Идет загрузка документа (29 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно повышения ставок акцизного сбора на табачные изделия, алкогольные напитки и пиво) в рамках процесса евроинтеграции Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 16.12.2014 № 1474
Дата рассмотрения: 16.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, алкогольні напої та пиво) в рамках процесу євроінтеграції України"

1. Обґрунтування необхідності законопроекту.

Законопроект розроблено з метою: 1) збільшення цін на тютюнові вироби, алкогольні напої та пиво, що зменшить їх споживання серед населення України та покращить стан здоров'я населення; 2) наближення до стандартів оподаткування тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пива в Європейському Союзі; 3) збільшення доходів державного і місцевих бюджетів.

У 2012 році було опубліковано "Дослідження щодо глобального тягаря хвороб", яке є найбільшою в світі систематизацією даних щодо поширеності хвороб та факторів ризику їх виникнення. Згідно з цим дослідженням, станом на 2010 рік трьома головними факторами ризику в усьому світі були високий кров'яний тиск, активне і пасивне тютюнокуріння, вживання алкоголю.

В багатьох країнах світу було успішно застосовано заходи, які ефективно зменшили тягар викликаних алкоголем та тютюном проблем. У спільному документі, підготованому ще 2011 року Світовим економічним форумом та Всесвітньою організацією охорони здоров'я, визначено основні стратегії, здатні зменшити шкоду, яку завдає споживання алкоголю та тютюну. Найбільш ефективною з цих стратегій є обмеження економічної доступності алкоголю і тютюну шляхом підвищення податків і цін.

Досвід України переконливо доводить дієвість такої стратегії. У 2005 - 2008 роках, за даними Державної служби статистики, від зазначених чотирьох прямо пов'язаних зі вживанням алкоголю причин (розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю; алкогольна кардіоміопатія, випадкові отруєння та дія алкоголю, алкогольна хвороба печінки) щорічно помирало більше 24 тисяч людей на рік. Починаючи з 2009 року кількість таких смертей поступово зменшилася і в 2011 році скоротилася до 11752. Аналогічні тенденції мали показники смертності від непрямо пов'язаних із вживанням алкоголю причин, таких як нещасні випадки, ДТП, пневмонія, туберкульоз, хвороби печінки тощо. Основною причиною такого скорочення смертності стало зменшення економічної доступності алкоголю завдяки збільшенню більш ніж на 100 % акцизів на алкогольні напої в 2009 - 2011 роках. Зменшення смертності від алкогольних отруєнь та інших причин показує, що відбулося скорочення вживання алкоголю загалом, тобто зменшення продажу легальних алкогольних напоїв лише не було компенсовано збільшенням вживання нелегального алкоголю.

Дані міжнародного опитування "Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді" (HBSC) свідчать про зниження споживання алкоголю серед підлітків в Україні в 2006 - 2010 роках. Однією з основних причин зменшення споживання алкоголю серед підлітків було підвищення ставок акцизу на пиво і алкогольні напої в Україні у 2009 - 2010 роках. Проте, незважаючи на зменшення рівнів споживання слабоалкогольних напоїв і пива серед підлітків, у 2010 році Україна займала перше місце серед 38 країн HBSC за показником споживання слабоалкогольних напоїв і друге місце за показником споживання пива підлітками.

Незважаючи на скорочення обсягу вживання алкоголю, завдяки збільшенню ставок акцизу, надходження до державного бюджету від акцизів на алкогольні напої у 2008 - 2012 роках зросли з 3,9 млрд. гривень до 5,9 млрд. гривень, а від акцизів на пиво: з 0,86 млрд. гривень до 2,18 млрд. гривень.

У 2006 році Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (РКБТ). Відповідно до Статті 6 РКБТ, Україна має запроваджувати заходи, що включають здійснення податкової і цінової політики стосовно тютюнових виробів для того, щоб сприяти досягненню цілей охорони здоров'я, які передбачають скорочення споживання тютюну. Завдяки кільком суттєвим підвищенням ставок акцизу у 2008 - 2013 роках, середня ставка акцизу на сигарети зросла у 8 разів, що дозволило суттєво зменшити поширеність куріння: за даними Державної служби статистики, кількість курців серед осіб старших від 12 років зменшилася з 10,1 млн. 2008 року до 8,1 млн. 2013 року, або на 20 %.

