Идет загрузка документа (43 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Государственном бюро расследований

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 12.02.2015 № 2114
Дата рассмотрения: 11.02.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про Державне бюро розслідувань"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Створення Державного бюро розслідувань (далі - ДБР) передбачено положеннями Прикінцевих та Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), згідно з якими окремі норми КПК вводяться в дію з дня створення Державного бюро розслідувань.

Низкою положень КПК (ст. ст. 216, 246 тощо) передбачено здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень, поряд зі слідчими органів внутрішніх справ, органів Служби безпеки України, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, слідчими Державного бюро розслідувань.

Відповідно до Перехідних положень Конституції України прокуратура продовжує виконувати функцію попереднього слідства - до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Отже, з метою формування системи досудового слідства, а відтак виконання вимог Перехідних положень Конституції України та Прикінцевих і Перехідних положень КПК України, є об'єктивна необхідність у прийнятті законопроекту "Про Державне бюро розслідувань".

Слід зазначити, що законопроект "Про Державне бюро розслідувань" упродовж роботи Верховної Ради України сьомого скликання вносився народними депутатами двічі (реєстр. N 3042 від 01.08.2013 року та доопрацьований від 15.05.2014 року).

Цей законопроект "Про Державне бюро розслідувань" доопрацьований з врахуванням пропозицій і зауважень прокуратури, правоохоронних і судових органів, юридичних вузів та наукових установ України, правозахисних та інших, в тому числі, міжнародних організацій, зокрема експертами Ради Європи.

* * *

Про необхідність створення Державного бюро розслідувань йшлося ще понад сім років тому. 15 лютого 2008 року, розглянувши питання щодо ходу реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів, Рада національної безпеки і оборони України схвалила проект Концепції реформування кримінальної юстиції України і запропонувала Президентові України затвердити Концепцію.

Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311/2008 ця Концепція була затверджена.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. N 1153-р було затверджено також План заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України. Ним, з урахуванням змін, внесених у жовтні та листопаді 2011 р., було передбачено, зокрема, прийняття Кримінального процесуального кодексу України, а протягом шести місяців після цього - закону про створення антикорупційного органу з повноваженнями щодо проведення досудового розслідування корупційних правопорушень.

Усі зазначені документи виходили з необхідності імплементації в законодавство України положення статті 36 Конвенції ООН проти корупції "Спеціалізовані органи". Згідно з ним кожна Держава-учасниця забезпечує, відповідно до основоположних принципів своєї правової системи, наявність органу (чи органів або осіб), які спеціалізуються на боротьбі з корупцією за допомогою правоохоронних заходів. Такому органу (чи органам) забезпечується необхідна самостійність, відповідно до основоположних принципів правової системи Держави-учасниці, щоб вони могли виконувати свої функції ефективно й без будь-якого неналежного впливу. Такі особи або працівники такого органу або органів повинні мати відповідну кваліфікацію та ресурси для виконання покладених на них завдань.

Під час здійснюваного ОЕСР моніторингу виконання Україною Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції неодноразово наголошувалось на необхідності "забезпечити без подальшого зволікання ефективну антикорупційну спеціалізацію в правоохоронній системі шляхом створення законом автономного спеціалізованого органу з антикорупційних розслідувань, який буде структурно незалежним від існуючих правоохоронних органів та органів безпеки, буде націлений на високопосадову корупцію та буде забезпечений адекватними гарантіями незалежності, повноваженнями й ресурсами відповідно до міжнародних стандартів та найкращої практики" (Третій раунд, п. 2.9).

До того ж, ще у квітні 2013 року міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала Україну прискорити процес створення національного бюро розслідувань.

В травні 2013 року Група держав щодо боротьби з корупцією (GRECO) Ради Європи у своєму звіті про реформи в Україні відзначила провал України у виконанні першого пункту зі списку рекомендацій РЄ - про створення незалежного органу з нагляду за реалізацією національної антикорупційної стратегії.

