Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины (относительно усиления ответственности за незаконные действия с платежными инструментами, оборудованием для их подделки, системами дистанционного обслуживания и другими средствами доступа к банковским счетам)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 05.12.2014 № 1272
Дата рассмотрения: 05.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконні дії з платіжними інструментами, обладнанням для їх підробки, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Проект Закону "Про внесення змін до статті 200 та доповнення статтями 200-1, 200-2 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконні дії з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків)" розроблено з метою ефективної реалізації функції спеціальної та загальної превенції кримінального права по даному злочинному прояву, уніфікації кримінальної відповідальності в рамках Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, поліпшення криміногенної ситуації в частині виявлення та припинення шахрайств з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх підроблення, а також для розвитку електронної комерції в Україні.

2. Цілі та основні завдання прийняття законопроекту

Основним завданням законопроекту є заміна виду покарання за злочин, визначений статтею 200 Кримінального кодексу України, згідно з вимогами європейського законодавства та встановлення міри покарання за його вчинення адекватного до рівня суспільної небезпеки.

Сімнадцятого січня 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності". Внаслідок цього, за вчинення злочинів, передбачених статтями 200 і 231 Кримінального кодексу України, було встановлено єдиний вид покарання - штраф. Розміри штрафу відповідно до частини першої статті 200 Кримінального кодексу України становлять 3000 - 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, при кваліфікованому складі злочину (частина друга статті 200 Кримінального кодексу України) - 5000 - 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому, з формальної точки зору, категорія тяжкості злочину не змінилася - зазначені злочини відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Проте, як свідчить практика, зміни до статті 200 Кримінального кодексу України не вплинули позитивно на зменшення кількості злочинів, вчинених з використанням платіжних засобів. Зокрема, за інформацією Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України кількість виявлених та припинених випадків "скіммінгу" (викрадення даних платіжного засобу, найчастіше - банківської картки, за допомогою спеціального пристрою - скіммера та подальше використання цих даних у злочинних цілях) зросла: у 2010 році було зафіксовано 9 випадків, у 2011 році - 45 випадків, у 2012 році - 73 випадки, у 2013 році їх кількість збільшилась майже втричі і склала 210 випадків.

Необхідно також зауважити те, що в усіх країнах-членах Європейського Союзу законодавчо визначене покарання за цей вид злочину складає як мінімум один рік позбавлення волі, що повністю відповідає вимогам Рамкового рішення Ради Європейського Союзу (2001/413/ПВД) по боротьбі з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів від 28 травня 2001 року. Зокрема, терміни позбавлення волі за аналогічний злочин в Іспанії складає вісім років (статті 386 і 387 Кримінального Закону Іспанії), а у Польщі - до 25 років (стаття 310 Кримінального кодексу Польщі). У зв'язку з цим, ще одним аспектом, який вказує на необхідність введення більш жорстких санкцій за незаконні дії з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків є значний рівень участі іноземців у вчиненні таких злочинів саме на території України. Зокрема, за інформацією Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України протягом 2013 -2014 року під час використання підроблених платіжних карток на території України були затримані шість громадян Молдови, три громадянина Румунії, п'ять громадян Болгарії та п'ять громадян Китайської Народної Республіки а також вісімнадцять громадян інших країн. Таким чином, не достатньо жорсткий рівень санкцій сприяє збільшенню кількості злочинів, в тому числі тих, які вчиняються громадянами інших держав на території України.

При цьому, варто відмітити, що раніше альтернативою штрафу по даній статті виступало обмеження або позбавлення волі, а при кваліфікованому складі, визначеному частиною другою статті 200 Кримінального кодексу України виступало позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Серед завдань законопроекту слід відмітити закріплення у ч. 2 статті 200 Кримінального кодексу України кваліфікованого складу злочину, об'єктивною стороною якого є несанкціонований вплив на системи дистанційного обслуговування з метою здійснення несанкціонованих переказів або будь-якої несанкціонованої зміни, спотворення, видалення, доповнення або отримання інформації про платіжні інструменти та банківські рахунки. Даний злочинний прояв являє собою порівняно нову загрозу фінансовій безпеці держави у зв'язку з стрімким розвитком інформаційних технологій, що за даними Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України стала набувати масового характеру з серпня 2013 року. Чинне кримінальне законодавство взагалі не передбачає відповідальності за цей злочинний прояв, в той час як реальні та потенційні збитки банківської системи та її клієнтів від нього становлять мільйони гривень.

