів неплатоспроможних банків;

2) відновлення довіри вкладників до банківської системи України;

3) заощадження коштів Державного бюджету України, Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

4) залучення приватного капіталу до процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку;

5) зменшення обсягів емісії гривні для поповнення коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Народний депутат України

П. О. Різаненко (посв. N 301)

Опрос