* * *

На вирішення зазначених вище суспільно значущих завдань розроблено проект Закону України "Про Державне бюро розслідувань".

2. Мета і завдання проекту

Метою проекту Закону є створення організаційно-правових засад діяльності Державного бюро розслідувань, головним завданням якого є запобігання і протидія злочинам як найбільш небезпечним кримінальним правопорушенням.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Для досягнення зазначеної вище мети Закон визначає правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань - державного правоохоронного органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів, віднесених до його компетенції.

* * *

Концептуальні положення проекту Закону України "Про Державне бюро розслідувань" наступні:

1. ДБР - державний правоохоронний орган. Питання діяльності ДБР у Кабінеті Міністрів України представляє Директор ДБР.

2. Систему ДБР складають центральний апарат, територіальні органи, спеціальні підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади. У складі ДБР діють слідчі, оперативні та інші підрозділи.

Організаційну структуру Державного бюро розслідувань затверджує Директор ДБР за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Загальна структура, функції та чисельність, у тому числі осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, визначається окремим Законом.

3. Керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який частину своїх повноважень реалізує спільно із першим заступником ДБР і заступником Директора ДБР

До працівників ДБР належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці, працівники, які уклали трудовий договір із Державним бюро розслідувань. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.

4. На ДБР покладаються такі основні завдання:

1) запобігання організованій злочинній діяльності, терористичним та іншим особливо тяжким насильницьким злочинам - з метою забезпечення безпеки людини, суспільства і держави;

2) виявлення, розкриття і розслідування:

- злочинів, пов'язаних з діяльністю злочинних організацій;

- злочинів, пов'язаних з тероризмом;

- особливо тяжких насильницьких злочинів, за які Кримінальним кодексом України передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі;

3) запобігання злочинам катування і злочинам, пов'язаним з іншими жорстокими, нелюдськими або такими, що принижують гідність, видами поводження і покарання, вчинюваним працівниками правоохоронних органів, і виявлення таких злочинів - з метою забезпечення справедливого правосуддя і недопущення випадків притягнення невинуватих осіб до кримінальної відповідальності;

4) розкриття і розслідування злочинів катування і злочинів, пов'язаних з іншими жорстокими, нелюдськими або такими, що принижують гідність, видами поводження і покарання, вчинених слідчими (детективами) Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, а також прокурорами;

5) розкриття і розслідування корупційних та пов'язаних з корупцією злочинів, вчинених працівниками Національного антикорупційного бюро України і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

5. Для забезпечення виконання завдань ДБР утворюються такі його управління:

1) територіальне управління, яке знаходиться у місті Львів та поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;

2) територіальне управління, яке знаходиться у місті Хмельницький та поширює свою діяльність на Вінницьку, Житомирську, Рівненську, Хмельницьку, Чернівецьку області;

3) територіальне управління, яке знаходиться у місті Миколаїв та поширює свою діяльність на Кіровоградську, Миколаївську, Одеську області;

4) територіальне управління, яке знаходиться у місті Мелітополь та поширює свою діяльність на Автономну Республіку Крим, Запорізьку, Херсонську області, місто Севастополь;

5) територіальне управління, яке знаходиться у місті Полтава та поширює свою діяльність на Дніпропетровську, Полтавську, Сумську, Харківську області;

6) територіальне управління, яке знаходиться у місті Краматорськ та поширює свою діяльність на Донецьку і Луганську області;

7) територіальне управління, яке знаходиться у місті Київ та поширює свою діяльність на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.

6. Для одержання заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, підслідні Державному бюро розслідувань, створюється спеціальна телефонна лінія, а також забезпечується можливість подання таких заяв і повідомлень, у тому числі без зазначення імені, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, через офіційний веб-сайт Державного бюро розслідувань та засобами електронного зв'язку. Інші державні органи, отримавши інформацію про кримінальне правопорушення, що віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань, зобов'язані невідкладно передати її до Державного бюро розслідувань.

