Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины (относительно изолированного балласта)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 17.12.2014 № 1504
Дата рассмотрения: 17.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ізольованого баласту)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону

Проект Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів України" (щодо ізольованого баласту)" (далі - проект Закону) розроблено відповідно до вимог Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року (МАРПОЛ 73/78) для удосконалення процедур контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, ліквідації необґрунтованих контрольних процедур, пов'язаних із міжнародним торговельним мореплавством в українських водах.

Внесення змін дозволить привести їх у відповідність з чинними міжнародними конвенціями в галузі безпеки мореплавства, значно наблизити режим перебування суден в українських морських портах до європейських та світових вимог.

Для роботодавців морської галузі та експертного середовища це є довгоочікуваний крок, який дозволив би викоренити корупційні явища з боку посадових осіб Державної екологічної інспекції та Міністерства екології та природних ресурсів (далі - Держекоінспекція, Мінприроди), суть яких полягає у наступному.

Злив ізольованого водяного баласту з суден в акваторіях морських портів Правилами охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затвердженими постановою Уряду від 29.02.96 N 269 (далі - Правила), необґрунтовано віднесено до скидання забруднюючих речовин. Це не тільки не має належного екологічного обґрунтування, але й не відповідає міжнародним договорам України в галузі торговельного мореплавства та європейській практиці.

Відповідно до вимог Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року (МАРПОЛ 73/78), до якої Україна приєдналася постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р. N 771, використання суднами ізольованого водяного баласту є максимально ефективним засобом запобігання забрудненню морського середовища, оскільки повністю виключає (в силу повної автономності відповідних систем судна) привнесення до нього будь-яких забруднюючих речовин (нафти або рідких хімічних речовин, суднового палива та мастил, забруднених вод машинних та помпових відділень, стічних вод, інших суднових відходів). Судновласники несуть величезні додаткові витрати при оснащенні вантажних суден танками для зберігання ізольованого водяного баласту та відповідними системами для його перекачування, що надає можливість його безперешкодного та безпечного скидання у більшості морських портів світу (крім українських). Показники забрудненості ізольованого водяного баласту, як правило, є значно меншими, ніж фонові показники забруднюючих речовин в акваторіях портів.

Так, зокрема, латвійськими нормативно-правовими актами не встановлено порядок відбору проб з ізольованих баластних резервуарів з метою контролю забруднення вод територіального моря та не визначений компетентний орган, який має здійснювати цей відбір. Ці питання регулюються Міжнародною конвенцією по запобіганню забрудненню з суден 1973 року (МАРПОЛ 73/78), яка ратифікована Латвійською Республікою.

Водночас у систему нагляду судового сполучення та обміну інформаційними даними (SafeSeaNet) включено розділ добровільного декларування по відношенню до управління баластними водами, де включено такі питання, як наявність на судні плану управління баластними водами, обміну баласту тощо.

Наприклад, такі країни як Канада, США, Австралія, Ізраїль регламентують чіткі вимоги щодо зміни баласту у територіальних водах, яка попереджала б заміну баластних вод у територіальних водах, як одну з умов отримання дозволу на скид баластних вод в портових зонах. При наявності документів, підтверджуючих зміну баласту, контролюючий інспектор не має права вимагати аналіз баласту, обмежуючись лише документальною перевіркою.

Слід відзначити, що проблема баластових вод у країнах США, Бразилії, Австралії та низки інших країн полягає не у хімічному забрудненні, а у біологічних наслідках переміщення водних мікроорганізмів в інші водні екосистеми.

Наприклад, в Грузії, співробітниками Міністерства екології та природних ресурсів інструментально перевіряється лише щільність та солоність морської води, а також проводиться візуальна перевірка на наявність домішок (каламутності). В разі невідповідності нормативним вимогам або будь-яких підозр (іржа, масла, нафта) проби опечатуються і встановленим порядком відправляються до гідрохімічної лабораторії для повного дослідження (операція займає не більше двох годин). Крім того, судна, які прямують для виконання вантажних операцій в порти Грузії, повинні провести зміну ізольованих баластних вод до входу в другу санітарну зону (50-ти мільна зона) на відстані від найближчого берега мінімум на 25 морських міль при глибині не менше 100 метрів.

За інформацією Міністерства сталого розвитку, екології та енергетики Франції, положення конвенції МАРПОЛ 73/78 відображено у Директиві ЄС 2005/35/ЄС щодо спричиненого суднами забруднення та впровадження за це санкцій від 07.09.2005 р, вимоги якої Франція інкорпорувала в Кодексі з охорони навколишнього середовища відповідним законом від 02.08.2008 року. Оскільки однією з вимог МАРПОЛ 73/78 є обов'язкова ізоляція вод баласту від вантажу, що робить забруднення баластових вод фактично неможливим, на сьогодні ні на рівні ЄС, ні на рівні французького національного законодавства немає законодавчих актів, що встановлюють необхідність проведення екологічного контролю за водами ізольованого баласту.