Завдяки підвищенню ставок тютюнових акцизів у 2008 - 2012 роках, доходи Державного бюджету України від акцизів на тютюнові вироби зросли у сім разів: з 2,44 млрд. гривень 2007 року до 17,9 млрд. гривень 2013 року при скороченні реалізації за ці роки з 124 млрд. до 75 млрд. сигарет.

З 1 січня 2014 року ставки акцизу на сигарети було підвищено на 6,5 %. Таке мізерне підвищення призвело до скорочення надходжень до державного бюджету. Тому за ініціативою нового уряду України ставки було підвищено на 25 % з 1 липня і на 5 % з 1 вересня, загалом на 40 % протягом року.

В той же час мінімальні ставки акцизу на сигарети було збільшено з 1 січня 2014 року: в Росії - на 42 %, в Білорусі - на 25 %, в Молдові - на 67 %, в Казахстані - на 94 %. Наразі мінімальна специфічна ставка в Україні становить 304,11 гривень на 1000 сигарет з фільтром, тоді як в Росії вона дорівнює 1040 рублів (= 312 гривень).

При підвищенні акцизів і цін частина курців може перейти з дорогих марок сигарет на відносно дешеві, але це не вплине на стан їх здоров'я, тому що всі сигарети з фільтром незалежно від їх ціни, однаково шкідливі для здоров'я. Проте, з медичної точки зору, немає підстав підтримувати низькі ставки акцизу на сигарети без фільтра. В країнах ЄС сигарети з фільтром і без фільтру обкладаються за однаковими ставками відповідно до Статті 7-2 Директиви 2011/64/ЄС. З 2012 року Росія підвищила ставки акцизу на сигарети без фільтра до рівня ставок сигарет з фільтром. З 2014 року ставки на сигарети без фільтру до рівня ставок сигарет з фільтром підвищив Казахстан.

Угода про Асоціацію між Україною та ЄС (стаття 352) передбачає поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби. Наразі в Україні середня ставка акцизу складає біля 16 євро на 1000 сигарет, тоді як в ЄС з 1 січня 2014 року мінімальна ставка дорівнює 90 євро. Для того, щоб досягти рівня ЄС хоча б у 2022 році, Україні потрібно щорічно підвищувати ставку акцизу на сигарети не менш, ніж на 30 %.

В Європейському Союзі Директивою 92/84/EEC від 19.10.1992 встановлені мінімальні ставки акцизу на алкогольні напої (крім вина, пива та проміжних виробів) на рівні 5,5 євро (= 104,5 гривні, при курсі 1 євро = 19 гривень) на 1 літр 100 % спирту. На "проміжні продукти" мінімальна ставка акцизу встановлена на рівні 0,45 євро (= 8,55 гривні) на 1 літр виробу.

Директивою 92/84/EEC від 19.10.92 також встановлено мінімальну ставку акцизу на пиво 1,87 євро (= 35,53 гривні при курсі 1 євро = 19 грн.) на 100 літрів/ 1 градус чистого алкоголю в кінцевому продукті. Мінімальні ставки акцизу в ЄС на пиво були встановлені у 1992 році, тому Єврокомісія пропонує збільшити цю ставку відповідно до рівня інфляції за останні 20 років. Наразі в більшості країн ЄС ставки акцизу на пиво суттєво перевищують встановлений у 1992 році мінімальний рівень. В Україні з 1 травня 2014 року діє ставка акцизу на пиво на рівні 1,24 гривні на 1 літр пива. При середньому вмісті алкоголю 5 %, ставка дорівнює 1,31 євро на 100 літрів/1 градус чистого алкоголю в кінцевому продукті, що суттєво менше мінімальної ставки ЄС 1992 року. Чинна схема акцизного оподаткування пива в Україні сприяє вживанню більш міцного пива, що негативно впливає на громадське здоров'я. Рівень ставки акцизу на пиво в 2014 році в Україні є суттєво меншим, ніж в усіх сусідніх країнах.

