Идет загрузка документа (7 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях (относительно общественных объединений)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 24.12.2014 № 1603
Дата рассмотрения: 24.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо громадських об'єднань)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Відповідно до ст. 11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) та прецедентним правом Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свобода об'єднань не тільки гарантує право створювати й реєструвати об'єднання, але вона також включає в себе ті права й свободи, які вкрай необхідні для ефективного функціонування об'єднань при реалізації їхніх цілей і захисту прав та інтересів їх членів; свобода об'єднань передбачає певну автономію від держави. Вона захищає в повній мірі формальні та неформальні об'єднання.

Більше того, ніякі обмеження не можуть бути застосовані відносно здійснення прав об'єднань щодо захисту своїх прав, крім тих, "які передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки, захисту здоров'я чи моральності населення або захисту прав і свобод інших осіб". Обмеження свободи об'єднання повинні інтерпретуватися чітко, і тільки вагомі й аргументовані докази можуть бути підставою для обмеження права на свободу об'єднань.

Суть свободи об'єднань полягає в тому, що окрема особа або група осіб може вільно створювати об'єднання, визначати їх організаційну структуру і законні цілі, здійснювати їх на практиці, реалізовуючи заходи, які відіграють важливу роль в їх роботі. Обмеження подібної діяльності і в реалізації заходів повинні бути встановлені законом і переслідувати законну мету.

Піддавати покаранню за дії, пов'язані зі створенням або здійсненням діяльності об'єднань на тій підставі, що організація не пройшла державну реєстрацію, як передбачено у статті 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, не відповідає цим чітким критеріям.

Національне законодавство може передбачати будь-яку процедуру реєстрації об'єднань, а також те, що відмова в реєстрації може мати певні наслідки для юридичного статусу та правоздатності, однак, подібні законодавчі вимоги не можуть бути обов'язковими вимогами, що висуваються до будь-яких об'єднань людей. У справі Горжелік та інші проти Польщі ЄСПЛ визначив: "Головним аспектом свободи асоціацій є можливість громадян засновувати відповідно до законодавства об'єднання для здійснення спільних дій у сфері спільних інтересів. Без наявності цієї можливості право на об'єднання не матиме практичного значення". Це означає, що права на свободу об'єднань означає право створювати об'єднання.

Тому сам факт відмови в державній легалізації громадському об'єднанню не може бути підставою для покарання за дії, пов'язані з існуванням чи подальшою діяльністю такої організації. Це робить неможливим діяльність незареєстрованих об'єднань і, отже, обмежує саму суть свободи об'єднань.

Держава може встановлювати відповідальність за конкретні дії, котрі несуть загрозу інтересам, визначеним частиною другої статті 11 ЄКПЛ. Однак саме об'єднання, участь у таких об'єднаннях навряд чи може привести до шкоди цим інтересам.

З огляду на це, існування відповідальності за діяльність не легалізованих громадських об'єднань суперечить міжнародним зобов'язанням України, зокрема, статті 11 ЄКПЛ та Міжнародному пакту про громадянські та політичні права.

Визначення поняття "громадське об'єднання" є дуже широким в національному законодавстві - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Що дозволяє свавільно притягати до відповідальності за цією статтею будь-які більш менш стабільні, навіть неформальні об'єднання людей.

Хоча стаття 186-5 КАСУ застосовується не часто, ЄСПЛ вже передавав на комунікацію Уряду України одну справу, пов'язану з її існуванням (справа "Bayazet Ruslanovich SHERFEDINOV and others against Ukraine", заява 29585/05). Хоча справа була вилучена з реєстру, оскільки заявник не бажав її більше підтримувати, це показує потенційну її небезпечність для захисту свободи об'єднань.

2. Цілі та завдання законопроекту

Проект Закону має на меті скасування адміністративної відповідальності за діяльність нелегалізованих громадських об'єднань.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту

Проект Закону вилучає статтю 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, якою встановлено відповідальність за діяльність не легалізованих громадських об'єднань.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами у даній сфері є Конституція України, Закон України "Про громадські об'єднання", Кодекс України про адміністративні правопорушення.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Проект Закону не вимагає додаткових витрат з державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Скасування відповідальності за діяльність не легалізованих громадських об'єднань становитиме виконання Україною міжнародних зобов'язань у сфері прав людини, зокрема, свободи асоціацій (об'єднань).

Це позитивно буде сприйнято міжнародною спільною й підвищить рівень захищеності прав людини в Україні.

 

Народні депутати України:

Пацкан В. В.

Горват Р. І.

Опрос