Идет загрузка документа (19 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О страховании" (новая редакция) и другие законодательные акты Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 19.01.2015 № 1797
Дата рассмотрения: 19.01.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту закону

Верховна Рада України VI скликання прийняла у першому читанні проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України". Відповідно до статті 106 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" прийняті Верховною Радою попереднього скликання в першому чи наступних читаннях законопроекти, але не прийняті в цілому, готуються і розглядаються Верховною Радою нового скликання за процедурою підготовки до другого читання, встановленою цим Регламентом.

Враховуючи вимоги Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України" був поданий на розгляд Верховної Ради України VII скликання. Головним комітетом було визначено Комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності було опрацьовано текст законопроекту й він був підготовлений до розгляду Верховною Радою України VII скликання у другому читанні з урахуванням поправок та пропозицій наданих народними депутатами України.

Законопроект не був розглянутий та прийнятий Верховною Радою України VII скликання й відповідно до вимог Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" вважається відкликаним.

При цьому слід зазначити, що прийняття даного законопроекту є вкрай важливим з наступних причин:

В умовах глобалізації світової економіки та фінансової кризи першочергове завдання будь-якої держави - це забезпечення конкурентоспроможності країни та захист національних виробників товарів і послуг. Це завдання є засобом для реалізації її головної мети - підвищення якості життя громадян. Проте чисельні природні та техногенні аварії, дорожньо-транспортні пригоди, пожежі та нещасні випадки завдають значної шкоди життю і здоров'ю громадян, а також збитків майну суб'єктів господарювання. Недостатній обсяг довгострокових інвестицій в економіку України, у т.ч. за допомогою інструментів страхового ринку, істотно гальмує забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, а отже, якості життя населення.

Активна участь вітчизняних страховиків у міжнародних страхових відносинах, про що свідчить відкриття та подальша лібералізація українського фінансового ринку в умовах вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) вимагають уніфікації стандартів державного страхового нагляду та регулювання в Україні, та приведення їх у відповідність до положень, розроблених Міжнародною організацією у сфері нагляду за страховою діяльністю (IAIS), та директив Європейського Союзу (далі - ЄС).

З прийняттям нової редакції Закону буде впроваджено новий порядок законодавчого регулювання страхової (перестрахової) та посередницької діяльності в страхуванні як резидентами, так і нерезидентами, на території України, удосконалено систему правового забезпечення розвитку страхового ринку та державного регулювання і нагляду за діяльністю його учасників. Прийняття нової редакції Закону сприятиме створенню конкурентного середовища на страховому ринку та рівних умов у випадках, визначених регуляторним актом, для діяльності страховиків-резидентів та нерезидентів, що дасть змогу підвищити якість страхових послуг та знизити їхню вартість.

Розробленню нової редакції Закону сприяла низка передумов:

1. Низька довіра населення України до діяльності страховиків (близько 30 % всіх чистих страхових премій надходять від страхувальників - фізичних осіб), необхідність посилення захисту прав споживачів страхових послуг (страхувальників), пов'язаних із недостатніми вимогами до платоспроможності страховиків та рівнем розкриття інформації, велика кількість низьколіквідних активів у портфелях страхових компаній, що погіршує надійність та можливість мобільно (вчасно та в повному обсязі) відповідати за зобов'язаннями перед страхувальниками.

2. Обмежений доступ до послуг страхування населення у зв'язку з слабким розвитком страхового посередництва (діяльність брокерів та агентів), яке має значний вплив на страхову культуру населення України, а також сприяє наданню якісних послуг страховими компаніями, створюючи умови для жорсткої конкуренції між ними за кожного клієнта.

3. Наявність прогалин у законодавчому регулюванні страхування життя стримує розвиток цього соціально значимого виду страхування та стоїть на перепоні запровадження нових страхових продуктів, що відповідають міжнародним тенденціям розвитку страхування життя, а, отже, цей вид продовжує залишатися поза межами інтересів населення як один із найкращих способів захисту майнових інтересів населення в цілому і кожного окремого

4. Відсутність на страховому ринку України достатньої кількості актуаріїв, що не забезпечує якості актуарних розрахунків.

5. Процедури реєстрації та ліцензування страхової діяльності не запобігають проникненню у сектор страхування власників капіталу, набутого шляхом легалізації та відмивання нелегальних доходів.