Ціллю законопроекту є введення кримінальної відповідальності за незаконні дії не лише з платіжними інструментами, а й з обладнанням, що попередньо використовується або для їх підроблення, або для несанкціонованого доступу до систем дистанційного обслуговування, або для несанкціонованого втручання в роботу банкоматів, платіжних терміналів, програмно-технічних комплексів самообслуговування, а також для несанкціонованого отримання інформації, що необхідна для підроблення платіжних інструментів і є ланкою, що фактично передує підробленню у єдиному злочинному ланцюгу. За інформацією від правоохоронних органів, задіяних в оперативно-розшуковій діяльності, практика розслідування злочинів, пов'язаних з платіжними інструментами свідчить про те, що кіберзлочинці вміло заплутують сліди, організовано розподіляють між собою ролі, що часто унеможливлює встановлення причинно-наслідкового між незаконним використанням обладнання для отримання інформації про платіжні інструменти (зокрема, їх реквізитів) та їх використанням для подальшого підроблення платіжних інструментів, а в подальшому - незаконного отримання матеріальних благ з їх використанням. Досить проблематичним є доказування винності та причетності до організованої злочинної діяльності особи, що була затримана з обладнанням для підробки платіжних інструментів, але самої підробки або отримання матеріальних благ з їх використанням фактично не здійснювала. З огляду на це, перша частина єдиного злочинного ланцюжку є на сьогодні безпідставно безкарною.

Ціллю законопроекту є також введення кримінальної відповідальності за "фішинг", що являє собою незаконне заволодіння конфіденційними даними інтернет-користувачів, конфіденційними реквізитами їх платіжних інструментів, інформацією необхідною для входу до систем дистанційного обслуговування, ідентифікуючою інформацією, необхідною для доступу до банківських рахунків, а також спроб такого незаконного заволодіння конфіденційною інформацією шляхом проведення масових розсилок електронних листів, повідомлень в соціальних мережах, розсилок смс-повідомлень, що методами психологічного впливу схиляють отримувача до переходу на відповідні скомпрометовані сайти та введення на них конфіденційної інформації, або шляхом введення в оману видаючи себе за осіб, що заслуговують довіри схиляють отримувача до добровільної передачі таких даних, в тому числі і в телефонному режимі, наприклад видаючи себе за співробітника банківської установи або уповноваженої особи органу державної влади. Зазначений злочин є одним із проявів соціальної інженерії, що з розвитком інформаційного суспільства та нових форм електронної комунікації набирає нечуваних обсягів та є на сьогодні безкарним. Найближчі країни-сусіди зараз вносять законопроекти щодо визнання зазначених дій злочинними, і за умов безкарності їх в Україні, наша юрисдикція стає ще більш привабливою для їх вчинення ще й іноземними громадянами. Склад злочину - формальний. Для того, щоб злочин вважався закінченим достатньо вчинення зловмисником будь-якої із зазначеної у диспозиції статті дії, незалежно від того, чи було ним в результаті отримано бажано конфіденційну інформацію.

Додатковим завданням законопроекту є відміна покарання за неправомірний випуск електронних грошей, як такого, що не має аналогій у європейському законодавстві.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту.

Під незаконними діями в цілях статті 200 Кримінального кодексу України розуміють підробку документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків, а також їх придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту підроблених документів на переказ чи платіжних карток або їх використання чи збут. Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" документ на переказ - це електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

Згідно із положеннями законопроекту пропонується замінити вид покарання за злочин у вигляді незаконних дій з платіжними інструментами та встановити міру покарання, яка у повній мірі відображає рівень суспільної небезпеки:

- за підроблення документів на переказ, платіжних карток та інших електронних платіжних засобів, їх використання чи збут, або придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою використання чи збуту - у вигляді у вигляді штрафу від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від одного до трьох років;

- за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою чи працівником, яким відомості про платіжні інструменти стали відомі по службі чи роботі - позбавлення волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого;

- за дії, передбачені частиною першою або другою статті 200 Кримінального кодексу України, вчинені організованою групою, - у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого.

