Идет загрузка документа (12 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно стимулирования создания и деятельности семейных фермерских хозяйств)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 23.12.2014 № 1600
Дата рассмотрения: 23.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Відповідно до даних Державної служби статистики України, близько 50 % валової продукції сільського господарства виробляють фізичні особи (особисті селянські господарства), забезпечуючи значну частку у виробництві окремих видів продукції: майже 97 % - картоплі, 89 % - овочів відкритого ґрунту, 63 % - овочів закритого ґрунту, 90 % - продовольчих баштанних культур, 84 % - плодово-ягідних культур, 80 % - молока, 75 % - м'яса ВРХ, 59 % - м'яса свиней, 94 % - м'яса овець, 83 % - вовни тощо. Тобто, ці господарства продовжують (і надалі будуть) відігравати важливу соціально-економічну роль як у сфері продовольчої безпеки держави, так і сфері зайнятості та забезпечення доходів і розвитку сільських територій.

В умовах посилення кризових явищ в економіці та тотального безробіття на селі, вирощування сільськогосподарської продукції для багатьох селянських господарств є чи не єдиним реальним джерелом формування сімейних бюджетів.

Одна з проблем сьогодення полягає в тому, що особисті селянські господарства, як і інші фізичні особи, які виробляють велику частину трудомісткої сільськогосподарської продукції, не мають офіційного статусу виробника сільськогосподарської продукції. А отже, знаходяться не в рівних конкурентних умовах у порівнянні з фермерськими та іншими сільгоспвиробниками.

В першу чергу, це стосується практики адміністрування ПДВ у сільському господарстві, недосконалий механізм справляння якого викривлює конкурентне середовище для окремих категорій товаровиробників, ставить особисті селянські господарства в гірше становище в порівнянні із сільгосппідприємствами.

По-друге, стягнення податку на дохід фізичних осіб з виручки від реалізації продукції ОСГ - одне з найбільших викривлень вітчизняної системи оподаткування у сільському господарстві і його скасування давно на часі. Цього упродовж багатьох років домагаються органи місцевої влади, місцевого самоврядування, народні депутати, якими ініційовані відповідні зміни до Податкового кодексу.

Отже, неврахування дії податкового фактора призводить до того, що податкові пільги носять вибірковий характер і поширюються лише на сільгосппідприємства, тоді як особисті селянські господарств не мають можливості скористатися ними (в першу чергу, пільговим режимом справляння ПДВ). У них відсутнє джерело для компенсації вхідного ПДВ, при цьому зазначені витрати лише при виробництві молока становлять близько 2 млрд. грн., внаслідок чого селянські господарства втрачають при реалізації молока понад 6,5 % доходів.

Крім того, через відсутність статусу сільгоспвиробника ОСГ позбавляються змоги вийти на організовані ринки і реалізовувати на них результати своєї праці за легальними схемами і ринковими цінами. А отже, вони змушені збувати продукцію за неофіційними каналами реалізації, які не передбачають відповідного відображення в системі статистики та сплати належних обов'язкових платежів. Проведений аналіз показує, що в останні роки (з 2008 року) такі негативні тенденції суттєво посилились, про що свідчить, зокрема, зменшення поставок сільськогосподарської продукції на промислову переробку.

Обсяги неофіційного (фактично - тіньового) ринку у секторі селянських господарств в останні роки суттєво зростають - за експертними оцінками, по овочах він перевищує 80 %, м'ясу - 60 %, молоку - 40 %. При цьому ще декілька років назад дані показники були на 10 - 15 відсоткових пунктів нижчими.

Така тенденція обумовлена суттєвою різницею у цінах реалізації за офіційним (переробному підприємству, заготівельній організації, на організованому ринку) та неофіційним каналами реалізації (посередникам, що застосовують спрощені режими оподаткування), яка за експертними оцінками, становить: по молоку та яловичині - близько 2,5 разів, по овочах - близько 4 разів.

