Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О защите экономической конкуренции" (относительно повышения эффективности системы контроля за экономическими концентрациями)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 25.06.2015 № 2168а
Дата рассмотрения: 25.06.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо підвищення ефективності системи контролю за економічними концентраціями)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

1.1. Законом України "Про захист економічної конкуренції" (далі - "Закон") передбачено одержання суб'єктами господарювання - учасниками концентрації попереднього дозволу на концентрацію у випадках, встановлених законом.

Частиною першою статті 24 Закону визначено порогові значення обсягів реалізації (вартості активів) учасників концентрації, за перевищення яких отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України, згідно з процедурами, передбаченими статтями 26 - 31 Закону, є обов'язковим.

Встановлені ще на початку 2000-х років порогові значення та процедури є застарілими і не відповідають потребам сьогодення в частині забезпечення ефективного балансу між необхідністю здійснення попереднього контролю за економічними концентраціями з метою запобігання обмеженню конкуренції та монополізації товарних ринків та тими витратами і адміністративними обмеженнями, які створює для бізнесу така процедура попереднього контролю. Необхідність зміни існуючих підходів здійснення контролю за концентраціями зумовлена також необхідністю імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - "Угода про асоціацію").

2. Мета та засоби її досягнення

2.1. Метою законопроекту є комплексне врегулювання питань підвищення ефективності існуючої в Україні системи контролю за економічними концентраціями, включаючи:

1) реалізацію положень пунктів 2.1 - 2.4 Розділу IX "Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції)" Коаліційної угоди;

2) реалізацію положень статті 256 "Наближення законодавства та практика застосування" Угоди про асоціацію, яка передбачає, зокрема, необхідність імплементації статей 1 та 5 (1) - (2) Регламенту Ради (ЄС) N 139/2004 від 20 січня 2004 року про контроль за концентрацією суб'єктів господарювання (далі - "Регламент ЄС про злиття");

3) реалізацію положень пункту 73 Плану дій щодо дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази, що передбачає перегляд системи вартісних показників, за досягнення яких необхідно отримувати дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію, зокрема, в частині збільшення їх значень та врахування впливу концентрації на конкуренцію в Україні.

Також, законопроект розроблений з урахуванням Рекомендацій ОЕСР1, Рекомендацій Міжнародної Мережі з питань конкуренції2 (далі - "МКК"), а також рекомендацій в Огляді ЮНКТАД3, щодо побудови ефективної, дієвої та швидкої системи контролю за економічними концентраціями. Так, законопроект спрямований на втілення принципів ефективної системи контролю за економічними концентраціями, зокрема:

____________
1 http://www.oecd.org/competition/mergers/40537528.pdf

2 http://www.internationalcompetitionnetwork.org/uploads/library/doc326.pdf

3 Добровільний огляд конкурентного права та політики в Україні. ЮНКТАД, 2013. (UNCTAD, Voluntary Peer Review of Competition Law and Policy in Ukraine). Доступно за посиланням: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ditcclp2013d3_overview_en.pdf

1) запровадження процедур, спрямованих на забезпечення прискореного розгляду та отримання дозволу на ті злиття, що не викликають занепокоєння щодо їх впливу на конкуренцію;

2) встановлення чітких критеріїв для визначення того, чи потребує злиття звернення із відповідною заявою для отримання дозволу на його здійснення;

3) забезпечення розгляду злиттів та прийняття рішень протягом розумного та прогнозованого строку4.

____________
4 ОЕСР, Рекомендації Ради щодо Розгляду Злиттів від 23 березня 2005 року, пункт I.A.1.3. (OECD, Recommendation of the Council on Merger Review 23 March 2005 - C(2005)34):
"Розгляд злиттів має здійснюватися, рішення мають виноситися в рамках розумного та оцінюваного проміжку часу". Доступно за посиланням: http://www.oecd.org/competition/mergers/40537528.pdf

2.2. Для досягнення зазначеної мети законопроект передбачає:

1) підвищити порогові показники, за перевищення яких необхідним є отримання дозволу на концентрацію;

2) вивести зі сфери попереднього контролю випадки концентрації за участі іноземних суб'єктів господарювання, які очевидно не можуть вплинути на стан конкуренції на товарних ринках;

3) запровадити більш гнучкі, швидкі та спрощені процедури отримання попереднього дозволу на концентрації.