7. В законі визначаються основні засади організації і діяльності ДБР, розкриваються гарантії незалежності та політичної нейтральності і позапартійності ДБР, повноваження ДБР.

8. Керівництво діяльністю Державного бюро розслідувань здійснює його Директор, який частину своїх повноважень реалізує спільно із першим заступником Директора ДБР і заступником Директора ДБР.

1) Директором ДБР, першим заступником Директора ДБР і заступником Директора ДБР може бути громадянин України, не молодший 35 років, який: має вищу юридичну освіту; має стаж роботи в галузі права не менше десяти років; має досвід роботи на керівних посадах не менше п'яти років; володіє державною мовою; не є членом жодної політичної партії; не є і не був членом організації, забороненої законом або судом; має високі моральні якості і бездоганну репутацію; за станом здоров'я спроможний виконувати відповідні службові обов'язки.

Не може бути призначена на посади Директора ДБР, першого заступника Директора ДБР і заступника Директора ДБР особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченим статтею 14 цього Закону.

Директор ДБР, перший заступник Директора ДБР і заступник Директора ДБР призначаються строком на п'ять років. Одна і та ж особа не може обіймати ці посади більше ніж два строки підряд.

2). Директор Державного бюро розслідувань:

1) несе відповідальність за діяльність Державного бюро розслідувань, зокрема законність здійснюваних Державного бюро розслідувань оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування, додержання прав і свобод осіб;

2) організовує роботу Державного бюро розслідувань, визначає обов'язки першого заступника, заступників Директора Державного бюро розслідувань;

3) координує і контролює діяльність його центрального апарату та територіальних органів;

4) затверджує структуру та штатну чисельність центрального апарату та територіальних органів Державного бюро розслідувань;

5) визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності переліки посад у центральному апараті Державного бюро розслідувань та його територіальних органах, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами;

6) вносить на розгляд Президента України подання про відзначення державними нагородами України осіб рядового та начальницького складу, державних службовців та інших працівників Державного бюро розслідувань, а також осіб, які сприяють у виконанні покладених на нього завдань;

інше.

3). Директор територіального органу Державного бюро розслідувань:

1) організовує роботу відповідного територіального органу щодо виконання повноважень Державного бюро розслідувань, наказів і розпоряджень Директора Державного бюро розслідувань;

2) призначає на посади та звільняє з посад працівників відповідного територіального органу, крім тих, які призначаються Директором Державного бюро розслідувань в порядку, передбаченому частиною другою статті 11 цього Закону;

3) вносить Директорові Державного бюро розслідувань подання про присвоєння у встановленому законодавством порядку спеціальних звань особам рядового і начальницького складу та рангів державних службовців працівникам відповідного територіального органу;

4) вносить Директорові Державного бюро розслідувань пропозиції щодо структури та штатної чисельності відповідного територіального органу;

5) видає у межах своїх повноважень накази і розпорядження;

6) здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами, у тому числі має право в межах своєї компетенції особисто реалізовувати повноваження Державного бюро розслідувань, визначені цим Законом.

4). Директор ДБР, перший заступник Директора ДБР і заступник Директора ДБР призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України відповідно до рекомендації Комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Державного бюро розслідувань та його заступників (далі - Конкурсна комісія).

9. Конкурсна комісія здійснює організацію та проведення конкурсу відповідно до цього Закону.

До складу Конкурсної комісії входять:

1) три особи, яких визначає Президент України;

2) три особи, яких визначає Верховна Рада України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів досудового розслідування;

3) три особи, яких визначає Кабінет Міністрів України.

Членами конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, юридичну освіту, високі професійні і моральні якості, суспільний авторитет.

Конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб. Рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні Конкурсної комісії проголосували не менше п'яти членів Конкурсної комісії. Голова та секретар Конкурсної комісії обираються з числа членів Конкурсної комісії.

Засідання Конкурсної комісії відкриті для представників засобів масової інформації та журналістів та забезпечується відео- та аудіофіксація і трансляція у режимі реального часу відповідної відео- та аудіоінформації із засідань Конкурсної комісії на офіційному Кабінету Міністрів України України.