Крім того, прийняття нової редакції Закону вирішить низку питань, що є актуальними на сьогоднішній день, пов'язаних із необхідністю узгодження Закону України "Про страхування" та Цивільного кодексу України, Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про недержавне пенсійне забезпечення" та інших нормативно-правових актів.

Уведення обмеження щодо організаційно-правової форми страховиків є необхідним, оскільки це відповідає останнім світовим тенденціям, а також тенденціям зміни законодавства України в цьому напрямку (нова редакція Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Якщо страховики будуть створені у формі акціонерного товариства, інформація щодо їхньої діяльності буде відкритою, оскільки їхня звітність публікуватиметься в засобах масової інформації та на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, також буде розкрита інформація про власників. Це дасть можливість Нацкомфінпослуг ефективно здійснювати контроль за страховиками, а страхувальникам - можливість вільно відстежувати результати діяльності страховика без додаткового звернення до нього.

У проекті Закону здійснення транскордонного страхування не дозволяється, крім страхування ризиків, пов'язаних із морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), в разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням. Дозволяється здійснення посередницької діяльності на користь цих страховиків-нерезидентів зі страхування таких ризиків. Через п'ять років заборона здійснення посередницької діяльності страховими посередниками на території України буде знята, що передбачено відповідними зобов'язаннями України щодо вступу до СОТ.

Професійні перестраховики не можуть отримати ліцензію на страхування або інші види діяльності. Професійні перестраховики існують майже в усіх країнах світу і відповідно до Директиви ЕС 2005/68/ЕС їхню діяльність врегульовано на тих самих принципах, що й діяльність звичайних страховиків. Аналогічний принцип регулювання закладений і в проекті Закону.

Проектом Закону уведено новий порядок реєстрації страховика.

Страховик повинен систематично подавати Уповноваженому органу інформацію про перелік пов'язаних осіб із метою здійснення Уповноваженим органом пруденційного нагляду за страховиком. Міжнародна практика свідчить, що більшість банкрутств страховиків було зумовлено саме через укладання численних угод із пов'язаними особами на дуже вигідних умовах для останніх, що підриває платоспроможність страховика.

Філії страховиків-нерезидентів для здійснення страхової діяльності на території України повинні отримати ліцензію. Принциповою відмінністю є те, що Уповноважений орган може в оперативному режимі отримувати інформацію про фінансовий стан страховика-нерезидента, який розташований за межами України, і співпрацювати з іноземним регулятором. Однією з умов здійснення діяльності страховиками-нерезидентами є підписання меморандуму про взаєморозуміння з іноземними регуляторами.

Уведення поняття "істотної участі" в проекті Закону зумовлено тим, що світова практика доводить, що акціонери страховиків мають дуже вагомий вплив на страховика, і при адекватному менеджменті та якісних резервах страховики можуть стати неплатоспроможними через неадекватні дії акціонерів. У країнах ЄС, США, Канади пакет 10 % акцій - визнаний поріг, який визначає акціонера страховика як власника істотної участі. Порогові значення пакетів акцій 25 %, 50 %, 75 %, перехід власності на які вимагає попередній дозвіл Уповноваженого органу, зумовлені особливостями корпоративного законодавства України. Сутність попередньої згоди Уповноваженого органу на зміну власників істотної участі страховика полягає в тому, що Уповноважений орган має завжди знати завчасно наступного власника страховика, оскільки при зміні власників змінюється перелік осіб, які мають вплив на формування політики діяльності страховика.

Проектом Закону уведені вимоги до корпоративного управління страховика. Вони зумовлюють наявність переліку обов'язкових органів управління страховика. Міжнародна практика свідчить про необхідність законодавчого регулювання корпоративного управління, оскільки це є єдиний спосіб досягнення відкритості страховика та захисту страхувальників від можливого неякісного управління страховиком.

Положення проекту Закону містять загальні та конкретні вимоги до діяльності страхових брокерів, які враховують міжнародні принципи та стандарти. Одним із принципових нових положень є обов'язок страхового брокера пропонувати особі, яка має потребу в страхуванні, аналогічні страхові послуги не менше як двох страховиків (за наявності таких на страховому ринку). Опція щодо представлення клієнту інформації як мінімум двох страховиків має на меті забезпечення якості послуг страхового та/або перестрахового брокера.