Для цього законопроект передбачає запровадження дворівневої моделі контролю за концентраціями:

1) перший рівень спрямований на контроль за концентраціями за участі великих українських компаній, сукупний річний оборот або сумарна вартість активів в Україні принаймні двох з яких перевищує 4 млн. євро, і при цьому їх сукупний оборот або вартість активів у світі більше ніж 30 млн. євро;

2) другий рівень спрямований на контроль за концентраціями, що полягають у придбанні іноземними компаніями, світовий оборот яких перевищує 100 млн. євро українських підприємств, показник обсягу реалізації яких перевищує еквівалент 8 млн. євро в Україні (вартість активів при цьому до уваги не береться).

2.3. Діюче на цей час положення абзацу третього пункту 1 частини першої статті 24 Закону передбачає, що при визначенні необхідності одержання дозволу на концентрацію враховуються показники лише одного учасника концентрації в Україні. Такий підхід призводить до того, що, за загальною процедурою, дозвіл на концентрацію змушені отримувати учасники всіх концентрацій, коли відповідні порогові показники в Україні має, наприклад, лише один з учасників концентрації, і при цьому над ним контроль не набувається.

З метою виведення зі сфери попереднього державного контролю зазначених випадків концентрації законопроектом пропонується вилучити з частини першої статті 24 Закону вказане положення.

В той же час, існує необхідність залишення у сфері попереднього державного контролю випадків концентрації суб'єктів господарювання за участю великих іноземних інвесторів, які, завдяки відкритості та незначному розміру українських ринків легко можуть увійти на ринки на території України саме через поглинання українських компаній, що може призвести до суттєвого обмеження конкуренції чи навіть монополізації цих ринків. Іншою пов'язаною з цим проблемою, відзначеною також експертами ЮНКТАД у вже згаданому Огляді5, яка зумовлює необхідність посиленого контролю за концентраціями за участі іноземних компаній, є проблема концентрацій за участю офшорних компаній, у тому числі під час концентрацій при приватизації державних підприємств, особливо стратегічних та які мають суттєве значення для функціонування ринків.

____________
5 Добровільний огляд конкурентного права та політики в Україні. ЮНКТАД, 2013. (UNCTAD, Voluntary Peer Review of Competition Law and Policy in Ukraine). Доступно за посиланням: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ditcclp2013d3_overview_en.pdf

У зв'язку з цим законопроектом передбачається запровадити норму, згідно з якою концентрація, учасником якої є іноземний суб'єкт господарювання та суб'єкт господарювання, що діє в Україні, потребуватиме одержання попереднього дозволу якщо показник обсягу реалізації товарів учасника концентрації в Україні перевищує еквівалент 8 млн. євро, а світовий оборот іноземної компанії перевищує 100 млн. євро. Враховуючи одночасне запровадження законопроектом спрощеної скороченої процедури розгляду таких концентрацій та встановлення порогових показників на такому високому рівні, цей підхід дозволяє, з одного боку, запобігти можливому обмеженню конкуренції внаслідок поглинання потужних українських підприємств їх іноземними конкурентами або внаслідок скуповування українських підприємств, що діють на одному ринку, офшорними компаніями, з другого, покращити умови для залучення іноземних інвестицій, вивільнивши з під адміністративних процедур попереднього контролю незначні, як для транснаціонального рівня, концентрації.

При цьому, для таких транснаціональних концентрацій законопроект передбачає запровадження спрощеної процедури з мінімальним обсягом інформації та скороченим строком розгляду у 25 днів (у порівнянні з 45 днями, як встановлено в діючому Законі).

2.4. Законопроектом передбачається виключити такий пороговий показник, як ринкова частка учасників концентрації, як такий, що вважається одним з найбільш неефективних для практичного застосування показників в механізмі контролю за концентраціями і який породжує високий рівень правової невизначеності для суб'єктів господарювання. Цей показник не передбачений положеннями статей 1 та 5 (1) - (2) Регламенту ЄС про злиття, що підлягають імплементації, а також зазнає гострої критики з боку міжнародних організацій у сфері конкуренції. Зокрема, ОЕСР в її Огляді "Конкурентне право та політика в Україні"6 2008 року зазначає:

____________
6 Пункт 6.2.16 Огляду ОЕСР "Конкурентне право та політика в Україні", 2008, доступно за посиланням: http://www.oecd.org/daf/competition/sectors/41165982.pdf

"Також зазнає критики інша підстава для подання заяви, яка визначена у статті 24 і стосується частки ринку. Застосування такого критерію змушує заявників пропонувати суб'єктивне визначення відповідного ринку. Антитрастова спільнота має консенсус щодо того, що вимоги до повідомлення повинні бути прив'язані до стандартів, які можна об'єктивно обрахувати чи виміряти. Зокрема, ММК (ICN) зауважує, що критерій частки ринку "непридатний для використання при початковому визначенні необхідності подання заяви щодо певної транзакції"

Також, Міжнародна Торгова Палата у своїх Рекомендації щодо кращих практик у сфері міжнародних процедур контролю за злиттями, вказує на те, що:

"Юрисдикційні показники для нотифікації мають засновуватися на доступних та об'єктивно вимірюваних критеріях, які включають мінімальні показники "локальних контактів". Зокрема, показники нотифікації, що засновані на ринковій частці, мають бути виключені...

