Идет загрузка документа (17 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Единой государственной системе мониторинга производства, поставки, транспортировки, потребления и оплаты топливно-энергетических ресурсов и коммунальных услуг

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 26.12.2014 № 1640
Дата рассмотрения: 26.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги"

Цей Закон розроблено на рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 листопада 2010 року "Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 році" та враховуючу нагальну потребу держави в єдиному державному інструменті збирання, накопичення, опрацювання та аналізу інформації для прийняття оперативних та стратегічних рішень для сталої реалізації реформ по стратегічному розвитку економіки України.

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Даний законопроект доопрацьовано із врахуванням зауважень та пропозицій Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, зацікавлених міністерств та відомств, результатів експертизи НАН України та громадськості.

За часи незалежності України, через відсутність послідовності щодо реалізації державної політики зі стабілізації та ефективного розвитку економіки держави призвели до відсутності реального енергетичного балансу в державі.

На сьогоднішній день в Україні не створено ані системи моніторингу показників енергетичного балансу України, ані системи моніторингу за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, хоча їх створення та впровадження вже на протязі 8 (восьми) років покладено на Держенергоефективності (п. п. 5 - 9, п. 4 Положення про Держенергоефективності). На теперішній час, "моніторинг показників енергетичного балансу", що здійснює Держенергоефективності, фактично являє собою процес отримання від інших ЦОВВ, а також від ОДА розрізненої інформації щодо енергетичних потоків держави та показники виконання державної, галузевих та регіональних програм енергоефективності. Держенергоефективності не має відповідної юридичної, методологічної, організаційно-технічної бази, а також фінансового та кадрового забезпечення для збору достовірної інформації в режимі реального часу та формування на цій основі енергетичного балансу країни, а також моніторингу динаміки його показників. Це пов'язано з відсутністю законодавчого акту, реалізація положень якого дозволила би налагодити співпрацю зі всіма суб'єктами, на яких поширюється дія законодавчого акту.

Щодо формування енергетичних балансів Держстатом.

В законодавстві України не має юридичного визначення терміну "енергетичний баланс" країни, що дозволяє різні тлумачення його форми та змісту. Саме тому, енергетичний баланс розраховується Держстатом за даними статистичної звітності, використовуючи при цьому міжнародну методологію лише за формою представлення даних, базуючись на статистичних даних та спостереженнях, а не за процесом їх отримання та верифікації. Така отримана інформація не може бути використана для оперативного аналізу стану справ в галузях економіки та слугувати підґрунтям для прийняття виважених оперативних та стратегічних рішень.

Відсутність же об'єктивної інформації щодо розрахунків за спожиті паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги не дає можливості визначити основні структурні та цінові диспропорції на ринках енергоресурсів і суміжних послуг та отримати реальне відображення стану справ в галузях економіки.

Наприклад, у Польщі у щорічному збірнику про енергетичний баланс наводяться ціни на відповідні енергоносії, що дозволяє розрахувати енергетичний баланс країни у вартісному вимірі та визначити основні структурні та цінові диспропорції на ринках енергоресурсів та суміжних послуг.

Що стосується міжнародного досвіду загалом, то варто відмітити загальну тенденцію до використання прогресивних технологій у розвинутих країнах з метою забезпечення проведення повного багаторівневого енергетичного балансу. До цього питання вже давно присвятила свою увагу і Російська Федерація, де у 2011 р. був прийнятий Федеральний Закон "Про державну інформаційну систему паливно-енергетичного комплексу" (від 03.12.2011 р. N 382-ФЗ).

