Идет загрузка документа (28 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты интересов государства, потребителей телекоммуникационных услуг и усовершенствования государственного регулирования в сфере пользования радиочастотным ресурсом Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 29.01.2015 № 1888
Дата рассмотрения: 29.01.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів держави, споживачів телекомунікаційних послуг та удосконалення державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України"

1. Обгрунтування необхідності прийняття законопроекту

Прийняття даного законопроекту обумовлене необхідністю внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів держави, споживачів телекомунікаційних послуг, удосконалення державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України та імплементації до європейського законодавства.

2. Цілі та завдання законопроекту

Законопроект спрямований на дерегуляцію у сфері користування радіочастотним ресурсом України, скорочення кількості документів дозвільного характеру, зменшення та впорядкування регуляторного впливу держави на відносини у сфері користування радіочастотним ресурсом, захист інтересів держави та споживачів телекомунікаційних послуг у сфері запобігання користування кінцевим обладнанням, законність застосування якого на території України не підтверджена, удосконалення механізмів захисту майнових прав користувачів радіочастотного ресурсу, гармонізацію законодавства України у регульованій сфері із законодавством ЄС та приведення його у відповідність із вимогами Міжнародного союзу електрозв'язку.

Прийняття законопроекту дозволить отримати додаткові надходження до державного бюджету України в розмірі орієнтовно 1,3 млрд. грн. щорічно.

3. Основні положення законопроекту

1. У законопроекті пропонується скасувати такий вид дозвільних документів, як дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв (далі - РЕЗ та ВП) для суб'єктів господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України (далі - РЧР) для надання телекомунікаційних послуг та для розповсюдження телерадіопрограм. Передбачається, що загальні користувачі будуть користуватися РЧР на підставі ліцензії та присвоєнь радіочастот, а дозволи на експлуатацію РЕЗ та ВП, що видаються Генеральним штабом Збройних Сил України, мають залишитися лише для спеціальних користувачів. Крім того, передбачається право Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ) на ведення переліків РЕЗ та ВП, користування РЧР для яких не буде потребувати присвоєнь радіочастот та оплати збору за користування РЧР.

Зазначені пропозиції відповідають вимогам Директиви 2002/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про дозвіл електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива), Директиви 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про спільні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива).

У зв'язку із зазначеним пропонується внести відповідні зміни до ст. ст. 1, 6, 17, 26, 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", ст. 23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ст. 18 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", ст. ст. 35, 38 Кодексу торговельного мореплавства.

2. Одним із завдань законопроекту є чітке розмежування між адміністративними послугами, що надаються НКРЗІ, як державним колегіальним органом, юридичною особою публічного права, відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" та виконанням робіт, що здійснюються УДЦР, як суб'єктом господарювання, відповідно до Господарського кодексу України та інших законодавчих актів. Результати робіт (присвоєння радіочастот, радіочастотний моніторинг, розрахунки, технічні обгрунтування, приймальні випробування, вимірювання, ведення реєстрів і баз даних тощо), що виконуються УДЦР, не є адміністративними послугами, а є лише підставою для подальшого надання НКРЗІ відповідних адміністративних послуг суб'єктам ринку телекомунікацій та телерадіомовлення (видача ліцензій, дозволів, розпоряджень, приписів тощо). Враховуючи те, що окремі види профільних спеціалізованих робіт, що фактично виконуються УДЦР, не передбачені у Законі України "Про радіочастотний ресурс України", у законопроекті пропонується комплексно визначити перелік видів робіт, які виконуються УДЦР та передбачити повноваження НКРЗІ щодо встановлення порядків виконання відповідних робіт УДЦР та встановлення тарифів за їх виконання.

Виходячи із зазначеного, пропонується уточнити порядок здійснення державного нагляду за користуванням РЧР України, вдосконалити порядок здійснення радіочастотного моніторингу, розрахунку електромагнітної сумісності, присвоєння радіочастот у смугах радіочастот загального користування.

Необхідність та обов'язковість здійснення радіочастотного моніторингу визначено документами Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), що є спеціальною агенцією ООН з питань телекомунікацій і членом якого є Україна, та Директивам ЄС.

