Идет загрузка документа (9 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно урегулирования отдельных вопросов правового статуса земель фермерского хозяйства

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 04.06.2015 № 2028а
Дата рассмотрения: 04.06.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Земельним кодексом та Законом України "Про фермерське господарство" передбачена вкрай недосконала процедура передачі земельної ділянки із земель державної та комунальної власності. Зокрема, необхідною умовою для отримання такої земельної ділянки визначено наявність у засновника фермерського господарства досвіду роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. При цьому, по-перше, законом ігнорується той факт, що наявність зазначеної освіти і досвіду не є беззаперечною умовою для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва. По-друге, ця норма створює невиправданий бар'єр для залучення до сільського виробництва населення міських населених пунктів, що на даний час є доцільним з урахуванням надмірної урбанізації та масового відтоку сільського населення до міст. З огляду на наведене, правом на утворення фермерського господарства мають бути наділені усі громадяни України, незалежно від їх освіти та досвіду роботи.

Недосконалими є і норми, що регулюють питання статусу земель, які використовуються для ведення фермерського господарства. Зокрема, належним чином не визначений вид використання (цільового призначення) таких земельних ділянок. Так, статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство визначене як форма підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку. У той же час у Земельному кодексі України поняття земель для товарного сільськогосподарського виробництва та земель для ведення фермерського господарства використовуються як окремі поняття. Простежується ця плутанина також і на підзаконному рівні. Так, Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 N 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за N 1011/18306, землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення фермерського господарства є окремими видами цільового призначення землі. У результаті на практиці земельні ділянки передаються у власність та користування як з одним, так і з іншим цільовим призначенням. Дана ситуація використовується також на тіньовому ринку для виведення земельних ділянок з-під дії мораторію на відчуження та зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, встановленого пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (адже формально земельні ділянки для ведення фермерського господарства під дію вказаної заборони не підпадають). Враховуючи викладене, існує потреба у законодавчому закріпленні земельних ділянок фермерських господарств як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, існують проблеми і у визначеному законом механізмі оформлення прав користування землями фермерського господарства. Так, нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" передбачена можливість оренди громадянами земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Проте законом не визначений порядок використання зазначених земельних ділянок фермерськими господарствами як суб'єктами господарювання. Незважаючи на те, що фактично земельною ділянкою користується фермерське господарство, право оренди в даному випадку продовжує бути зареєстрованим за фізичною особою. Внаслідок цього, фермерське господарство позбавлене юридичної можливості сплачувати орендну плату, а також нести інші обов'язки і користуватись правами орендаря. Вирішити дану правову колізію доволі просто - достатньо чітко визначити фермерське господарство як користувача землі, що передається особі, яка є засновником такого господарства.

Ще однією проблемою у сфері правового регулювання питань функціонування фермерських господарств, є передбачена частиною другою статті 134 Земельного кодексу України можливість набуття прав на землю для зазначених потреб без проведення земельних аукціонів. Норма, яка була запроваджена для сприяння розвитку фермерства, як форми малого підприємництва на селі, на практиці стала широко використовуватись для поповнення земельних банків великих аграрних підприємств в обхід земельних торгів, з використанням господарств, що є афільованими з цими підприємствами. Інші ж фермерські господарства, в результаті, обмежуються у можливості одержання земель державної та комунальної власності. Крім того, вказана проблема живить корупцію, адже наявність в руках чиновника права на свій розсуд визначати, кому має належати земля, неодмінно призводить до бажання отримати із цього неправомірні зиски. Натомість, передача земель фермерським господарствам на відкритих аукціонах дозволила б знизити рівень корупції, збільшити надходження до місцевих бюджетів, та надати доступ до земельних ресурсів більш широкому колу громадян.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Основною метою законопроекту є сприяння збільшенню кількості нових фермерських господарств та їх ефективному розвитку. Мети пропонується досягти шляхом спрощення процедури їх утворення, що також дозволить знизити рівень корупції.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується:

надати право на утворення фермерського господарства усім громадянам України, незалежно від наявності у них відповідної освіти та досвіду роботи;

законодавчо закріпити статус земельних ділянок фермерських господарств як земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

продавати земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них для ведення фермерського господарства виключно на земельних аукціонах;

встановити механізм переоформлення права оренди земельних ділянок, що надані фізичним особам та використовуються для ведення фермерського господарства, на фермерське господарство як суб'єкта господарювання;

уточнення термінології щодо майна фермерського господарства.

4. Стан нормативно-правової бази

У даній сфері правового регулювання діють наступні правові акти:

Земельний кодекс України;

Закон України "Про фермерське господарство".

Прийняття законопроекту не потребує змін до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує витрат з Державного та місцевих бюджетів України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту дозволить зняти адміністративні бар'єри при набутті та реалізації прав на землю для ведення фермерського господарства, що сприятиме: росту зайнятості у фермерських господарствах, збільшенню доходів місцевих бюджетів та забезпеченню сталого розвитку сільських територій.

 

Народні депутати України

Опрос