Показники ринкової частки мають змінюватись на користь об'єктивно вимірюваної та доступної інформації, зокрема продажів (виручки) або активів, які знаходяться у відповідній юрисдикції..."7

____________
7 Міжнародна Торгова Палата, Дорадчий Комітет Бізнесу та Індустрії ОЕСР, Рекомендації щодо кращих практик у сфері міжнародних процедур контролю за злиттями. Пункти 2.1.2.1 та 2.1.2.3 (ICC BIAC Recommended framework for best practices in international merger control procedures). Доступно за посиланням:
http://www.iccwbo.org/Data/Policies/2001/Recommended-framework-for-best-practises-in-international-merger-control-procedures/

"Значною проблемою контролю за концентраціями в Україні є відсутність прозорості у відносинах власності, встановлених в результаті приватизації та значної концентрації діяльності компаній, які зареєстровані в офшорних зонах та не розкривають своїх реальних власників"8

____________
8 Добровільний огляд конкурентного права та політики в Україні., пункт II.A.4.39.2013. (UNCTAD, Voluntary Peer Review of Competition Law and Policy in Ukraine). Доступно за посиланням: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ditcclp2013d3_overview_en.pdf

2.5. Законопроектом, з метою імплементації положень статей 1 та 5 (1) - (2) Регламенту ЄС про злиття для випадків міжнародних концентрацій, також передбачається виключення показника вартості активів як такого, що не відображає реальну ринкову позицію учасників концентрації.

2.6. Законопроектом пропонується суттєво збільшити порогові показники для концентрацій, що відбуваються між компаніями, що діють на ринках в Україні, встановивши, що сукупний річний оборот таких компаній в Україні має перевищувати еквівалент 4 млн. євро, та за умови, що їх сукупний світовий оборот є не меншим ніж еквівалент 30 мільйонів євро.

Запропонований рівень підвищення значно перевищує рівень порогових показників, які були запропоновані Урядом України у проекті закону Про внесення змін до Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 12.12.2012, реєстраційний N 0875 (із подальшими запропонованими до другого читання змінами), та вже були предметом експертної оцінки ЮНКТАД у 2013 році і були підтримані:

"Проект змін до Закону України "Про Захист економічної конкуренції" передбачає значне підвищення порогових показників для звільнення з під контролю економічно та конкуренційно менш значних транзакцій. У разі прийняття це значно поліпшить режим контролю за злиттями"9.

____________
9 Добровільний огляд конкурентного права та політики в Україні., пункт II.A.4.38.2013. (UNCTAD, Voluntary Peer Review of Competition Law and Policy in Ukraine). Доступно за посиланням: http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/ditcclp2013d3_overview_en.pdf

Зазначені показники, при їх розробці10, були збільшені порівняно з існуючими сьогодні приблизно пропорційно зростанню ВВП в України з 2002 року (коли Закон набув чинності) до 2012 року з 42 млрд. дол. США до 176 млрд. дол. США. Варто зазначити, що коефіцієнт співвідношення ВВП та порогових показників станом на 2002 рік становив значення, повністю співставне із аналогічним коефіцієнтом у країнах Європейського Союзу. На сьогодні цей показник фактично вже є дещо завищеним у зв'язку з інфляцією та падінням динаміки ВВП, який в результаті у 2014 рік становив лише 130 млрд. дол. США. З урахуванням поточного курсу гривні до Євро, на сьогодні рівень ВВП становить 66,307 млрд. Євро. Відтак, застосовуючи коефіцієнт, співставний із існуючими у країнах Європейського Союзу значення запропонованих Законопроектом порогових показників є цілком відповідними ВВП України у 2014 році. Це може, поряд з іншими факторами, бути враховано при визначенні оптимальних порогових показників.

____________
10 Показники визначались як відношення порогового показника до розміру річного ВВП. На той час таке відношення в Європейському Союзі становило 0,05 %, а в Україні 0,041 %).