Так, документами МСЕ визначені головні завдання служби радіомоніторингу, які випливають з Регламенту радіозв'язку. Директива 2002/20/ЄС про дозвіл електронних комунікаційних мереж та послуг (Директива про дозвіл) з доповненнями, ухваленими Директивою 2009/140/ЄС, зобов'язує національні регуляторні органи забезпечити здійснення моніторингу та нагляду за дотриманням умов загального або індивідуального дозволу на користування радіочастотним ресурсом, в тому числі шляхом систематичного або вибіркового технічного радіоконтролю дотримання умов з ефективного та раціонального користування частотами, а також з метою захисту ефективного користування та забезпечення ефективного управляння радіочастотами.

Зазначені пропозиції відповідають вимогам Директиви 2002/21/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про спільні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива), Директиви 2002/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про дозвіл електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова Директива).

У зв'язку з цим пропонується внести відповідні зміни до ст. ст. 1, 14, 16, 18, 19, 26, 41, 50, додати нові статті 42, 43, 44 у Законі України "Про радіочастотний ресурс України", зміни до ст. 70 Закону України "Про телекомунікації", зміни до ст. ст. 22, 25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

3. Враховуючи те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" від 09.04.2014 N 1193-VII були скасовані дозволи на ввезення з-за кордону і на реалізацію РЕЗ та ВП, у даному законопроекті пропонується умовами застосування РЕЗ та ВП на території України визнати лише документальне підтвердження їх відповідності технічним регламентам (декларація про відповідність) та наявність відповідних РЕЗ та ВП в реєстрі РЕЗ та ВП, що можуть використовуватися на території України в смугах РЧР загального користування. При цьому, НКРЗІ має право визначати перелік РЕЗ та ВП, для ввезення яких на територію України не потрібне внесення до зазначеного реєстру та наявності документа про підтвердження відповідності.

Запропонована зміна назви "Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України" на "Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України" базується на об'єктивній неможливості ведення реєстру "заборонених" РЕЗ та ВП, оскільки до відповідного вивчення всі РЕЗ та ВП, що виробляються у світі, є потенційно "забороненими" для використання на території України.

Про це також свідчать положення Резолюції СОМ 5/4 "Боротьба з контрафактними пристроями електрозв'язку/інформаційно-комунікаційних технологій", прийнятої Повноважною конференцією Міжнародного союзу електрозв'язку (Пусан, 2014 р.). В ній, зокрема, йдеться про те, що в цілому пристрої електрозв'язку/інформаційно-комунікаційних технологій, що не відповідають застосовуваним національним процесам перевірки на відповідність та нормативним вимогам або іншим вимогам законодавства, слід вважати пристроями, продаж та/або активація яких у мережах електрозв'язку у відповідній країні не була дозволена.

У зв'язку з цим пропонується внесення відповідних змін до ст. ст. 1, 14, 16, 25, 26, 29, 29-1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

4. Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" підтвердження відповідності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких погоджується НКРЗІ.

Враховуючи необхідність підвищення якості телекомунікаційних послуг пропонується розширити повноваження НКРЗІ шляхом надання їй права встановлювати відповідні вимоги до органів з оцінки відповідності (призначених органів та акредитованих в Україні лабораторій) на проведення робіт з оцінки відповідності РЕЗ та ВП у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

У зв'язку з цим пропонується внести відповідні зміни до ст. 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

5. З метою зменшення регуляторного впливу на суб'єктів ринку телекомунікацій та телерадіомовлення пропонуються зміни до ст. 27 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", відповідно до яких вимоги державних стандартів, інших нормативних документів щодо РЕЗ та ВП, які можуть застосовуватися в Україні, застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли обов'язковість їх застосування встановлена виключно нормативно-правовими актами. При цьому, у сфері користування радіочастотним ресурсом використовуються національні стандарти та інші нормативно-правові акти, а в разі відсутності таких застосовуються міжнародні (європейські) стандарти з урахуванням особливостей застосування в Україні РЕЗ та ВП, які визначаються НКРЗІ.