Враховуючи особливу небезпеку споживання слабоалкогольних напоїв для молоді, уряди деяких країн Європи ввели додаткові акцизи на ці напої. Наприклад, Німеччина у 2004 році запровадила податок в розмірі 55 євро на 1 літр 100 % спирту (на додаток до чинного податку на алкоголь у спиртних напоях в розмірі 13 євро на 1 літр 100 % спирту) для сумішей алкогольних та безалкогольних напоїв міцністю 1,2 % - 10 % алкоголю. За даними опитування, наступного року серед 12 - 17 річних підлітків Німеччини споживання слабоалкогольних напоїв зменшилося вдвічі. У 2004 році Швейцарія збільшила податок на такі напої, встановивши його в 4 рази вище (на 1 літр 100 % спирту), ніж в міцних спиртних напоях. Продажі слабоалкогольних напоїв різко зменшилися, але бюджет Швейцарії отримав від їх оподаткування більше коштів. Підвищені податки на слабоалкогольні напої також встановлено у Франції, Данії та інших країнах, що сприяло запобіганню споживання слабоалкогольних напоїв серед молоді цих країн.

2. Цілі і завдання

Законопроектом пропонується підвищити ставки акцизного збору на тютюнові вироби, алкогольні, слабоалкогольні напої та пиво з метою забезпечення подальшого збільшення реальних цін на тютюнові вироби для закріплення тенденції до зменшення вживання алкоголю та тютюну в Україні, що також дасть можливості отримати додаткові надходження до державного бюджету.

Наближення ставок акцизу в Україні до вимог ЄС також сприятиме зменшенню рівня контрабанди українських сигарет та алкоголю до країн ЄС. В той же час з метою мінімізації нелегального обігу між Україною та Росією пропонується підвищити ставки акцизу таким чином, щоб мінімізувати різницю цін на тютюнові вироби і алкогольні напої між країнами.

Також Кабінету Міністрів України пропонується вжити посилених заходів для протидії незаконному обігу тютюнових виробів та алкогольних напоїв в Україні, зокрема, продажу з рук.

3. Загальна характеристика і основні положення запропонованих змін до законопроекту

Проектом пропонується внести зміни до підпунктів 214.1.1 та 214.1.2 пункту 214.1 статті 214 та до підпунктів 215.3.1, 215.3.2 і 215.3.3 пункту 215.3 статті 215 Податкового Кодексу України, зокрема:

- змінити схему нарахування ставки акцизу на пиво відповідно до положень Директиви 92/84/EEC від 19.10.92, встановивши її в гривнях на 1 літр/100-відсоткового спирту в кінцевому продукті та в розмірі 36 гривень, що відповідає мінімальній ставці ЄС.

- збільшити ставки акцизного податку на алкогольні напої до рівня мінімальних ставок, встановлених Директивою Європейського Союзу 92/84/EEC: 104,5 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту в алкогольних напоях товарних груп 2207 та 2208 та 8,55 гривні на 1 літр кріплених вин.

- збільшити ставку оподаткування для слабоалкогольних напоїв, що належать до товарної групи 2208, які визначаються чинним законодавством як "алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю" до 141 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту. Також пропонується збільшити до 141 гривень ставку податку на алкогольні напої товарної групи 2206, які виготовляються з додаванням спирту.

- збільшити ставки специфічного та мінімального специфічного акцизного збору на сигарети без фільтру відповідно до 200 та 260 гривень на 1000 сигарет (на 95 % вище чинних рівнів), а на сигарети з фільтром - до 295 та 395 гривень на 1000 сигарет, що на 30 % вище чинних рівнів. Адвалерну ставку на сигарети пропонується розраховувати відповідно до вимог Статті 7.1 Директиви 2011/64/EC, тобто без зменшення ні рівень ПДВ. Для того, щоб курці сигарет не переходили на інші види тютюнових виробів, ставки на 1 кг цих виробів пропонується встановити на рівні мінімального акцизного податкового зобов'язання на 1000 сигарет з фільтром.

Загалом запропоновані зміни означають збільшення специфічних ставок акцизу: на сигарети без фільтру, слабоалкогольні напої, - приблизно на 100 %, на кріплені вина - в 2,4 рази, на пиво та на міцні алкогольні напої на - на 45 - 48 %, на сигарети з фільтром - на 30 %, а також збільшення адвалерних ставок на сигарети на 20 %.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовідносини у даній сфері регулюються відповідно до Податкового Кодексу України, а також Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну, ратифікованою Законом України від 15 березня 2006 року.