Як можна побачити з Таблиці у Додатку, співвідношення порогових показників як світового, так і локального обігу, до ВВП відповідних країн ЄС значно відрізняються. Застосування "середнього арифметичного" цих співвідношень з метою визначення належного коефіцієнта в Україні не дасть бажаного результату, оскільки, як вбачається з Графіків 1 та 2 у Додатку, у вибірку по країнах ЄС потрапляють "екстремальні" (по суті аномальні) коефіцієнти, що не є репрезентативними, не характеризують відповідну вибірку як гомогенну множину та спотворюють статистичний результат. Наприклад, за умови застосування середнього арифметичного коефіцієнту, його значення для України, а відповідно й відносні порогові показники обігу, будуть більшими ніж у 23 з 27 країн вибірки й наближатися до "аномальних" показників. Так, середнє порогове значення національного обігу, розраховане для України на основі зазначеного коефіцієнту, перевищуватиме додатковий національний поріг Німеччини, що має ВВП в 50 разів вище українського. З огляду на це доцільним є використання принаймні середнього "медіанного" значення, що більш точно відображає усереднення відповідної вибірки по країнах ЄС.

В той же час, прив'язка порогових показників в системі контролю за концентраціями до ВВП та світового обороту у міжнародній валюті хоча і є часто використовуваним і зручним з огляду на міжнародні транзакції методом, але вона є досить умовним орієнтиром і не може застосовуватись формально на основі порівняння з моделями інших країн. Для забезпечення ефективності системи контролю за концентраціями потрібно обов'язково враховувати фактичні характеристики національної економіки та національних ринків, в тому числі за їх розміром (оборотом). За цим показником національні ринки можуть суттєво відрізнятися між собою - загальнонаціональні та міжнародні ринки металургії, важкого машинобудування, авіаперевезень тощо є значно потужнішими за обсягом порівняно з локальними ринками пасажирських перевезень, готельних послуг, послуг елеваторів, кабельного телебачення тощо (див, наприклад, Таблицю 1 нижче) і при високих порогових показниках системи контролю за концентраціями останні взагалі можуть випасти з під такого контролю.

Варто згадати, що стаття 24 Закону була доповнена у 2005 році пороговим показником ринкової частки саме як альтернатива необхідності зниження порогових показників у зв'язку з тим, що окремі локальні (регіональні) ринки не потрапляли під існуючи на той час фінансові порогові показники, а це означає, що вже тоді ці показники знаходились на досить високому рівні з точки зору оцінки ефективності системи контролю за концентраціями. Якщо ж порогові показники, що розраховуються в еквіваленті до обороту в євро, будуть встановлюватись з орієнтирами на показники в інших, економічно більш розвинених країнах, і на рівні, вищому, ніж вже передбачений проектом, особливо у поєднанні з виключенням порогових показників вартості активів та розміру ринкової частки, це створить загрозу того, з під системи контролю за концентраціями можуть бути виведена значна кількість ринків в Україні, що, у свою чергу, може призвести до їх монополізації.

Важливо в цьому контексті звернути увагу на вже згадані Рекомендації щодо кращих практик у сфері міжнародних процедур контролю за злиттями, в яких Міжнародна Торгова Палата вказує на те, що:

"Показники мають визначатися в місцевій валюті, а не відсилати до інших економічних показників..."11,

____________
11 Міжнародна Торгова Палата, Дорадчий Комітет Бізнесу та Індустрії ОЕСР. Рекомендації щодо кращих практик у сфері міжнародних процедур контролю за злиттями. Пункт 2.1.2.3. (ICC BIAC Recommended framework for best practices in international merger control procedures). Доступно за посиланням:
http://www.iccwbo.org/Data/Policies/2001/Recommended-framework-for-best-practises-in-international-merger-control-procedures/

та на висновки Італійського центру досліджень та економічного консультування LEAR:

"чим більшими є порогові показники, тим більше є ризик потенційно антиконкурентних злиттів які не будуть досліджені відповідним антимонопольним відомством. Це може зумовити вищі ціни, нижчу якість та уповільнення інновацій коштом споживачів.