Проектом установлено обов'язок страхового брокера укласти договір (поліс) обов'язкового страхування своєї професійної відповідальності в розмірі не менше ніж 10 тис. євро для страхового брокера - фізичної особи - підприємця, 50 тис. євро для страхового брокера - юридичної особи та страхового брокера-нерезидента.

Також були враховані пропозиції законодавства ЄС щодо наявності в брокерів двох окремих рахунків для власної організаційно-господарської діяльності та для перерахування страхових платежів і страхових виплат.

Проектом Закону установлено обов'язок страховика проходити щорічний аудит у зовнішнього аудитора. Зовнішній аудитор має бути незалежним та має бути внесений до реєстру аудиторів, що можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ.

Крім стандартних обов'язків зовнішнього аудитора проектом Закону запроваджено обов'язок інформувати Уповноважений орган у випадку, якщо зовнішній аудитор має підстави вважати, що фінансовий стан страховика погіршився, система внутрішнього аудиту працює не адекватно або є якісь інші порушення страхового законодавства.

2. Цілі та завдання прийняття законопроекту

Законопроект спрямований на підвищення рівня захисту прав споживачів страхових послуг і зумовлений необхідністю змін у нормативно-правовій базі, пов'язана з вступом України до СОТ, адаптацією законодавства України у сфері страхування до законодавства ЄС, удосконаленням моніторингу діяльності страховиків та посиленням контролю за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, державним регулюванням у сфері страхового посередництва, запровадженням європейських стандартів щодо класифікації ризиків у страхуванні, удосконаленням порядку ліцензування страховиків, підвищенням вимог до формування статутного капіталу, запровадженням міжнародних норм корпоративного управління та пруденційного нагляду, підвищенням захисту страхувальників, розвитком довгострокового страхування життя.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Нова редакція Закону України "Про страхування" враховує базові рекомендації Директиви 2009/138/ЄС Європейського парламенту та Ради від 25 листопада 2009 року "Про початок і ведення діяльності у сфері страхування і перестрахування включаючи платоспроможність II"

Проектом пропонується забезпечити розв'язання наступних проблем:

реєстрація страховиків виключно у формі акціонерного товариства;

визначення класифікації галузей та видів страхування відповідно до рекомендації Першої Директиви Ради 73/239/ЄЕС;

надання дозволу на здійснення транскордонного страхування у випадках, установлених законодавством України;

створення інституту професійних перестраховиків та виділення у зв'язку з цим перестрахування окремо серед інших видів страхування, для здійснення якого необхідно отримати ліцензію;

установлення порядку розкриття інформації страховиками для забезпечення надійного захисту страхувальників та введення пруденційного нагляду за страховою діяльністю;

установлення вимог платоспроможності, що враховують якість активів страховика, його системи управління та розкриття інформації;

визначення умов доступу до діяльності на території України страховиками-нерезидентами;

установлення вимог до власників істотної участі та порядку набуття істотної участі у страховика;

установлення вимог до системи корпоративного управління страховика;

визначення порядку регулювання посередницької діяльності на території України у відповідності до законодавства ЄС;

визначення правового статусу актуаріїв, аудиторів у сфері страхування тощо.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основу нормативно-правової бази у даній сфері становлять: Конституція України, Цивільний кодекс України, закони України "Про страхування", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", та "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття зазначеного проекту сприятиме створенню нових робочих місць; залученню додаткового капіталу для розвитку страхового ринку України; подальшу інтеграцію страхового ринку до законодавства та імплементації принципів та стандартів законодавства ЄС щодо корпоративного управління страховика; зміцненню ринкових засад діяльності учасників страхового ринку; удосконаленню системи правового забезпечення ринку страхових послуг, в т. ч. системи ліцензування страхової діяльності; забезпеченню економічної конкуренції, що сприятиме до підвищенню якості страхових послуг; забезпеченню надійним захистом страхувальників шляхом запобігання неплатоспроможності (банкрутства) страховиків; послідовному переходу до системи пруденційного нагляду за страховою діяльністю; удосконаленню системи моніторингу за діяльністю страховиків.

 

Народний депутат України А. В. Яценко

Опрос