Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об обеспечении прав и гарантий детей - жертв вооруженного конфликта, военных действий, временной оккупации территории Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 16.02.2015 № 2146
Дата рассмотрения: 16.02.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про забезпечення прав та гарантій дітей - жертв збройного конфлікту, воєнних дій, тимчасової окупації території України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З початку конфлікту на Сході України з районів проведення антитерористичної операції до інших регіонів переселено понад 1 млн. осіб, з яких третина - діти, водночас ще багато дітей залишається у зоні конфлікту.

Слід зважати на те, що негативні наслідки, пов'язані зі збройними конфліктами, є тривалими (фізична та психологічна травматизація, розвиток культури ненависті, знищення сімейних та соціальних зв'язків, загибель батьків та опікунів, зниження або відсутність освіти, медичної допомоги), і спричиняють негативний вплив на майбутні покоління.

Нажаль досі не прийнято комплексного Закону України, який врегулював би статус дітей, які постраждали в наслідок збройного конфлікту на Сході України, та визначив основоположні їх гарантії та механізми захисту прав. Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" лише частково охоплює питання захисту дітей, при цьому, його норми є декларативними.

Щодо захисту дітей - жертв збройного конфлікту, проведення антитерористичної операції.

Незважаючи на те, що військовий конфлікт відбувається майже рік безпосередньо на території України, відкритими наразі залишаються наступні питання:

· Не визначено, чи є Факультативний протокол до Конвенції щодо участі дітей у збройних конфліктах, ратифікований Україною, законом прямої дії, і чи може він безпосередньо застосовуватися у суді при захисті прав дітей.

· Ускладнено захист дітей, постраждалих у військових конфліктах, оскільки українське законодавство не містить положень щодо дітей, постраждалих від збройного конфлікту на території України.

· Стаття 30 Закону України "Про охорону дитинства" (Заборона участі дітей у воєнних діях і збройних конфліктах) визначає, що участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій та формувань, пропаганда серед дітей війни і насильства забороняються. Проте, в національному законодавстві немає норм, які б чітко і недвозначно забороняли або вводили кримінальну відповідальність за вербування та використання у збройних конфліктах осіб у віці до 18 років.

· Частина 3 статті 30 Закону України "Про охорону дитинства" покладає на державу зобов'язання щодо вжиття усіх можливих заходів для забезпечення захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та догляду за ними. Їм надається матеріальна, медична та інша допомога, у разі потреби їх влаштовують у заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклади охорони здоров'я тощо. При цьому, дія зазначених положень не поширюється на дітей-громадян України.

· Унаслідок воєнного конфлікту на Сході України гинуть діти, водночас національне законодавство не містить норм щодо захисту життя дітей під час воєнних конфліктів, в тому числі щодо обов'язкової евакуації дітей із зони (та прилеглих до неї територій) збройного конфлікту, районів проведення антитерористичної операції.

Щодо захисту дітей, які переселилися із зони збройного конфлікту, районів проведення антитерористичної операції.

· Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" лише декларує гарантії переселенцям, зокрема створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання без відповідного забезпечення та відображення житлових прав у Житловому кодексі України, Законі України "Про житловий фонд соціального призначення". Як наслідок - більшість сімей переселенців із районів проведення антитерористичної операції мешкають у центрах розміщення, які не відповідають нормам проживання в зимовий період.

· Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" встановлено забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Однак конфлікт на Сході України затягнувся на невизначений час, а виходячи із положень вказаного Закону вже в травні п.р. переселенці опиняться на вулиці через неспроможність заплатити за наймане житло. Найбільш болючим це питання є для сімей з дітьми.

· Діти та сім'ї, що перебувають (перебували) у зоні збройного конфлікту, районах проведення антитерористичної операції опинилися у складних життєвих обставинах, а отже потребують супроводу та мають розраховувати на отримання соціальних послуг. Водночас, ситуацію щодо перебування у зоні збройного конфлікту, районах проведення антитерористичної операції не віднесено чинним законодавством до переліку складних життєвих обставин, що дають право на отримання соціальних послуг.

Також 25.03.2014 було внесено зміни до формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним та місцевими бюджетами, відповідно до яких було зруйновано діяльність інституту фахівців із соціальної роботи - на яких, власне, і покладалося основне навантаження щодо здійснення супроводу, реабілітації та надання допомоги сім'ям і особам у складних життєвих обставинах. Таким чином, з 01.05.2014 р. значна кількість дітей і сімей залишилася без фахової психологічної та соціальної підтримки. Саме професійний ресурс фахівців із соціальної роботи має бути залучений до надання соціальних послуг новим групам населення у складних життєвих обставинах, зокрема дітям, які пережили бойові дії.

· У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" діти-переселенці із районів проведення антитерористичної операції втратили право на оздоровлення за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів.

Таким чином виникла необхідність правового врегулювання низки питань, пов'язаних із захистом прав дітей - жертв збройного конфлікту, воєнних дій, проведення антитерористичної операції.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Законопроект розроблено з метою встановлення додаткових гарантій для дітей, постраждалих внаслідок перебування у зоні збройного конфлікту, воєнних дій, у районах проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації території України; закріплення на законодавчому рівні визначення правового статусу дітей - жертв збройного конфлікту на території України, механізмів забезпечення прав дітей, передбачених як національним законодавством так і міжнародними актами; встановлення заборони участі дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій і формувань, пропаганди серед дітей вій та насильства, а також кримінальної відповідальності за вербування та використання у збройних конфліктах дітей.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Законопроектом передбачається:

1) закріплення на законодавчому рівні визначення правового статусу дітей - жертв збройного конфлікту, воєнних дій на території України;

2) встановити гарантії дотримання прав та законних інтересів дітей - жертв збройного конфлікту, воєнних дій, тимчасової окупації території України;

2) внести зміни до низки законодавчих актів щодо:

закріплення механізмів забезпечення прав дітей, передбачених як національним законодавством так і міжнародними актами;

встановлення заборони участі дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій і формувань, пропаганди серед дітей вій та насильства;

встановлення кримінальної відповідальності за вербування та використання у збройних конфліктах дітей.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правове регулювання у зазначеній сфері здійснюється відповідно до:

- Конституції України;

- Закону України "Про охорону дитинства";

- Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування";

- Закону України "Про безоплатну правову допомогу";

- Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей";

- Закону України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю";

- Закону України "Про соціальні послуги";

- Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб";

- Закону України "Про житловий фонд соціального призначення";

- Житлового кодексу Української РСР;

- Кримінального кодексу України;

- Кримінального процесуального кодексу України.

Реалізація положень зазначеного законопроекту після його прийняття змін до інших законів України не потребує.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація законопроекту не потребує виділення коштів державного бюджету. Водночас з положень Закону України "Про Державний бюджету України на 2015 рік" реалізація норм законопроекту поточному передбачає здійснення:

за рахунок та у межах видатків, передбачених центральним та місцевим органом виконавчої влади;

за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету та коштів, що надходять до державного бюджету як благодійна або міжнародна допомога;

коштів місцевих бюджетів;

коштів, що перерозподіляються між державним і місцевими бюджетами.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття зазначеного законопроекту матиме надзвичайно важливе значення, оскільки посилить відповідальність держави за долю дітей, які постраждали від воєнних дій, збройних конфліктів, дасть змогу запровадити ефективну систему захисту таких дітей, надання їм комплексної матеріальної, медичної, психологічної допомоги.

 

Народний депутат України

О. Б. Фельдман

Опрос