Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно защиты детей от сексуальных злоупотреблений и сексуальной эксплуатации

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 03.02.2015 № 2016
Дата рассмотрения: 03.02.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації"

1. Обґрунтування необхідності внесення змін та доповнень

Запропоновані зміни до законодавства України з питань захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації розроблені з метою гармонізації законодавства України із положеннями Факультативного протоколу щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини (далі - Факультативний протокол), ратифікованого Верховною Радою України 3 квітня 2003 р., Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (далі - Ланцаротська Конвенція), що ратифікована Україною 20 червня 2012 р., та Європейської соціальної хартії (переглянута), ратифікованої Україною 14 вересня 2006 р.

Комітет ООН з прав дитини у своїх Заключних спостереженнях щодо виконання Україною Конвенції ООН про права дитини від 1995, 2002, 2007 та 2011 років рекомендував Україні встановити чіткій мінімальний вік статевого повноліття.

Європейський комітет із соціальних прав Ради Європи у 2011 р. виніс щодо України заключний висновок, в якому констатував невідповідність практики застосування пункту 10 статті 7 "Право дітей та підлітків на захист" Європейської соціальної хартії (переглянутої), що по суті стосується нездатності України захищати дітей від їх залучення до проституції та порнографії.

У 2009 - 2010 рр. експертною робочою групою при Міжнародному жіночому правозахисному центрі "Ла Страда-Україна" та за підтримки Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ в Україні було проведено порівняльно-правовий аналіз вітчизняної нормативно-правової бази з положеннями Факультативного протоколу щодо протидії торгівлі до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії. Дослідження дозволило виявити пробіли у національному законодавств у сфері захисту дітей від сексуальної експлуатації дітей, виробити рекомендації по їх усуненню. Однією із рекомендацій є встановлення чіткого мінімального віку статевого повноліття.

Статистика органів внутрішніх справ, звіти громадських організацій дозволяють стверджувати, що проблема сексуальних зловживань та експлуатації дітей в Україні існує, а отже потребує вирішення. Так, за даними Генеральної прокуратури України у 2014 р. зареєстровано 212 кримінальних правопорушень за ст. 153 "Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом", за ст. 155 "Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості" - 49, за ст. 156 "Розбещення неповнолітніх" - 209, за ст. 302 "Створення або утримання місць розпусти і звідництво" - 509.

2. Цілі та завдання запропонованих змін

Метою розробки змін є вдосконалення кримінального законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів у сфері протидії сексуальним зловживанням щодо дітей.

3. Загальна характеристика та основні положення запропонованих змін та доповнень

Законопроектом пропонується комплексний підхід щодо вдосконалення законодавства у сфері захисту дітей від сексуальних зловживань. Пропонується встановити чіткій мінімальний вік статевого повноліття, вдосконалити відповідальність осіб, які посягають на статеву свободу та недоторканість, честь та гідність дітей.

Кримінальне законодавство України містить низку положень, що спрямовані на захист статевої свободи та недоторканості дітей від злочинних посягань. Так, наприклад, ст. 153 Кримінального кодексу Україні в якості кваліфікуючих ознак даного злочину передбачає відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене відносно неповнолітніх та малолітніх осіб. Однак у статті існує невідповідність, пов'язана із необґрунтовано м'якою санкцією за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього.

Злочин, передбачений ст. 153 КК України за ступенем свої суспільної небезпечності не поступається злочину, передбаченому ст. 152 КК України, а в деяких випадках може спричинити навіть більш тяжку шкоду фізичному та психологічному здоров'ю потерпілого, так як його вчинення знаходиться у суперечності із загальноприйнятим природним укладом статевих відносин, а також з поєднанням насильства та безпорадного стану потерпілої особи.

Незважаючи на цей очевидний факт, за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом ч. 2 ст. 153 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, в той час як за зґвалтування неповнолітньої або неповнолітнього ч. 3 ст. 152 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Законопроектом пропонується усунути цю прогалину, встановивши відповідальність за вчинення насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно неповнолітнього або неповнолітньої у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.

Одним із зобов'язань, взятих на себе Україною через підписання міжнародних правових документів, зокрема Факультативного протоколу, Ланцаротської Конвенції, є встановлення чіткого мінімального віку статевого повноліття.

Чинне законодавство ст. 155 КК України передбачає кримінальну відповідальність за статеві стосунки з особою, яка не досягла статевої зрілості. Питання про досягнення статевої зрілості вирішується судово-медичною експертизою.

Згідно із запропонованими у законопроекті змінами до статті 155 КК України, криміналізуються добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, вчинені повнолітньою особою. Таким чином, встановлюється мінімальний вік статевого повноліття, що відповідає рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини, а також не виникає потреби в обов'язковому проведенні судово-медичної експертизи для встановлення статевої зрілості потерпілої особи, що суттєво полегшує процес кваліфікації та доказування цього злочину.

Крім того, використання запропонованого у законопроекті вікового критерію та відмова від вживання терміна "статева зрілість" різко знизить ймовірність об'єктивного ставлення у провину, оскільки суб'єктивна сторона цього складу злочину вимагає від винного усвідомлення, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості. Водночас фізіологічний (статевий) розвиток є індивідуальним і встановлення факту недосягнення потерпілою особою статевої зрілості не рідко вимагає спеціальних знань, а в окремих випадках є неможливим без проведення відповідної експертизи.

