Идет загрузка документа (20 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно наложения взыскания на народного депутата Украины за нарушение требований относительно личного голосования)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 30.01.2015 № 1895
Дата рассмотрения: 30.01.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накладення стягнення на народного депутата України за порушення вимог щодо особистого голосування)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Протягом останніх років в роботі Верховної Ради України виробилася стійка практика голосування народними депутатами України за інших відсутніх у сесійній залі народних депутатів, більш відомої під терміном "кнопкодавство". Це явище є одним з найширших проявів політичної корупції та кризи парламентаризму в Україні. Відеозаписи пленарних засідань Верховної Ради підтверджують, що доволі часто за мінімально необхідних 226 народних депутатів рішення приймаються 35 - 40 кнопкодавами.

Із застосування неособистого голосування були внесені зміни до Конституції України, що встановлюють дату виборів Президента України та парламенту, прийняті Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (близько 50 депутатами у сесійній залі), призначений голова Національного банку України. За Закон "Про засади державної мовної політики" 06.06.2012 проголосувало реально 172 народних депутати, а не 234, як було офіційно оголошено.

Найбільшого поширення неособисте голосування досягло у Верховній Раді VII скликання за ініціативи та організаційного забезпечення керівництва депутатської фракції Партії Регіонів. Депутатами вказаної фракції була доведена до автоматизму тактика прийняття рішень швидкими темпами, без обговорення або майже без такого, часто у вечірній або нічний час групою в 35 - 40 депутатів з помаху руки депутата Михайла Чечетова.

Прийняттям Закону N 5520-VI від 06.12.2012 Верховна Рада України внесла зміни до свого Регламенту (ст. 47) в частині реагування на випадки неособистого голосування. На жаль, це реагування було зведене до повторного голосування за відповідне питання, що, попри деякий прогрес у законодавчому регулюванні, не вирішило проблему по суті та не припинило практику голосування замість відсутніх депутатів.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 Конституції України, голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто (аналогічний обов'язок закріплений ст. 47 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та ст. 24 Закону України "Про статус народного депутата України").

В свою чергу, нормою ч. 2 ст. 19 Основного Закону передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України, згідно ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Безальтернативний обов'язок народних депутатів України голосувати виключно особисто як такий, що випливає з самої природи представницького мандата, підтверджується Рішеннями Конституційного суду N 11-рп/98 від 07.07.98 та N 17-рп/2002 від 17.10.2002.

Конституційний суд України в абз. 3 п. 2 мотиваційної частини свого Рішення N 11-рп/98 від 07.07.98 за підсумками аналізу положення ч. 3 ст. 84 Конституції України дійшов висновку, що особисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування. В Конституції України відсутні положення, які надавали б право народному депутату України голосувати за іншого народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України. Таке право суперечило б природі представницького мандата народного депутата України, закріпленого в Конституції України.

Повноваження народного депутата України делеговані йому народом як сувереном влади (ч. 2 ст. 5, ч. 1 ст. 38 Конституції України) і зобов'язують його брати участь у прийнятті рішень Верховної Ради України шляхом голосування. Саме тому, що ці повноваження є делегованими і не підлягають подальшому делегуванню без згоди на це з боку суверена влади, народний депутат України не має права передавати свої повноваження щодо здійснення голосування іншому народному депутату України.

Практика голосування одного народного депутата України за іншого не має юридичних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Конституції України, порушення встановленої Конституцією України процедури розгляду чи ухвалення законів та інших правових актів є підставою для визнання їх неконституційними.

Конституційний суд у п. 2 резолютивної частини вказаного Рішення прямо зазначає, що народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України.

Таким чином, голосуванням за інших народних депутатів, народний депутат України грубо нехтує своїм почесним статусом повноважного представника Українського народу у Верховній Раді України та ставить під реальну загрозу конституційність кожного акту Верховної Ради, прийнятого з порушенням процедури особистого голосування.

Аналогічного висновку про незаконність та недопустимість неособистого голосування дійшов Європейський суд з прав людини в своєму Рішенні у справі "Олександр Волков проти України".

Крім того, неособисте голосування є прямим порушенням присяги народного депутата України, текст якої передбачає обов'язок парламентаря додержуватися Конституції України та законів України (ст. 79 Основного Закону).

Практика неособистого голосування депутатами законодавчого органу є неприйнятною та дикою для всього цивілізованого світу та жорстко засуджується як громадськістю, так і державним апаратом.

Так, в Ізраїлі та Шотландії неособисте голосування карається в кримінальному порядку (у першому випадку - засудженням до 5 років позбавлення волі), в деяких країнах така поведінка має наслідком позбавлення порушника представницького мандата (Литва, Польща, Словаччина).

В Україні попри перевищення кількості випадків парламентського "кнопкодавства" аналогічним епізодам в названих державах, разом узятих, жоден народний депутат не поніс будь-якої відповідальності за фальсифікацію результату голосування, незважаючи навіть на очевидні докази.

Разом з тим, на думку Хавронюка М. І., одного з найкращих в країні фахівців з питань кримінального та антикорупційного законодавства, неособисте голосування народного депутата України охоплюється статтею 366 Кримінального кодексу України "складання, видача службовою особою [ч. 3 ст. 18 КК України] завідомо неправдивих офіційних документів [примітка до ст. 358 КК України], внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів".

