Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Кодекс гражданской защиты Украины (относительно усовершенствования мониторинга и мер по предупреждению возникновения чрезвычайных ситуаций)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 27.01.2015 № 1859
Дата рассмотрения: 27.01.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту (щодо удосконалення моніторингу та заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Протягом останніх 12 років в Україні виникло близько 3000 надзвичайних ситуацій (далі - НС), в яких загинуло більше 4000 осіб та 13500 осіб постраждало. Більше половини НС, відповідно до Національного класифікатору надзвичайних ситуацій, відносяться до НС техногенного характеру, які щорічно забирають сотні життів, завдають багатомільйонних збитків державі та населенню. Приміром, орієнтовні матеріальні збитки внаслідок НС техногенного характеру у 2008 році перевищили 93,8 млн. грн., у 2009 році - 189,4 млн. грн. В останні роки сума збитків також виражалась у десятках мільйонів гривень.

Слід відзначити, що протягом останніх декількох років в цілому спостерігається тенденція до зниження кількості НС. Значною мірою цьому сприяє виконання суб'єктами господарювання на об'єктах, аварії на яких можуть призвести до виникнення НС та численних жертв, вимог чинного законодавства стосовно застосування заходів із виявлення загрози виникнення НС й своєчасного оповіщення населення в зоні можливого ураження.

У січні - вересні 2014 р. порівняно із аналогічним періодом 2013 року загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилася на 15,5 %, причому зменшення кількості НС спостерігається за усіма видами НС. Але при цьому збільшення на 6,2 % кількості загиблих в НС у 2014 році сталося за рахунок зростання їх частки в НС техногенного характеру (НС, пов'язаних із пожежами (вибухами) та НС унаслідок раптового руйнування будівель і споруд).

У 2013 році негативний вплив надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження на об'єктах господарювання і в цілому на території України (аварії на виробництві і в побуті, погіршення умов життєдіяльності населення внаслідок забруднення навколишнього природного середовища, економічні збитки) зменшився на 32,5 % у порівнянні з 2012 роком, проте кількість людей, що загинула або постраждала внаслідок цих НС, не знизилась (у 2013 році виникло 143 НС, в яких загинуло 253 людини, у 2012 виникло 212 НС, в яких загинуло 301 людина відповідно).

Таким чином, у державі, на цей час, гостро стоїть питання щодо забезпечення безпеки населення, яке працює або потрапляє в зону можливого ураження при аваріях на об'єктах з ризиком виникнення НС техногенного характеру.

За результатами аналізу таких подій та заходів, що мають вживатися відповідно до Кодексу цивільного захисту України можна побачити, що у ньому не враховані дуже великі фактори небезпеки від потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів з покрівлями великої площі, що були враховані чинним, до вступу Кодексу в дію, законодавством України з 2006 року. Подальша відсутність вимог щодо заходів із забезпечення техногенної безпеки на таких об'єктах, у головному нормативному акті держави, що стосується цивільного захисту, призведе до багаторазового підвищення ризику виникнення НС на зазначених об'єктах, а відповідно, і до багатомільйонних збитків та людських жертв.

Цим законопроектом пропонується внести зміни до відповідних статей Кодексу. Така необхідність ґрунтується на тому, що за своїм визначенням об'єкти підвищеної небезпеки (далі - ОПН) та потенційно небезпечні об'єкти (далі - ПНО) відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" відрізняються тільки нормативно встановленою пороговою масою.

Але така порогова маса має умовно невелику різницю для ПНО та ОПН. Наприклад, для ОПН така маса становить 5,00 тис. тонн бензину, а для ПНО - 4,99 тис. тонн. За своєю небезпекою практичної різниці для цих кількостей бензину майже немає, але це уже різні об'єкти.

Таким чином, відсутність відповідних вимог до ПНО дає право суб'єктам господарювання взагалі припинити вжиття заходів безпеки на них, а у цьому разі зниження вимог до ПНО, наслідки аварій на них можуть перевищувати у декілька разів наслідки аварій на ОПН, до яких відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" встановлені вичерпні вимоги.

Окремо необхідно відзначити надзвичайні ситуації, що пов'язані з обвалом конструкцій та покрівель великої площі. Будучи техногенними аваріями, вони трапляються у будівлях та будинках соціально-культурного та виробничого призначення з масовим перебуванням людей і пов'язані з особливо тяжкими наслідками, які вмить призводять до величезної кількості людських жертв. З приголомшливою регулярністю у світі відбуваються зазначені аварії, після яких настають особливо тяжкі наслідки. У таблиці, що додається, приведені лише деякі з них.

Таблиця 1

Об'єкт

Держава

Жертви

Фінансові втрати. Правова оцінка.
Причини катастрофи

Обвалення скляних конструкцій покрівлі ТЦ "Acropolis"
(01.05.2014)

Литва

2 постраждалих

Вільнюський "Acropolis" належить тій же литовській системі Maxima, в торговому центрі якої в Ризі 21 листопада в результаті обвалення даху загинули 54 людини.

Обвалення покрівлі ТЦ "Maxima"
(21.11.2013)

Латвія

54 загиблих (в т. ч. 3 рятівників)

За фактом недотримання будівельниками компанії Re&Re норм при проведенні відповідних робіт було порушено кримінальну справу.
27 листопада прем'єр-міністр Латвії Валдіс Домбровскіс, у зв'язку з подіями в Золітуде, подав у відставку.
15 мільйонів латів виділив сейм Латвії на надання допомоги сім'ям та постраждалим при обваленні.

