Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно расширения полномочий органов местного самоуправления в сфере земельных отношений

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 04.12.2014 № 1252
Дата рассмотрения: 04.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

З 1 січня 2013 року відповідно до прийнятого Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності" землі державної власності були остаточно розмежовані. Зазначеним Законом України визначено, що всі землі, які знаходяться на території сільських, селищних, міських рад, але не входять до земель населених пунктів, залишаються у власності держави.

Повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, згідно зазначено Закону було передано Державному агентству земельних ресурсів України та його територіальним органам. Право розпоряджатися державними землями інших категорій залишилося у обласних та районних державних адміністрацій.

Станом на 01.01.2014 р. у державній власності налічувалось 10,5 млн га земель сільськогосподарського призначення. Значну їх частину складають землі запасу (5,1 млн га) та резервного фонду (0,9 млн га). Землями запасу визнаються землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. При формуванні даної категорії земель передбачалось, що землі запасу перебуватимуть у віданні сільських, селищних, районних, міських рад і призначаються для передачі у власність або надання в користування, у тому числі в оренду переважно для сільськогосподарських потреб. Проте, згодом органи місцевого самоврядування були необґрунтовано позбавлені цих повноважень. Такий підхід не узгоджується з одним із основних принципів демократичного суспільства, який визнаний у світі - принципом повсюдності місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день, землі, які знаходяться на території сільських, селищних і міських рад, але не входять до земель населених пунктів, не підпадають під юрисдикцію органів місцевого самоврядування. Таким чином, нині вони повністю усунені від розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів та позбавлені будь-якого впливу на рішення щодо надання їх в оренду.

Плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності є другим за вагою джерелом надходжень до місцевих бюджетів. За оцінками експертів, внаслідок неефективного розпорядження земельними ділянками, місцеві бюджети щороку недоотримують близько 1,0 - 1,5 млрд грн. Це у свою чергу відчутно послаблює матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування та стримує розвиток сільських територій.

Розпорошення повноважень із розпорядження землями, розташованими за межами населених пунктів між багатьма органами виконавчої влади, які здебільшого територіально розташовані у обласних центрах, не сприяє доступності адміністративних послуг, які вони надають, для населення.

Крім того, зазначене не узгоджується з Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 N 591-р, де передбачено розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів.

Варто зазначити, що повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів органи місцевого самоврядування ефективно здійснювали на території України понад 80 років. Вони були необґрунтовано позбавлені цих повноважень лише з прийняттям Земельного кодексу України 2002 року. При чому виконання цих функцій саме органами місцевого самоврядування є поширеною міжнародною практикою розвинених країн.

Враховуючи викладене, виникла необхідність перенесення важелів прийняття управлінських рішень на місцевий рівень та повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями, що знаходяться за межами населених пунктів.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками, у тому числі за межами населених пунктів на засадах децентралізації, субсидіарності, повсюдності та посилення спроможності місцевого самоврядування.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту Закону

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Законів України "Про фермерське господарство", "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про охорону земель".

Зокрема, передбачається:

- передати від районних державних адміністрацій до сільських, селищних, міських рад повноваження щодо розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом;

- передати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальних органів повноваження з розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, які знаходяться за межами населених пунктів до сільських, селищних, міських рад;

- передати від районних державних адміністрацій до сільських, селищних, міських рад повноваження щодо виділення земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

- передати від районних державних адміністрацій до сільських, селищних, міських рад повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності;

- встановити, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад тощо.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у цій сфері є: Конституція України; Земельний кодекс України; Закон України "Про фермерське господарство"; Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"; Закон України "Про охорону земель".

Прийняття даного законопроекту не потребує внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Запобігання корупції

Законопроект сприятиме боротьбі з корупцією, завдяки руйнації існуючих корупційних схем.

7. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття

Прийняття законопроекту дозволить оптимізувати механізм управління землями, розташованими за межами населених пунктів, суттєво розширити повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на засадах децентралізації, субсидіарності, повсюдності та посилення спроможності місцевого самоврядування, що сприятиме зміцненню їх матеріальної і фінансової основи та створить передумови для розвитку територій і їх інвестиційної привабливості.

 

Народні депутати України

Опрос