Пропонується доповнити ст. 200 частиною 2 та вести кримінальну відповідальність за несанкціонований вплив на системи дистанційного обслуговування з метою здійснення несанкціонованих переказів або будь-якої несанкціонованої зміни, спотворення, видалення, доповнення або отримання інформації про платіжні інструменти та банківські рахунки. Під дистанційним обслуговуванням слід розуміти комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта.

Окремо пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 200-1 та ввести кримінальну відповідальність за незаконні дії з обладнанням для підроблення платіжних інструментів, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків, а саме за виготовлення, використання, придбання, зберігання, перевезення, збут, пересилання з метою збуту скіммінгових пристроїв, інших технічних засобів, що дають змогу здійснювати підробку документів на переказ, платіжних карток чи інших засобів доступу до банківських рахунків та/або здійснювати несанкціонований вплив на автоматизоване перетворення, зміну, збір або передачу, видалення або внесення нової інформації на банківський рахунок, в документи на переказ, платіжні картки, електронні платіжні засоби у вигляді позбавлення волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. За кваліфікований склад злочину передбачаються наступні міри покарання адекватно рівню суспільної небезпеки:

- ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою чи працівником - караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого;

- ті самі дії, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого.

Крім цього, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 200-2 та ввести кримінальну відповідальність за фішинг, а саме за незаконне заволодіння конфіденційними даними інтернет-користувачів, конфіденційними реквізитами їх платіжних інструментів, інформацією, необхідною для входу до систем дистанційного обслуговування, ідентифікуючою інформацією, необхідної для доступу до банківських рахунків, а також спроб такого незаконного заволодіння конфіденційною інформацією шляхом проведення масових розсилок електронних листів, повідомлень в соціальних мережах, розсилок смс-повідомлень, що методами психологічного впливу схиляють отримувача до переходу на відповідні скомпрометовані сайти та введення на них конфіденційної інформації (фішинг), або шляхом введення в оману видаючи себе за осіб, що заслуговують довіри схиляють отримувача до добровільної передачі таких даних, в тому числі і в телефонному режимі (голосовий фішинг) у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. За кваліфікований склад злочину передбачаються наступні міри покарання адекватно рівню суспільної небезпеки:

- ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються позбавленням волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого;

- ті самі дії, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років або без такого.

Логіка закріплення санкцій однакова при встановленні розміру покарання, як за злочин, передбачений статтею 200-1, так і злочин, передбачений статтею 200-2, оскільки обидва злочини спрямовані на неправомірне отримання конфіденційної інформації про платіжні інструменти, що в подальшому використовується для їх підробки та/або корисливого злочинного збагачення шляхом неправомірного використання зазначеної інформації, але різними способами, засобами і знаряддями.

Законопроектом пропонується відмінити покарання за неправомірний випуск електронних грошей, як такий, що на практиці використовується вибірково для неконкурентного усунення учасників цього ринку.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Регулювання правовідносин у зазначеній сфері здійснюється Кримінальним кодексом України, Законами України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про банки і банківську діяльність", "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу", а також Конвенцією про кіберзлочинність, ратифікованою із застереженнями 7 вересня 2005 року та Рамковим рішенням Ради Європейського Союзу (2001/413/ПВД) по боротьбі з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів від 28 травня 2001 року.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

У разі прийняття, передбачається мінімізація втрат банківської системи та клієнтів банків від даного виду злочинності, що у середньо- та довгостроковій перспективі позитивно вплине на надходження до Державного бюджету України.

6. Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту сприятиме попередженню та зниженню обсягів суспільно небезпечних дій, поліпшить криміногенну ситуацію, забезпечить вивід грошової маси з тіньового у реальний сектор економіки, прискорить розвиток електронної комерції та безготівкових розрахунків, а також закладе механізм реального, а не формального притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також посилить функцію загальної превенції щодо скоєння зазначених злочинів, зокрема молоддю.

 

Народні депутати України:

Бєлькова О. В.

Юринець О. В.

Агафонова Н. В.

Кацер-Бучковська Н. В.

Опрос