Идет загрузка документа (7 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Земельный кодекс Украины (относительно децентрализации полномочий органов исполнительной власти в сфере земельных отношений)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 12.12.2014 № 1452
Дата рассмотрения: 12.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо децентралізації повноважень органів виконавчої влади в сфері земельних відносин)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України розроблено з метою децентралізації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, якими на сьогоднішній день наділений центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи.

Так, згідно чинної редакції Земельного кодексу України Держземагентство та його територіальні органи розпоряджаються землями сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб. При цьому на територіальні органи Держземагентства покладено також і функцію щодо погодження проектів землеустрою (ч. 1 ст. 1861 Земельного кодексу України). Таким чином склалася ситуація при якій фактично одні й ті самі органи приймають як рішення щодо відповідності документації із землеустрою вимогам чинних нормативних документів так і щодо передачі тієї чи іншої земельної ділянки у власність або користування фізичним або юридичним особам, що призводить до надмірної концентрації повноважень у органів Держземагентства. Як наслідок створюється ситуація для суттєвих зловживань в цій сфері.

Також, на практиці склалася ситуація, що повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності покладено на обласні управління Держземагентства, яких створено по одному на кожну область. Виходячи з цього у зазначених органів відсутня фізична можливість ефективно опрацьовувати заяви фізичних і юридичних осіб щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Так, наприклад до складу Київської області входить 25 районів, і по кожному з цих районів щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою а в послідуючому і щодо його затвердження приймає лише один орган. Тобто вирішення питань районного (місцевого) значення покладається на орган, який за своєю сутністю повинен вирішувати питання вищого - обласного рівня, що є неефективним та недоцільним.

Слід відмітити, що хоча районні управління Держземагентства уповноважені приймати заяви від громадян щодо виділення їм земельних ділянок, однак на практиці вказані органи виступають лише в ролі кур'єра, який відвозить вказані заяви до обласного управління і не має жодних засобів щодо контролю проходження таких звернень. Дана ситуація призводить до зайвої бюрократичної тяганини і як наслідок ускладнює, а інколи і унеможливлює реалізацію громадянами їх конституційних прав на землю.

У зв'язку з вищезазначеним доцільним є передача повноваження щодо розпорядження землями державної власності районним державним адміністраціям, прямим завданням яких є реалізація виконавчої влади на рівні відповідних районів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту Закону є нормативне удосконалення процедури реалізації прав на землю громадянами та юридичними особами шляхом децентралізації повноважень щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів.

3. Загальна характеристика та основні положення акта

Законопроектом пропонується:

- пункт "є1" частини першої статті 151 Земельного кодексу України виключити;

- у статті 122 Земельного кодексу України:

частину 3 викласти у наступній редакції:

"3. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів:

а) із земель сільськогосподарського призначення для всіх потреб;

б) для ведення водного господарства;

в) для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

г) для індивідуального дачного будівництва.";

частину 4 виключити;

у частині 5 слова "четвертою і" виключити;

у частині 6 слова "частинами четвертою і восьмою" замінити словами "частиною восьмою";

у частині 7 слова "четвертою і" виключити.

4. Стан нормативно-правової бази

Основними нормативно-правовими актами, що діють у цій сфері є:

Конституція України;

Земельний кодекс України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Запропоновані зміни сприятимуть більш ефективній реалізації органами державної виконавчої влади своїх повноважень у земельній сфері, зменшить передумови для можливих зловживань і в підсумку створить передумови для належного забезпечення реалізації громадянами та юридичними особами прав на землю.

 

Народний депутат України

Я. Москаленко

Опрос