З іншого боку, розвиток сучасних інтеграційних процесів ставить нові вимоги щодо якості і безпечності сільськогосподарської продукції. Для забезпечення можливості офіційного збуту селянські господарства повинні дотримуватись необхідних вимог безпечності, що можливе лише за рахунок технологічного оновлення виробництва (спеціалізовані пункти забою, уникнення контакту молока з повітрям, швидке охолодження молока тощо). Самостійно такі проблеми селянські господарства вирішити не в змозі.

Одним з перспективних напрямів розв'язання зазначених проблем може стати розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, завданням якої є об'єднання зусиль роздрібнених товаровиробників та підвищення їх частки у кінцевій вартості аграрних продуктів, що реалізуються в торговельній мережі (маркетах, торгових точках).

Водночас, нині сільськогосподарська кооперація в сфері заготівлі і збуту сільськогосподарської продукції практично не розвивається. Причинами цього є, поряд з іншим, і негативна дія податкового фактора, зокрема, відсутність будь-якої законодавчої можливості бути в конкурентному податковому полі (в тому числі - застосовувати спецрежими оподаткування), нарівні з сільгосппідприємствами.

Вирішення цієї проблеми можливе шляхом створення правових, економічних та соціальних передумов трансформації особистих селянських господарств в сімейні фермерські господарства з набуттям статусу юридичної особи, або фізичної особи підприємця - виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їм повноцінної участі в аграрному ринку, посилення соціального захисту членів таких господарств, стимулювання створення на їх основі життєздатної системи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та подальшого забезпечення комплексного розвитку малих форм господарювання у сільській місцевості.

За сприятливих умов щонайменше до 200 тис. особистих селянських господарств могли б набути статус суб'єкта підприємницької діяльності (сімейних ферм) без створення юридичної особи та бути повноцінними учасниками аграрного ринку.

Привабливість вибору селянином офіційного статусу підприємця має бути підтримана доступністю для нього переваг учасника прозорих ринків продукції та засобів виробництва, поширення на селянське господарство, що набуло підприємницький статус, переваг одержувача державної допомоги або учасника цільових програм розвитку певних напрямів господарювання (наприклад, сімейних ферм), суб'єкта спрощеної системи оподаткування й обліку.

Зважаючи на проблему занятості в державі, яка характеризується постійним зростанням рівнем безробіття, відсутністю робочих місць, особливо у сільській місцевості, сімейне фермерське підприємництво вбачається одним із перспективних напрямків розвитку аграрного сектору нашої держави.

Для цього пропонується поширити статус виробника сільськогосподарської продукції на фізичних осіб - підприємців, які є головами сімейних фермерських господарств та передбачити окрему групу платників єдиного податку - сільгоспвиробників.

2. Цілі та завдання законопроекту

Цілі та завдання законопроекту полягають у створенні через зміни до Податкового кодексу України правових, економічних та соціальних передумов трансформації особистих селянських господарств в сімейні фермерські господарства з набуттям статусу юридичної особи, або фізичної особи - підприємця - виробника сільськогосподарської продукції, та, відповідно, у забезпеченні їм повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується поширити статус виробника сільськогосподарської продукції на фізичних осіб - підприємців, які є головами сімейних фермерських господарств, та передбачити окрему групу платників єдиного податку - сільгоспвиробників.

Крім того, проект пропонує встановити зменшений розмір ставки єдиного податку для суб'єктів сімейного фермерського підприємництва.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання становлять: Податковий кодекс України, до якого вносяться зміни цим законопроектом; Земельний кодекс України; Закон України "Про фермерське господарство"; Закон України "Про особисте селянське господарство"; Закон України "Про державну підтримку сільського господарства".

Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття змін до інших законів не потребує.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів.

6. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття акта

Прийняття цього Закону створить правові, економічні та соціальні передумови трансформації особистих селянських господарств в сімейні фермерські господарства з набуттям статусу юридичної особи або фізичної особи - підприємця - виробника сільськогосподарської продукції, забезпечить їм повноцінну участь в аграрному ринку, посилить соціальний захист членів таких господарств, призведе до розширення бази оподаткування та отримання до бюджету додаткових доходів.

 

Народні депутати України:

Кириленко І. Г.

Івченко В. Є.

Бакуменко О. Б.

Давиденко В. М.

Юрчишин П. В.

Заболотний Г. М.

Опрос