Інформація про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України не пізніше, ніж за 24 години до його початку.

Роботу Конкурсної комісії забезпечує Секретаріат Кабінету Міністрів України.

10. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

На службу до Державного бюро розслідувань приймаються на конкурсній основі, в добровільному порядку (за контрактом) громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки. Кваліфікаційні вимоги та Критерії професійної придатності для зайняття посад в цих підрозділах затверджуються Директором Державного бюро розслідувань. Призначення на посади у Державному бюро розслідувань здійснюється виключно за результатами відкритого конкурсу, що проводиться в порядку, визначеному Директором Державного бюро розслідувань.

Положення про спеціальні звання працівників Державного бюро розслідувань, порядок присвоєння цих звань та їх співвідношення з іншими спеціальними, а також військовими, званнями, рангами державних службовців затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Працівники Державного бюро розслідувань регулярно, але не рідше одного разу на два роки, проходять обов'язкове підвищення кваліфікації.

11. Працівники Державного бюро розслідувань під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.

В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників Державного бюро розслідувань та членів їхніх сімей не допускається розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб. Відомості про проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань надаються з дозволу Директора Державного бюро розслідувань або його заступника.

У разі затримання працівника Державного бюро розслідувань або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його тримають в установах для попереднього ув'язнення окремо від інших осіб.

Для забезпечення безпеки працівників Державного бюро розслідувань, їх захисту від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків, у складі Державного бюро розслідувань діє спеціальний підрозділ фізичного захисту, співробітникам якого надається право зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу на підставах і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію".

Під захистом держави перебувають особи, які добровільно, у тому числі на договірних засадах, надають допомогу Державному бюро розслідувань у здійсненні повноважень. Незаконне розголошення даних про таких осіб, а також інші правопорушення щодо цих осіб та їх близьких осіб, вчинені у зв'язку з відносинами з Державним бюро розслідувань, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Працівник Державного бюро розслідувань, який відповідно до цього Закону повідомив про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Державного бюро розслідувань, не може бути звільнений з посади або бути змушений до звільнення, притягнутий до відповідальності чи іншим чином переслідуватися за таке повідомлення, крім випадку притягнення до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Посадовим особам Державного бюро розслідувань забороняється розголошувати відомості про працівників Державного бюро розслідувань, які повідомили про порушення.

Працівники Державного бюро розслідувань самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень, визначених цим та іншими законами, і за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть відповідальність згідно із Законом.

У разі порушення працівником Державного бюро розслідувань під час виконання ним своїх службових обов'язків прав чи свобод особи Державне бюро розслідувань вживає в межах своєї компетенції заходів із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винуватих до відповідальності.

12. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення Державного бюро розслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Забороняється здійснення фінансування, матеріально-технічного забезпечення Державного бюро розслідувань за рахунок коштів місцевих бюджетів чи будь-яких інших джерел, крім коштів Державного бюджету України та надання допомоги в межах проектів міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України.

Державне бюро розслідувань забезпечується необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для здійснення службової діяльності.

13. Законом також детально визначаються:

- порядок взаємодії ДБР з іншими державними органами (органами внутрішніх справ, служби безпеки, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

- засади державного захисту службовців ДБР;

- грошове забезпечення та оплата праці працівників ДБР;

- контроль за діяльністю ДБР. Директор Державного бюро розслідувань: інформує Президента України, Верховну Раду України, та Кабінет Міністрів України з основних питань діяльності Державного бюро розслідувань та його підрозділів, про виконання покладених завдань, додержання законодавства, прав і свобод осіб; щороку до 1 квітня подає Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України письмовий звіт про діяльність Державного бюро розслідувань за попередній рік.

- зміст письмового звіту про діяльність ДБР і засади демократичного цивільного контролю за діяльністю ДБР;

- забезпечення прозорості в діяльності ДБР.