Прийняття цього законопроекту не потребує внесення змін до Бюджетного кодексу України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує фінансових витрат із Державного бюджету України і забезпечить надходження до Державного бюджету України протягом 2015 року додатково більше 8 мільярдів гривень від акцизного оподаткування.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Ставки акцизу і ціни

Прийняття законопроекту збільшить ціни на сигарети з фільтром на 2,5 - 3 гривні на пачку, приблизно на 20 %. Ціна сигарет без фільтру зросте на 3 гривні за пачку, але буде нижчою, ніж в Росії. Станом на грудень 2014 року ціни на сигарети аналогічних марок в Росії та Білорусі є вищими, ніж в Україні. Наприклад, ціна пачки сигарет марки Winston дорівнює 17 гривень в Україні та 71 рубль (= 21 гривня) в Росії і 15000 білоруських рублів (= 21 гривня). При запровадженні запропонованих ставок акцизу у 2015 році прогнозовані ціни на сигарети в Україні та Росії становитимуть: на сигарети без фільтру (Прима класична) - 9 гривень та 57 рублів (17 гривень), сигарети з фільтром середньої вартості (Pall Mall, Bond тощо) - 17 гривень та 67 рублів (20 гривень). Різниця цін буде невеликою, що не буде стимулом для масштабної контрабанди. Ціни на сигарети в Україні залишаться нижчими, ніж в Росії. В усіх країнах ЄС, які межують з Україною, середня ціна пачки сигарет становить не менше 2,8 євро (= 53 гривні).

В Україні з 1 липня 2014 року, ставка акцизу на міцні напої встановлена на рівні 70,53 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту. Відповідно до законопроекту ці ставки надалі зростуть до 104,5 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, або на 48 %. В Росії у 2014 році аналогічна ставка акцизу дорівнює 500 рублів (= 150 гривень), що на 44 % вище, ніж пропонується законопроектом. Середня ціна горілки в Україні в жовтні 2014 році становила 42,23 гривню за 0,5 літри, акциз дорівнював 14,11 гривень, або 33 % від ціни. Запропонована ставка підвищить рівень акцизного навантаження на 0,5-літрову пляшку горілки ще на 6,8 гривні. Середня ціна зросте до 51 гривні, або приблизно на 20 % від рівня 2014 року.

Середня ціна кріпленого вина в Україні у жовтні 2014 році дорівнювала 37,17 гривні за 0,75 літра, акциз становить 2,69 гривень, або 7 % від ціни. Запропонована ставка підвищить рівень акцизу на 0,75-літрову пляшку кріпленого вина ще на 3,72 гривні. Хоча акциз на кріплені вина підвищується більшою мірою, але через низьку частку акцизу в ціні, середня ціна на пляшку (0,75 л) кріпленого вина має зрости лише з 37 до 42 гривень, або на 13 %. На дорогі марочні вина відсоток збільшення ціни внаслідок підвищення акцизу буде ще меншим.

Запропоновані ставки акцизу на пиво в Україні на рівні 36 гривень дорівнюватимуть 1,89 євро на 100 літрів/1 градус чистого алкоголю в кінцевому продукті. В сусідніх з Україною країнах ЄС відповідні ставки дорівнюють: 3,59 євро в Словаччині та 5,47 євро в Угорщині, відповідно в 1,9 та 3 рази вище мінімальної ставки ЄС. Ставка акцизу на пиво в Польщі в 2,5 рази вище мінімальної ставки ЄС. У 2014 році ставка акцизу на 1 літр пива в Росії становить 18 рублів (= 5,4 гривні), що у 4 разів вище чинної в Україні ставки акцизу, та в 3 рази вище запропонованої цим законопроектом ставки для пива з вмістом алкоголю 5 %. В Білорусі ставка акцизу на 1 літр пива міцністю 0,5 - 7 % у 2014 році становить 3200 білоруських рублів (= 4,5 гривні), що в 2,5 рази вище запропонованої цим законопроектом ставки для України. На міцне пиво в Росії і Білорусі запроваджені ще більш високі ставки акцизу. За даними Державної служби статистики, середня ціна на 1 літр вітчизняного пива у жовтні 2014 року складала близько 14,32 гривні, в тому числі акциз 1,24 гривні (8,7 %) та ПДВ 2,39 гривні, відповідно безподаткова частка ціни складала 10,69 гривні (75 %). Якщо у 2015 році безподаткова частка ціни пива залишиться на рівні 2015 року, то при запропонованому зростанні акцизу ціна 1 літру вітчизняного пива має зрости до 15 гривень, або на 5 %. При такому зростанні ціни споживання пива зменшиться, особливо серед молоді, але загальне споживання пива скоротиться не більше ніж на 2 %.