Відповідно до постанови Президії НАН України "Щодо розробки національної системи обліку та контролю за споживанням енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві України" N 101 від 16.05.2012 року відзначається важливість і актуальність розробки національної системи обліку та контролю за споживанням енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві України на основі інтелектуальних-програмно технічних засобів, які напрацьовані вітчизняними науково-дослідними установами. Зазначається також, що провідні країни світу приділяють серйозну увагу розв'язанню цієї проблеми, яка в сучасних умовах глобалізації та інтеграції енергетичних ринків стає потужним фактором конкурентоспроможності економіки. Так, у рамках енергетичної стратегії країн ЄС для забезпечення надійного постачання енергоресурсів населенню у найближчі 10 років буде розбудовано нову систему енергообліку. В Російській Федерації прийнято відповідне законодавче рішення щодо створення державної інформаційної системи паливно-енергетичного комплексу, яка зокрема передбачає збереження й опрацювання всієї поточної інформації, а також прогноз розвитку ПЕК держави. Такі системи складаються з дистанційних лічильників та відповідного комунікаційного середовища для зв'язку з оператором мережі або постачальником ресурсу і певною інфраструктурою, пов'язаною із системою обліку і сплати рахунків. Проте, слід зазначити, що в основу державних інформаційних систем ПЕК та ЖКГ РФ покладено ту саму ідею створення ЄДСМ, що розроблена на Україні, з якою Федеральне агентство по енергетиці РФ було ознайомлено під ас співпраці з розробниками ЄДСМ в 2004 році в Красноярському краї. Але запроваджена в РФ система не дасть максимального економічного ефекту, оскільки впроваджені ДІС ведуть облік розрізнено, не створюючи єдиного енергетичного балансу країни та єдиного ринку енергоресурсів та житлово-комунальних послуг.

В оновленій редакції Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої Колегією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України рішенням N 3.1 від 22.06.2012 р. зазначається, що одним з найважливіших завдань електроенергетики є вирівнювання добового графіку споживання електричної потужності. Для цього, разом із тарифними методами регулювання (посилення різниці між ціною на електроенергію в різні періоди доби) необхідно застосовувати нетарифні методи - проведення роз'яснювальної роботи серед споживачів, поширення використання теплових насосів, термонакопичувачів для потреб тепло забезпечення, використання так званих "інтелектуальних мереж".

Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії за нової моделі ринку необхідне створення технічної інфраструктури - інформаційних систем, систем комерційного обліку електричної енергії та телекомунікаційної системи. Законом України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" від 24.10.2013 N 663-VII передбачено запровадження комерційного обліку електричної енергії як сукупності процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між суб'єктами ринку електричної енергії.

Таким чином, для усунення дисбалансу енергетичних, фінансових та інформаційних потоків в енергетичному секторі та житлово-комунальному господарстві необхідний перехід до ЄДСМ. Ця система включає багато аспектів вирішення проблем енергоефективності та енергозбереження, зокрема, розробку та запровадження комплексу уніфікованих організаційних, технічних, комунікаційних, інформаційних, програмних засобів і методів формування всіх видів енергетичних балансів.

Таким чином, відсутність реального енергетичного балансу пов'язано з тим, що діючі моніторинги з основних видів енергоресурсів та надання комунальних послуг, які здійснюються профільними міністерствами, відомствами, місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування, методологічно неузгоджені та мають розрізнені інформаційні бази даних, ведуться за окремими профільними напрямками (вугілля, газ, електроенергетика, комунальне господарство, тощо) і не відтворюють реального стану справ в паливно-енергетичному комплексі та житлово-комунальному господарстві держави. Причиною цього є відсутність в країні постійно діючого, єдиного державного інструменту щодо збирання, накопичення, узагальнення та використання інформації, яка потрібна для оперативного аналізу стану секторів економіки та прийняття виважених, оперативних та стратегічних рішень.

Враховуючу нагальну потребу держави в єдиному державному інструменті по організації формування енергобалансів з метою стратегічного планування і прогнозування економічних процесів в країні, науковцями Інституту економіки та прогнозування, Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова та Інституту науково-практичних розробок комплексних систем НАН України ще у 2006 році (рекомендації Президії НАН України) була доведена доцільність, впровадження та функціонування Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (ЄДСМ), розробленої з використанням найсучасніших IT-технологій, як єдиного державного інструменту по організації формування балансів для стратегічного планування і прогнозування економічних процесів в країні.

Забезпечення впровадження та функціонування ЄДСМ покладається на центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері енергоефективності та енергозбереження, а безпосереднє впровадження та функціонування ЄДСМ буде здійснювати визначене Кабінетом Міністрів України у відповідності до чинного законодавства державне підприємство.

