Идет загрузка документа (15 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О запрещении коммунистической идеологии в Украине

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 03.12.2014 № 1222
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про заборону комуністичної ідеології в Україні"

1. Обґрунтування необхідності ухвалення акта

Злочини комуністичного режиму в Україні є безпосереднім наслідком втілення комуністичної ідеології під час окупації України большевицькою Росією в 1919 - 1991 роках та складовою злочинів проти миру і безпеки людства, воєнних злочинів та злочинів геноциду, здійснених тоталітарними режимами XX століття, до яких не застосовується давність.

Серед злочинів комуністичного режиму, вчинених проти України з мотивів політичного, соціального, національного, релігійного і класового характеру, - війна проти Української Народної Республіки, окупація України большевицькою Росією в 1919 - 1991 рр., що супроводжувалася кривавим терором, репресіями, депортаціями та пограбуванням мирного населення; розкуркулення та насильницька колективізація; штучні голодомори 1921, 1932 - 1933, 1947 років; кілька хвиль нищення української еліти, терористичне знищення національних провідників С. Петлюри, Є. Коновальця, Р. Шухевича, С. Бандери; злочинна змова комуністичного СРСР та націонал-соціалістичної Німеччини, яка поклала початок Другій світовій війні; фізичне знищення мирного населення у воєнний період; пограбування народного господарства, історичних і культурних цінностей та заощаджень громадян; нищення української мови, культури, Церкви; переслідування за національною та релігійною ознаками; тотальна русифікація.

Жертвами цих злочинів стали понад 20,5 мільйона українців, яких заморили голодом, замордували у тюрмах, концентраційних таборах та методами каральної психіатрії, які загинули в імперіалістичних війнах, розв'язаних Совєцьким Союзом, які померли під час депортацій, на засланні та у вимушеній еміграції. У результаті злочинної політики комуністичного режиму десятки мільйонів українців були залякані, принижені за свою національність, знищені морально, денаціоналізовані, розсіяні по численних "ударно-комсомольських" будовах, опромінені Чорнобилем.

Верховна Рада України відмежувалася від терористичних і тоталітарних методів керівництва державою, які застосовував комуністичний режим СРСР, та засудила злочини цього режиму.

Найбільший зі злочинів в історії людства - Голодомор 1932 - 1933 років - Верховна Рада України визнала актом геноциду Українського народу, вчиненого комуністичним режимом СРСР, який терористичними методами та штучним голодом винищив мільйони українських хліборобів, що призвело до руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури та етнічної самобутності.

Український Голодомор 1932 - 1933 років визнано геноцидом та засуджено законодавчими органами Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки та інших держав.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Незалежність України та створення самостійної Української держави, що стало рішучим кроком до омріяної українцями впродовж віків свободи. Проте рани, завдані комуністичним режимом, не загоїлись, а кривди не забулись. І оскільки минуле змінити неможливо, то найголовнішим завданням України є засудження злочинів комуністичного режиму СРСР і самої комуністичної ідеології як людиноненависницької і такої, що завдала невиправної шкоди Українській нації, та недопущення злочинів комунізму в майбутньому.

Розслідування злочинів націонал-соціалістичного режиму Німеччини, засудження їх на міжнародному рівні та притягнення винних осіб до відповідальності можуть бути прикладом дій щодо злочинів комуністичного режиму СРСР.

Російська Федерація як правонаступниця СРСР несе моральну, правову політичну і фінансову відповідальність за здійснений XX століття комуністичним режимом СРСР геноцид українців та шкоду, завдану Українській нації.

Комуністична партія України на черговому з'їзді у червні 2011 році змінила нумерацію з'їздів з 37-го на 44-й, чим засвідчила, що є організаційною спадкоємицею КП (б) У, яка провела свій перший з'їзд в Москві у липні 1918 року. Свою спадкоємність Комуністична партія України також засвідчила у статуті та програмі. Зокрема у статуті партії зазначено, що КПУ "є спадкоємицею ідей і традицій Комуністичної партії України, що діяла до незаконної заборони у серпні 1991 року" (http://www.kpu.ua/wp-content/uploads/2012/01/44_sezd.pdf, стор. 239). Отже, оскільки Комуністична партія України, заснована в Москві у липні 1918 року, була складовою частиною КПСС, що впродовж своєї історії мала назви РСДРП (б), РКП (б) та ВКП (б), то КПУ визнанням своєї спадкоємності засвідчила, що бере на себе повну відповідальність за злочини, які чинила КПСС проти Української нації, а саме - злочини проти миру і безпеки людства, воєнні злочини та злочин геноциду. Враховуючи це, згідно з ч. 4 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Конституції України та Законом України "Про політичні партії в Україні" необхідно у встановленому законом порядку заборонити Комуністичну партію України.