За даними Державної служби статистики, середня ціна на пляшку 0,33 літри слабоалкогольного напою у жовтні 2014 році складала 10,17 гривні. Якщо вміст спирту у такому напої складає 7 %, то ставка акцизу у 2014 році складає (70,53 х 0,07 х 0,33 = 1,65 гривні), або 16 %. Частка ПДВ в ціні складає 16,67 %, відповідно безподаткова частка ціни дорівнює 67 % або 6,83 гривні. Якщо у 2015 році середня безподаткова грошова частка ціни слабоалкогольного напою залишиться на рівні 2014 року, то при запропонованому зростанні акцизу ціна пляшки 0,33 літри слабоалкогольного напою має зрости до 12,20 гривень або на 20 %.

Споживання тютюну та алкоголю

Відповідно до експертних оцінок, в Україні еластичність попиту щодо ціни сигарет складає -0,2. При зростанні реальних цін на сигарети на 20 % це означає зменшення споживання тютюну загалом приблизно на 4 %. Споживання сигарет без фільтру скоротиться більше завдяки прискореному збільшенню акцизів на ці вироби.

Зростання цін на алкогольні напої та пиво на 5 - 20 % має призвести до зменшення їх споживання на 2 - 10 %.

Зміна схеми оподаткування пива сприятиме переходу на вживання пива з меншим вмістом алкоголю, що сприятиме скороченню споживання алкоголю серед населення.

Збільшення ставок акцизу на пиво і слабоалкогольні напої призведе до зменшення алкоголізації молоді, що сприятиме оздоровленню нації.

Контрабанда тютюнових виробів

У 2008 - 2013 роках кількість оподаткованих сигарет зменшилася з 124 до 75 мільярдів штук, тобто на 49 мільярдів штук. За даними тютюнових компаній, у 2012 році обсяг нелегального ввозу в Україну та контрафакту становив не більше 4,5 мільярдів сигарет (за даними незалежних від індустрії досліджень - набагато менше). Зрозуміло, що нелегальний ввіз не може пояснювати скорочення продажів сигарет на 49 мільярдів за 5 років. Це скорочення відбулося завдяки таким процесам: 1) зменшення споживання сигарет в Україні; 2) зменшення контрабанди сигарет з України до ЄС й інших країн.

В Україні протягом січня - жовтня 2014 року реалізація сигарет залишилася на тому ж рівні, що і у відповідний період 2013 року, незважаючи на тимчасову окупацію частини території, і втрати частини ринку. Одним з пояснень стабільності рівня реалізації може бути зростання контрабанди сигарет з України до країн ЄС, бо різниця цін на сигарети протягом 2014 року суттєво зросла через девальвацію гривні.

Подальше зростання ставок акцизу на сигарети в Україні буде сприяти зменшенню контрабанди сигарет з України відповідно по положень статті 352 проекту Угоди між Україною та ЄС, яка передбачає співробітництво щодо протидії та боротьби з контрабандою підакцизних товарів.

Надходження до бюджету

У 2013 році від тютюнових акцизів до бюджету надійшло 17,9 млрд. гривень. У 2012 році бюджет отримав 16,6 млрд. гривень від реалізації. У 2013 році середній акциз дорівнював 4,3 гривні на пачку, реалізовано 75 млрд. сигарет, тобто доходи 2013 року від тютюнових акцизів мали бути: 75 * 4,3 / 20 = 16,1 млрд. гривень, що менше, ніж в 2012 році. Фактична сума надходжень від акцизів у 2013 році дорівнює 17,9 млрд. грн., але перевищення рівня 2012 року на 1,3 млрд. грн. пояснюється виключно авансовими платежами.

У першій половині 2014 року надходження від тютюнових акцизів зменшилися на 1,7 млрд. гривень, що було зумовлено авансовими платежами 2013 року, проте завдяки росту ставок акцизу в 2014 році протягом липня - жовтня відставання було компенсовано. Очікується, що в 2014 році буде отримано приблизно 18 млрд. гривень.

Якщо будуть прийнято запропоновані ставки, то навіть за умови скорочення обсягу оподаткованих сигарет в 2015 році до 62 млрд. штук (на 16 % менше, ніж в 2014 році), надходження до бюджету у 2014 році складуть приблизно 24 млрд. гривень, що 6 млрд. більше, ніж в 2014 році.