Якщо ефективність є основною або виключною метою антимонопольного законодавства, механізм мінімізації вартості помилки може та має застосовуватися до контролю за злиттям та процесуальних правил"12

____________
12 LEAR | Лабораторія економіки та антимонопольного регулювання. "Оптимальні порогові показники для попередньої нотифікації злиттів: економічний підхід." (LEAR | Laboratorio di economia, antitrust e regolamentazione. "Optimal pre-merger notification thresholds: an economic approach."). Доступно за посиланням: http://www.learlab.com/pdf/finale_lear_note_merger_notification_thresholds_fin_1421054280.pdf

З іншого боку, зниження показників може зумовити неефективність системи контролю за концентраціями внаслідок значних і невиправданих витрат ресурсів як Антимонопольним комітетом, так і бізнесом на адміністративні процедури розгляду концентрацій, які не становлять занепокоєння для конкуренції. ОЕСР з цього приводу у своїх Рекомендації щодо Розгляду Злиттів зазначає, що:

"Країни учасники мають, без зменшення ефективності контролю за злиттями, прагнути забезпечити щоб їх конкуренційні закони не накладали надмірні видатки та обтяження на сторони злиття та третіх сторін. Для цього країни учасники... запроваджують процедури що направлені на забезпечення швидкого розгляду та надання рішень у злиттях, які не викликають занепокоєння з точки зору конкуренції..."13

____________
13 ОЕСР, Рекомендації Ради щодо Розгляду Злиттів від 23 березня 2005 року, пункт I.A.1.2. (OECD, Recommendation of the Council on Merger Review 23 March 2005 - C(2005)34). Доступно за посиланням:
http://www.oecd.org/competition/mergers/40537528.pdf

Світовий досвід свідчить, що проблема балансу між забезпеченням ефективної системи контролю за концентраціями та мінімізацією втручання в господарську діяльність в системі контролю за економічними концентраціями не може бути вирішена успішно з використанням одного чи навіть двох універсальних порогових показників, в той же час неможливо правильно визначити і встановити різні показники для значної кількості ринків. В той же час, недоліки системи універсальних порогових показників можуть бути компенсовані значною мірою завдяки гнучкості процедур контролю, які для більшості концентрацій, що не становлять значних ризиків для конкуренції, можуть бути суттєво спрощені і не становити тягаря для бізнесу. Міжнародна Мережа з питань Конкуренції з цього приводу вже робила відповідний висновок:

"Додатково до порогових показників, низка інших факторів також зумовлює наскільки ефективного працює система контролю...

Двома додатковими факторами є вимоги щодо інформації та можливість швидко надати дозвіл на трансакції, які не викликають конкуренційних занепокоєнь.

В юрисдикціях, де від сторін вимагається незначний обсяг початкової інформації, вплив порівняно низьких показників, який може зумовлювати більшу кількість заяв, може бути нівельованим загальним порівняно низьким рівнями обтяжень та витрат за умов такої системи. Канада, Німеччина та США є відомими прикладами таких систем...

США та Німеччина є також прикладами систем, які можуть швидко та без додаткової інформації надавати дозволи щодо трансакцій, які не викликають конкуренційних занепокоєнь. Це також впливає на сприйняття, чи є система нотифікації надмірно обтяжливою.

Наприклад, впровадження незначних вимог для нотифікації може бути важливим фактором зниження витрат та обтяжень в такій системі...

...

Отже, контроль за злиттями є мультифакторною системою, в якій численні елементи зумовлюють оптимальне поєднання для кожної юрисдикції...

Значна кількість юрисдикцій використовують комбінацію світової виручки та національних показників, які, часто, мають задовольняти два учасники (або, щонайменше, об'єкт придбання). В таких системах світовий комбінований показник часто є досить високим для звільнення органу від обтяжливої кількості заяв. Як результат, менші, суто національні трансакції, які проте потенційно мають негативний вплив у географічно вужчих, національних ринках, можуть не підпадати під вимоги нотифікації через те, що сторони не відповідають комбінованому світовому показнику виручки. Ризик залежатиме від співвідношення структури національного ринку та розміру фірм які на ньому діють з показниками."14

____________
14 Міжнародна Мережа з питань Конкуренції. Визначення Порогових Показників для Контролю за Злиттями. Звіт для Річної Конференції ММК. Кіото, Японія, квітень 2008, Глава 3. (ICN, Setting Notification Thresholds for Merger Review; Report to the ICN Annual Conference Kyoto, Japan, April 2008). Доступно за посиланням:
http://www.internationalcompetitionnetwork.org/uploads/library/doc326.pdf

Встановлення надмірно високих показників (як пропонується деякими суб'єктами законодавчої ініціативи) буде мати негативний вплив на дієвість режиму контролю за концентраціями та створить суттєві загрози монополізації на низці ринків України.