Обвал комплексу "Rana Plaza"
(24.04.2013)

Бангладеш

Число жертв обвалення досягло 1,155 осіб

25 квітня проти власника будівлі, Сохела Рані, і власників п'яти виробництв одягу, які знаходилися всередині, було порушено кримінальну справу.

Обвалення торгового центру
(07.11.2012)

Гана

9 загиблих

Шестиповерхова будівля торгового центру обвалилась за 15 хвилин до відкриття, тому під завали потрапили в основному співробітники магазинів. Слідство встановило, що будівля була побудована без ліцензії муніципальних властей.

Обвал стадіону ФК "Твенте"
(07.07.2011)

Нідерланди

1 загиблий, 14 поранених

Не менше 10 мільйонів євро.

Обвал конструкцій ТЦ "Sky Mall"
(17.02.2011)

Україна

2 поранених

Відкрита кримінальна справа по факту порушення службовими особами ТОВ "Призма Бета" при будуванні центру SkyMall правил безпечної експлуатації будівель і споруд (ч. 1 ст. 275 Кримінального Кодексу України).
Помилки при будуванні.

Обвал даху супермаркету "О'кей"
(25.01.2011)

Росія

1 загиблий, 17 поранених

Відповідальними за обвал даху були визнані власники супермаркету. Недостатній контроль об'єкту.

Обвал даху складського приміщення "Міраторг"
(18.02.2008)

Росія

Жертв не було

Більше 60 мільйонів євро.

Басманний ринок
(23.02.2006)

Росія

68 загиблих, 32 поранених

Зношеність конструкцій і недостатній контроль об'єкту.

Виставковий центр в місті Катовець
(29.01.2006)

Польща

Більш ніж 60 загиблих, 140 поранених

Недостатній контроль об'єкту і стану покрівлі.

Стадіон в Бад-Райхенхаллі
(02.01.2006)

Німеччина

11 загиблих, 30 поранених

Винні отримали від 5 до 11 років тюремного ув'язнення.
Причиною великої кількості жертв стало несвоєчасне оповіщення про ризик обвалу.

Пермський спортивний басейн "Дельфін"
(04.12.2005)

Росія

14 загиблих (10 дітей), 1 поранений

Недостатній контроль об'єкту.

Термінал Аеропорту "Руассі"
(26.05.2004)

Франція

4 загиблих

750 мільйонів євро.
Уникнути більшої кількості жертв вдалося завдяки вчасно спрацювавшим сиренам і грамотно проведеній евакуації.
Причина катастрофи - помилки у проектуванні будівлі.

Аквапарк "Трансвааль" (14.02.2004)

Росія

28 загиблих, в т. ч. 8 дітей, 250 поранених

Більше 30 мільйонів євро.

Обвал покрівлі корпусу МІК. Космодром "Байконур"
(12.05.2002)

Казахстан

8 загиблих

Невідновлювані втрати. Зруйнований єдиний діючий Космодром "Буран" й елементи ракетоносія "Енергія". Перевищення навантаження при відсутності контролю покрівлі.

Спортивний комплекс "Юність"
(25.06.98)

Росія

23 загиблих, 44 поранених

Недостатній контроль об'єкту. Неякісний ремонт будівлі.

За статистикою у будівлях та будинках за наявності покрівель площею більше 1000 м основна небезпека створюється внаслідок перевантаження покрівель через утворення снігових наметів на них, впливів шквальних вітрів тощо. Крім того, більшість покрівель знаходяться в аварійному стані і своєчасно не обстежуються. За таких умов у державі щороку знищується або пошкоджується 1 - 2 будівлі різного призначення.

З метою своєчасного виявлення загрози виникнення НС, оповіщення людей у зоні можливого ураження та запобігання виникненню численних жертв на зазначених об'єктах, законопроектом пропонується забезпечити удосконалення моніторингу на ПНО та об'єктах соціально-культурного та виробничого призначення з масовим перебуванням людей, що мають покрівлі великої площі.

Таким чином, прийняття зазначеного законопроекту є прогресивним кроком у напрямку застосування превентивних засобів забезпечення безпеки населення, що безумовно позитивно вплине на стан техногенної безпеки та підвищить у цілому безпеку населення.

2. Цілі та завдання законопроекту

Метою та завданням законопроекту є удосконалення моніторингу надзвичайних ситуацій, пов'язаних з небезпекою потенційно небезпечних об'єктів та попередження руйнування покрівель великої площі у будівлях та будинках соціально-культурного та виробничого призначення з масовим перебуванням людей.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом Закону передбачається прямо визначити обов'язки суб'єктів господарювання, центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо створення автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення на потенційно-небезпечних об'єктах та у будівлях і будинках соціально-культурного та виробничого призначення з масовим перебуванням людей, що мають покрівлі великої площі.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання основними нормативно-правовими актами є Кодекс цивільного захисту України.

Реалізація положень цього законопроекту у разі його прийняття не потребуватиме внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Впровадження проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

7. Прогноз очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття проекту

Прийняття запропонованого проекту Закону дозволить застосувати превентивні засоби забезпечення безпеки населення, що безумовно позитивно вплине на стан техногенної безпеки та підвищить у цілому безпеку населення.

 

Народний депутат України

С. П. Мельничук

Опрос