Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в статью 124 Конституции Украины (относительно признания положений Римского устава)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 16.01.2015 № 1788
Дата рассмотрения: 16.01.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до статті 124 Конституції України (щодо визнання положень Римського статуту)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта (політична, соціальна доцільність прийняття акта)

Відповідно до ст. 8 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна взяла на себе зобов'язання щодо ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

11 грудня 1999 року Президент України Леонід Данилович Кучма своїм Розпорядженням N 313/99-рп уповноважив Постійного Представника України при ООН Єльченка В. Ю. на підписання від імені України Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року був підписаний від імені України 20 січня 2000 року.

Проте в 2001 році Президент України Л. Д. Кучма згідно зі статтею 151 Конституції України звернувся з конституційним поданням до Конституційного Суду України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського статуту Міжнародного кримінального суду, підписаного від імені України 20 січня 2000 року, який вносився до Верховної Ради України для надання згоди на його обов'язковість.

Відповідно до Висновку Конституційного Суду України N 3-в/2001 у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський статут) від 11 липня 2001 року у справі N 1-35/2001 було визначено, що абзац десятий преамбули та стаття 1 Статуту не узгоджуються з положеннями частин першої, третьої статті 124 Конституції України, а тому приєднання України до цього Статуту відповідно до частини другої статті 9 Конституції України можливе лише після внесення до неї відповідних змін.

Зазначений Висновок був зроблений на основі того, що стаття 1 Статуту, вказуючи на те, що Міжнародний кримінальний суд є постійним органом, уповноваженим здійснювати юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства, водночас наголошує, що цей Суд доповнює національні органи кримінальної юстиції. Аналогічне положення міститься також в абзаці десятому преамбули Статуту. Доповнюючи національну систему правосуддя характер Міжнародного кримінального суду конкретизується у ряді інших статей Статуту, зокрема в пункті 2 статті 4, згідно з яким Суд може здійснювати свої функції і повноваження на території будь-якої держави-учасниці, у підпункті "a" пункту 1 статті 17, відповідно до якого Суд приймає до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, "не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином". Отже, на відміну від міжнародних судових органів, передбачених частиною четвертою статті 55 Конституції України, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції.

При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що можливість такого доповнення судової системи України не передбачена розділом VIII "Правосуддя" Конституції України. Це дало підстави для висновку, що абзац десятий преамбули та стаття 1 Статуту не узгоджуються з положеннями частин першої, третьої статті 124 Конституції України, а тому приєднання України до цього Статуту відповідно до частини другої статті 9 Конституції України можливе лише після внесення до неї відповідних змін.

Таким чином, вищезазначений Висновок Конституційного Суду України унеможливив ратифікацію Верховною Радою України Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року.

Сьогодні Римський статут Міжнародного кримінального суду потребує ратифікації Україною, зважаючи на велику кількість жертв, що сталась внаслідок видання та виконання злочинних наказів, спричинених діями та бездіяльністю найвищих посадових осіб держави, а також розслідування інших злочинів, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства, на які розповсюджується юрисдикція Міжнародного кримінального суду. Крім того, як зазначалося вище, України взяла на себе міжнародні зобов'язання щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

2. Мета і завдання прийняття законопроекту

Законопроект розроблено з метою створення конституційних передумов для визнання державою Україна юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Проектом пропонується доповнити статтю 124 Конституції України частиною шостою такого змісту:

"Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту Міжнародного кримінального суду."

Законопроект не передбачає скасування чи обмеження встановлених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина.

4. Необхідність внесення змін до розділів Конституції, зазначених у статті 156 Конституції України, одночасно з прийняттям поданого законопроекту, яка викликана системною єдністю норм Конституції України

Прийняття законопроекту не потребує одночасного внесення змін до Розділу I "Загальні засади", Розділу III "Вибори. Референдум" і Розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" Конституції України.

5. Відповідність законопроекту вимогам частини другої статті 156 Конституції України

Законопроект не суперечить вимогам частини другої статті 156 Конституції України.

6. Наслідки прийняття запропонованих у законопроекті змін до Конституції України в частині дотримання міжнародних зобов'язань України

Прийняття запропонованих у законопроекті змін до Конституції України сприятиме дотриманню міжнародно-правових зобов'язань України.

7. Наявність чи відсутність у законопроекті таких положень (або подібних до них), які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України

Законопроект не містить положень (або подібних до них), які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

8. Відомості про наявність раніше наданого висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України, якщо законопроект повторно подано до Верховної Ради в незмінній редакції його положень

Висновок Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України відсутній. Положення законопроекту відповідають вимогам статей 157, 158 Основного Закону України і не потребуватимуть подальшого доопрацювання.

9. Необхідність прийняття до законопроекту пропозицій і поправок, у тому числі редакційно уточнюючого характеру, щодо повноти, чіткості, несуперечливості та системності регулювання положеннями запропонованого законопроекту відповідних суспільних відносин на конституційному рівні

Положеннями запропонованого законопроекту повністю, чітко, несуперечливо та системно врегульовуватимуться відповідні суспільні відносини на конституційному рівні. Законопроект не потребує прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційно уточнюючого характеру.

10. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття даного законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

11. Стан нормативно-правової бази

Зазначені суспільні відносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

12. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків

Прийняття зазначеного законопроекту призведе до зміцнення системи судоустрою України шляхом створення конституційних передумов для визнання державою Україна юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, передбачених Римським статутом Міжнародного кримінального суду, що сприятиме підвищенню рівня захисту прав громадян України.

 

Народний депутат України:

В. М. Купрій

та інші (всього 155 народних депутатів України)

Опрос