1. З метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю, при Державному бюро розслідувань утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу. До складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань не можуть входити: 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 2) особи, які, незалежно від тривалості, були працівниками правоохоронних органів упродовж попередніх двох років; 3) особи, близькі особи яких, незалежно від тривалості, були працівниками Державного бюро розслідувань упродовж попередніх двох років.

Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рада громадського контролю при Державному бюро розслідувань: 1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань Державного бюро розслідувань; 2) розглядає звіти Державного бюро розслідувань і затверджує свій висновок щодо них; 3) обирає з її членів трьох представників, які входять до складу Дисциплінарної комісії Державного бюро розслідувань; 4) має інші права, передбачені Положенням про Раду громадського контролю.

14. З метою попередження і виявлення правопорушень у діяльності працівників ДБР в його складі діють підрозділи внутрішнього контролю, що підпорядковуються безпосередньо Директорові ДБР. Підрозділи внутрішнього контролю діють у складі центрального апарату та територіальних органів ДБР.

Керівники та працівники підрозділів внутрішнього контролю центрального апарату та територіальних органів ДБР призначаються на посаду та звільняються з посади Директором ДБР в порядку, передбаченому частиною другою статті 11 цього Закону.

2. Підрозділ внутрішнього контролю ДБР має такі обов'язки:

1) запобігання вчиненню правопорушень працівниками Державного бюро розслідувань згідно з вимогами законів України "Про запобігання корупції" та "Про державну службу";

2) здійснення контролю за дотриманням працівниками Державного бюро розслідувань правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів, декларування майна, доходів, видатків та зобов'язань фінансового характеру;

3) проведення перевірок працівниками Державного бюро розслідувань на доброчесність та моніторингу способу їх життя;

4) проведення з особами психофізіологічних інтерв'ю із застосуванням поліграфа під час вступу на службу та проходження служби в Державному бюро розслідувань;

5) перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв'язку Державного бюро розслідувань, щодо причетності працівників Державного бюро розслідувань до вчинення правопорушень;

інші.

Працівник Державного бюро розслідувань, якому стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Державного бюро розслідувань, зобов'язаний негайно повідомити про це Директора Державного бюро розслідувань та підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань.

У разі виявлення інформації про можливе вчинення працівником Державного бюро розслідувань кримінального правопорушення, підрозділ внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань негайно повідомляє про це Генерального прокурора України чи його заступника.

Порядок діяльності та повноваження підрозділів внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань визначаються положенням, яке затверджується Директором Державного бюро розслідувань.

15. Законом визначені особливості дисциплінарної відповідальності працівників ДБР. Для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Державного бюро розслідувань утворюється Дисциплінарна комісія у складі п'яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять три особи, визначені Радою громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Склад та положення про Дисциплінарну комісію Державного бюро розслідувань затверджуються Директором Державного бюро розслідувань.

16. Рекомендується Кабінету Міністрів України утворити ДБР не пізніше 1 січня 2016 року за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів Генеральної прокуратури, відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та інших державних органів, які протидіють злочинам, і сформувати Конкурсну комісію, відповідно до цього Закону.

Під час початкового формування підрозділів Державного бюро розслідувань встановлюються і повинні бути дотримані квоти, згідно з якими:

1) формування слідчих підрозділів Державного бюро розслідувань - забезпечується за рахунок:

- осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих прокуратури - не більше ніж на 30 %;

- осіб, які протягом останнього року обіймали посади слідчих в інших державних органах - не більше ніж на 19 %;

- інших осіб, які мають відповідний стаж роботи в галузі права - не менше ніж на 51 %;

2) формування оперативно-розшукових підрозділів, а також підрозділу внутрішньої безпеки Державного бюро розслідувань забезпечується за рахунок осіб, які:

- протягом останнього року обіймали посади в оперативно-розшукових підрозділах - не більше ніж на 40 %;

- інших осіб, які мають відповідний стаж роботи в галузі права, - не менше ніж на 60 %.

