Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно масштабного стимулирования отечественного производства, привлечения прямых иностранных инвестиций и развития малого и среднего предпринимательства)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 22.06.2015 № 2143а
Дата рассмотрения: 22.06.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо масштабного стимулювання вітчизняного виробництва, залучення прямих іноземних інвестицій та розвитку малого та середнього підприємництва)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, втрати значної частини виробничих потужностей на території охопленій військовими діями, критичної девальвації національної валюти, руйнування банківської системи в країні загострюються економічні та соціальні проблеми. Як наслідок обсяги випуску промислової продукції за 1 квартал 2015 року скоротились на 21,5 % (порівняно з аналогічним періодом минулого року), річний обсяг експорту впав на майже 8,5 млрд. дол. США за рік, оборот роздрібної торгівлі знизився практично на 25 %, кількість безробітних зросла до майже 2 млн. осіб, рівень інфляції збільшився до 60 %, а середня заробітна плата скоротилась до 117 дол. США.

Враховуючи, що 90 % ВВП України формують кінцеві споживчі витрати, зазначені явища та пов'язане з ними падіння купівельної спроможності населення призвели до критичного скорочення реального ВВП у 2014 році на 7 %, та прогнозованого падіння в цьому році на 9 %.

Вітчизняні товаровиробники і особливо представники малого та середнього бізнесу потрапили у суттєво гірше становище в порівнянні з міжнародними конкурентами, які мають значно кращий доступ до глобальних ринків, кредитування (3 - 5 % вартість кредитних ресурсів для іноземних компаній в порівнянні з більше ніж 35 % для українських підприємств), новітніх технологій та іноземних інвестицій.

Цей закон ставить на меті створення конкурентних умов для представників малого та середнього бізнесу та вітчизняних виробників, які знаходяться в значно гіршому становищі ніж іноземні компанії.

Зарубіжна практика державних закупівель засвідчує наявність певних механізмів підтримки державою вітчизняних товаровиробників, які, зазвичай, запроваджуються або в період економічної кризи або за наявності проблем у тій чи іншій галузі виробництва.

Наприклад, у Казахстані Постановою Уряду N 423 від 17 травня 2010 року визначено перелік товарів, які повинні бути закуплені державними установами виключно у вітчизняних виробників. Серед таких товарів хліб, макаронні вироби, солодощі, крупи, молоко, молочні продукти, вершкове масло, яйця, сіль, безалкогольні напої та ін. Більше того, казахські компанії, де іноземний акціонер володіє часткою в статутному капіталі понад 50 % не допускаються до процедури держзакупівель, окрім тих, де 85 % працюючого персоналу місцеві мешканці, а кінцева продукція виробляється в Казахстані.

В Бразилії (член СОТ з 1995 року) існують преференції для місцевих виробників в конкретних галузях економіки. Наприклад, 20 % державних закупівель одягу та взуття повинні здійснюватись у вітчизняного виробника.

Щодо Кореї (член СОТ з 1995 року) то тут передбачені преференції для суб'єктів малого та середнього бізнесу - 10 % всіх державних закупівель повинні здійснюватись саме у вказаних суб'єктів підприємництва.

Цікавим є досвід Індії (член СОТ з 1995 року) де законодавчо встановлені переваги для місцевих виробників при здійсненні державних закупівель біометричних датчиків, електронних контролерів, ЛЕД дисплеїв, ноутбуків, планшетів, інших високотехнологічних товарів та товарів оборонної промисловості.

В Індонезії (член СОТ з 1995 року) в січні 2014 року Міністерством промисловості прийнято законодавчий акт (02/М-IND/PER/1/2014), яким встановлено 2 критерії для участі у держзакупівлях - рівень локалізації виробництва та користь для країни (екологічність виробництва, підтримка малого та середнього бізнесу, кількість робочих місць тощо).

Окремим прикладом є досвід Туреччини (член СОТ з 1995 року) де законодавчо встановлені цінові преференції в розмірі 15 % для вітчизняних товаровиробників.

Також відповідно до Директиви Міністерства фінансів Китаю при проведенні державних закупівель перевага надається китайській високотехнологічній продукції.

В США (член СОТ з 1995 року) законодавчо обмежені поставки товарів іноземного виробництва для державних потреб. Зокрема, при будівництві державних об'єктів на території США встановлено обов'язкове використання матеріалів тільки вітчизняного виробництва.