6. На сьогодні гостро постала проблема удосконалення боротьби із ввезенням, реалізацією та використанням кінцевого обладнання, не дозволеного для використання на території України та із несанкціонованою зміною міжнародних ідентифікаторів кінцевого обладнання, що використовується в телекомунікаційній мережі.

Так, у Резолюції 79 Всесвітньої конференції по розвитку електрозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку (Дубай, 2014 р.) зазначається, що контрафактні пристрої електрозв'язку/інформаційно-комунікаційних технологій стають зростаючою проблемою у світі, що справляє негативний вплив на всі зацікавлені сторони у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (продавців, уряди, операторів та споживачів). Контрафактні пристрої негативно впливають на економічне зростання і на права інтелектуальної власності, заважають інноваційній діяльності, є небезпечними для здоров'я та підривають безпеку, а також справляють негативний вплив на навколишнє середовище та збільшення обсягу шкідливих електронних відходів. Конференція прийняла рішення щодо обмеження торгівлі, експорту та обігу контрафактних пристроїв на міжнародному рівні та пропонує державам-членам прийняти всі необхідні заходи для боротьби з контрафактними пристроями.

Повноважна конференція Міжнародного союзу електрозв'язку (Пусан, 2014 р.) прийняла Резолюцію СОМ 5/4 "Боротьба з контрафактними пристроями електрозв'язку/інформаційно-комунікаційних технологій" та Резолюцію СОМ 5/5 "Надання Державам-членам допомоги у боротьбі з викраденням мобільних пристроїв та у попередженні цього явища".

У першій Резолюції зазначається, що проблема розповсюдження контрафактних пристроїв має негативні наслідки для користувачів, держав та приватного сектора, справляє негативний вплив на безпеку та якість обслуговування, а небезпечні речовини, що містяться у контрафактних пристроях несуть небезпеку для споживачів та навколишнього середовища. Особи, що займаються цією незаконною діяльністю, знаходять нові способи для обходу правоохоронних заходів та судових процедур. Підробка унікальних ідентифікаторів пристроїв зменшує ефективність боротьби з розповсюдженням контрафактних пристроїв.

Конференція пропонує державам-членам прийняти всі необхідні заходи для боротьби з цією проблемою. У другій із названих Резолюцій зазначається, що торгівля викраденими мобільними пристроями набула світового масштабу, являє собою ризик для споживачів та спричиняє втрату доходів для галузі (і відповідно зменшення податкових надходжень до державного бюджету).

Одним із негативних наслідків вищезазначених дій також є порушення прав інтелектуальної власності розробників та виробників кінцевого обладнання.

Способом вирішення цієї проблеми пропонується створення та ведення узагальненої бази даних ідентифікаторів кінцевого обладнання.

Також пропонується надати операторам та провайдерам телекомунікацій права на відключення викраденого або загубленого кінцевого обладнання; підключення до телекомунікаційної мережі та надання телекомунікаційних послуг з застосуванням кінцевого обладнання, ідентифікатор якого знаходиться в базах даних про ідентифікатори дозволеного, тимчасово дозволеного для обслуговування в телекомунікаційних мережах кінцевого обладнання узагальненої бази даних ідентифікаторів; відмову в обслуговуванні або припинення обслуговування в телекомунікаційній мережі кінцевого обладнання, ідентифікатор якого знаходиться в базі даних ідентифікаторів, не дозволеного для обслуговування в телекомунікаційних мережах кінцевого обладнання узагальненої бази даних ідентифікаторів.

