Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "Об обязательном страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств" (относительно дополнительных гарантий пострадавших вследствие дорожно-транспортных происшествий на получение страхового возмещения)

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.12.2014 № 1178
Дата рассмотрения: 02.12.2014 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (щодо додаткових гарантій потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод на отримання страхового відшкодування)"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту.

У цей час в Україні на законодавчому рівні закріплено обов'язок кожного власника транспортного засобу щодо придбання полісу (укладання договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тобто кожен водій, перед тим, як отримати можливість на повноцінне використання власного транспортного засобу, зобов'язаний укласти відповідний договір страхування. А у разі невиконання такого обов'язку, чинне законодавство передбачає сплату відносно суттєвих штрафних санкцій.

Як зазначено у преамбулі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", цей Закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. У статті 3 Закону задекларовано мету здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та зазначено наступне: "Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників".

Однак попри зазначене, отримуючи величезні грошові кошти від укладених договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (оскільки обов'язок щодо їх укладання закріплено у законодавстві), більшість страховиків всіма можливими засобами ухиляються від здійснення страхового відшкодування за такими укладеними договорами. Чому, зокрема, не в останню чергу сприяють недоліки існуючого Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". В результаті маємо ситуацію, коли громадяни України, перед тим як сісти за кермо транспортного засобу зобов'язані сплатити чималу суму грошових коштів страховику, та у випадку настання відповідної страхової події за власною участю, не мають жодних гарантій на відшкодування грошових коштів потерпілому; відповідних гарантій не мають і потерпілі внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Наразі наявна інформація про численні випадки необґрунтованого ухилення страховиків від здійснення страхових виплат, інформація про затримку здійснення таких виплат (в окремих випадках більш ніж на календарний рік), інформація про здійснення виплат не в повному обсязі, та про інші порушення. При цьому чинний Закон, яким встановлено зазначений обов'язок щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, має недоліки, прогалини та колізії, які тільки сприяють недобросовісним страховикам.

У зв'язку з вищевикладеним, за доцільне вбачається виправлення такої ситуації шляхом усунення недоліків чинного Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Законопроектом, в свою чергу, пропонується наступне:

1) конкретизація обов'язку щодо надання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, оскільки наразі, при буквальному тлумаченні норм Закону, випливає, що обов'язок (або навіть можливість) надання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду закріплено лише для особи, якою укладено договір страхування, безпосередньо такому страховику; проте це не враховує прав потерпілого у випадку не подання такого повідомлення винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, так як інші норми Закону, зокрема, щодо порядку визначення розміру страхового відшкодування, подання заяви про здійснення виплати, прив'язані саме до повідомлення;

2) врегулювання порядку та строків подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) - згідно чинної норми особа зобов'язана подати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до МТСБУ впродовж трьох днів у випадках, передбачених статтею 41 Закону; проте у цій статті визначено, зокрема такі випадки, як заподіяння шкоди невстановленим транспортним засобом або недостатність коштів страховика - зазначені випадки зазвичай потребують більшого строку для їх виявлення - наприклад, у ситуації, коли транспортний засіб, що спричинив пригоду, може бути не встановлено одразу після такої пригоди, проте його може бути встановлено під час здійснення розшукових дій відповідними підрозділами Державтоінспекції (при цьому може бути встановлено як наявність, так і відсутність укладеного договору страхування);

3) у статті 36 Закону містяться неоднозначні для сприйняття формулювання, згідно з якими прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування виглядає як право, а не обов'язок страховика; при цьому означені норми не містять чіткого визначення підстав, коли таке рішення може бути негативним для потерпілого - відмови у здійсненні страхового відшкодування, а коли - позитивним; не здійснено чіткої прив'язки до моменту, від якого має розпочинатись перебіг строку для прийняття рішення про виплату - зазначено про узгодження розміру страхового відшкодування страховиком, а визначення такого моменту є неоднозначним, у зв'язку з чим, пропонується прив'язати початок перебігу такого строку до моменту подання заяви;

4) пропонується встановити чіткий обов'язок страховика щодо повідомлення потерпілого або іншої особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, у разі відмови від здійснення виплати, та передбачити санкції за порушення такого обов'язку; пропонується збільшити розмір пені за порушення строку здійснення виплати;

5) пропонується усунути недолік, що міститься у статті 38: у підпункті "ґ" пункту 38.1 міститься відсильна норма, згідно з якою (у діючій редакції), підставою для подання регресного позову страховика до особи є неповідомлення страховика у строки і за умов, передбачених підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону; однак у підпункті 33.1.2 зазначено: вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди - тобто наявна помилка, оскільки цей підпункт не містить опису ані умов, ані строків для повідомлення страховика.

Внесення перелічених змін дозволить в більшій мірі стимулювати страховиків до належного виконання взятих на себе обов'язків, сприятиме повноцінному захисту майнових прав та інтересів страхувальників та потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

2. Цілі та завдання законопроекту.

Основною метою законопроекту є усунення недоліків чинного Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що має сприяти посиленню гарантій страхувальників та потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод осіб на належне отримання страхового відшкодування. Законопроект направлений на унеможливлення для зловживань страховиками під час здійснення страхових виплат за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту.

Законопроектом пропонується внести наступні зміни до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів":

1) прямо передбачити у Законі можливість і порядок надання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду потерпілою особою до страховика винуватця такої пригоди; врегулювати порядок та строки подання повідомлення до МТСБУ;

2) конкретизувати момент початку перебігу строку для прийняття страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування, зазначивши, що такий починає свій перебіг з моменту подання заяви;

3) конкретизувати підстави для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та підстави для відмови від його здійснення; встановити обов'язок для страховика щодо обов'язкового повідомлення у певний строк потерпілого або іншу особу, яка має право на отримання страхового відшкодування, про відмову у здійсненні виплати;

4) збільшити розмір пені за прострочення виплати страхового відшкодування до 1 відсотка від розміру грошових коштів, що підлягають перерахуванню, таким чином збільшити майнову відповідальність страховика;

5) усунути помилку у відсильній нормі підпункту "ґ" пункту 38.1 статті 38 Закону;

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють дану сферу правовідносин, є: Конституція України, Закон України "Про страхування", Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Прийняття законопроекту не потребуватиме внесення змін чи доповнень до інших законодавчих актів України, не передбачених самим законопроектом.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту.

У разі прийняття законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів.

6. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття законопроекту.

Прийняття законопроекту дозволить усунути недоліки чинного Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що сприятиме встановленню додаткових гарантій для страхувальників за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та потерпілих від дорожньо-транспортних пригод осіб на отримання у належному порядку страхових виплат. Дозволить покращити соціальний настрій водіїв транспортних засобів, надаючи усвідомлення того, що сплачені ними грошові кошти на придбання полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у випадку настання страхового випадку, забезпечать можливість уникнення додаткових витрат та можливість отримання страхового відшкодування належним чином.

 

Народний депутат України

С. О. Фаєрмарк

Опрос