17. Вносяться зміни до таких законодавчих актів:

1) у Кримінальному процесуальному кодексі України пропонується:

ліквідація процесуального керівництва прокурора під час досудового розслідування із залишенням функцій нагляду за дотриманням законності під час дізнання, досудового слідства;

повернення повноважень керівнику органу досудового розслідування в частині відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, погодження повідомлення про підозру та проведення слідчих дій, витребування проваджень з метою перевірки та передачі їх до іншого органу досудового розслідування, скасування незаконних рішень слідчого, визначення місця проведення досудового розслідування, а також надання йому права продовження строку досудового розслідування та його встановлення при поверненні прокурором матеріалів у передбачених КПК України випадках;

оптимізація повноважень слідчого щодо надання доручень не лише оперативним підрозділам, а й іншим уповноваженим підрозділам про проведення слідчих (розшукових) дій, об'єднання, виділення, а також відкриття матеріалів розслідування, самостійне повідомлення про підозру, проведення освідування особи, огляду трупа, пов'язаного з ексгумацією, та розпорядження матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, виконання ухвали про арешт майна;

розширення підстав тимчасового доступу до речей і документів, а також спрощення порядку такого тимчасового доступу;

удосконалення порядку застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки;

конкретизація підстав затримання без ухвали слідчого судді;

повернення обов'язку слідчого усувати причини і умови, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення;

визначення строків проведення експертизи та граничних строків, розширення переліку підстав призначення експертизи, зокрема додаткової або повторної;

удосконалення механізму закриття кримінального провадження та передбачення порядку звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності;

удосконалення порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або керівника органу досудового розслідування тощо.

2) пропонуються зміни до законів України "Про оперативно-розшукову діяльність" у Законі України "Про державну службу", "Про попереднє ув'язнення", "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", "Про телекомунікації", "Про банки і банківську діяльність", "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру".

У Законі України "Про прокуратуру" пропонується зазначити, що він набирає чинність одночасно із набранням чинності Законом України "Про Державне бюро розслідувань", " крім пункту 5 розділу XII (крім підпунктів 3, 5, 8, 9, 12, 20, 42, 49, 63, 67), розділу XIII Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування".

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання

Основу нормативно-правової бази становлять: Конституція України, відповідні міжнародні договори України, Кримінальний процесуальний кодекс України, інші закони України, а також Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена Указом Президента України від 8 квітня 2008 року N 311/2008.

Прийняття Закону потребуватиме внесення змін низки законодавчих актів України. Такі зміни пропонуються в Прикінцевих положеннях законопроекту.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація законопроекту потребує виділення коштів з Державного бюджету України. Однак, ці кошти мають з'явитися внаслідок ліквідації окремих органів прокуратури і скорочення штатів прокуратур згідно з прийнятим новим Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, що у свою чергу дозволить двічі скоротити штатну чисельність працівників прокуратури, які виконували функцію процесуального керівництва та нагляду за досудовим розслідуванням. Тобто, прокуратура позбавляється невластивої їй функції нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, оскільки Конституція України не наділяє прокуратуру такими повноваженнями.

Таким чином, приведення законодавства у відповідність до вимог Конституції України дозволить скоротити кількість прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та за рахунок цього укомплектувати ДБР.

Прийняття цього законопроекту не потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Позиція заінтересованих осіб

Проект Закону потребує погодження з відповідними органами виконавчої влади.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6-1. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Проект акта не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта потребує проведення консультацій з громадськістю шляхом розміщення його на офіційному веб-порталі Верховної Ради України.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.

11. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту

Головним результатом прийняття Закону стане створення організаційно-правових засад запобігання і протидії корупції серед вищих посадових осіб держави, суддів і прокурорів, запобігання корупції під час формування єдиного органу законодавчої влади і недопущення зрощення бізнесу та політики, а також неналежного розслідування злочинів катування і пов'язаних з ними злочинів.

 

Народні депутати України

Опрос