Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно оперативно-розыскной деятельности в органах и учреждениях исполнения наказаний, следственных изоляторах

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 04.06.2015 № 2024а
Дата рассмотрения: 04.06.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону України

До нормативно-правових актів, які регламентують окремі аспекти конфіденційного співробітництва в органах і установах виконання покарань, у першу чергу відноситься Кримінально-виконавчий кодекс України. У ст. 104 КВК України визначено, що в колоніях здійснюється оперативно-розшукова діяльність, основним завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою:

- забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб;

- попередження і виявлення злочинів, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання;

- вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень;

- надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, або кримінальне провадження допомоги в розкритті, припиненні та попередженні злочинів.

Однак зазначений нормативно-правовий акт містить певні недоліки. Законодавець, конструюючи ст. 104 КВК України, допустив одну суттєву помилку. Обравши таку назву статті як "Оперативно-розшукова діяльність в колоніях", законодавець виключив з простору правового регулювання ряд об'єктів оперативного обслуговування. Наприклад, слідчі ізолятори, територіальні органи управління, орган пробації, арештні доми, виправні центри.

Основний Закон України визначив, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Цитована норма прямої дії Основного Закону має безпосереднє відношення до осіб, які надають допомогу оперативним підрозділам у боротьбі зі злочинністю на конфіденційній основі.

Соціальний і правовий захист осіб, залучених до співробітництва, є важливим фактором розв'язання складного комплексу проблем підвищення активності громадян у боротьбі зі злочинністю, їх взаємодії з правоохоронними органами. Водночас підвищується ступінь ризику таких осіб, ускладнюється завдання самозбереження і забезпечення їх безпеки у процесі виконання завдань оперативно-розшукової діяльності. У місцях позбавлення волі конфіденти ще менш захищені в силу специфіки діяльності органів і установ виконання покарань (знижений рівень конспірації, обмежене коло засуджених тощо).

У зв'язку з цим виникає необхідність перегляду діючого законодавства з питань соціального і правового захисту осіб, які надають сприяння оперативним підрозділам при проведенні оперативно-розшукових заходів.

Досвід зарубіжних країн щодо звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які сприяють правоохоронним органам не варто недооцінювати. Наприклад, в Угорщині агенти, залучені до негласного співробітництва на основі матеріалів для порушення кримінальної справи, становлять більшу частину агентурної мережі. В американському відомстві по боротьбі з розповсюдженням наркотиків (ДЕА) більше 50 % агентів співпрацюють в обмін на звільнення від кримінального покарання або його пом'якшення.

Оперативно-розшукова діяльність, як і будь-яка інша правоохоронна діяльність, вимагає не лише витрат фізичних і моральних сил оперативних працівників, але і певних фінансових затрат. Для ефективного функціонування оперативних апаратів органів і установ виконання покарань та вирішення завдань, що стоять перед ними, необхідне відповідне фінансове забезпечення, що в умовах реформування системи виконання покарань набуває великого значення.

Одна із причин неналежного фінансування оперативно-розшукової діяльності, на нашу думку, полягає у відсутності законодавчої норми, яка б передбачала таке фінансування. Проект Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", поданий у Верховну Раду у 2008 році, містить відповідну норму, яка передбачає фінансове забезпечення оперативно-розшукової діяльності

Згідно статті 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань є: наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують вчинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання.

Поряд з цим, стаття 8 зазначеного Закону визначає, що оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 надається право на здійснення цілого переліку оперативно-розшукових заходів (прав).

Імперативна норма ч. 1 ст. 9 Закону вимагає у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводити оперативно-розшукову справу.

Іншими словами перш ніж приступити до реалізації такого права, як встановлення конфіденційного співробітництва оперативному працівнику необхідно мати підстави визначені у ст. 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Відомо, що практика діяльності оперативних підрозділів йде по шляху того, що 90 % матеріалів оперативно-розшукових справ заводяться на підставі оперативної інформації отриманої від негласного апарату (агентів, резидентів). Але ж для отримання такої інформації оперативний працівник повинен встановити конфіденційне співробітництво, право на встановлення якого може бути реалізоване лише після заведення оперативно-розшукової справи, як того вимагає стаття 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність". Таким чином виникає замкнуте коло, без підстав немає прав, а без прав не можна здобути підстави.

У зв'язку з цим виникає необхідність здійснити законодавче розмежування прав оперативних підрозділів при здійсненні пошукових заходів і оперативно-розшукових, при проведенні яких здійснюється тимчасове обмеження прав та свобод громадян.

Підсумовуючи викладене необхідно зазначити, що розмежування прав оперативних підрозділів на дві групи сприятиме ефективному виконанню обов'язків оперативних підрозділів закріплених у статті 7 Закону, а також гарантуватиме дотримання прав та свобод громадян. Така пропозиція відповідатиме новітнім підходам до класифікації оперативно-розшукових заходів за ступенем санкціонування та втручання у конституційні права і свободи людини.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є оптимізація проведення оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, захистити конституційні права громадян.

Завданнями проекту закону є проведення оперативно-розшукової діяльності в слідчих ізоляторах, розмежування прав оперативних підрозділів при здійсненні пошукових заходів і оперативно-розшукових, нормативно-правове закріплення фінансового забезпечення оперативно-розшукової діяльності, а також розширення соціального і нормативне закріплення правового захисту осіб, залучених до співробітництва.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту закону

Проектом Закону України пропонується змінити назву та положення ст. 104 Кримінально-виконавчого кодексу України, а також доповнити Закон України "Оперативно-розшукову діяльність", ст. 12-1 "Фінансове забезпечення оперативно-розшукової діяльності" та внести зміни до ст. 8, 13, що дозволить оптимізувати проведення оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та захистити конституційні права громадян.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері є Конституція України, Кримінально-виконавчий кодекс України, Закон України "Оперативно-розшукову діяльність".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття та реалізація Закону України не потребує матеріальних та інших витрат.

6. Запобігання корупції

У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

7. Прогноз результатів

Прийняття Закону України удосконалить оперативно-розшукову діяльність в органах і установах Державної пенітенціарної служби України, а також нормативно закріпить соціально-правовий захист осіб, залучених до співробітництва.

 

Народний депутат України 

О. М. Дмитренко

Опрос