Отже, зважаючи, що згідно з основоположними принципами кримінального права всі сумніви вирішуються на користь обвинуваченого, а кримінальна відповідальність особи ґрунтується на суб'єктивному ставленні в вину, замість оціночного поняття "статева зрілість" у диспозиції статті 155 КК України доцільно використовувати запропонований у законопроекті віковий критерій.

Також, у ст. 155 Кримінального кодексу України пропонується встановити спеціального суб'єкта. Суб'єктом даного злочину повинна бути саме повнолітня особа, оскільки ідея цієї норми полягає у захисті дитини від впливу дорослої особи, яка в силу свого повноліття здатна повною мірою усвідомлювати суспільно-небезпечний характер такої своєї поведінки відносно дитини. Таке положення відповідає ст. 18 Ланцаротської конвенції, згідно якої заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, яка не досягла передбаченого законодавством віку статевого повноліття, має бути криміналізовано (пп. "а" п. 1 ст. 18). Водночас, у п. 3 цієї статті підкреслено, що така норма не поширюється на врегулювання статевих стосунків між неповнолітніми, що здійснюються за взаємною згодою.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована Україною 20.06.2012 р.)

Стаття 18 Сексуальне насильство

1. Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення криміналізації такої умисної поведінки:

а) заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, яка не досягла передбаченого законодавством віку для заняття діяльністю сексуального характеру;

b) заняття діяльністю сексуального характеру з дитиною, коли:

- використовується примус, сила чи погрози або

- насильство здійснюється зі свідомим використанням довіри, авторитету чи впливу на дитину, зокрема в сім'ї, або

- насильство здійснюється в особливо вразливій для дитини ситуації, зокрема з причини розумової чи фізичної неспроможності або залежного становища.

2. Для цілей пункту 1 цієї статті кожна Сторона визначає вік, до досягнення якого забороняється займатися діяльністю сексуального характеру з дитиною.

3. Дія положень підпункту "a" пункту 1 цієї статті не поширюється на врегулювання статевих стосунків між неповнолітніми, що здійснюються за взаємною згодою.

Також законопроектом пропонується розширити коло суб'єктів ст. ст. 155, 156 КК України, шляхом застосування словосполучення "близькі родичі або члени сім'ї" в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи порівняно більшу ступінь суспільної небезпечності злочину вчиненого відносно малолітнього ніж відносно неповнолітнього, законопроектом пропонується посилити відповідальність за злочин, передбачений ст. 302 КК України "Створення або утримання місць розпусти і звідництво" шляхом введення ч. 4, якою передбачити відповідальність за вчинення такої діяльності із залученням малолітньої особи, встановивши покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Факультативний протокол до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії (ратифікований Законом України від 03.04.2003 N 716-IV, Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована Законом України від 20.06.2012 N 4988-VI, Європейська соціальна хартія (об'єднана) (ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. N 137-V) та інші нормативно-правові акти.

Для реалізації положень запропонованого законопроекту не має потреби вносити зміни до інших законодавчих актів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованих змін не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз наслідків прийняття акта

Прийняття запропонованих змін та доповнень сприятиме підвищенню стану захисту та дотримання прав дитини в Україні, наблизить українське законодавство до міжнародних стандартів забезпечення захисту дитини від сексуальної експлуатації, дозволить Україні виконати рекомендації Комітету ООН з прав дитини та Європейського комітету з соціальних прав.

7. Громадські обговорення

На розгляд Верховної Ради України VI скликання вносились декілька законопроектів, метою яких було приведення національного законодавства у відповідність до положень Факультативного протоколу, в тому числі захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальній експлуатації, зокрема законопроекти 7390 та 7391 від 20.11.2010 р. та 9540 від 06.12.2011 р., 4099а від 17.06.2014 р. Запропонований законопроект було розроблено із врахуванням зауважень та рекомендацій, що надходили від Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, профільних комітетів Верховної Ради України, органів державної влади, міжнародних та громадських організацій під час обговорення проблематики протидії сексуальним зловживанням та сексуальній експлуатації дітей. Зокрема, зміни до законодавства обговорювались під час круглого столу "Стан реалізації законодавства у сфері боротьби з торгівлею дітьми, дитячою проституцією і порнографією та перспективи його вдосконалення" (23.11.2010 р.), експертних слухань "Перспективи вдосконалення законодавства України в сфері захисту дітей від торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації" (02.03.2011 р.), круглого столу "Реалізація рекомендації Комітету ООН з прав дитини за результатами розгляду державних доповідей України. Питання протидії злочинам проти дітей" (08.07.2011 р.), круглого столу "Вдосконалення національного законодавства щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та зловживань сексуального характеру" (18.10.2011 р.), науково-експертних обговорень в Академії правових наук України (22.10.14 р.), круглого столу із науковцями Харківського національного університету внутрішніх справ (02.11.2014 р.).

 

Народний депутат України 

І. С. Луценко

Опрос