З таким висновком (злочинний характер неособистого голосування народним депутатом навіть за чинним Кримінальним кодексом) можна погодитись, але кримінальна складова парламентського "кнопкодавства", схоже, очевидна для всіх, крім Генерального прокурора України.

З цієї ж причини видається хоч і привабливою, але в нинішніх умовах безперспективною ідея прямої криміналізації неособистого голосування народних депутатів України.

Подання цього законопроекту обумовлене необхідністю впровадження дієвого правового механізму реагування на порушення народними депутатами України вимог законодавства щодо особистого голосування, обмеження народних депутатів - порушників у реалізації можливостей, в яких вбачається їх особиста зацікавленість.

Даний законопроект розроблений експертами громадської коаліції "Реанімаційний пакет реформ" та руху "Чесно".

2. Цілі й завдання прийняття законопроекту

Законопроект розроблено з метою забезпечення виконання народними депутатами України вимог Конституції України щодо особистого голосування на засіданнях Верховної Ради України та припинення ганебної практики фальсифікації народними депутатами результатів голосування на парламентських засіданнях.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та Закону України "Про комітети Верховної Ради України", які передбачають накладення стягнення на народного депутата України, що порушив вимогу щодо особистого голосування.

Зазначене стягнення включає:

1) негайне залишення порушником зали засідань;

2) позбавлення народного депутата права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради, а за кожне повторне протягом поточного скликання порушення вимоги щодо особистого голосування - у двадцяти пленарних засіданнях, при цьому електронною системою підрахунку голосів та Лічильною комісією тимчасово не враховується голос народного депутата - порушника з будь-яких питань, йому не видаються бюлетені для таємного голосування);

3) заборону народному депутату - порушнику займати посади голови, першого заступника, заступника, секретаря комітету Верховної Ради до кінця поточного скликання Верховної Ради, а якщо народний депутат - порушник обраний на одну із вказаних посад на момент накладення на нього стягнення - розгляд на наступному пленарному засіданні Верховної Ради питання про відкликання народного депутата - порушника з посади голови, першого заступника, заступника, секретаря комітету Верховної Ради із забороною такому народному депутату займати відповідні посади в комітетах до кінця поточного скликання Верховної Ради та втратою депутатською фракцією (депутатською групою), до якої входив такий народний депутат на момент порушення вимоги щодо особистого голосування, своєї квоти на посаду відповідно голови комітету, першого заступника, заступника голови, секретаря комітету Верховної Ради на користь іншої депутатської фракції (депутатської групи) - почергово, починаючи з найбільшої (з урахуванням вимог щодо представництва депутатських фракцій (депутатських груп) у комітетах Верховної Ради);

4) припинення на період позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради нарахування та здійснення йому будь-яких виплат;

5) заборону на період позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради на відрядження за рахунок коштів Державного бюджету України;

6) невключення народного депутата до офіційних парламентських делегацій України до кінця поточного скликання Верховної Ради (або заміна депутата, вже включеного до делегації);

7) застосування після кожного епізоду неособистого голосування процедури, передбаченої частиною шостою статті 51 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України".

Також законопроектом пропонується оприлюднювати рішення про накладення стягнення на народного депутата та здійснення ним фальсифікації результату голосування на офіційному веб-сайті Верховної Ради, титулі веб-сторінки народного депутата - порушника на офіційному веб-сайті Верховної Ради, а також шляхом публікації в газеті "Голос України". У відповідному повідомленні повинні бути зазначені такі відомості:

1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) народного депутата;

2) відомості про обрання народного депутата від загальнодержавного багатомандатного виборчого округу (із зазначенням повного найменування політичної партії - суб'єкта виборчого процесу та номера у виборчому списку) або одномандатного виборчого округу (із зазначенням повного найменування політичної партії - суб'єкта виборчого процесу або реєстрацію в порядку самовисування, а також номера одномандатного виборчого округу);

3) приналежність народного депутата до депутатської фракції (депутатської групи) в момент порушення ним вимоги щодо особистого голосування або невключення народного депутата до жодної депутатської фракції (депутатської групи);

4) фотографія народного депутата;

5) пропозиція, яка ставилась на голосування і щодо якої народним депутатом була вчинена фальсифікація результату голосування.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Даний законопроект у випадку його прийняття стане складовою частиною Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" та Закону України "Про комітети Верховної Ради України".

Прийняття проекту Закону не потребує внесення змін до інших законів України.

Із прийняттям проекту Закону на Кабінет Міністрів України буде покладене завдання протягом трьох місяців з дня опублікування закону привести у відповідність із ним свої нормативно-правові акти, забезпечити видання нормативно-правових актів, що випливають із нього, а також забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із відповідним законом.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону не потребує збільшення видатків Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття запропонованого законопроекту сприятиме припиненню системної практики неособистого голосування народними депутатами України, підняттю авторитету Верховної Ради України як перед Українським народом, так і на міжнародній арені.

Прийняття законопроекту стане підтвердженням щирої прихильності України та керівництва держави європейському цивілізаційному вибору.

 

Народні депутати України:

Лещенко С. А.

Соболєв Є. В.

Найєм М.-М.

Луценко І. В.

Матвієнко А. С.

Заліщук С. П.

Опрос