2. Цілі і завдання прийняття Закону

Прийняття законопроекту дозволить створити необхідні умови для впровадження і функціонування ЄДСМ, що, в свою чергу, визначить основні організаційно-методологічні та правові засади формування регіональних, територіальних і загальнодержавних енергетичних балансів за всіма видами енергетичних ресурсів, в тому числі утворення повного, постійно діючого державного єнергоаудиту. При впроваджені ЄДСМ буде досягнуто, насамперед, інформаційне забезпечення та відкритість ринків енергетичних ресурсів (вугілля, газу, електричної енергії, комунальних послуг), як того вимагає положення договору про приєднання України до Енергетичного Співтовариства, створені умови для добросовісної конкуренції та забезпеченню дієвого контролю на державному рівні.

Маючи такий єдиний державний інструмент як ЄДСМ центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування будуть спроможні збалансувати попит та пропозиції на енергетичні ресурси та комунальні послуги, зокрема платіжного балансу, визначити справедливі параметри при ціноутворенні та у подальшому припинити практику перехресного субсидіювання між галузями економіки.

Крім зазначеного, інформація ЄДСМ буде доступна до використання Верховною Радою України, Адміністрацією Президента, центральними, місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими фізичними і юридичними особами, як достовірне джерело для прийняття відповідних рішень, а науковими установами для розроблення стратегії розвитку та енергетичної безпеки держави.

3. Загальна характеристика та основні положення Закону

Запропонований законопроект комплексно регулює правові відносини між суб'єктами, що підпадають під сферу дії цього Закону, які виникатимуть в процесі впровадження та функціонування ЄДСМ.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Законодавство про основні засади впровадження та функціонування ЄДСМ складається з Конституції України, цього Закону, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування прийняття Закону

Прийняття законопроекту не потребує витрат із державного бюджету. Впровадження ЄДСМ є інноваційно-інвестиційним проектом, не потребує видатків з державного бюджету та гарантій Уряду.

Загальні витрати по впровадженню ЄДСМ на всій території України на протязі двох років у відповідності до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану заходів по її впровадженню дорівнюють 0,36 - 0,40 млрд. грн. на рік.

Мінімальний річний економічний ефект від впровадження ЄДСМ, виходячи з отриманих з офіційних джерел даних за 2012 р (об'єм реального ВВП - 1388,3 млрд. грн., 63,5 % - витрати енергоресурсів на його виробництво, 6,46 % середньорічний темп росту ВВП) складає 17,012 млрд. грн. Розрахунки виконані за методикою, яка була застосована НАН України на запит Верховної Ради України..

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття законопроекту вже на першому етапі впровадження ЄДСМ дасть можливість:

1) зняти соціальну напругу за рахунок економічно обґрунтованих тарифів навіть при підвищенні цін на первинні ресурси (газ, електроенергія);

2) забезпечити 100 відсоткову сплату за використані паливно-енергетичні ресурси та комунальні послуги виключно за рахунок кінцевих споживачів, що дасть змогу зняти навантаження з бюджетів усіх рівнів і спрямування вивільнених коштів на соціальний захист громадян;

3) формувати відповідними органами державної влади тарифи та тарифну політику на державному і регіональних рівнях по загальнодержавній методиці, а також динамічно управляти тарифами, створюючи умови по виробництву конкурентоздатної продукції (наприклад, в енергоємних галузях), що дозволить зменшити ціни на енергоносії для усіх категорій товаровиробників мінімум на 35 - 40 %;

4) створити прозорі ринкові механізми в паливно-енергетичному комплексі та житлово-комунальному господарстві, що дозволить знизити енергоємність ВВП держави як мінімум на 30 %;

5) збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів;

6) створити умови для ліквідності банківської системи;

7) створити привабливі умови для залучення інвестицій в енергетику, комунальне господарство України і в економіку в цілому.

 

Народні депутати України:

Кірш О. В.

Каплін С. М.

Ляшко О. В.

Кириленко І. Г.

Юрчишин П. В.

Опрос