У Росії (член СОТ з 2012 року) для вітчизняних товаровиробників надаються певні преференції на обмежений термін і тільки по окремих видах товарів. Крім того, російські державні компанії зобов'язані закупати 25 % товарів та послуг у представників малого та середнього бізнесу.

В Україні процедура державних закупівель відбувається за правилами, які не передбачають можливості замовнику надавати перевагу для продукції вітчизняного виробника.

Натомість законопроектом передбачено вдосконалення процедури оцінки пропозиції конкурсних торгів. Зокрема, окрім питомої ваги цінового критерію, пропонується ввести ще два обов'язкові критерії:

- наявність на території України потужностей для виробництва та/або сервісного обслуговування предмета закупівлі, що належать виробнику предмета закупівлі та/або надавачу сервісних послуг;

- виробництво товарів, надання послуг, виконання робіт суб'єктами мікропідприємництва, малого або середнього підприємництва.

Пропонується визначити їх питому вагу на рівні 15 % та 5 % відповідно.

Це дозволить забезпечити більш конкуренті умови доступу до державних закупівель представників малого та середнього бізнесу та вітчизняних виробників, які знаходяться в значно гіршому становищі ніж іноземні підприємства та великі підприємства.

Крім того, у зв'язку з вкрай важким становищем на ринку кредитних послуг, відсутністю у держави фінансової можливості частково компенсувати ставки по кредитам для виробників реального сектору економіки, така норма, в тому числі, спрямована на усунення дисбалансу між вартістю кредитних ресурсів для вітчизняних підприємств та іноземних компаній.

Також, з метою забезпечення прозорості та конкурентності пропонується зобов'язати Міністерство економічно розвитку та торгівлі постійно опубліковувати на власному сайті аналітичну інформацію щодо частки товарів вітчизняного виробництва та частки малого та середнього бізнесу у загальному обсязі державних закупівель.

Зазначені новації сприятимуть розширенню потужностей внутрішнього промислового виробництва, зокрема за рахунок перенесення виробництва іноземних компаній-імпортерів на український ринок, а отже і надходженню прямих іноземних інвестицій до України, та створенню нових робочих місць.

2. Цілі і завдання

Метою прийняття закону є ліквідація конкурентних недоліків для представників малого та середнього бізнесу та вітчизняних виробників в порівнянні з іноземними компаніями та великими підприємствами.

Вказане дозволить забезпечити ринкові умови доступу до державних закупівель представників малого та середнього бізнесу та вітчизняних виробників в час економічної кризи та відсутності дешевих кредитних ресурсів.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом Закону пропонується внести зміни до чинного Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні". Передбачається розширення мети та напрямків державної політики підтримки малого і середнього підприємництва, зокрема шляхом гарантування прав і законних інтересів суб'єктів малого і середнього підприємництва при участі у державних закупівлях.

Також пропонується внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" в частині удосконалення процедури оцінки пропозиції конкурсних торгів.

Зокрема, передбачається розширити обов'язковий перелік критеріїв, що враховуються під час визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів, двома новими критеріями:

- критерій наявності на території України потужностей для виробництва та/або сервісного обслуговування предмета закупівлі, що належать виробнику предмета закупівлі та/або надавачу сервісних послуг підприємництва (питома вага критерію - не менше 15 відсотків);

- критерій виробництва товарів, надання послуг, виконання робіт суб'єктами мікропідприємництва, малого або середнього підприємництва (питома вага критерію - не менше 5 відсотків).

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють порушені у законопроекті питання, є Закон України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Закон України "Про здійснення державних закупівель".

Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Натомість запровадження механізмів запропонованих у законопроекті дасть вагомий поштовх для розвитку вітчизняної промисловості, залучення прямих іноземних інвестицій та створення нових робочих місць, а отже і збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Крім того, у зв'язку з девальвацією національної валюти та нестабільним курсом національної грошової одиниці, закупівля товарів вітчизняного виробництва гарантує державному замовнику менші витрати на сервісне обслуговування порівняно з іноземним аналогом, а отже сприятиме прямій економії державних коштів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття запропонованих змін до законодавства забезпечить створення конкурентних умов для представників малого та середнього бізнесу та вітчизняних виробників, які знаходяться в значно гірших умовах ніж іноземні компанії та великі підприємства.

Реалізація передбачених законом механізмів стане одним із дієвих інструментів подолання економічної кризи та дасть поштовх для зростання економіки України та підвищення добробуту громадян.

 

Народні депутати України

 

Опрос