Єдиною загрозою для прибережних екосистем залишається внесення з ізольованим водяним баластом шкідливих та небезпечних живих організмів. Для запобігання цьому найбільш ефективним засобом є заміна водяного баласту на глибокій воді (тобто, за межами прибережної зони). В Україні ця проблема вирішена на законодавчому рівні: будь-яке судно, що входить до територіального моря України, відповідно до статті 67 Водного кодексу України повинно замінити перед цим ізольований водяний баласт, про що капітан судна робить відповідні відмітки у журналі баластних операцій. Таким чином, з точки зору біологічної складової екологічної безпеки, скидання ізольованого водяного баласту в українських морських водах теж не несе загрози.

З моменту прийняття Правил підтвердилася невідповідність їх окремих положень чинному законодавству. Зокрема, це стосується встановлення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у внутрішніх морських водах та територіальному морі України, їх застосування для вод, які скидаються з суден.

При здійсненні аналізу ізольованого баласту з боку Державної екологічної інспекції застосовуються нормативи, що наведені в додатку до Правил, та передбачені для промислових ділянок рибогосподарських об'єктів. При цьому, норма гранично допустимих концентрацій заліза для баласту відповідно до додатка до Правил (0,05 мг/дм3) фактично відповідає масовій концентрації заліза для води дистильованої (0,05 мг/дм3 згідно із ГОСТ 6709-79) та у 6 разів вища, ніж норма для питної води (0,3 мг/дм3), що встановлена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383 "Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940.

Крім того, незважаючи на введений контроль, після сплати судном штрафу за "забруднення ізольованим баластом" скидання його відбувається в будь-якому випадку. Таким чином, кожне судно, що заходить в порти України, практично без вини з його боку, приречено на штраф.

Введення вимог до ізольованого баласту в кінцевому результаті знижує конкурентоздатність вітчизняних портів та створює додаткові перешкоди для судноплавства в територіальних водах України. Дозвільна процедура, що застосовується при перевірці "якості" ізольованого водяного баласту, створює умови для зловживань та корупції посадових осіб Держекоінспекції.

Протягом багатьох років роботодавці, їх об'єднання, профільні асоціації провели ряд наукових та правових досліджень із залученням провідних фахівців Національної академії наук України, учбових та навчальних закладів, морських і екологічних адміністрацій всіх країн Чорного моря під егідою Міжнародної морської організації (установи ООН, міжурядової організації, на яку покладено розробку обов'язкових міжнародних нормативів охорони людського життя і довкілля на морі.).

Зокрема, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України було проведено науково-правову експертизу та дослідження діючих Правил та встановлено невідповідність існуючих Правил чинному та міжнародному законодавству та необхідність внесення значних змін до Правил (копія висновку додається).

Разом з тим, провідні судноплавні компанії наголошують про важливість та необхідність вирішення питання щодо відбору та аналізу проб баластних вод з метою спрощення процедур такого виду контролю з боку контролюючих органів у пунктах пропуску через державний кордон України в морських торговельних портах.

Таким чином, вирішення зазначеного питання є пріоритетним для зміцнення потенціалу України як морської держави.

2. Мета і завдання прийняття проекту Закону

Метою прийняття проекту Закону є приведення законодавства України у відповідність до вимог Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року (МАРПОЛ 73/78) для удосконалення процедур контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, ліквідації необґрунтованих контрольних процедур, пов'язаних із міжнародним торговельним мореплавством в українських водах.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Проектом Закону пропонується закріпити на законодавчому рівні поняття "баластні води" та їх різновидів шляхом доповнення статті 1 Водного кодексу України та внести зміни до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в частині розмежування повноважень Держекоінспекції при перевірці "якості" ізольованого баласту та інших видів баластних вод.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання основними нормативно правовими актами є Конституція України, Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року (МАРПОЛ 73/78), Водний кодекс України, Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", Правила охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджені постановою Уряду від 29.02.96 N 269.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття Закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту Закону

Прийняття Закону дозволить привести законодавство України у відповідність з чинними міжнародними конвенціями в галузі безпеки мореплавства, значно наблизити режим перебування суден в українських морських портах до європейських та світових вимог та спростити процедуру контролю з боку контролюючих органів у пунктах пропуску через державний кордон України в морських торговельних портах.

 

Народний депутат України

О. Урбанський (посв. N 341)

Опрос