Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно защиты населения от инфекционных болезней

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 14.01.2015 № 1729
Дата рассмотрения: 14.01.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Інфекційні хвороби залишаються небезпечними для людства, займають провідне місце в структурі захворюваності населення, призводять до зниження якості життя, тимчасової втрати працездатності, інвалідності та смертності населення в усіх країнах світу, в тому числі і в Україні.

Найбільш дієвим заходом боротьби з інфекційними хворобами в світі визнано імунопрофілактику. Вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб.

Сьогодні профілактичні щеплення відіграють ключову роль у справі зниження смертності та захворюваності цілої низки інших інфекційних хвороб, керованих засобами імунопрофілактики (туберкульоз, кір, краснуха, гепатит В, кашлюк, правець, епідемічний паротит тощо).

Водночас, при рекомендованих ВООЗ обсягах охоплення дітей профілактичними щепленнями не менше 95 %, рівні охоплення щепленнями в Україні протягом останніх років значно нижчі.

Так, наприклад, станом на 1 січня 2014 року обсяг вакцинації дітей проти гепатиту В становив 32 %; кору, паротиту, краснухи - 55 %; кашлюку, дифтерії, правцю - 69 %; поліомієліту - 72 %; гемофільної інфекції - 77 %; туберкульозу - 87 %. При цьому протягом поточного року рівень вакцинації знизився до критично низького. За даними МОЗ України, станом на 1 жовтня 2014 року в Україні щеплено проти гепатиту В 31 %; кору, паротиту, краснухи - 46 %; кашлюку, дифтерії, правцю - 36 %; поліомієліту - 39 %; гемофільної інфекції - 35 %; туберкульозу - 41 %.

Таке суттєве зниження показників імунізації обумовлене не лише тим, що протягом останніх років в Україні накопичилось багато проблем, пов'язаних з організацією імунопрофілактики, здійсненням медичного контролю за проведенням щеплень, дотриманням правил імунізації та моніторингом післявакцинальних реакцій та ускладнень, що негативно впливають на стан імунопрофілактики населення та призводить до зменшення довіри населення до вакцинації, а й недосконалістю законодавства у цій сфері.

Незважаючи на зміни, що відбулися у світі за останні 10 років в підходах до організації проведення профілактичних щеплень та розширення переліку інфекційних хвороб, проти яких вони проводяться, чинна законодавча база не зазнала змін.

Так, на сьогодні в трьох чинних законах України та нормативно-правовому акті центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (відповідному наказі МОЗ України, яким затверджено Календар профілактичних щеплень) визначено різний перелік інфекційних хвороб, проти яких проводяться обов'язкові профілактичні щеплення. Так, законами України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (ст. 12) та "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (ст. 27) визначено 6 інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов'язковими (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець і кір), а Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 - 2015 р." і Календарем профілактичних щеплень - 10 (туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, кір, гепатит В, гемофільна інфекція, краснуха і паротит).

Досвід розвинутих країн світу свідчить про те, що кожна країна встановлює свій перелік профілактичних щеплень відповідно до стану захворюваності населення та епідемічної ситуації в країні та у світі. При цьому календарем щеплень визначається лише перелік профілактичних щеплень, що проводяться певним віковим групам населення та строки проведення вакцинації.

Слід також зазначити, що в останні роки епідеміологічна ситуація в світі зазнала суттєвих змін. Тільки протягом останніх 25 років з'явилося понад тридцять нових інфекційних хвороб. В той же час, практично кожного року реєструються й нові види вакцин. Це вимагає від країни оперативного та адекватного реагування на існуючі виклики громадському здоров'ю з метою недопущення виникнення та масового поширення інфекційних хвороб.

Окрім цього, багато років поспіль існує законодавча колізія щодо норми про обов'язковість профілактичних щеплень:

по-перше, у статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" закладено дві взаємовиключні норми: про обов'язковість щеплень та можливість відмови від них, що не тягне за цим ніяких правових наслідків;

по-друге, у Основах законодавства України про охорону здоров'я і в Цивільному кодексі України встановлено, що будь-яке медичне втручання/медична допомога проводиться за згодою громадянина, у тому числі це стосується і вакцинації, яка також є медичним втручанням - методом профілактики, пов'язаним із впливом на організм людини.

Потребує також врегулювання питання щодо недопущення звуження прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я та на освіту. При цьому є важливим забезпечення цивілізованого балансу між правами кожної людини і необхідністю захисту громадського здоров'я.

Така ситуація вимагає перегляду законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб в частині, що регулює правовідносини у сфері імунопрофілактики.

2. Цілі та завдання прийняття акта

Законопроект розроблено з метою вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики та впровадження системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб.

Головним завданням проекту закону є комплексний перегляд чинних законів України, що регулюють правовідносини у сфері імунопрофілактики інфекційних хвороб, та внесення відповідних змін і доповнень до них з метою усунення наявних у них протиріч та удосконалення положень, що регулюють питання проведення профілактичних щеплень.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (ст. 27) та "Про захист населення від інфекційних хвороб" (статті 1, 12, 13, 15), якими передбачено:

удосконалення та доповнення термінологічного апарату законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;

делегування повноважень щодо затвердження переліку профілактичних щеплень, що мають проводитись населенню Україні та порядку їх проведення центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;

встановлення загальних вимог до проведення профілактичних щеплень.

Також пропонується забезпечити щорічний перегляд календаря профілактичних щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні та у світі.

Крім того, законопроектом скасовується вимога чинної норми статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" щодо заборони відвідування дитячих закладів, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, на заміну якої запроваджується норма щодо можливих тимчасових обмежень відвідування на період неблагополучної епідемічної ситуації.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють зазначене питання, є Конституція України, Основи законодавства України про охорону здоров'я, закони України "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009 - 2015 рр.".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту Закону не призведе до додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Впровадження законопроекту сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики, впровадженню системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб, посиленню захисту прав і законних інтересів дитини на охорону здоров'я та на освіту та, як наслідок, поліпшенню епідеміологічного благополуччя населення.

 

Народний депутат України

Т. Д. Бахтеєва

О. М. Біловол

О. С. Мусій

А. Ф. Шипко

О. М. Кириченко

Опрос