У Таблиці 1 нижче наведено відомі практикуючим юристам та економістам у галузі конкуренції випадки, коли АМКУ розпочав поглиблене дослідження та, у багатьох випадках, навіть наклав зобов'язання на учасників злиттів, за умови коли або індивідуальний (одного або обох учасників) або навіть сукупний обіг (виручка) учасників концентрації на відповідних ринках України не перевищували 0,03 млн. євро. Це свідчить про те, що запропоновані у проекті показники є вже досить високими і подальше їх підвищення може призвести до відчутного зниження стандартів контролю за злиттями та монополізації відповідних ринків. ОЕСР у своїх Рекомендаціях, враховуючи такі фактори, вказує на те, що:

"необхідно проаналізувати попередні заяви, щоб визначити максимальний рівень порогових показників, при якому ще не будуть пропускатися проблемні транзакції."15

____________
15 "Конкурентне право та політика в Україні", Огляд ОЕСР (2008), ст. 101. Доступно за посиланням:
http://www.oecd.org/daf/competition/sectors/41165982.pdf

Таблиця 1. Приклади окремих ринків з незначними обсягами, концентрації на яких були пов'язані з можливим суттєвим обмеженням конкуренції

Ринок за визначенням АМК

Обсяг ринку, млн. євро

Обсяг виробництва/реалізації товарів/послуг учасниками концентрації, млн. євро

АМКУ розпочав розгляд справи про концентрацію (поглиблене дослідження)

Накладено зобов'язання

Учасник 1

Учасник 2

РАЗОМ

Готові пігменти

~6

~0,12

~0,03

~0,15

так

так

Готові речовини-глушники для скла

Готові барвники

Емалі і глазурі склоподібні, ангоби та аналогічні препарати

~7

~1,5

~0,2

~1,7

так

так

Склоподібна фрита та інші види скла у вигляді порошку, гранул або пластівців

~11

~2,2

~0,2

~2,4

так

так

Противірусні препарати для місцевого застосування

~5,7

~0,7

~1

~1,7

так

так

Протигрибкові препарати для місцевого застосування

~23,5

~0,6

~2,5

~3,1

так

так

Вакцини вакцина для профілактики дифтерії, правця, кашлюка (коклюша)

~22

~9,6

0

~9,6

так

так

Вакцини проти грипу

~1,6

~0,3

0

~0,3

так

так

Вакцини проти вірусу папіломи людини

~0,18

~0,15

0

~0,15

так

так

Вакцини проти гепатиту

~0,5

~0,3

0

~0,3

так

так

Вакцини проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи

~2

~2

0

~2

так

так

Вакцини проти ротавірусної інфекції

~0,03

~0,03

0

~0,03

так

так

Вакцини проти пневмококу

~0,1

~0,06

0

~0,06

так

так

Гемодіаліз

~16,5

~8,7

0

~8,7

так

ні

Безперервна замісна терапія нирок

~0,1

~0,1

0

~0,1

так

ні

Системи гідротерапії для ГД

~0,06

~0,02

0

~0,02

так

ні

Корм для котів і собак

~72

~53

~0,2

~53,2

так

на розгляді

Дезодоранти

~38

~14

~0,5

~14,5

так

на розгляді

Контейнерні перевезення вантажів

н/в**

~4,5

~0,1

~4.6

так

ні

Хімічні речовини, що використовуються для протипожежної безпеки

н/в**

~0.3

~2.9

~3.2

так

на розгляді

____________
* Учасники концентрації узгодили проект зобов'язань з АМКУ. Очікується, що найближчим часом АМКУ надасть дозвіл на концентрацію, що буде обумовлений виконанням зобов'язань.

** Дані про обсяг ринку наявні лише в натуральному виразі

Також, у світлі оголошеного курсу на приватизацію об'єктів державної власності, постає проблема антимонопольного контролю за її реалізацією. Нижче у Таблиці 2 ілюструється ефект потенційного впливу збільшення показника обсягу реалізації в Україні до 8 мільйонів євро на прикладі приватизації у 2015 році (згідно з постановою КМУ N 271 від 12 травня 2015 р. "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році").

Всього визначено 346 об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. Доступною є інформація щодо розміру пакету акцій, який підлягає відчуженню, лише щодо 131 об'єкта. Серед них передбачено продаж 50 % або більше відсотків акцій (тобто де мова йде про перехід контролю) у 50 випадках, менші частки також можуть забезпечувати зміну контролю, проте це питання не досліджувалося.