Крім того, пропонується зобов'язати операторів та провайдерів телекомунікацій при реєстрації кінцевого обладнання в телекомунікаційній мережі перевіряти наявність ідентифікатора цього кінцевого обладнання в базах даних про ідентифікатори дозволеного, тимчасово дозволеного, а також не дозволеного для обслуговування в телекомунікаційних мережах кінцевого обладнання узагальненої бази даних ідентифікаторів; у разі відсутності в узагальненій базі даних ідентифікаторів ідентифікатора кінцевого обладнання при першій його реєстрації в телекомунікаційній мережі повідомляти абонента про відсутність ідентифікатора цього кінцевого обладнання в узагальненій базі даних ідентифікаторів і про наступне припинення його обслуговування; відмовляти в обслуговуванні або припиняти обслуговування в телекомунікаційній мережі кінцевого обладнання, ідентифікатор якого знаходиться в базі даних про ідентифікатори, не дозволеного для обслуговування в телекомунікаційних мережах кінцевого обладнання узагальненої бази даних ідентифікаторів.

У зв'язку з цим пропонуються відповідні зміни до ст. ст. 1, 14, 16, 29-1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", ст. ст. 1, 24, 38, 39 Закону України "Про телекомунікації".

4. Місце закону в системі законодавства

Законопроект розроблено відповідно до Конституції України, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства, Закону України "Про радіочастотний ресурс України", Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Закону України "Про адміністративні послуги", Закону України "Про підтвердження відповідності".

5. Фінансово-економічне обгрунтування

Прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Прийняття законопроекту дозволить отримати додаткові надходження до Державного бюджету України в розмірі орієнтовно 1,3 млрд. грн. щорічно.

6. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту надасть можливість:

1. Скасувати такий вид дозвільних документів, як дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв.

2. Чітко розмежувати адміністративні послуги, що надаються НКРЗІ, як державним колегіальним органом, юридичною особою публічного права, відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" та виконання робіт, що здійснюються УДЦР, як суб'єктом господарювання, відповідно до Господарського кодексу України та інших законодавчих актів.

3. Уточнити та спростити порядок здійснення державного нагляду за користуванням РЧР України, вдосконалити порядок здійснення радіочастотного моніторингу, розрахунку електромагнітної сумісності, присвоєння радіочастот у смугах радіочастот загального користування.

4. Враховуючи скасування дозволів на ввезення з-за кордону і на реалізацію РЕЗ та ВП, визначити умовами застосування РЕЗ та ВП на території України лише документальне підтвердження їх відповідності технічним регламентам (декларація про відповідність) та наявність відповідних РЕЗ та ВП в реєстрі РЕЗ та ВП, що можуть використовуватися на території України в смугах РЧР загального користування.

5. Враховуючи необхідність підвищення якості телекомунікаційних послуг розширити повноваження НКРЗІ шляхом надання їй права встановлювати відповідні вимоги до органів з оцінки відповідності (призначених органів та акредитованих в Україні лабораторій) на проведення робіт з оцінки відповідності РЕЗ та ВП у сфері користування радіочастотним ресурсом України.

6. З метою зменшення регуляторного впливу на суб'єктів ринку телекомунікацій та телерадіомовлення застосовувати вимоги державних стандартів, інших нормативних документів на добровільній основі, за винятком випадків, коли обов'язковість їх застосування встановлена виключно нормативно-правовими актами.

7. Підвищити вимоги до якості телекомунікаційних послуг шляхом встановлення обов'язковості вимірювань параметрів телекомунікаційних мереж та вимірювань показників якості телекомунікаційних послуг, що надаються з використанням радіочастотного ресурсу, а також шляхом розповсюдження на провайдерів телекомунікацій нормативних вимог щодо надання телекомунікаційних послуг за показниками якості, встановленими для операторів телекомунікацій.

8. Підвищити ефективність боротьби із ввезенням, реалізацією та використанням кінцевого обладнання, не дозволеного для використання на території України та із несанкціонованою зміною міжнародних ідентифікаторів кінцевого обладнання, що використовується в телекомунікаційній мережі.

9. Шляхом врегулювання на законодавчому рівні майнового (речового) права користування радіочастотним ресурсом використовувати цивільно-правові механізми при вирішенні майнових та інших спорів, що виникають у процесі користування РЧР між державою та користувачами РЧР та між самими користувачами РЧР.

10. Гармонізувати законодавство України у регульованій сфері із законодавством ЄС та привести його у відповідність із вимогами Міжнародного союзу електрозв'язку.

 

Народний депутат України

О. І. Данченко

Опрос