В 2012 році державний бюджет отримав 2176 млн. гривень від акцизів на пиво при рівні реалізації 275 млн. дал. В 2013 році виробництво та реалізація пива скоротилися на 8 %, проте завдяки підвищенню ставки акцизу на 7,5 %, річні надходження в Зведений державний бюджет від акцизу на пиво майже не зменшилися і склали 2168 млн. гривень від реалізації приблизно 250 млн. дал пива. У січні - жовтні 2014 року було вироблено 211 млн. дал пива, на 11 % менше, ніж рік тому, проте завдяки зростанню ставки акцизу надходження за 10 місяців зросли на 300 млн. гривень і становили 2,206 млн. гривень, тобто більше ніж за весь 2013 рік. Зменшення обсягу реалізації пива майже не вплинуло на доходи виробників пива. За даними Державної служби статистики, обсяг реалізованої промислової продукції (без ПДВ та акцизу) у виробництві пива в січні - жовтні 2014 році становив 9,8 млрд. гривень, лише на 2 % менше, ніж в у відповідному періоді 2013 року.

Якщо в 2015 році реалізація пива скоротиться навіть до 200 млн. дал, то надходження до бюджету дорівнюватимуть близько 3,6 млрд. гривень, приблизно на 1,1 млрд. гривень більше, ніж 2014 року.

У 2013 році було вироблено 98 млн. літрів слабоалкогольних напоїв міцністю від 1,2 до 8,5 % спирту. Якщо середній вміст спирту становив 7 %, а середньорічна ставка акцизу дорівнювала 56 гривень на 1 літр 100-відсоткового спирту, то річні надходження до бюджету від акцизного оподаткування слабоалкогольних напоїв мали становити приблизно 384 млн. гривень. Навіть якщо при запровадженні запропонованих ставок акцизу річна реалізація слабоалкогольних напоїв в Україні зменшиться з 96 млн. літрів до 80 млн. літрів, то річні надходження до бюджету при запропонованих ставках акцизу складуть: 141 гривня * 0,07 * 80 млн. літрів = 790 млн. гривень, а це на 400 млн. гривень або вдвічі більше, ніж 2012 року.

Згідно з даними Державної служби статистики, в січні - жовтні 2014 року в порівнянні з відповідним періодом 2013 року виробництво горілки, лікерів та інших спиртових напоїв (разом узятих) зменшилося з 31,6 млн. дал (з врахуванням Криму і Донбасу) до 26,2 млн. дал, або на 17 %. У 2012 році від оподаткування лікеро-горілчаної продукції (загалом приблизно 11,5 млн. дал 100-відсоткового спирту) державний бюджет отримав 5,13 млрд. гривень. В 2013 році надходження до загального фонду держбюджету склали 4,65 млрд. гривень (загалом біля 10 млн. дал 100-відсоткового спирту). Проте у січні - жовтні 2014 року незважаючи на зменшення реалізації ЛГВ, надходження, завдяки росту ставки акцизу, зросли майже на 1 млрд. гривень - до 4,65 млрд. гривень, тобто до рівня 2013 року в цілому.

Якщо у 2015 реалізація лікеро-горілчаних виробів зменшиться на 10 % від рівня 2014 року (до 7 млн. дал 100-відсоткового спирту), то бюджет отримає не менше 7 млрд. гривень, що на 1 млрд. гривень більше, ніж у 2014 році.

Надходження до державного бюджету від виноробної продукції у січні - жовтні 2014 році склали 659 млн. гривень, що 105 млн. гривень або на 19 % більше надходжень 2013 року. Запропоноване збільшення ставок акцизу на кріплені вина здатне збільшити надходження до держбюджету у 2015 році приблизно на 0,1 млрд. гривень.

Узагальнений прогноз

Запропоновані зміни дадуть змогу:

• Наблизитися до виконання умов оподаткування тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пива в ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

• Збільшити реальну ціну тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пива, що призведе до подальшого зменшення їх споживання, особливо серед молоді.

• Зберегти відносний паритет цін на тютюнові вироби та алкогольні напої з Росією.

• Зменшити рівень контрабанди українських сигарет та горілки в країни ЄС відповідно до статті 352 Угоди між Україною та ЄС.

• Збільшити доходи державного бюджету у 2015 році на 8 - 9 мільярдів гривень.

 

Народні депутати України:

Опрос