Щодо п'яти об'єктів інформація щодо обсягу реалізації товарів недоступна. Отже досліджується 45 об'єктів. Як слідує з таблиці нижче, не підпадають під контроль незалежно від показників інвестора 35 об'єктів, або ~78 % з досліджуваних. Більш того, під безконтрольну приватизацію підпадає компанії, які внесено до переліку природних монополій, тобто продаж таких компаній має щонайменше досліджуватися органами Антимонопольного комітету.

Таблиця 2. Перелік об'єктів приватизації

N

Перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 році

Обсяг реалізації товарів (робіт послуг)
млн. грн.

Обсяг реалізації товарів (робіт послуг)
млн. євро

1.

ПАТ "Лисичанськвугілля"

143

6

2.

ПАТ "Шахта "Надія

142

6

3.

ПАТ "Центренерго"

7 558

321

4.

ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль"

190

7,9

5.

ПАТ "Одеська ТЕЦ"

266

11

6.

ПАТ "Миколаївська ТЕЦ"

178

7,5

7.

ВАТ "Запоріжжяобленерго"

4 070

173

8.

ПАТ "Миколаївобленерго"

1 505

64

9.

ВАТ "Тернопільобленерго"

787

33

10.

АК "Харківобленерго"

3 948

168

11.

ПАТ "Хмельницькобленерго"

1 101

47

12.

ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

176

7

13.

ВАТ "Запорізьке облплемпідприємство" (дані за 2013 рік)

менше 1

менше 1

14.

ПАТ "Агропромтехпостач"

менше 1

менше 1

15.

ПАТ "Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів"

1,5

менше 1

16.

ПАТ "Білики"

0

0

17.

ПАТ "Гайворонський тепловозоремонтний завод"

23

менше 1

18.

ПАТ "Авіаційне підприємство спеціального призначення "Меридіан"

менше 1

менше 1

19.

ПАТ "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод"

40

1,7

20.

ПрАТ "Президент-готель"

35

1,4

21.

ПАТ "Дніпрометробуд" (дані за 2013 рік)

0

0

22.

ПАТ "Укрвуглепромтранс" (дані за 2013 рік)

менше 1

менше 1

23.

ПАТ "Славутський завод залізобетонних виробів" (дані за 2011 рік)

менше 1

біля 0

24.

ВАТ "Акціонерна компанія "Свема" (дані за 2010 рік)

4

менше 1

25.

ПАТ "Сумихімпром"

1 960

83

26.

ПАТ "Одеський припортовий завод"

5 428

230

27.

ПрАТ "Державний науково-виробничий комплекс заготівлі і збереження аутологічної крові та її компонентів"

0

0

28.

ПАТ "Укрнафтопродукт"

менше 1

менше 1

29.

ПАТ "Білоцерківський завод гумових технічних виробів"

2

менше 1

30.

ЗАТ "Спеціалізована акціонерна страхова компанія "Спецексімстрах"

(дані за 2013 рік)

0

0

31.

ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку"

Активи:
100

Активи:
4

32.

ПАТ "Закарпатський завод "Електроавтоматика"

10

менше 1

33.

ПАТ "Тернопільський радіозавод "Оріон"

45

біля 2

34.

ПАТ "Завод "Прилив"

0

0

35.

ПАТ "Завод "Красний луч"

0

0

36.

ПАТ "Артемівський машинобудівний завод "Побєда труда"

4

менше 1

37.

ПАТ "Азовмаш"

19

менше 1

38.

ПАТ "Павлоградське налагоджувальне управління" (дані за 2011 рік)

менше 1

менше 1

39.

ВАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування"

18

менше 1

40.

ПАТ "Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів"

3

менше 1

41.

ПАТ "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут засобів технологічного устаткування "Велт"

менше 1

менше 1

42.

ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Система"

менше 1

менше 1

43.

ПрАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія"

3

менше 1

44.

ПАТ "Українське Дунайське пароплавство"

398

16

45.

Державне публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд"

125

5

2.7. Враховуючи необхідність пошуку оптимального балансу між рівнем порогових показників та мінімізацією тягаря адміністративних процедур для учасників концентрації, законопроектом передбачається зробити процедури контролю за економічними концентраціями більш гнучкими, швидкими і менш обтяжливими для бізнесу. Зокрема, для цілої низки випадків економічних концентрацій, які, в силу характеристики ринків чи ринкових позицій учасників концентрації, не викликають занепокоєння щодо їх негативного впливу на конкуренцію на ринках в Україні, включаючи концентрації за участю іноземних компаній, передбачається запровадити спрощену скорочену процедуру попереднього контролю, подібно до тієї, що передбачена Регламентом ЄС про злиття (коротка форма нотифікації). Зокрема, така процедура передбачає запровадження мінімально необхідного обсягу інформації, необхідного для підтвердження існування обставин для застосування спрощеної процедури, та скорочений строк самої процедури - лише 25 днів, замість існуючих сьогодні 45 днів.