2. Цілі та завдання ухвалення акта

Проект Закону спрямований на подолання наслідків панування тоталітарного комуністичного режиму, декомунізацію України, усунення загрози суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, недопущення її новітньої колонізації, встановлення історичної та соціальної справедливості, зміцнення духу і моралі Української нації.

Завданням законопроекту є заборона комуністичної ідеології у всіх її проявах як людиноненависницької. Наслідком цього є визнання Комуністичної партії України як територіальної організації КПСС, що протягом своєї історії мала назви РСДРП (б), РКП (б) та ВКП (б), злочинною організацією, яка чинила злочини проти миру і безпеки людства, воєнні злочини та злочини геноциду, до яких не застосовується давність, зокрема голодомори, масові репресії та депортації, терор та політичні переслідування в Україні; заборона комуністичної пропаганди та використання комуністичної символіки; проведення заходів, спрямованих на декомунізацію України.

2. Загальна характеристика та основні положення проекту акта

Законопроектом, який складається з преамбули, 11 статей та прикінцевих положень, визначаються правові основи заборони комуністичної ідеології в Україні: Комуністична партія України визнається злочинною організацією; забороняються комуністична ідеологія в усіх її проявах, діяльність об'єднань громадян, які сповідують комуністичну ідеологію, комуністична пропаганда, використання комуністичної символіки; в Україні здійснюються заходи щодо декомунізації України та подолання наслідків комуністичного геноциду; створюється Комісія з питань злочинів проти миру і безпеки людства, воєнних злочинів та злочину геноциду, здійснених в Україні комуністичним режимом, засновуються Чорна книга комунізму та діє Український інститут національної пам'яті, а також встановлюється відповідальність за невиконання цього Закону.

3. Стан нормативно-правової бази у вказаній сфері правового регулювання

Окремі аспекти злочинної діяльності комуністичного режиму СРСР фактично визнані законами України "Про Голодомор 1932 - 1933 років в Україні" та "Про реабілітацію жертв політичних репресій", постановами Верховної Ради України "Про 70-ті роковини голодомору в Україні", "Про рекомендації парламентських слухань щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років", Указами Президента України "Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні", "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Голодомору в Україні", "Про заходи у зв'язку з 60-ми роковинами Голодомору в Україні", "Про встановлення дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій", "Про додаткові заходи щодо увічнення пам'яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні", постановами Кабінету Міністрів України "Про вшанування пам'яті жертв Голодомору в Україні у 1932 - 1933 роках", "Про 65-ті роковини Голодомору в Україні", а також Розділом XX "Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку" Кримінального кодексу України. Комуністична ідеологія має бути заборонена, виходячи з ч. 4 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Конституції України та норм Закону України "Про політичні партії в Україні".

Прийняття законопроекту не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Ухвалення цього законопроекту не потребує додаткових матеріальних чи фінансових витрат з Державного бюджету України.

5. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків ухвалення акта

Ухвалення зазначеного законопроекту є надзвичайно актуальним, оскільки розслідування злочинів комуністичного режиму СРСР, засудження їх на міжнародному рівні та притягнення винних осіб до відповідальності повинно стати запорукою недопущення злочинів комунізму в майбутньому та подолання спадщини комуністичного режиму в Україні.

Ухвалення Закону "Про заборону комуністичної ідеології в Україні" забезпечить подолання наслідків окупації України большевицькою Росією, декомунізацію України, усунення загрози суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, недопущення її новітньої окупації, встановлення історичної, соціальної та національної справедливості, зміцнення духу і моралі Української нації.

Побоювання деяких політиків, що ухвалення Закону "обезголовить" державу, є безпідставними, оскільки за роки Незалежності виросло ціле покоління, яке має україноцентричний світогляд та спроможне дати відповідь на всі виклики, які стоять перед Україною. Усунення комуністичної номенклатури і масовий прихід нових, переважно молодих, людей у владу, очистить саму атмосферу українського політикуму та кардинально знизить рівень корупції, правового нігілізму і поставить надійний заслін антидержавній антиукраїнській діяльності в Україні.

Ухвалення цього законопроекту буде рішучим кроком до становлення України як сучасної цивілізованої самостійної держави.

 

Народні депутати України:

Іллєнко А. Ю.

Левченко Ю. В.

Осуховський О. І.

Бублик Ю. В.

Марченко О. О.

Головко М. Й.

Опрос