Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно установления ответственности за преступления против военнослужащих Государственной пограничной службы Украины, Вооруженных Сил Украины, Национальной гвардии Украины, Службы безопасности Украины, Службы внешней разведки Украины, Управления Государственной Охраны Украины

Пояснительная записка к проекту закона Украины от 02.12.2014 № 1174
Дата рассмотрения: 10.02.2015 Карта проходжения проекта

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини проти військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної Охорони України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини проти військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної Охорони України" розроблено з метою захисту військовослужбовців та їх близьких родичів від протиправних дій з боку розвідувально-диверсійних груп іноземних держав, терористичних груп, незаконних військових чи збройних формувань та екстремістських елементів.

Військові дії у Луганській та Донецькій областях, а також дії розвідувально-диверсійних груп та агентів іноземної держави в інших регіонах України вимагають внесення змін до Кримінального кодексу України в частині захисту життя, здоров'я та майнових прав усіх учасників антитерористичної операції та їх близьких родичів.

Умисне знищення або пошкодження майна цих осіб, що вчинене у зв'язку з їх службовою діяльністю може використовуватися для здійснення психологічного тиску на учасників антитерористичної операції, спонукання їх до невиконання наказів, шантажу тощо. Випадки умисного знищення або пошкодження майна урядових сил під час проведення антитерористичних операцій широко спостерігалися в останні десять років у Афганістані, Ємені, Іраку, ДРК, Малі.

Підвищена загроза існуватиме для військовослужбовців та їх близьких родичів, що задіяні в антитерористичній операції та мешкають на території України, що звільнена або буде звільнятися від окупації.

Завданням держави є забезпечення захисту військовослужбовців України та їх близьких родичів. Таким чином, існує нагальна необхідність внесення нових статей до Кримінального кодексу України з метою захисту життя, здоров'я, майнових прав військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної Охорони України під час виконання ними службових обов'язків.

На сьогоднішній день стаття 347 Кримінального кодексу України передбачає настання кримінальної відповідальності за дії із знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам у зв'язку із виконанням цим працівником службових обов'язків. Втім, завдання проведення антитерористичної операції покладено не тільки на підрозділи Міністерства внутрішніх справ, але й на військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України, що потребує внесення змін до діючого законодавства України.

Така ж ситуація склалася із дією статті 349 Кримінального кодексу України. Стаття передбачає відповідальність за захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Втім на сьогоднішній день в ході антитерористичної операції спостерігається захоплення військовослужбовців сил антитерористичної операції як заручників з боку терористичних організацій, незаконних військових та збройних формувань, організованих злочинних угрупувань. Це обумовлює необхідність внесення відповідних змін до статті 349 діючого Кримінального кодексу із розширення переліку осіб, які можуть бути взяті в заручники з числа військовослужбовців підрозділів, що беруть участь в АТО.

Стаття 348 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця. Втім дія статті розповсюджується лише на посягання на життя тих військовослужбовців, що несуть службу по охороні громадського порядку.

Законопроектом пропонується встановити, що відповідні санкції настають також у випадку посягання на життя військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України та їх близьких родичів у зв'язку з виконанням цими військовослужбовцями службових обов'язків та/або перебуванням у зоні бойових дій.

Це дозволить забезпечити покарання осіб, які здійснили таке посягання не тільки на території України, окупованій території, але й за межами України у випадку, наприклад участі військовослужбовців України у складі миротворчих підрозділів під егідою ООН.

Дія законопроекту розповсюджується на особовий склад добровольчих батальйонів, що підпорядковуються Національній Гвардії України та Міністерству оборони України.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Завданням законопроекту є захист Конституційних прав військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України, а також їх родичів під час виконання такими військовослужбовцями службових обов'язків. Такий захист реалізується шляхом включення до Кримінального кодексу України санкцій за посягання на такі права в умовах ведення антитерористичної операції та/або бойових дій.

3. Загальна характеристика і основні завдання законопроекту

Проектом Закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, а саме викласти статтю 347 у новій редакції, передбачивши, що умисне знищення або пошкодження майна, що належить військовослужбовцю Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України чи його близьким родичам у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків та/або перебуванням у зоні бойових дій караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Також даною статтею передбачається, що ті самі дії, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від шести до п'ятнадцяти років.

Також пропонується викласти в новій редакції статтю 348, передбачивши, що вбивство або замах на вбивство військовослужбовця Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України чи його близьких родичів, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків та/або перебуванням у зоні бойових дій караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Крім того, пропонується викласти в новій редакції статтю 349. Новою редакцією цієї статті пропонується встановити, що захоплення або тримання як заручника військовослужбовця Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України чи його близьких родичів, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків та/або перебуванням у зоні бойових дій з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника караються позбавленням волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років.

4. Стан нормативно-правової бази в даній сфері правового регулювання

Основу нормативно-правової бази в даній сфері становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Закон України "Про Службу безпеки України", Закон України "Про Національну гвардію України", Закон України "Про Службу зовнішньої розвідки України", "Про Державну прикордонну службу України", "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб".

Для реалізації положень запропонованого законопроекту немає потреби вносити зміни до інших законодавчих актів, окрім змін, передбачених у цьому проекті.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття законопроекту дасть можливість покращити рівень захисту життя, здоров'я, майнових прав військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної охорони України, а також їх близьких родичів. Включення норм, що запропоновані законопроектом, дозволить запобігти значній кількості потенційних випадків порушення деяких Конституційних прав військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління Державної Охорони України, а також їх близьких родичів.

 

Народні депутати України:

Фріз І. В. (пос. N 094)

Кожем'якін А. А. (пос. N 281)

Опрос