Передбачається застосування скороченої процедури в першу чергу у випадках економічних концентрацій за участю іноземних компаній, коли ринкові частки учасників концентрації не є значними або коли економічна концентрація здійснюється на різних товарних ринках.

Практика запровадження спрощених процедур контролю за концентраціями, які не викликають занепокоєння щодо їх негативного впливу на конкуренцію, зустрічається в багатьох країнах світу і є оптимальним, все більш застосовуваним інструментом вирішення проблеми існування універсальних порогових показників для концентрацій на великих та дрібних товарних ринках.

2.8. Іншою важливою складовою забезпечення ефективності спрощеної та загальної процедури є закріплення обов'язку Антимонопольного комітету України проводити за зверненням учасників концентрації попередні консультації з метою підвищення правової визначеності щодо інформації та документів, що є необхідними для подання заяви у відповідному випадку концентрації, а також своєчасне врегулювання можливих недоліків заяви після її подання.

Крім того, законопроект передбачає створення правової основи для ефективного узгодження учасниками концентрації та Антимонопольним комітетом України заходів, виконання яких учасниками концентрації усуває занепокоєння щодо негативного впливу концентрації на конкуренцію та забезпечує можливість надати дозвіл на концентрацію.

2.9. Частина перша статті 28 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що "Якщо протягом строку розгляду заяви, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію вважається прийнятим", проте прямо не передбачає можливості прийняття рішення про надання дозволу раніше, чим створює невизначеність щодо відповідності Закону дозволів, наданих у менш ніж 30 денний строк. Таким чином фактично "консервується" тридцяти денний строк розгляду заяви, протягом якого не передбачено прийняття Антимонопольним комітетом рішення, навіть якщо концентрація не викликає найменшого занепокоєння щодо її впливу на конкуренцію.

З метою усунення цього недоліку та в розвиток інших пропозицій законопроекту щодо удосконалення процедуру розгляду заяв, подальшого наближення норм законодавства України, пропонується доповнити частину першу статті 28 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нормою, що передбачає прийняття органами Антимонопольного комітету відповідних рішень, за прикладом, як це встановлено у пункті "b" частини першої статті 6 Регламенту Єврокомісії N 139/2004 від 20 січня 2004 року:

"У випадку, коли Комісія робить висновок, що нотифікована концентрація хоча й потрапляє до сфери дії цього Регламенту, однак не виникає серйозних сумнівів відносно її сумісності зі спільним ринком, вона приймає рішення про відсутність заперечень та визнає концентрацію сумісною зі спільним ринком. Вважається, що рішення, яким концентрація визнається сумісною зі спільним ринком, охоплює також і обмеження, прямо пов'язані та необхідні для здійснення концентрації."

При цьому, зберігається норма, згідно з якою у разі, якщо протягом строку розгляду заяви органи Антимонопольного комітету України не розпочали розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію, рішення про надання дозволу вважається автоматично прийнятим. Функцію визначати випадки, коли застосовується той або інший процедурний режим, пропонується покласти на Антимонопольний комітет України.

2.10. Законопроектом також передбачається підвищення в середньому у п'ять разів розміру плати за подання заяв про надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії, яка має на меті компенсування витрат, пов'язаних з розглядом поданих заяв, і яка не змінювалась з 2002 року.

3. Правові аспекти

Відповідні суспільні відносини регулюються Законами України "Про Антимонопольний комітет України" та "Про захист економічної конкуренції".

Акт не потребує внесення змін до інших законів України чи актів Кабінету Міністрів України.

Акт потребує внесення змін до Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію), затвердженого розпорядженням АМКУ від 19.02.2002 р. N 33-р (зі змінами і доповненнями).

Акт не стосується прав і обов'язків громадян.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

5. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту створить умови для зменшення невиправданого адміністративного тиску на суб'єктів господарювання, сприятиме покращенню входження інвесторів на українські ринки.

 

Народні депутати України

В. Ю. Пташник

 

О. В. Кужель

 

Н. В. Кацер-Бучковська

 

А. В. Журжій

 

І. О. Климпуш-Цинцадзе

 

В. В. Голуб

Опрос